це філософська категорія для позначення об'єктивної
реальності, яка надана людині у її відчуттях, яку вона
може і намагається пізнати, але при цьому матерія
існує незалежно від самої людини. З цього випливає,
що:
1) матерії в чистому вигляді, у формі якоїсь праматерії не існує.
Вона охоплює всю нескінченну різноманітність різних об'єктів і си
стем природи, які мають невичерпну різноманітність властивостей;
2) у категорії «матерія» безліч утворень об'єктивної реальності
зведені до однієї спільної властивості — існувати незалежно від
людських відчуттів і від відображення в людській свідомості;
3) філософське тлумачення матерії охоплює не тільки ті об'єкти,
які пізнані сучасною наукою, а й ті, що мають бути відкриті в май
бутньому. І хоча потенційні об'єкти, можливо, матимуть принципо
во нові властивості, вони, проте, будуть матеріальні, оскільки існу
ватимуть реально, поза людськими відчуттями;
4) усі матеріальні процеси і явища пізнаються людиною або
відбиваються в її свідомості на основі чуттєвого сприйняття. При
цьому йдеться не тільки про ті речі та явища, які можуть бути сприй
няті безпосередньо відчуттями, але і про ті, для сприйняття
яких
використовуються найскладніші сучасні прилади^ що підсилюють
міць людських органів сприйняття.
Матерія як об'єктивна реальність має безліч властивостей, при-
таманних її різноманітним видам і станам. До таких властивостей
належать: активність, рух (саморух), просторово-часова форма
існування, об'єктивність, проникність, нескінченність, відображен-
ня, невичерпність, пізнаванність, структурність (розчленованість
на якісно різні рівні організації), абсолютність. Про рух (актив-
ність) матерії та її просторово-часову форму існування йтиметься
в третьому параграфі розділу. Інші властивості ми розглядатимемо
в наступних розділах. Зараз же звернемо увагу на таку суттєву ознаку
матерії, як структурність (схема 5-4).
Структурність в організації матерії полягає в тому, що вона завж-
ди і всюди певним чином організована у поширені матеріальні си-
стеми, тобто такі цілісні утворення, зв'язок між елементами в яких
є більш стійким і тривалим, ніж зв'язок між кожним з елементів дов-
колишнього середовища. Вирізняють такі основні типи матеріаль-
них систем і відповідні їм структурні рівні організації матерії: нежива
матерія, жива матерія і суспільство. Кожен з цих рівнів характе-
ризується, у свою чергу, рядом рівнів організації.
Система неживої матерії може бути представлена на таких
рівнях:
а) мікросвіт (мікроелементарний рівень), для якого властива
взаємодія полів і елементарних частинок. Це світ надзвичайно ма-
лих об'єктів (від 10
м
до 10
8
см). Час існування цих частинок вимі-
рюється міліардними долями секунди, а швидкість їх руху набли-
жається до швидкості руху світла;
Схема 54- Структура матерії
б) макросвіт. Це світ об'єктів від 10
8
см до 10
24
см. Цим
діапазоном охоплюються атоми, молекули, макротіла,
планети та зірки, планетарні системи, міжзіркове
середовище, галактика. «Вгору» від макросвіту,
нескінченно далеко, за межами доступності людини
простирається мегасвіт. Основні об'єкти вивчення цієї
галузі природи — метагалактики.
Система живої матерії відома поки що тільки на Землі.
її виникнення, як вважають послідовники матеріалізму,
— результат природного і закономірного саморозвитку
матерії. До рівня живої матерії належать усі живі істоти,
що мають здатність до самоорганізації, розвитку,
складним формам відбиття, саморегулювання та
розмноження. У живій матерії можна виокремити
доклітинний рівень (кислоти ДНК і РНК та білки),
клітинні і багатоклітинні організми — рослини,
тварини. Особливі рівні утворюють понадор-ганізмові
структури, популяції, пов'язані між собою в потомстві.
Взаємодія біологічних видів, популяцій та довкілля
становить біогеоценоз, а взаємодія біогеоценозів
утворює глобальну систему життя — біосферу. В
системі біосфери відбувається взаємодія літосфери,
гідросфери і атмосфери. Через атмосферу йде обмін
між Землею і космосом. Дотримання рівноваги між усіма
цими складовими — умова збереження життя на землі.
На певному етапі розвитку біосфери виникає окремий
вид матеріальної системи — соціально-організована
матерія, або суспільство. Це вища форма розвитку життя,
сукупність мислячих індивідуумів і угруповань різного
рівня, що свідомо перетворюють дійсність. У свою чергу
суспільство включає багато типів взаємоперехрещува-них
систем: людина, соціальні утворення (сім'я, різні
колективи, партії, нації, держави), матеріальна культура,
створена людиною, що включає знаряддя праці і техніку.
Розглядаючи структурність матерії, слід також
зазначити, що її стан можна характеризувати і з точки зору
перервності і безперервності. Матерія перервна, оскільки
існує у вигляді множини окремих структурних систем.
Водночас
вона
безперервна,
бо
простір
між
матеріальними структурними системами не є абсолютною
порожнечею, а має в собі матеріальні поля: гравітаційні,
електромагнітні, ядерні та ін. У зв'язку з цим розрізняють
два види матерії: речовина і поле. Це якісно різні види
матерії, і відрізняються вони один від одного, передусім,
масою спокою. Частинки речовини мають масу спокою, а
електромагнітне і гравітаційне поля її не мають. Речовина і
поле різняться також і закономірностями руху.
Вивчення різних властивостей і особливостей матерії,
її форм і видів дозволяє говорити про те, що у світі, крім
матерії, що постійно змінюється, немає більш нічого. А
якщо це так, то можна зробити висновок про матеріальну
єдність світу.
Питання про єдність світу завжди привертало до себе
увагу. А якщо врахувати те, що нарівні з матеріальними
процесами існують ще й духовні, то воно набирає
особливої гостроти. В чому ж тоді полягає їх єдність?
Відповідь на це питання дає сучасна філософія і
сучасне природознавство. Вони стверджують, що єдність
світу полягає в його матеріальності. І такий висновок
ґрунтується на знаннях про всезагальні, універсальні
властивості матерії і закони її руху. На користь матеріальної
єдності світу свідчать такі важливі дані природознавства,
яю
а) закон збереження і перетворення енергії;
б) періодичний закон Менделєєва;
в) еволюційне вчення Дарвіна;
г) вчення про клітину;
ґ) сучасні наукові дані із галузей фізики (квантової
механіки, релятивістської фізики та ін.), із галузей
біологічної науки (закони генетики, явища фотосинтезу,
дані про фізіологію людини тощо), із галузей космічної
науки та ін. Матеріальна єдність світу розкривається і
цілісним підходом до розгляду організму людини, а також
засобами взаємозв'язку природи і суспільства, їх розвитку в
цілому.
Такими є сучасні погляди на проблему матерії, на її
конкретні типи і види, на матеріальну єдність світу. Але
для наукового світорозуміння велике значення має і вірне
вирішення питання про такі атрибутивні властивості
матерії, як рух, простір та час.
Достарыңызбен бөлісу: |