Модуль 3. РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ ТА ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ НИМИ ВІДНОСИН
409
23 березня 1877 р. зобов’язував
господарів встановлювати правила для
внутрішнього розпорядку, що стосувалися заводської дисципліни,
розподілу годин відпочинку і роботи, розцінки зарплатні і штрафів. У
законодавстві Російської Імперії про правила
внутрішнього розпорядку
вперше згадується в Положенні 1835 р. про відносини між господарями
фабричних установ і робітничими людьми, які поступають в означені за
наймом.
Стаття 142 КЗпП України встановлює правила згідно з якими
трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях
визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які
затверджуються трудовими колективами за поданням роботодавця і
виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового
представника) на основі типових правил.
Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для робітників і
службовців підприємств, установ, організацій, затверджені постановою
Держкомпраці СРСР за погодженням з ВЦРПС від 20 липня 1984 р.
№ 213. Правила внутрішнього трудового
розпорядку мають за мету
сприяти вихованню працівників в дусі добросовісного ставлення до
праці, зміцнення трудової дисципліни, організації праці на науковій
основі, раціонального використання робочого часу, високої якості робіт,
підвищенню продуктивності праці та
ефективності суспільного
виробництва. Типові правила містять положення, загальні для
підприємств, установ, організацій усіх галузей народного господарства і
не відображають специфіки умов виробництва окремої галузі чи її
структурних одиниць. Структура
Типових правил внутрішнього
трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ,
організацій включає наступні складові:
Достарыңызбен бөлісу: