Завдання 3. Годівля птиці
Матеріали та обладнання: обчислювальна техніка.
Пояснення до завдання. Годівля сільськогосподарської птиці нормується по обмінній енергії й широкому комплексі поживних і біологічно активних речовин. Потреба дорослої птиці в обмінній енергії й поживних речовинах показана в табл. 69. Важливим фактором успішного вирощування молодняка й високої продуктивності дорослої птиці є вміст у раціоні протеїну, повноцінного за всіма незамінними амінокислотами, макро- і мікроелементів, вітамінів, антибіотиків, ферментів, а для стабілізації вітамінів і зниження окислення кормів додають антиоксиданти.
Спеціально приготовані комбікорми для кожного виду, віку й рівня продуктивності птиці збалансовані за всіма елементами годівлі (табл. 69).
Вміст поживних речовин у кормах для сільськогосподарської птиці показаний в табл. 70. Користуючись цією таблицею, можна за рецептом комбікорму встановити його енергетичну й поживну цінність, а при необхідності збалансувати його кормовими добавками відповідно до потреб птиці. Нестача комплексу амінокислот поповнюється включенням тваринних кормів або синтетичних амінокислот, дефіцит макро- і мікроелементів – включенням мінеральних добавок, повареної солі й вітамінно-мінеральних преміксів (їх додають із розрахунку 1% до маси кормової суміші). Додають і черепашку у кількості 0,5% від маси комбікорму.
Табл. 69. Потреба дорослої птиці в обмінній енергії та поживних речовинах (на голову, за добу)
Птиця
|
Яйценоскість, %
|
Обмінна енергія
|
Сирий протеїн, г
|
Кальцій, г
|
Фосфор, г
|
Натрій, г
|
МДж
|
ккал
|
Курки-несучки яєчні племінні промислові
У віці 22-47 тижнів
48 тижнів і більше
Кури м'ясні
Індички
Качки пекінські
Гуси
|
–
70 і більше
Менше 70
61 і більше
51-60
41-50
71 і більше
70-61
40-60
71-80
71-80
|
1,356
1,227
1,273 1,808 1,752 1,632 3,223 3,164 2,989 2,828 3,609
|
324
305
304 431 418 385 769 755 713 675 861
|
20,40
19,20
18,72 25,60 24,80 21,00 44,00 43,62 40,80
40,80 48,30
|
3,72 3,50
3,63
4,48 4,34 4,05 7,70 7,56 7,14 6,38 5,52
|
0,84
0,79
0,82 1,12 1,09 1,05 1,92 1,89 1,78
1,78 2,42
|
0,36
0,34
0,35 0,48 0,47 0,45 0,83 0,81 0,77
0,77 1,03
|
Табл. 70. Норми вмісту поживних речовин і обмінної енергії в комбікормах для сільськогосподарської птиці, % до маси комбікорму
Птиця
|
Обмінна енергія
|
Сирий протеїн
|
Сира клітковина
|
Кальцій
|
Фосфор
|
Натрій
|
ккал
|
МДж
|
Кури яєчні племінні промислові,
у віці 22-47 тижнів,
48 тижнів і більше
Кури м'ясні у віці 24-29 тижнів,
50 тижнів і більше
Індички
Качки пекінські
Гуси
Курчата-бройлери у віці 1-4 тижні,
5 тижнів і старші
|
220 270 260
270
265
280 265 250
310
315
|
1,130
1,130
1,088
1,130
1,109 1,172 1,109 1,046
1,298
1,319
|
17
17
16
16
14
16
16
14
22
19
|
5,0
5,5
6,0
5,5
6,0
6,0
7,0
10,0
4,5
4,5
|
3,1
3,1
3,1
2,8
2,7
2,8
2,5
1,6
1,0
0,9
|
0,7
0,7
0,7
0,7
0,7
0,7
0,7
0,7
0,8
0,7
|
0,3
0,3
0,3
0,3
0,3
0,3
0,3
0,3
0,3
0,8
|
В умовах промислового виробництва яєць і м'яса годівля проводиться повнораціонними комбікормами при вільному доступі до них птиці. Рівень годівлі в цьому випадку визначається концентрацією обмінної енергії й поживних речовин в одиниці сухої речовини або 100 г натурального корму. Знаючи вміст поживних речовин й обмінної енергії в 100 г натурального корму, можна розрахувати кількість натурального комбікорму на одну голову на добу й на будь-який період годівлі. Наприклад, в 100 г корму для племінних яєчних курок-несучок міститься 1,130 МДж, 270 ккал обмінної енергії й 17 г протеїну (табл. 70). А потрібно племінній курці-несучці на добу (табл. 71) 1,356 МДж, 324 ккал обмінної енергії й 20,4 г протеїну. Отже, для покриття цієї потреби курці потрібно дати на добу комбікорму 120 г.
При визначенні відсотка яйценоскості за 100% приймають 30 шт. яєць на місяць. Відповідно, 15 шт. складе 50%, 10 шт. – 33 %, а 21 шт. – 70 %.
Приблизна норма згодовування комбікормів дорослій птиці (на одну голову, за добу): куркам-несучкам яєчних порід при клітковому утриманні (яйценосність 70% і більше) – 115 г, при утриманні на підлозі – 120 г, курям м'ясних ліній – 155 г, півням – 160 г, індичкам – 260 г, індикам – 500 г, качкам пекінським – 240 г і гусям – 330 г. За цими нормами можна орієнтуватися у витраті кормів на поголів'я на добу й на будь-який період.
При використанні комбікормів, незбалансованих за амінокислотами, енергією й вітамінами, норми годівлі збільшують на 10 %.
У деяких господарствах використовується комбінований тип годівлі птиці, з використанням дешевих (у тому числі соковитих) кормів власного виробництва. У цьому випадку потребу в кормах для птиці розраховують на голову на добу за нормами, зазначеними у табл. 71.
При комбінованому типі годівлі для складання добового раціону визначають поживність окремих кормів і користуються такими даними:
Приблизний добовий раціон для яєчних курей з яйценосністю 70 %
(на одну голову, за добу), г
Кукурудза 43,1 Борошно кісткове 0,5
Пшениця 26,0 Крейда 3,5
Макуха соняшникова 16,5 Черепашка 5,4
Дріжджі кормові 3,5 Сіль поварена 0,4
Борошно риб’яче (з не Силос кукурудзяний 20,0
харчової риби) 5,5 Картопля 20,0
Премікс (П1-2) 1,2
Табл. 71. Вміст поживних речовин у кормах для сільськогосподарської птиці
Корми
|
Вода, г
|
Обмінна енергія
в 100 г
|
Сирий протеїн, %
|
Сирий жир, %
|
Сира клітковина, %
|
Кальцій, %
|
Фосфор, %
|
Натрій, %
|
|
|
МДж
|
ккал
|
|
|
|
|
|
Кукурудза
Овес
Пшениця
Ячмінь
Просо
Жито
Горох
Вика
Борошно риб’яче
Борошно м'ясо-кісткове
Висівки пшеничні
Висівки житні
Дріжджі кормові
Макуха соняшникова
Шрот соняшниковий
Борошно трав'яне
(ІІ клас)
Яйця курячі
Картопля
Буряк
Морква
Силос кукурудзяний
Люцерна молода
Жир кормовий тваринний
Монокальційфосфат Черепашка
Крейда
Вапняк
|
13,0
12,5
13,0
13,0
13,0
13,0
14,0
14,0
10,0
9,0
13,5
13,5
9,0
8,0
8,0
10,5
73,0
77,0
86,0
88,0
76,0
78,0
0,5
3,0
9,0
|
1,382
1,077 1,236 1,119 1,173 1,182 0,955 1,048 1,131
0,838
0,767
0,863
1,152
1,207
1,119
0,744 0,553 0,280 0,151
0,151
0,059
0,142
3,649
|
330 257
295 267 280 282 228 250 270
200
18
206
275
288
267
180 132
67
36
36
14
34
871
|
9,0 10,5 12,6 11,1 11,0 11,7 21,2 24,1 48,0
34,1
15,2
15,0
42,3
40,2
38,8
17,3
13,0
2,0
1,6
1,1
1,4
5,0
|
4,0
4,5
2,2
2,2
3,6
2,0
1,5
1,5
9,3
17,5
4,2
3,4
1,4
7,5
1,7
2,9
12,0
0,1
0,2
0,2
0,8
98,0
|
2,2 10,3 2,7
5,5
9,0
2,4
5,4
5,6
2,0
9,0
7,0
1,5
13,3
16,0
22,0
0,7
1,6
0,9
5,7
3,6
|
0,05 0,12 0,06
0,06 0,07
0,07 0,14 0,15 8,00
10,50
0,14
0,11
1,03
0,33
0,32
1,22 0,05 0,01 0,04 0,06
0,14
0,46
16,40 33,00
33,0
33,0
|
0,30 0,35 0,40 0,34 0,30
0,30 0,37 0,45 6,4
5,35
1,00
0,70
1,4
0,91
0,91
0,26 0,21 0,05 0,07 0,05
0,05
0,07
23,00
|
0,03
0,03 0,02 0,04 0,03
0,03
0,03 0,04 2,20
1,15
0,04
0,04
0,16
0,09
0,08
0,28
0,05 0,06 0,05
0,02
0,02
|
У цьому раціоні, що важить 145,6 г, суха речовина становить 115,0 г. У ньому міститься:
Обмінної енергії:
МДж 1,28 Кальцію, г 3,58
ккал 306,5 Фосфору, г 0,79
Сирого протеїну, г 19,4 Натрію, г 0,31
Сирого жиру, г 3,27 Лізину, г 0,799
Сирої клітковини, г 5,34 Метіоніну + цистину, г 0,690
До 1 т сухої суміші додають 630 г лізину і 110 г метіоніну.
Хід роботи
1. Визначити норму годівлі й розрахувати потребу в повнораціонному комбікормі для 20 тис. курей-несучок промислового стада при клітковому утриманні породи білий леггорн, у віці 22-30 тижнів, при плановій яйценоскості 22 яєць за місяць. Згодовування при вільному доступі курей до корму.
2. Визначити норму годівлі й скласти комбінований раціон з кормів, які є в господарстві, для 5 тис. курей-несучок породи білий плімутрок, при плановій яйценоскості 20 шт. за місяць. Розрахувати потребу кожного корму на одну добу з об’ємом двох даванок вологих мішанок і сухих сумішей.
Завдання 4. Господарства в останні чотири роки інтенсивно використовують у процесі вирощування бройлерів спеціалізовані вітамінно-білкові добавки до складу комбікормів власного виробництва. Визначити ефективність такого технологічного рішення, користуючись даними динаміки (табл. 72), побудувати графік та розрахувати масу бройлера у 8-тижневому віці.
Табл. 72. Продуктивність бройлерів у господарствах
Господарство
|
Середньодобовий приріст бройлерів, г
|
|
1993 р.
|
1994 р.
|
1995 р.
|
1996р.
|
1997р.
|
1998 р.
|
1999р.
|
2000р.
|
1
|
20,8
|
26,6
|
29,9
|
30,0
|
31,1
|
34,3
|
35,2
|
32,3
|
2
|
19,4
|
21,1
|
24,8
|
26,9
|
28,1
|
29,9
|
26,0
|
24,8
|
3
|
14,5
|
15,7
|
18,6
|
19,2
|
24,3
|
27,6
|
25,2
|
23,8
|
4
|
18,1
|
19,2
|
23,3
|
25,7
|
24,7
|
24,3
|
25,9
|
25,9
|
5
|
18,2
|
21,6
|
23,5
|
24,7
|
25,1
|
23,4
|
23,1
|
24,1
|
Контрольні питання
-
Принципи класифікації класу птахів.
-
Які біологічні особливості сільськогосподарської птиці відрізняють її від інших тварин?
-
Етапи розвитку ембріона птиці, які проходять в материнському організмі.
-
Які особливості розмноження птиці дають можливість виводити молодняк в інкубаторах?
-
Які види сільськогосподарської птиці Вам відомі?
-
Які типи конституції характерні для курей яєчних порід?
-
Які біологічні особливості характеризують птицю грубої конституції?
-
Які екстер’єрні особливості визначені для птиці різних порід?
-
Назвати основні статі тіла птиці.
-
Які основні форми гребеня розрізняють у курей і півнів?
Облік яєчної продуктивності птиці
Мета заняття. Оволодіти технікою обліку яєчної продуктивності птиці.
Матеріали та обладнання: обчислювальна техніка.
Зміст заняття і методика його проведення.
Яйце птиці являє собою яйцеклітину, яка оточена жовтком і білком з їх оболонками та шкаралупою, а тому несучість птиці тісно пов'язана з розвитком і функціонуванням органів розмноження, зокрема яєчника. Знесення першого яйця означає початок статевої зрілості. У курей вона настає у віці 120–180 днів, у гусок та качок – у 250– 300, у індичок – у 200–250 днів. Тому ремонтний молодняк курей яєчного напрямку переводять в основне стадо і вважають дорослими несучками з 22-тижневого віку, м'ясних – віком 26 тижнів, качок легких кросів – після 26 і гусок – 34-тижневого віку.
Найвищу несучість птиця має в перший рік життя (за винятком гусок), з віком вона щорічно зменшується на 10–15 %. Тому термін використання курей-несучок яєчних кросів становить 52 тижні, тобто їх вибраковують при досягненні 74-тижневого віку. Курей м'ясних кросів використовують 3-5 тижнів.
Яєчна продуктивність залежить від виду птиці, породи, кросу ліній та індивідуальних особливостей, умов годівлі й утримання. Найбільшу кількість яєць отримують від курей яєчних порід (леггорн, російська біла).
Несучість характеризується сезонністю. Найбільшу кількість яєць кури зносять у весняні місяці, а гуски за цей час – майже всю річну кількість яєць (табл. 73).
Сприяє несучості висока тривалість світлового дня, оптимальний температурний режим, газовий склад повітря приміщення. Створюючи такі умови на птахофабриках і фермах господарств, одержують більш рівномірну продуктивність за період несучості. Крім того, для рівномірного виробництва яєць проводять багаторазове комплектування стада протягом року.
Основними показниками, що характеризують яєчну продуктивність, є несучість і маса яєць. Несучість виражають у кількості знесених яєць за певний період і у відсотках – тоді показник має назву інтенсивності яйцекладки.
Табл. 73. Несучість сільськогосподарської птиці протягом року при одноразовому комплектуванні стада і без додаткового освітлення пташника (Сметнєв С.І. та ін.)
Місяць
|
Помісячна несучість птиці з річною продуктивністю
|
Кури
|
Індички
|
Качки
|
Гуски
|
100
|
150
|
180
|
65
|
90
|
90
|
180
|
20
|
30
|
Січень
|
2
|
8
|
11
|
-
|
1
|
-
|
3
|
-
|
-
|
Лютий
|
3
|
10
|
14
|
-
|
8
|
1
|
6
|
-
|
1
|
Березень
|
12
|
18
|
19
|
4
|
14
|
19
|
16
|
7
|
12
|
Квітень
|
16
|
21
|
23
|
13
|
18
|
24
|
24
|
9
|
10
|
Травень
|
20
|
21
|
22
|
16
|
19
|
24
|
25
|
4
|
7
|
Червень
|
17
|
19
|
21
|
12
|
14
|
19
|
22
|
-
|
-
|
Липень
|
12
|
17
|
19
|
11
|
10
|
3
|
21
|
-
|
-
|
Серпень
|
10
|
15
|
17
|
9
|
4
|
-
|
18
|
-
|
-
|
Вересень
|
4
|
10
|
15
|
-
|
2
|
-
|
15
|
-
|
-
|
Жовтень
|
2
|
6
|
10
|
-
|
-
|
-
|
13
|
-
|
-
|
Листопад
|
1
|
2
|
6
|
-
|
-
|
-
|
11
|
-
|
-
|
Грудень
|
1
|
3
|
3
|
-
|
-
|
-
|
6
|
-
|
-
|
У племінних господарствах проводять індивідуальний облік несучості, тобто визначають продуктивність кожної голови окремо. Для цього використовують гнізда спеціальної конструкції, з яких птиця після знесення яєць може вийти лише за допомогою пташниці. Оскільки кожна птиця має індивідуальний номер, то не важко визначити, скільки вона знесла яєць за певний період. В товарних господарствах вираховують середню несучість, яка визначається за місяць, рік чи інший період часу шляхом ділення загальної кількості одержаних яєць на середнє поголів'я несучок.
За період використання птиці її кількість зменшується внаслідок вибракування та загибелі. Нормами технологічного проектування допускається вибракування і загибель за цей період до 20 % поголів'я курей яєчного напрямку і до 25 % м'ясного. Тому, щоб вирахувати середнє поголів'я несучок, суму кормоднів (суму поголів'я за кожен день періоду) ділять на кількість календарних днів у періоді. Або спрощено – додають поголів'я на початок і кінець періоду і суму ділять на два.
Для визначення інтенсивності яйцекладки валовий збір яєць за період ділять на кількість кормоднів і множать на 100.
Маса яєць визначається зважуванням. Курячі яйця мають масу 50–65, індичі – 70–100, качачі – 90–100, гусячі – 110–120 г.
Згідно з діючим стандартом, залежно від термінів зберігання та якості курячі харчові яйця поділяються на дієтичні і столові.
До дієтичних відносять яйця, які надійшли до споживача не пізніше 7 діб після дня їх знесення. До столових відносять яйця, зберігання яких не перевищує 25 діб з дня сортування, не рахуючи дня знесення, а також яйця, термін зберігання яких у холодильниках не перевищує 120 діб. До столових також відносяться і ті яйця, які торгівлею були прийняті як дієтичні, але термін їх зберігання у процесі реалізації перевищив 7 діб з дня сортування.
Достарыңызбен бөлісу: |