ТРУДОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ
416
роботу керівників усіх рівнів за цим напрямком діяльності. За цих
обставин оцінюється повнота, успішність і якість виконання виробничих
завдань, кількість і характер порушень дисципліни та ступінь їх
негативного впливу на виробничу діяльність; стан виконавчої
дисципліни; чіткість і організованість роботи структурних
підрозділів;
ефективність дисциплінарної практики
керівників підрозділів; ступінь
впливу колективу, органів громадського самоврядування на стан
дисципліни.
Варто зауважити, що рівень дисципліни залежить не тільки від
формальних організаційних стосунків, норм корпоративного спілкування,
правосвідомості працівників. Стан дисципліни зумовлюється також і
соціальними, моральними, політичними, психологічними зв’язками і
стосунками. Йдеться про соціальну структуру відповідного підприємства,
установи чи організації або їх структурних підрозділів (співвідношення
працюючих за статтю, віком,
освітнім рівнем, походженням тощо). У
цьому сенсі включення в механізм забезпечення дисципліни соціальних і
психологічних факторів – важливий важіль впливу на стан дисципліни.
Крім того, обов’язково необхідно враховувати особливості виробничого
середовища де працюють працівники, рівень кадрової роботи з добору,
навчання, оцінки, стимулювання та контролю працюючих, соціальну
роботу з працівниками (умови виробничого побуту, оздоровлення
працівників, сприяння їх професійному зростанню) та ін.
Основні
форми організаційних заходів, спрямованих на забезпечення
дисципліни праці:
звіти керівників;
проведення атестацій або інших форм оцінки трудової діяльності та
кваліфікацій працівників;
рейди з виявлення фактів порушень дисципліни (планові і
позапланові);
використання методичних рекомендацій роботи з кадровим
складом підрозділів;
виїзд керівників у підрозділи з незадовільним морально-
психологічним кліматом;
робота психологів (індивідуальна і з колективами працівників);
відвідування працівника за місцем проживання (за його згодою);
проведення зборів трудового колективу.
У той же час існує низка традиційних організаційних заходів
забезпечення дисципліни праці, що перевірені практикою, і які можна
використовувати для профілактики дисциплінарних порушень. До таких
слід віднести:
проведення конкурсів «кращий працівник підприємства» з
відповідним матеріальним заохоченням;
Модуль 3. РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ ТА ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ НИМИ ВІДНОСИН
417
проведення лекцій з питань культури та корпоративної етики;
оформлення наочної агітації за результатами професійної
діяльності та
здобутків, як окремих працівників, так і структурних
підрозділів;
створення брошур, пам’яток з історії підприємства, установи,
організації, питань професійної етики, позитивних традицій (н-д буклети
про успішних працівників);
залучення ветеранів до роботи з молодими працівниками
(популяризація наставництва та інших форм передачі позитивного
досвіду трудової діяльності);
вивчення потреб, настроїв, типових труднощів молодих працівників
(організація в кадровій службі довідково-інформаційного бюро молодого
працівника);
проведення урочистих ритуалів та свят (популяризація символіки
підприємства, посвячення в працівники, святкування Дня підприємства,
Дня ветерана підприємства).
Однак, все ж слід зауважити, що головною складовою належного
рівня
дисципліни праці є самодисципліна працівників, яка полягає в
усвідомленні необхідності добровільного, точного і акуратного
виконання роботи, дотримання правових і моральних норм, послідовного
самовиховання. Сувора ієрархія системи управління переважною
більшістю
підприємств,
установ,
організацій
знаходить
своє
відображення в принципі єдиноначальності, необхідність здійснення
якого обумовлюється складністю і специфічністю завдань, які вони
вирішують, а також конкретних умов у яких вони функціонують.
Реалізація цього принципу виявляється у суворій (чи більш ліберальній)
субординації їх структурних елементів. Однак, у
кожній організаційній
структурі, поряд з офіційно закріпленою (статутом, положеннями,
штатним розкладом) утворюється та
існує неофіційна (неформальна)
Достарыңызбен бөлісу: