рєкі — втопіса, там од Ганни рожоной хрещоной одчепіса, рдкасніса». Різдвяну свічку на Бойківщині використовували для позбавлення від хвороби. Хворий тричі наближав відкриті долоні до запаленої свічки та до себе. Також свічку вико ристовували при шлунковому захворюванні. Обряд ліку вання відбувався при місячному сяйві і запаленій восковій свічці. Останню хворий тримав на животі та примовляв: «Місяцю, ти світиши і вдень і вночі, і бачиш, що цар їсть: чи рака чи мою хворобу». Віск разом із борсуковим жиром застосовували при лікуванні шкіряних хвороб людей та худоби. Віск входив до складу багатьох мазей для лікування ран, що погано загоюються. Для лікування пошкоджених суглобів викорис товували мазі з воску, живокосту та живиці. Отже, бачимо, що віск широко використовувався і про довжує використовуватися в знахарській практиці жителів Карпатського краю й сьогодні. Так само, як хліб чи яйце, віск діагностував стан організму хворого — «витягав» хворобу з тіла людини. Із процесом отримання воску карпатці пов'язували ідею фізичного та духовного очищення хворого. Не ви падково збереглося замовляння від «наговору», в якому є символіка восковика, воскодавки — пристроїв для вичав лювання воску. Перш за все, за допомогою воску, воскової свічки виліковували недуги, пов'язані з емоційним станом людини: переляк, рожу тощо. Характерною особливістю -
2 1 2
-
Магія Карпат, перевірена століттями лікування воском, як ви, напевне, помітили, є маніпуляції над головою людини. Усі замовляння, що супроводжують процес лікування,
