Збройні Сили України: природа та місце в державному механізмі

61 
Особливість місця і ролі Збройних Сил України в державному механізмі 
полягає в тому, що це один із його первинних елементів, який започатковує 
процес державотворення і забезпечує саме суверенне існування Української 
держави. 
Збройні Сили України виконують такі зовнішні функції, як оборона держави 
та захист її суверенітету, територіальної цілісності й недоторканності. Збройні 
Сили України утворюють основу сектору безпеки й оборони, оскільки саме вони 
спрямовані на виконання масштабних оборонно-стратегічних завдань збройного 
захисту держави. За критерієм покладених на них законодавством завдань та 
функцій Збройні Сили України разом із Національною поліцією України та 
Національною гвардією України належать до державних примусових установ. 
Збройні Сили України можливо визначити і як спеціальну мілітаризовану 
державну установу, створену з метою захисту національних інтересів України, 
забезпечення цілісності й недоторканності кордонів і суверенітету Української 
держави шляхом підготовки військовослужбовців до збройного захисту і 
здійснення збройного захисту як усередині держави, так і зовні неї
119
. Фактично 
Збройні Сили України, крім зовнішніх функцій оборони держави та захисту її 
суверенітету, територіальної цілісності й недоторканності, потенційно можуть 
виконувати і внутрішні функції, оскільки можуть бути використані для 
локалізації та ліквідації внутрішніх загроз, пов’язаних із застосуванням збройної 
сили.
 
3. Основи правового статусу Збройних Сил України 
Діяльність Збройних Сил України, як будь-якого іншого органу державної 
влади, відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України, відбувається у встановлених 
Конституцією межах і відповідно до законів України
120
. Правовий статус 
Збройних Сил України визначено в низці положень Конституції України та 
Законі України “Про Збройні Сили України” від 25 березня 1992 р. У ст. 17 
Основного Закону України, зокрема, встановлено, що на Збройні Сили України 
покладено оборону України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і 
недоторканності
121
. Відповідно до Конституції України, Збройні Сили України 
та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження 
прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення 
органів влади чи перешкоджання їх діяльності. На території України 
забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не 
передбачених законом. На території України не допускається розташування 
іноземних військових баз
122
. 
119
Пашинський В. Збройні Сили України в системі забезпечення оборони держави. Юридичний 
електронний науковий журнал. 2018. № 4. С. 102. 
120
Конституція України : Закон України від 28 червня 1996 р. № 254/96-вр. Відомості Верховної Ради 
України. 1996. № 30. Ст. 141. 
121
Конституція України : Закон України від 28 червня 1996 р. № 254/96-вр. Відомості Верховної Ради 
України. 1996. № 30. Ст. 141. 
122
Конституція України : Закон України від 28 червня 1996 р. № 254/96-вр. Ст. 17. Відомості Верховної 
Ради України. 1996. № 30. Ст. 141. 

62 
У п. 9 ст. 85 Конституції України, яка встановлює вичерпний перелік 
повноважень Верховної Ради України, закріплено повноваження Парламенту 
схвалювати рішення Президента України про використання Збройних Сил 
України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України; у 
п. 22 ст. 85 Конституції України ‒ повноваження Верховної Ради України 
затверджувати загальну структуру, чисельність, визначати функції Служби 
безпеки України, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів 
України військових формувань, а також Міністерства внутрішніх справ України; 
у п. 23 ст. 85 Конституції України ‒ схвалювати рішення про надання військової 
допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил України 
до іншої держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на 
територію України. 
У п. 9 ч. 1 ст. 92 Конституції України, яка встановлює сфери винятково 
законодавчого регулювання, закріплено повноваження Верховної Ради України 
визначати організацію Збройних Сил України. У п. 2 ч. 2 ст. 92 Конституції 
України закріплено положення про те, що винятково законами України 
встановлюються порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до 
інших держав; порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил 
інших держав на території України. 
У п. 17 ст. 106 Конституції України, у якій закріплено більшість 
повноважень Президента України, визначено його статус як Верховного 
Головнокомандувача Збройних Сил України, встановлено право Президента 
України призначати на посади та звільняти з посад вище командування Збройних 
Сил України, інших військових формувань; здійснювати керівництво у сферах 
національної безпеки та оборони держави. У п. 19 ст. 106 Конституції України 
закріплено повноваження Президента України ухвалювати рішення про 
використання Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів 
України військових формувань. 
Конституційні положення про статус Збройних Сил України деталізовано в 
Законі України “Про Збройні Сили України” від 25 березня 1992 р. Закон 
визначає функції, склад Збройних Сил України, правові засади їх організації, 
діяльності, дислокації, керівництва та управління ними. 
Згідно із Законом України “Про Збройні Сили України”, Збройні Сили 
України є військовим формуванням, на яке, відповідно до Конституції України, 
покладено оборону України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та 
недоторканності
123
. У Законі України “Про оборону України” від 6 грудня 
1991 р. дане таке визначення військового формування: “військове формування ‒ 
створена відповідно до законодавства України сукупність військових з’єднань і 
частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями 
і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної 
незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і 
123
Про Збройні Сили України : Закон України від 25 березня 1992 р. 
№ 1934-XII
. Ст. 1. Відомості 
Верховної Ради України. 1992. № 9. Ст. 108. 

63 
недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу 
шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій”
124
. 

жүктеу/скачать 1.96 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: