Номінація: сучасний навчальний посібник (підручник) Рожище 2014 Укладач: М. Л. Мізюк
жүктеу/скачать 5.51 Mb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Плутон
7. Плутон та плутоїди:- міжнародний астрономічний союз позбавив Плутон статусу планети в 2006 році. Влітку 2008 на з'їзді в Осло Міжнародний астрономічний союз Плутон вирішено віднести до категорії плутоїдів (англ. plutoid); - плутоїдами вирішено називати небесні тіла, що обертаються навколо Cонця по орбіті, радіус якої більше радіуса орбіти Нептуна, маса яких достатня, щоб гравітаційні сили придавали їм майже сферичну форму, та які не розчищають простір навколо своєї орбіти (тобто, навколо них обертається велика кількість дрібних об'єктів); - крім Плутона до плутоїдів були віднесені Макемаке та Ерида, що розташовані далі від Сонця, ніж колишня дев'ята планета Сонячної системи. Тема-14. Плутон. Плутоїди. Карликові планети Відкриття Ериди, що за розмірами більша Плутона, призвело до дискусії серед астрономів, чи слід вважати її планетою. Наслідком дискусії стало ухвалення генеральною асемблеєю Міжнародного астрономічного союзу резолюції, внаслідок якої було переглянуто саме значення терміну «планета», відтоді (2006 р.) об'єкт має задовольняти трьом умовам:
Плутон не задовольняє третій умові, оскільки його маса становить лише 7 % від от маси всіх об’єктів на його орбіті. Тому рішенням МАС Плутон було втратив статус планети і його було включено до класу карликових планет. Карликова планета - небесне тіло, що обертається безпосередньо навколо Сонця (тобто, не є супутником іншої планети), має достатню масу, щоб гравітація надала їй гідростатично-рівноважної форми, проте не розчистила околиці своєї орбіти від інших подібних тіл - вони «не домінують» на своїй орбіті. Визначення було ухвалено Міжнародним астрономічним союзом 24 серпня 2006 року на розв'язання проблеми визначення терміну «планета». Карликова планета Церера обертається в головному поясі астероїдів. Макемаке, Плутон, Ерида та деякі інші карликові планети належать до поясу Койпера - області Сонячної системи поза орбітою Нептуна, що тягнеться до її зовнішньої межі (близько 55 відстаней від Землі до Сонця). Рішенням МАС Плутон втратив статус планети і його (разом із Церерою, Еридою, Макемаке та Хаумеа) було виділено до окремої категорії карликових планет. На статус карликової планети також претендують наступні транснептунові об'єкти: Квавар, Іксіон, Седна, Орк, Варуна. Три великі об'єкти поясу астероїдів (Веста, Паллада, Гігея) можуть бути віднесені до карликових планет, якщо виявиться що їх форма визначається внутрішньою гідростатичною рівновагою. Термін «карликова планета» слід відрізняти від поняття «Мала планета», як іноді називають астероїди. Офіційно термін «мала планета» більше не використовується, залишаючись даниною історії. Остаточно 11 червня 2008 р. МАС оголосив про введення поняття "плутоїд". Плутоїдами вирішено називати небесні тіла, що обертаються навколо сонця по орбіті, радіус якої більше радіуса орбіти Нептуна, маса яких достатня, щоб гравітаційні сили придавали їм майже сферичну форму, та які не розчищають простір навколо своєї орбіти (тобто, навколо них обертається велика кількість дрібних об'єктів). Крім Плутона до плутоїдів були віднесені Макемаке, Ерида, Хаумеа і Седна, що розташовані далі від Сонця, ніж колишня дев'ята планета Сонячної системи. Плутоїди є підмножиною карликових планет. Великі півосі їх орбіт більші, ніж у Нептуна. ПлутонПлутон - карликова планета Сонячної системи. Існування Плутона обчислив Персіваль Ловелл, і планета була виявлена Клайдом Томбо в 1930. 19 серпня 2006 року на XXVI Асамблеї Міжнародного астрономічного союзу Плутон був перекласифікований з планети у карликову планету. 1. Орбітальні характеристики Плутона: - середня відстань до Сонця 7,375 927 931 млрд. км у афелії і 4, 436 824 613 млрд. км у перигелії; - період обертання навколо Сонця 248,09 років; - орбітальна швидкість 4,666 км/c; - зоряна доба (період обертання навколо осі) 6 днів 9год 17 хв 36 с; - ексцентриситет е=0,2488; - кількість супутників 3.
- маса становить 0,002 МЗ; - середній радіус 1153 км; - середня густина 2,1 г/см3; - прискорення вільного падіння 0,58 м/c2; - температура поверхні - 213○С; - кут нахилу осі обертання до площини орбіти 32○; - Плутон виглядає на небі як зірка 13,65 зоряної величини; - складається з каменю і льоду, на поверхні — замерзлий метан і рідка атмосфера
- складається переважно з азоту і метану; - тиск на поверхні 0,3 Па;
Згідно з даними астрономів із обсерваторії Паломарської обсерваторії (Каліфорнія), Макемаке має діаметр від 50% до 75% діаметра Плутона і займає третє (або четверте) місце за діаметром серед об'єктів поясу Койпера. На відміну від інших великих транснептунових об'єктів, у Макемаке поки не виявлено супутників, а тому його маса і щільність залишаються невизначеними. Макемаке, на відміну від свого сусіда Плутона, позбавлена атмосфери. Висновок про відсутність у Макемаке атмосфери вдалося зробити завдяки тому, що світло зірки під час покриття пропало і з'явилося знову дуже різко. За наявності у небесного тіла атмосфери це відбувається поступово, бо частина світла розсіюється в газовій оболонці. За розрахунками астрономів, максимальний тиск газу на Макемаке не перевищує 12 мільярдних тиску земної атмосфери, що в 250 разів менше, ніж тиск на Плутоні. В ході спостережень астрономи істотно уточнили розмір і щільність карликової планети. Макемаке має трохи витягнуту форму і її більший і менший діаметр складають 1430 і 1502 кілометра відповідно. Щільність досягає 1,7 грам на кубічний сантиметр. Хаумеа Хаумеа - карликова планета, плутоїд, транснептуновий об'єкт, була відкрита у 2006 році. Згідно з даними астрономів із обсерваторії Паломарської обсерваторії (Каліфорнія), має діаметр від 50 % до 75 % діаметра Плутона, сильно витянуту форму і період обертання навколо своєї осі близько 4 годин. Має 2 супутники з періодами обертаня 34 і 49 діб. Названа на честь гавайської богині плодючості та дітородження Хаумеа. Супутники Хаумеа отримали імена Хііакі та Намака . В гавайській міфологіі це доньки Хаумеї. Церера Церера - карликова планета в поясі астероїдів, в середині Сонячної системи. Церера - найближча до Землі карликова планета, вона віддалена від Землі на відстань у 263 млн км. Відкрита 1 січня 1801 року італійським астрономом Джузеппе Піацці у астрономічній обсерваторії в місті Палермо, але пізніше була втрачена. 1 січня 1802 року Цереру вдалося знову виявити на місці, розрахованому К. Ф. Гаусом. Це була перша відкрита мала планета. При діаметрі близько 950 км., Церера сьогодні є найбільшим і наймасивнішим тілом в поясі астероїдів, а за розміром перевершує багато великих супутників планет-гігантів та містить майже третину (32 %) загальної маси поясу. Сучасні спостереження показали, що вона має сферичну форму, на відміну від більшості малих тіл, що мають неправильну форму через низьку гравітацію. Видима зоряна величина Церери становить 7,0m - 7,9m. Орбіта Церери лежить між орбітами Марса і Юпітера і є «планетоподібною»: вона слабоеліптична (ексцентриситет - 0,08) і має помірний нахил до площини екліптики (10 °). Велика піввісь орбіти становить 2,76 а.о., відстань у перигелії 2,54 а.о., в афелії - 2,98 а.о. Період обертання навколо Сонця - 4,6 року.
На земному небосхилі Церера постає слабкою зіркою 7-ї величини. Видимий диск Церери дуже малий, тому перші подробиці вдалося розгледіти тільки наприкінці XX сторіччя за допомогою орбітального телескопа «Хаббл». На поверхні Церери помітно кілька світлих і темних структур (імовірно кратерів). За їхніми спостереженнями вдалося точно встановити період обертання Церери (9,07 години) і нахил осі обертання до площини орбіти (менше 4 °). Спостереження в інфрачервоному діапазоні показали, що середня температура поверхні становить 167 К (-106 ° C), в перигелії вона може сягати 240 К (-33 °C). Седна Седна - транснептуновий об'єкт, що отримав назву на честь ескімоської богині морських тварин Седни. Відкрито 14 листопада 2003 року американськими астрономами Брауном, Трухільо і Рабіновіцом. Орбіта дуже витягнута, її ексцентриситет e = 0,86. Відстань від Сонця у перигелії становить 76,1 а. о. (Седна пройде його 2076 року), в афелії - близько 1000 а. о. Оберт навколо Сонця Седна робить приблизно за 12,5 тис. років. Спостереження обсерваторії в Чилі вказують, що Седна є одним з найчервоніших об'єктів у Сонячній системі, майже такою ж червоною як і Марс. Її альбедо більше 0,2. Діаметр оцінюють у межах від 1180 до 1800 км, що становить приблизно три чверті розміру Плутона. Такі розміри не дозволяють однозначно віддати Седні першість за розміром серед об'єктів поясу Койпера. Її найближчим конкурентом за розміром є 90482 Орк (2004 DW). Чи буде Седна називатися планетою, має вирішити Міжнародний астрономічний союз. Швидше за все, Седна та Орк належатимуть до тіл проміжних між планетами та астероїдами. Існує гіпотеза, що орбіта Седни була відхилена прохожденням зірки. Відкриття Седни пожвавило дискусію про те, які об'єкти Сонячної системи можна вважати планетами Тема.-15 Малі тіла сонячної системи У Сонячній системі, окрім Сонця і восьми великих планет, є ще так звані малі тіла. Це малі планети або астероїди, комети, метеорні тіла або метеороїди і міжпланетний пил. У наш час доводиться говорити і про космічне сміття - сукупність штучних об'єктів та їхніх фрагментів у космосі, які не функціонують, але здатні пошкодити або навіть зруйнувати штучний супутник чи міжпланетну станцію. жүктеу/скачать 5.51 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|