Наклеп на Степана Вайду Біографію героя-закарпатця перекроюють ідеологи оун-упа вбити пам'ять, розмити свідомість



Дата18.07.2016
өлшемі73.79 Kb.
Наклеп на Степана Вайду
Біографію героя-закарпатця перекроюють» ідеологи ОУН-УПА
Вбити пам'ять, розмити свідомість
Справжня дезінформаційна кампанія розгорнулася в мережі навколо імені Героя Радянського Союзу з Закарпаття Степана Вайди. Звертає на себе увагу підпис під переважною більшістю інтернет-публікацій: Дмитро Снєгірьов, Президент благодійного фонду «Підтримки Українських ініціатив» (Луганськ). Наміри цього автора очевидні — перетягти в табір українських націоналістів вірного своїй Вітчизні, краю і отчому дому воїна-героя.
Вбити пам'ять або розмити свідомість до безпам’ятства є метою багатьох інтернет-ресурсів націоналістичного гатунку. На одному з них, із претензійною назвою «Історична правда» розміщені кілька публікацій пана Снєгірьова: «Степан Вайда – член ОУН – Герой Радянського Союзу» (http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/05/24/40271/ 24.05.2011_ Дмитро Снєгирьов), «Степан Вайда: Герой Радянського Союзу, Член ОУН» (13-05-2011 22:57, http://maidan.org.ua/vostok/mai/1305316649.html).
Голослівні твердження «обростають» новими домислами і збільшуються у розмірі, немов снігова куля. Стараннями Снєгірьова навіть українська Вікіпедія стала заручником вигадок про Степана Вайду. Біографічна стаття про Героя Радянського Союзу вже першим підзаголовком стверджує — «ОУНівець і січовик» (http://uk.wikipedia.org). Наприкінці — кілька посилань на фальсифікатора й підтасовувача фактів Снєгірьова. Навіть сайт Тячівської райдержадміністрації скористався такими відомостями, взятими з інтернетної публікації (http://tyachiv.com.ua/NewsOpen/id_news_41322).
Писання таких авторів, як Снєгірьов, самі по собі не варті уваги. Якби не одна важлива деталь — багато хто, особливо молодь, і, насамперед, жителі інших регіонів України починають вірити в те, начебто Степан Вайда був Героєм Радянського Союзу — зрадником, мав націоналістичні переконання.
Вважаємо своїм обов’язком донести правду і захистити ім’я Степана Вайди на підставі конкретних, підкріплених джерельною базою, фактів.
Проти факту не попереш
Основоположним у твердженнях Снєгірьова є «факт», начебто про Вайду як про члена ОУН згадувалося в книзі «Иностранцы — Герои Советского Союза – М.: Воениздат, 1974». Автором біографічної статті про Вайду, начебто, був М.В. Уфаркін (1955 – 2011).
У пошуках цієї книги голова Закарпатського обласного товариства російської культури «Русь» Володимир Салтиков офіційно звернувся до Російської державної бібліотеки. Отримав відповідь за підписом начальника відділу І.С. Баушева: «На жаль, книга, яка Вас цікавить, в фондах РДБ не значиться. В каталогах і фондах центральних бібліотек Москви її теж немає. Ми зв’язалися з архівом «Воениздата», але там нам відповіли, що згадана книга в списку тих, що вийшли в 1974 р., не вказана». Автор відповіді порадив звернутися в Національну бібліотеку України і Закарпатський обласний державний архів). Цього видання в їхніх фондах теж немає.
Якщо така книга й була видана, то немає жодних свідчень того, що М.В. Уфаркін писав у ній про Вайду те, що Дмитро Снєгірьов. Щоб народити «сенсацію», цей пан, мабуть, ще й не на такі подвиги здатний.
Чи міг хоча б гіпотетично М.В. Уфаркін згадувати про якісь «оунівські» факти в біографії Степана Вайди? Відповідь знаходимо в інтернет-виданні на сайті «Герои страны», в джерельній базі до біографії героя (http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=1559). У викладі Миколою Васильовичем біографії Вайди нема навіть натяків про можливі зв’язки з ОУН. Звідки такі «відомості» у пана Снєгірьова? Залишається думати одне: впевнившись у відсутності згаданої книги в фондах бібліотек, він «підправив» біографію Степан Миколайовича. Інтернет «проковтнув» — і тиражується неправда. На нічим не підтверджену інтернет-публікацію Снєгірьова, з усіма її нісенітницями, посилаються інші видання, її друкувала обласна газета «Новини Закарпаття»…
Жодних підтверджень «оунівського» минулого Вайди не містить пошукова система бібліотеки Конгресу США. В ній Володимир Салтиков шукав відповіді на свої запитання, але — жодних доказів.
У своїй публікації той самий Снєгірьов, стверджує: «Таке ставлення командування батальйону прискорило створення підпільної мережі ОУН в Чехословацькій армії в СРСР. Організація працювала надзвичайно успішно, глибоко конспіровано перед очима ворога».
Спростуванням цього твердження слугує офіційний документ. Це — відповідь на звернення, яке зробив голова Закарпатської обласної ради ветеранів І.Ю. Бігунець до Інституту історії Чехословацької армії в Прагу. Іванові Юрійовичу відповіли: Інститут не володіє відомостями про діяльність ОУН-УПА в чехословацькому корпусі генерала Свободи, офіцером якого був Степан Вайда до своєї загибелі.
Вчився в Хусті, у Мукачеві не працював
У публікаціях Дмитра Снєгірьова йдеться і про те, що, начебто, Степан Вайда вчителював у школах Мукачева. Про брехливість автора-націоналіста свідчить офіційна відповідь із Держархіву Закарпатської області, отримана головою ради Організації ветеранів у Закарпатській області І.Ю. Бігунцем. Директор архіву М.Д. Місюк і начальник відділу використання документів М.Г. Єремкіна 12 жовтня 2011 року повідомляли, що «в документах фондів Держархіву Закарпатської області відомостей про роботу Вайди Степана Миколайовича, 1992 року народження вчителем у школах м. Мукачева та Мукачівського району не виявлено».
Водночас є відомості про навчання Степана Вайди в гімназії в Хусті з 1937 по 1940 роки. Є відповідь на запит І.Ю. Бігунця, отриманий ветеранською організацією з Держархіву Закарпатської області, датована 8 серпня 2011 року. В ній чорним по білому: Степан Вайда саме в ці роки навчався в Російській державній реальній гімназії в Хусті. Ці дані встановлені на підставі журналу успішності та облікової картки учня гімназії Степана (Стефана) Вайди. У 1939-1940 навчальному році він навчався IV «а» класі. І далі — дослівна цитата: «Що ж стосується навчання С.Вайди, у той самий період, в Мукачівській учительській семінарії, то таких документів у фонді зазначеної семінарії не виявлено». (ПІДСТАВА: Ф. 391, оп. 3. спр. 5, арк.. 81. оп. 4. спр. 984, арк.. 1-2 зв.).
Химинець — автор без пам’яті
У тому ж стилі — вигадок, що видаються за правду — перелицьовує історію і, зокрема, біографію Вайди заокеанським автор, доктор Юліан Химинець. У своїй праці «Мої спостереження із Закарпаття» (Нью-Йорк, 1984) він стверджує: «Я знав Степана Вайду з 1932 року, коли він приїхав до Мукачева, ставши фаховим учителем. Був це чесний і щирий український патріот. Брав участь в діяльності товариства «Просвіта» (хор і драматичний гурток) і в усіх українських організаціях Мукачівщини. За часів Карпатської України він не належав до Карпатськoї Січі, бо мав інше завдання, працюючи разом з Юрком Білеєм над справою безпеки Карпатської України».
Всі ці твердження не витримують жодної критики. По-перше, на підставі архівних даних чітко встановлено факт навчання Вайди у Хусті, а не в Мукачеві. А, по-друге, через те, що Степанові в 1932 році було … 10 років. Такою є ціна всіх публікацій, присвячених «націоналістичному» минулому Героя Радянського Союзу. Їхня ціна не йде далі відвертого ідеологічного зомбування.
А ось і публікація «Зигзаги долі на грані двох світів. Частина І» (16 червня 2010. http://joanerges.livejournal.com/1065907.html). Як завжди, розміщена в інтернеті без згадування автора. У коментарі до неї голослівно стверджується, начебто прізвище Степана Вайди фігурувало у наказі Міністра військових справ Степана Клочурака щодо формування Карпатської Січі. У цьому наказі від 15 березня 1939 року майбутній Герой Радянського Союзу немовби фігурував як «підпоручник Вайда Степан». Де і звідки взялася така «інформація» — не вказано. Звичайни здоровий глузд підказує: юнак, якому щойно виповнилося 17 років, учень ІІІ «а» класу гімназії, підпоручником бути не міг. Як фізично, так і морально.
Ті ж голослівні твердження знаходимо і в публікації Вадима Джуваґи «Як оунівець став Героєм Радянського Союзу (http://ilyichevets.com.ua). Звертає на себе увагу, що неправдиві публікації націоналістичного гатунку дуже активно розповсюджуються в східних і південих регіонах України. Їхнє населення не володіє достеменною інформацією про ситуацію на західних теренах України в часи війни, про погляди і переконання Героїв Радянського Союзу — ьтим більше. Їм невідомо про відсутність націоналістичних поглядів серед корінних закарпатців.
Інтернет як канал дезінформації
Чому ганебні вигадки про Героя Радянського Союзу Степана Вайду розміщуються саме в Інтернеті? Цей вид ЗМІ в Україні не підлягає обов’язковій реєстрації, чим спритні фальсифікатори історії користуються на всі сто. Міркування такі: якщо завтра хтось аргументовано виведе тебе на чисту воду, спростує поширену тобою неправду — не відбудешся навіть переляком. Видалив брехливу інформацію з сайту — і готово. Ось розгадка того, чому саме мережу інтернет взяли на озброєння проповідники оунівської ідеології.
Серед закарпатських істориків і журналістів їм не дочекатися ідеологічного підживлення. А те, що багато хто з краян, не дошукуючись істини, починає вірити вигадкам, то це — біда. Якщо миритися з неправдою і не присікати її на корені, то завтра ми всі можемо стати її заручниками.
Василь БЕДЗІР



На фотографиях, автором которых, сделанных в мирное время, является Александр Васильевич Бедзир. Фото - дань его памяти как фотографа и патриота села Чумалево, от сына – журналиста и автора статьи.


- портрет Степан Вайди;

- пам’ятник Герою Радянського Союзу в місті Тячів (скульптор Михайло Белень);

- у селі Дулово Тячівського району, де народився Степан Вайда, знаходиться музей його імені, біля музею — танк Т-34;

- нагородний лист Степан Вайди — Героя Радянського Союзу



- родичі Степана Миколайовича бережуть його пам'ять у наші дні

Довідка
Степан Миколайович Вайда був командиром 2-го танкового батальйону Першої окремої чехословацької танкової бригади 1-го чехословацького армійського корпусу в складі 101-го стрілецького корпусу 30-ї армії 4-го Українського фронту, поручиком (посмертно — капітан). Загинув під час визволення міста Творухів (Польща). Був похований у польському місті Погржебин, а в 1948 році перепохований у чеській Остраві.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 серпня 1945 року за вміле командування підрозділом і мужність та героїзм, виявлені в боях з німецько-фашистськими оккупантами громадянину Чехословаччини капитану Вайді Степану Миколайовичу посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Нагороджений радянськими орденами Леніна (10.08.1945, посмертно), Слави 3-го ступеню (3.06.1944), чехословацькими нагородами — орденом Білого Лева «За перемогу» 1-го ступеню (посмертно), трьома Військовими Хрестами 1939 року (1943, 1944, 1945), медаллю «За хоробрість».
Пам’ятники Степану Вайді встановлені в містах Опава (Чехия), Творухів (Польша). У 1990 році обеліск Героєві СРСР відкрито в закарпатському місті Тячів.

--

Достарыңызбен бөлісу:


©dereksiz.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет