Навчальний посібник Київ "Інтерпрес лтд" 2015 ±¢¨

118 
Відомим і відвідуваним у Білорусі є національний природ-
ний парк “Нарочанський” на північному заході країни. Його 
особливістю є група озер. Додамо, що розвиток туризму, належ-
не фінансування об’єктів ПЗФ є важливими складовими держав-
ної політики Білорусі.
Чимало місць для екологічного туризму є в Польщі. З-поміж 
них насамперед потрібно виділити згадану вище Біловезьку Пу-
щу — точніше ту її частину, яка належить цій країні. Вона являє 
собою найстаріший національний парк (park narodowy) Польщі, 
який було створено в 1932 р. Загалом же в країні створено понад 
20 національних парків.
Для громадян України найближчим і найзручнішим регіо-
ном для відвідання є Підкарпатське воєводство, яке межує з 
Львівською областю і де створено два національні парки — Бе-
щадський і Магурський. Перший з яких належить до Міжнарод-
ного біосферного резервату “Східні Карпати” і межує з Украї-
ною. Зазначимо, що Бещади (або ж Бескиди) являють собою 
частину Карпатських гір. Туристам пропонують тут велику кіль-
кість різноманітних маршрутів, які долаються пішки, на велоси-
педах або верхи. Крім того, є змога сплаву по кількох річках.
Ще один відомий район розвитку екологічного туризму 
Польщі — гірський масив Татри, який, як і Бещади, належить 
до Карпатських гір. Височить на межі Польщі та Словаччини. 
Є найвищим у Карпатах і водночас зовсім невеликим за пло-
щею — лише 260 км
2
. Для масиву характерні гострі гірські вер-
шини, які нагадують Альпи. Тож Татри інколи називають Аль-
пами в мініатюрі.
У межах цих гір створено Татранський національний парк, який 
належить обом сусіднім державам: Польщі та Словаччині. Най-
вища гора в польській частині має назву Риси, її висота — 2499 м. 
Неподалік розташований відомий центр туризму — Закопане.
У Татрах створено розгалужену туристичну інфраструктуру: 
тут чимало готелів, закладів харчування, підйомників, туристич-
них стежок.
Карконошський (Кроношський) національний парк Польщі 
також лежить на державному кордоні, але на цей раз із Чехією. 
Займає найвищу частину Судет. Тут на межі двох країн височить 
гора Снєжка заввишки 1602 м (або 1603 м) — найвища в Чехії.
Популярізацію Польщі як країни, яку варто відвідувати, 
здійснює Польська туристична організація.

119 
Значним є розвиток екологічного туризму і в іншій сусідній 
з Україною державі, а саме Словаччині. Певною мірою це зумов-
лено тим, що понад половину території цієї країни займають го-
ри. Саме на території Словаччини височить найвища гора Кар-
патських гір — Герлаховські Штит. Її висота — 2654 (2655) м. Ту-
ристичним центрами тут є міста Попрад і Високі Татри (у мину-
лому — Старий Смоковець). 
Словацьку частину Татр, яка вища за польську, досить часто 
відвідують українські альпіністи — тут проводять тренувальні збори.
Найвідомішим заповідником Молдови є “Кодри”. Його на-
зва відповідає назві пасма пагорбів, що тягнуться мало не через 
усю країну з півночі на південь. Значна частина заповідника за-
йнята лісом. Найбільш поширені дуб і бук. 
Зовсім близько до України, у Румунії, розташований заповід-
ник “Дельта Дунаю”, який межує з Дунайським біосферним за-
повідником України. За розміром румунська ділянка більша за 
українську. Як і в Україні, велику цінність тут має пташине цар-
ство, зокрема пелікани — рожевий та кучерявий. Румунську час-
тину дельти, що належить до заповідника, занесено до Всесвіт-
ньої спадщини ЮНЕСКО.
У Болгарії відомим є заповідник “Сребирна”, створений біля 
Дунаю за 120 км на північний захід від м. Варна. Найбільшим ба-
гатством тут є орнітофауна — насамперед представники коловод-
них видів птахів. Парк занесений до Всесвітньої спадщини 
ЮНЕСКО. Зовсім іншими є природні умови у національному
парку “Пірин” — гірському масиві у південно-західній частині 
країни. Втім найбільш відвідуваним туристами, ймовірно, є запо-
відник “Ропотамо” біля м. Бургас. Назва заповідника відповідає 
назві річки, що бере початок у горах Странджа. Як не дивно, ця 
порівняно невелика за довжиною річка у нижній течії є суднопла-
вною. Причому судна (катамарани) обслуговують лише туристів, 
яких везуть до Чорного моря, а потім у зворотному напрямку.
Найвідомішим об’єктом природи і водночас об’єктом уваги 
туристів у Туреччині є Памуккале (з турецької мови — бавовня-
ний замок). Являє собою плато, утворене внаслідок осідання вап-
няку з води, що виходить із земних надр. Ця вода тепла, а вап-
някові утворення (їх називають травертинами) сніжно-білі. Не 
випадково Памуккале занесено до Всесвітньої спадщини 
ЮНЕСКО, зокрема, за ознакою “природне диво”. Інколи його 
навіть називають “восьме диво світу”. Туристи звичайно діста-

ються Памуккале з курортих міст Анталія і Мармарис, які знахо-
дяться приблизно за 200 км.
На східній околиці Анталії увагу туристів привертає також 
водоспад Дюден, особливістю якого є падіння води безпосеред-
ньо в Середземне море.
Дуже багато цікавих об’єктів природи є в Росії. Найцінніші 
оголошені особливо береженими природними територіями (аб-
ревіатура російською — ООПТ). Поміж них — понад 100 природ-
них заповідників. У деяких із них, розташованих близько до 
України, природа подібна до української. У деяких інших можна 
побачити справді неймовірні природні об’єкти, але до них дуже 
далеко. З-поміж заповідників, які мають помірну віддаленість і 
багаті на природу, можна виділити Астраханський біосферний 
заповідник, створений у 1919 р. Його особливість — розташуван-
ня у найбільшій в Європі річковій дельті на межі ріки і моря 
(Волги та Каспію). Усі три заповідні ділянки лежать на островах 
(як і більша частина Астрахані). Найбільшої уваги в заповіднику 
потребує лотос каспійський, який не росте в Україні. Він квітне 
у другій половині літа.
З національних парків Росії ймовірно найвідомішим є Ло-
синий Острів, який знаходиться на північно-східній околиці 
Москви у межах найбільшого лісового масиву біля російської 
столиці.

жүктеу/скачать 2.89 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: