ТРУДОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ
158
виконувала специфічні завдання. Такими, наприклад, були економічні та
організаційні комісії, комісії з науково-технічного розвитку, з
підвищення кваліфікації, громадські інспекції з охорони праці, комісії по
трудових спорах, із соціального страхування. Вказані комісії займались,
як правило: плануванням, вдосконаленням
виробництва і організацією
праці; соціальним страхуванням; розглядом трудових спорів тощо.
Перераховані органи – якби перехідна форма між безпосередньою
участю колективу підприємства в управлінні виробництвом і
опосередкованою (через профспілку).
Нині демократія в масштабах підприємства стає безпосереднім
продовженням демократичних принципів діяльності економічних
суб’єктів соціального ринкового господарства. Проте участь працівників
в управлінні підприємствами або, як прийнято говорити на Заході, участь
трудящих у прийняття рішень на рівні підприємств не відразу отримало
право на існування. Це відбулося під тиском профспілок і ліберально
налаштованих політичних діячів низки країн. Значну роль відіграли
норми і рекомендації МОП, направлені на розширення прав трудящих.
До таких важливих актів належать Конвенція № 154 про колективні
переговори, Рекомендація № 94 про
співробітництво на рівні
підприємства, Рекомендація № 129 про зв’язки на підприємстві,
Конвенція № 135 і Рекомендація № 143 про представництво трудящих.
Противники цієї ідеї вважають, що участь трудящих в управлінні на
рівні підприємства ставить під сумнів право власності та порушує
принцип єдиноначальності, а це може негативно вплинути на
ефективність роботи підприємства. На рівні ж суспільства участь
трудящих в управлінні виробництвом, на їх думку, може підірвати вже
визнану роль соціальних партнерів у системі трудових відносин
(роботодавців і профспілок) і взагалі породити тенденцію до делегування
трудящим прав управління.
Цілі і завдання участі працівників в
управлінні підприємствами
носять:
1) етичний;
2) соціально-політичний;
3) та економічний характер.
Свого часу експертами Міжнародного Бюро Праці у Женеві була
розроблена робоча схема складання національних доповідей для держав-
членів МОП з питань участі трудящих у прийнятті рішень на рівні
підприємства.
Ця схема досить детально розкриває
основні складові участі
працівників в управлінні виробництвом і включає такі компоненти:
А.
Рівні участі: 1) цех підприємства; 2) підприємство, установа чи
організація; 3) компанія; 4) група компаній та багатонаціональні
компанії; 5) зв’язки на
національному, регіональному та галузевому
Модуль 2. ПРАВОВІ МОДЕЛІ Й МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ …
159
рівнях; 6) відносини з іншими типами участі (участь у прибутках і
капіталі).
Б.
Методи і форми участі: 1) інформація і консультація; 2)
колективні переговори; 3) участь у роботі різного роду комітетів і рад на
підприємстві; 4) участь у керівних органах підприємства, включно з
правом вето; 5) співучасть у прийнятті рішень на паритетних засадах; 6)
самоуправління, включаючи кооперативи і підприємства, що перейшли у
власність трудових колективів або профспілок.
В.
Сфери участі: 1) технічні питання організації роботи; 2) питання
зайнятості і умов праці; 3) економічна і фінансова політика підприємства;
4) питання загальної політики, включаючи саме існування підприємства і
його структурну перебудову.
Виходячи з означених компонентів участі, експерт МОП Жак Мона
запропонував таку
класифікацію типів участі працівників у справах
Достарыңызбен бөлісу: