Завдання 6. Визначення білка в молоці формальним титруванням

2. 1%-ий спиртовий розчин фенолфталеїну.

3. Нейтральний 37–40%-ий розчин формаліну. До 37–40%-му розчину формаліну (100 мл) додають 3–4 краплі 1%-ого спиртового розчину фенолфталеїну і при постійному збовтуванні підливають з бюретки 0,1 н. розчин лугу до появи слабо-рожевого забарвлення.
Хід роботи

1. У стаканчик з 10 мл свіжого коров'ячого молока (кислотністю не вище 22°Т) додати 10–12 крапель 1%-ого спиртового розчину фенолфталеїну і титрувати 0,1 н. розчином NаOH до появи не зникаючого при взбовтуванні слабо-рожевого забарвлення.

2. Після цього в ту саму склянку підлити за допомогою автомата-дзьобика (або з бюретки) 2 мл нейтрального формаліну. Вміст розмішати скляною паличкою. Рожеве забарвлення, що з'явилося при початковому титруванні, зникає.

3. Продовжити титрування проби лугом до появи такого ж слабо-рожевого забарвлення.

4. Підрахувати вміст білка в молоці (у відсотках), для цього кількість мілілітрів 0,1 н. лугу, що пішло на титрування 10 мл молока після додавання нейтрального формаліну, помножити на коефіцієнт 1,92.

Наприклад: на титрування 10 мл молока (після додавання 2 мл нейтрального формаліну) витрачено 1,7 мл 0,1 н. лугу; вміст білка складатиме: 1,7–1,94 = 3,298% (заокруглено 3,3%).

Знаючи щільність молока і вміст в ньому жиру, можна розрахувати кількість сухої речовини у відсотках, користуючись формулою:

Ж – вміст жиру %;

А – щільність молока, А.

Кількість сухого знежиреного молочного залишку в досліджуваному молоці можна вирахувати по різниці між кількістю сухої речовини і вмістом жиру (у відсотках):

Натуральність молока визначають, порівнюючи досліджуване молоко з молоком, узятим на фермі (стійлова проба). Кількість доданого знежиреного молока або міру підзняття вершків (у відсотках) можна визначити розрахунковим способом за формулою:

Ж₁ – вміст жиру в досліджуваному молоці %.

Кількість води (у відсотках), доданої до молока, можна визначити розрахунком за формулою:
,
де О –сухий знежирений молочний залишок в стійловій пробі %;

О₁ – сухий знежирений молочний залишок в досліджуваному молоці %.

Для перерахунку фактичної жирності молока на базисну потрібно кількість молока (у літрах) помножити на його фактичну жирність і отриманий витвір (кількість одновідсоткового молока) поділити на базисну жирність.

Для перерахунку в кілограми потрібно кількість літрів молока помножити на його фактичну щільність.
Хід роботи

1. Визначити кількість молока (кг), яку буде зараховано господарству при реалізації через молокозавод, якщо фактично відправлено молока: вранці – 320 кг жирністю 3,4 %; в обід – 156 кг жирністю 3,8 %;

Розрахунок виконувати з урахуванням базисної жирності за формулою:

М_ф – кількість молока, зданого з фактичною жирністю, кг;

Ж_ф – жирність молока фактична, %;

Ж_б – базисна жирність, % (для України = 3,4 %).

2. Визначити кількість зарахованого молока, якщо було реалізовано 58 кг вершків жирністю 29 %. Вміст жиру в перегоні при сепаруванні – 0,1 %.

Розрахунок виконувати з урахуванням базисної жирності та кількості одержаної продукції (кг або л) за формулою:

М_б = (М_в  Ж_в – Ж_п) / (Ж_б – Ж_п),

де: М_в – кількість фактично зданих вершків, кг;

4. 
   Дати аналіз молока корів різних порід відповідно до основного напряму їх продуктивності за даними табл. 54.
   

Сухий знежириний молочний залишок визначається двома способами:

2 спосіб) ,

1. 
   Назвати ознаки якості молока.
   
2. 
   Яка кислотність молока першого сорту?
   
3. 
   На скільки груп поділяють молоко за ступенем забруднення?
   
4. 
   Яким чином визначають густину молока?
   
5. 
   Яку кількість жирових кульок нараховують в 1 мл незбираного коров’ячого молока?
   
6. 
   Який відсоток жиру міститься у молоці?
   
7. 
   Як визначають кслотність молока?
   
8. 
   Перерахувати правила охорони праці при визначенні вмісту жиру в молоці.
   
9. 
   Вказати послідовність операцій при визначенні вмісту жиру в молоці.
   
10. 
    Який хімічний склад молока корів різних порід?
    

Для забезпечення повноцінної годівлі свиней потрібно заготовляти щорічно з розрахунку на основну свиноматку з приплодом і подальшою його відгодівлею орієнтовно:

– для холостих та поросних свиноматок – 2,5-2,8 кг;

– для підсисних свиноматок – 4,5-5,5 кг.

Для кнурів-плідників добова дача комбікорму залежить від інтенсивності статевого використання і складає 3,0-3,6 кг.

У зв'язку з дефіцитом у раціонах свиней кормів тваринного походження та збільшення у них питомої ваги кормів багатих на клітковину і неструктурні вуглеводи, доцільно використовувати в годівлі свиней ферментні препарати гриндазим ГП 5000 та порзим 9300, кормовий про-біотик Біоо Плюс 2Б, пребіотики біоацід і техномос, підкислювачі кормів (біацид і фумарола кислота), а також цілий ряд відповідних преміксів для різних віково-статевих груп, багатих на мінеральні речовини та вітаміни.

При організації годівлі свиней слід враховувати певні обмеження, а саме:

– горох, соя, люпин – не більше 15% раціону;

– соняшникова макуха та шрот – 8-10% в залежності від віку та ваги свиней;

– трав'яне та сінне борошно (січку) вводять в раціон до 10%;

– кухонна сіль згодовується в раціоні обов'язково, в кількості 0,5-0,8% (15-20 грам на одну голову живою вагою 100 кг);

– крейду згодовують від 10 до 40 г в залежності від ваги свиней;

– премікси (вітамінно-мінеральні добавки) вводяться в раціон до 1%.

Помел зерна для свиней проводять через решето діаметром 3 мм до середньої величини 1,2 мм.

Різні корма по-різному впливають на якість м'яса та сала, зокрема:

– покращують якість свинини: ячмінь, пшениця, жито, горох, просо, морква, буряки, гарбузи, трава конюшини, люцерни, відвійки та си­роватка;

– якщо довгий час свиням згодовувати більше норми гречку, кукуру­дзу, пшеничні висівки, картоплю, бурякову патоку – одержимо м'яке сало, рихле не смачне м'ясо;

– різко погіршують якість м'яса та сала, соя, овес, шроти та макуха, барда, риба та їх відходи.

Годівлю свиней проводять згідно добових потреб поживних та біоло­гічно активних речовин в залежності від віку, статі, фізіологічного стану та спланованої продуктивності (норма годівлі):

– підсисних свиноматок годують раціоном, де на одну корм. од. приходиться 120 грам перетравного протеїну і згодовують молокогінні корма: буряки (8-Ю %), зелена маса бобових, вівсяне молоко, висівки;

– кнурам за 15 днів до парування та під час парування до комбікормів
добавляють 5 % макухи соняшникової, 5 % кормових дріжджів, 3 % рибного чи м'ясо-кісткового борошна, 5 % трав'яного борошна, перегін, моркву, овес, свіжі яйця;

– ремонтному молодняку забезпечують такий рівень годівлі, щоб у 9-10 місяців жива маса становила 125-130 кг. Для цього в перерахунку на 100 кг маси свинкам дають 4,4 корм, од.; кнурцям – 5 корм.од. і 105-110 г перетравного протеїну.

Для напування свиней передбачені норми використання води за добу:

– кнури та матки – 12 л;

– матки підсисні – 15 л;

– поросята 2-4 міс. – 2 л;

– ремонтний молодняк – 8-10 л;

– свині на відгодівлі – 6-8 л.

Для забезпечення нормальних умов утримання у приміщеннях необ­хідно дотримуватись таких параметрів (табл. 58):