Підручник

Модуль 3. РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ ТА ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ НИМИ ВІДНОСИН 
299 
цих днів для держави або суспільства. Ментальність працівників, їх 
національні і релігійні відмінності, рівень освіченості, професійної 
підготовки, згуртованості та інші соціальні і психологічні фактори 
суттєво впливають на дієвість норм трудового права, а тому врахування 
кількісних і якісних показників населення: за віком, статтю, етнічним 
складом, рівнем освіченості, достатком тощо, є обов’язковим при 
визначенні змісту норм трудового права про святкові та неробочі дні. 
Згідно із ч. 1 ст. 73 КЗпП святковими днями в Україні є: 
1 січня – Новий рік; 
7 січня – Різдво Христове; 
8 березня – Міжнародний жіночий день; 
1 і 2 травня – День міжнародної солідарності трудящих; 
9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 
(День перемоги); 
28 червня – День Конституції України; 
24 серпня – День незалежності України; 
14 жовтня – День захисника України. 
Робота також не провадиться в дні релігійних свят (неробочі дні): 
7 січня і 25 грудня – Різдво Христове 
один день (неділя) – Паска (Великдень) 
один день (неділя) – Трійця. 
Законодавство України передбачає, що за поданням релігійних 
громад інших (неправославних) конфесій, зареєстрованих в Україні, 
керівництво підприємств, установ, організацій надає особам, які 
сповідують відповідні релігії, до трьох днів відпочинку протягом року 
для святкування їх великих свят з відпрацюванням за ці дні. Ця норма 
безумовно є прогресивною, оскільки надає можливість громадянам 
України не православного віросповідання справляти свої релігійні 
потреби і відзначати релігійні свята. Однак, на наш погляд, ці норми 
суперечать ст. 2-1 КЗпП України, відповідно до якої Україна забезпечує 
рівність трудових прав усіх громадян незалежно від релігійних 
переконань. Бо виходячи з норм ст. 73 КЗпП України працівники-
християни православного обряду і католики святкуючи Різдво Христове 
неробочий день не відпрацьовують, а наприклад мусульмани, такий день 
відпрацьовувати повинні. Крім того, є певні суперечності цієї норми з 
нормами ч. 1ст. 21 та ч. 1 і 2 ст. 24 Конституції України. Подібну норму 
передбачала прим. 2 до ст. 198 Статуту про промислову працю Російської 
Імперії. Для робітників неправославного віросповідання дозволялося не 
вносити у розклад свят, ті передбачені цією статтею, які не 
вшановувались їх церквою. Для робітників-нехристиян допускалося 
внесення в розклад свят інших днів тижня, взамін недільних, відповідно 
до законів віросповідання, внесення ж інших передбачених статтею свят 
було для них необов’язковим. 

ТРУДОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ
300 
У дні, зазначені у ч. 1 і 2 ст. 73 КЗпП України, допускаються роботи, 
припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови 
(безперервно діючі підприємства, установи, організації), роботи, 
викликані необхідністю обслуговування населення. У ці дні 
допускаються роботи із залученням працівників у випадках та в порядку, 
передбачених ст. 71 КЗпП України. Залучення окремих працівників до 
роботи у ці дні допускається тільки з дозволу профспілкового комітету 
(профспілкового представника) підприємства, установи, організації і 
лише у виняткових випадках, визначених законодавством (н-д, робота 
для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, для відвернення 
нещасних випадків, загибелі чи псування майна тощо). Закон передбачає 
компенсацію за роботу у святковий чи неробочий день. За згодою сторін 
це може бути надання іншого дня відпочинку (відгулу) або грошової 
компенсації у подвійному розмірі. Залучення працівників до роботи у 
святкові чи неробочі дні провадиться за письмовим наказом 
(розпорядженням) роботодавця. 

жүктеу/скачать 3.64 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: