Модуль 1. ТРУДОВЕ ПРАВО ЯК СКЛАДОВА ПРАВА ДЕРЖАВИ
81
управління виробничим процесом, використання праці працівника для
досягнення ним своїх цілей. Йдеться про те, як мають сприймати
працівники того, в кого вони працюють: як партнера чи того, від кого
залежить все, навіть їх власна доля (французи, н-д, використовують для
характеристики роботодавця термін «патрон»). Зауважимо, що ця
проблема не надумана, бо саме у виробничому процесі працівник відразу
відчуває своє місце і значимість у цьому соціальному середовищі. У
зарубіжній юридичній і соціологічній літературі
чітко визначились із
взаєминами
працівник-роботодавець,
це
взаємини
влади-
підпорядкування. Залежно від країни, її історичного розвитку, суспільних
процесів, національних традицій, ці взаємини мають жорсткіший чи
ліберальніший характер, але основа залишається єдиною – це влада
роботодавця над працівниками. Цей різновид влади над людьми отримав
назву «
господарська влада роботодавця».
Можна сперечатися про
наявність чи відсутність такої влади на вітчизняних теренах, але
взаємини між роботодавцем і працівником ніколи не мали характеру
рівності. Більше того, радянська система суспільно-економічних зв’язків,
заснованих
на
командно-адміністративній
системі
управління
економікою, поступилась ще жорсткішій системі, а саме – системі
економічного управління і тиску. Тому й до тепер в Україні вірною
залишається теза, що капіталістична
організація праці є системою, яка
побудована на експлуатації юридично «вільного», але економічно
залежного працівника. На формальну рівність працівника і роботодавця
вказували вітчизняні вчені (Л.Я. Гінзбург, О.С. Пашков, В.М. Скобєлкін
та ін.).
Спільний процес праці під керівництвом роботодавця або
уповноважених ним осіб обумовлює необхідність
нормативного
Достарыңызбен бөлісу: