Научное медицинское общество геронтологов и гериатров украины
жүктеу/скачать 2.61 Mb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Горбань Є.М., Под`яченко O.В., Топольнікова Н.В., Малаш Л.І.
Гончарова Н.Д.Федеральное государственное бюджетное учреждение «Научно-исследовательский институт медицинской приматологии» Российской академии медицинских наук, Сочи, Россия, ndgoncharova@mail.ru Цель работы − сравнительное исследование интенсивности перекисного окисления липидов (ПОЛ), а также активности ферментов антиоксидантной защиты в эритроцитах у молодых и старых индивидов с различным типом адаптивного поведения в базальных условиях и на фоне острого психоэмоционального стресса. В опытах использовали 10 молодых и 10 старых самок макак резус с депрессивноподобным поведением, а также 10 молодых и 10 старых самок со стандартным (контрольным) адаптивным поведением. Интенсивность ПОЛ оценивали по концентрации малонового диальдегида (МДА), а надежность антиоксидантной ферментной защиты – по активности глутатионзависимых антиоксидантных ферментов в гемолизатах эритроцитов. Стресс моделировали путем двухчасовой нежесткой иммобилизации животных в послеполуденное время. Было установлено, что активность глутатионредуктазы (ГР) у молодых животных со стандартным поведением резко увеличивалась в ответ на острое стрессовое воздействие. При старении у животных с таким поведенческим типом отмечалось существенное увеличение активности ГР в базальных условиях при несколько сниженной способности к ее увеличению в условиях острого стресса. Значимых изменений активности глутатионпероксидазы (ГП) при старении и стрессе выявлено не было. В то же время, у молодых животных с депрессивноподобным поведением активность ГР в базальных условиях была существенно выше по сравнению с активностью ГР у молодых животных со стандартным поведением и незначительно увеличивалась в ответ на стрессовое воздействие. При старении активность ГР не претерпевала существенных изменений в базальных условиях и не реагировала на стрессовое воздействие. Кроме того, у старых животных с депрессивноподобным поведением было выявлено значимое снижение активности ГП. Интенсивность ПОЛ увеличивалась при старении у животных с депрессивноподобным поведением; была существенно выше по сравнению со старыми контрольными животными; проявляла тенденцию к увеличению в ответ на стрессовое воздействие у старых животных как с депрессивноподобным, так и стандартным поведением, но при этом была существенно выше у старых животных. Таким образом, возрастные нарушения в функции антиоксидантной ферментной системы ассоциированы с типом адаптивного поведения и выше у приматов с депрессивноподобным поведением. ВПЛИВ ГІПОКСИЧНОГО ТРЕНУВАННЯ НА РІВНІ ГЛЮКОЗИ, ГЛІКОЗИЛЬОВАНОГО ГЕМОГЛОБІНУ У КРОВІ ТА СТАБІЛЬНИХ МЕТАБОЛІТІВ ОКСИДУ АЗОТУ В СЕРЦІ ДОРОСЛИХ ОПРОМІНЕНИХ ЩУРІВ Горбань Є.М., Под`яченко O.В., Топольнікова Н.В., Малаш Л.І.ДУ: «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ, Україна topolnik@mail.ru Мета роботи – дослідження можливості запобігання радіаційно-зумовленим змінам ряду показників в організмі дорослих (6 міс.) самців-щурів − рівнів глюкози та глікозильованого гемоглобину (HbA1c) в плазмі крові; стабільних метаболітів оксиду азоту (NO) в стінці аорти, тканині серця та крові − за допомогою хронічного гіпоксичного впливу (ХГВ) – дихання повітряною сумішшю (12 % об О2) протягом 2 год щоденно, 5 днів на тиждень, 2 тижні. Через одну добу після закінчення ХГВ тварин піддавали одноразовому рентгенівському опроміненню (R-опромінення) в сублетальній дозі (5 Гр). Тварин брали в дослід через 4 доби після R-опромінення. Визначали: рівень глюкози в крові глюкооксидазним методом, HbA1c – колориметричним методом, NO-2-аніонів − спектрофотометричним методом з використанням реактиву Гріса, NO-3-аніонів – за допомогою відновника («цинковий пил»). Через 4 доби після R-опромінення рівень глюкози в крові підвищився на 79,6 % порівняно з контролем. Це супроводжувалось підвищенням рівня HbA1c майже в 2 рази. ХГВ попереджав вірогідне підвищення рівня глюкози в крові, яке спостерігалось у тварин через 4 доби після R-опромінення без попереднього ХГВ. Відомо, що підвищення глікозилювання білків є однією із головних патогенетичних ланок у розвитку цукрового діабету. Рівень HbA1c у крові опромінених тварин, підданих дії ХГВ, вірогідно знижувався майже на 30 % порівняно з группою опромінених тварин, але залишався підвищеним порівняно з контролем. Істотна роль в регуляції основних функцій ендотелію належить NО. Відомо, що саме дефіцит NO видіграє особливу роль у патогенезі багатьох захворювань серцево-судинної системи. Через 4 доби після R-опромінення не виявлено вірогідних змін рівнів стабільних метаболитів NO в тканині серця порівняно з контролем. ХГВ приводив до підвищення рівнів NO-2- та NO-3 -аніонів у тканині серця щурів, підданих дії іонізуючого опромінення, порівняно з групою опромінених щурів без дії ХГВ, та до підвищення рівня NO-2-аніонів порівняно з контролем. Тобто, ХГВ спричиняв сприятливий вплив на рівні стабільних метаболітів NO в тканині серця як у опромінених, так і у неопромінених тварин. Таким чином, встановлена радіопротекторна дія ХГВ на показники вуглеводного обміну та рівні стабільних метаболітів NO в тканині серця дорослих щурів у ранні строки після R-опромінення в сублетальній дозі. ОБРАЗОВАНИЕ АКТИВНЫХ ФОРМ КИСЛОРОДА ПОД ДЕЙСТВИЕМ НЕИОНИЗИРУЮЩИХ ИЗЛУЧЕНИЙ Гудков С.В., Карп О.Э., Гармаш С.А., Иванов В.Е., Черников А.В., Галочкина Е.А., Усачева А.М., Смирнова В.С., Брусков В.И.Федеральное государственное бюджетное учреждение науки Институт теоретической и экспериментальной биофизики Российской академии наук Увеличение внутриклеточной концентрации АФК сверх уровня антиоксидантной защиты вызывает «окислительный стресс», который сопровождается негативными для жизнедеятельности клеток процессами, такими как перекисное окисление липидов, окислительные повреждения белков и нуклеиновых кислот. Окислительные повреждения ДНК приводят к мутагенезу, канцерогенезу, старению и ряду болезней пожилого возраста. В данной работе установлено, что в бидистиллированной воде, насыщенной кислородом воздуха, под воздействием видимого и инфракрасного излучения в полосах поглощения молекулярного кислорода происходит образование активных форм кислорода (АФК). Образование АФК происходит как при воздействии солнечного, так и искусственных источников света, в том числе и от низко интенсивных лазерных излучений. Выявлен кислородный эффект – влияние концентрации растворенного кислорода на продукцию АФК, индуцированную облучением от этих источников. При воздействии видимого и инфракрасного излучения в полосах поглощения молекулярного кислорода происходит образование 8-оксогуанина в ДНК in vitro. Исследованы физико-химические механизмы, ведущие к реакциям образования активных форм кислорода в воде при воздействии видимого и инфракрасного света. Показано участие синглетного кислорода и супероксид-анион радикалов в этих процессах. В докладе будет рассмотрена взаимосвязь между процессами образования АФК под действием неионизирующих факторов и «старением» кожи и хрусталика. Кроме того, в докладе будут обсуждаться возможные способы коррекции окислительного стресса с помощью ряда природных соединений. Работа поддержана грантами РФФИ 10-04-00800-а и 10-04-00949-а.
жүктеу/скачать 2.61 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|