Посібник до вивчення курсу «Соціальна історія народів Росії»



жүктеу 404.06 Kb.
бет1/2
Дата30.06.2016
өлшемі404.06 Kb.
  1   2


УДК 94(470) (075.8)

ББК 63.3(4Рос) я73

Б 77
Рецензенти: канд. іст. наук, проф. С. Й. Бобилєва

канд. іст. наук, доц. А. Ю. Шевченко


Б77 Бойко, О. В. Посібник до вивчення курсу «Соціальна історія народів Росії» [Текст] / О. В. Бойко. – Д.: РВВ ДНУ, 2012. – 24 с.

Уміщено програму курсу «Соціальна історія народів Росії», рейтингову систему оцінювання знань, плани та змістовні елементи лекційних тем, рекомендації до підготовки до семінарських занять і написання контрольно-модульних робіт; переліки запитань до контрольно-модульних робіт та питань до іспиту.

Для студентів ДНУ 3-го курсу історичного факультету денної та заочної форм навчання.

Темплан 2012, поз.83


Навчальне видання

Олег Вікторович Бойко



Посібник до вивчення курсу

«Соціальна історія народів Росії»

Редактор А. В. Стьожка

Техредактор Л. П. Замятіна

Коректор Т. А. Белиба



__________________________________________________________________

Підписано до друку 27. 04.12. Формат 60 х 84/16. Папір друкарський.

Друк плоский. Ум. друк. арк. 1,4. Ум. фарбовідб. 1,4. Обл.-вид. арк. 1,7.

Тираж 100 пр. Зам. №



__________________________________________________________________

РВВ ДНУ, просп. Гагаріна, 72, м. Дніпропетровськ, 49010.

Друкарня ДНУ, вул. Наукова, 5, м. Дніпропетровськ, 49050.

 Бойко О. В., 2012


ВСТУП

Курс «Соціальна історія народів Росії» вивчають відповідно до навчального плану підготовки бакалаврів історії. Предметом курсу є соціально-історичні та соціально-економічні події та політичні процеси, духовний розвиток російського суспільства, яке складали численні народи країни. Запровадження курсу до навчального процесу є обєктивна необхідність, оскільки виникає потреба акцентувати увагу на дослідженні динаміки народів і соціальних груп, їх інтересів, зрозуміти корінні причини суперечностей, що існували в російському суспільстві. Вивчення курсу «Соціальна історія народів Росії» допомагає дослідити регулятивну роль держави, моралі, звичаїв і релігії у розвитку суспільства. Студенти мають з’ясувати, що з минулого досвіду слід підтримувати та розвивати, а від чого через негативні наслідки краще відмовитися.

У рамках зазначеного курсу розглянуто широке коло проблем: формування багатонаціональної Російської держави в контексті її територіальної експансії; особливості й етапи розвитку національної політики влади; соціальна структура та мобільність народів Росії, зокрема, розвиток кріпосницьких відносин; еволюція сільських і міських громад, дворянських і міських корпорацій, менталітет різних станів як чинник соціального розвитку. Акцентовано увагу на демографічних процесах, а також переході від традиційної до сучасної моделі відтворення населення, розглянуто розвиток гендерних і сімейних стосунків, еволюцію правової системи та становлення громадянського суспільства, приділено увагу питанням етнорелігійних традицій, духовної та матеріальної культури народів Росії.

Запропонований матеріал має допомогти студентам глибоко та різнобічно підготуватися теоретично та практично із зазначего курсу. Мета вивчення курсу – простежити особливості соціальних та етнокультурних процесів у поліетнічній Російській державі протягом XVI – на початку XX ст. Для цього студенти повинні засвоїти термінологію й основні положення історіографії курсу, специфіку генезису соціальних станів, принципи побудови державної національної політики, демографічні, національно-конфесійні, гендерні, вікові, соціально-психологічні й інші особливості народів Росії.

Семінарські заняття курсу покликані формувати у студентів навики самостійної роботи й аналізу історичних джерел. Вони повинні вміти визначати чинники та наслідки російської експансії, особливості державної національної політики, оцінювати рівень соціального розвитку етносів, простежувати еволюцію основних соціальних станів, виявляти специфіку сімейно-шлюбних стосунків крізь призму конкретних історичних умов розвитку країни.

програма курсу «соціальна історія народів росії»

модуля


Тема

Лекції

(год.)


Семінарські

заняття


(год.)

Самостійна

робота (год.)






Вступ

1





І

Територія, населення й основні соціальні стани в Росії

Створення багатонаціональної

Російської держави (XVI–XIX ст.)



5



10

Чинники та результати російської територіальної експансії



2



Національна політика Росії

2

4

8

Соціальна структура Росії в XVI –

на початку ХХ ст.



6



10

Дворянство в соціальній структурі

російського суспільства XVII–XIX ст.





2



ІІ


Демографічні процеси, правова система й етнокультурний розвиток народів Росії

Демографічні процеси у народів Росії в XVII – на початку ХХ ст.

6



8

Гендерні та сімейно-шлюбні стосунки народів Росії



4

6

Кримінальне право, злочинність і

покарання в Росії



6



6

Матеріальна та духовна культура

малих народів Росії





4

8

Етнорелігійні традиції та світоглядні засади народів Росії

6



4

УСЬОГО

32

16

60


РЕЙТИНГОВА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Модуль1

Модуль 2

Іспит

Сума балів

Змістовий модуль 1

Контрольна

робота


Змістовий

модуль 2


Контрольна

робота


15

15

15

15

30

30

40

100


Шкала оцінювання

90–100 балів – відмінно (А) 64–74 бали – задовільно (D)

82–89 балів – добре (В) 60–63 бали – задовільно (Е)

75–81 бал – добре (С) 1–59 балів – незадовільно (F)



ТЕМИ Лекцій

Тема 1. Створення багатонаціональної Російської держави (XVI–XIX ст.)

План

1. Зародження поліетнічної Російської держави у ХVI ст.

2. Територіальна експансія Росії у XVII–XVIII ст.

3. Входження народів до складу Росії в ХІХ ст.

4. Динаміка населення та міграційні потоки.
Основні змістові елементи теми. Зародження поліетнічної Російської держави. Приєднання й освоєння територій Східного та Західного Сибіру. Інкорпорація території України. Боротьба Росії за вихід до Балтійського та Чорного морів. Зовнішня політика Катерини ІІ. Приєднання Криму, освоєння Новоросії, поділи Речі Посполитої. Кавказький напрям зовнішньої політики Росії у ХІХ ст. Російсько-персидські війни та приєднання кавказьких територій (Грузія, Вірменія, Дагестан, Чечня та інші землі). Територіальна експансія Росії у Середній Азії та на Далекому Сході в другій половині ХІХ ст. Національно-визвольні рухи Кавказу. Територіальні надбання Росії у Середній Азії та на Далекому Сході у другій половині ХІХ ст. Статистичні показники зростання населення в контексті загальносвітових демографічних процесів. Основні джерела збільшення населення Російської імперії. Міграційні потоки в імперії та чинники їх інтенсифікації. Етнічний склад населення Росії.

Тема 2. Національна політика Росії

План

1. Принципи національної політики.

2. Етапи національної політики Росії.
Основні змістові елементи теми. Добровільне та примусове приєднання територій інших країн і народів до складу Росії. Формальний договір як стратегія «добровільного приєднання». Диференціація у застосуванні принципів національної політики. Принципи національної політики Росії: тимчасове збереження існуючого до підпорядкування Росії адміністративного устрою, місцевих законів і установ, вірувань, мови та культури; широка співпраця центрального уряду з неросійськими елітами, які отримували права російського дворянства; створення деяких правових переваг для багатьох неросійських народів, які займалися переважно не аграрним за характером виробництвом (пільгові оподаткування, військова служба, освіта); надання можливості просуватися соціальними сходинками незалежно від належності до якогось етносу чи нації. Два етапи розвитку національної політики Росії – до та після 1963 р. Причини та наслідки зміни генерального курсу в національній політиці. Інтеграційна політика, мовно-культурна уніфікація у вигляді русифікації, денаціоналізація школи, обмеження друку національними мовами. Боротьба царату з національно-визвольними рухами.

Тема 3. Соціальна структура Росії в XVI – на початку ХХ ст.

План

1. Особливості соціальної диференціації народів Росії.

2. Духовенство.

3. Міське населення. Купецтво.

4. Селянство та його категорії.
Основні змістові елементи теми. Православна церковна ієрархія. Біле та чорне духовенство. Церковне життя та клір у XVI–XVII ст. Юридичне оформлення станових ознак служителів культу. Церковні реформи Петра І та Катерини ІІ. Духовна освіта в Росії. Отримання духовенством особливих прав у XVIII ст. Становище служителів культу наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. Соборне Уложення 1649 р. і його роль у процесі перетворення людей посадських на стан (відокремлення від інших категорій міського та сільського населення, спадкова належність до міської общини, зобов’язання до сплати податків і натуральних повинностей). Законодавство Петра I та посилення корпоративної організації людей посадських. Грамота на права та вигоди містам Російської імперії 1785 р. Юридичний статус міського стану, корпоративні форми самоврядування. Належність до міського стану, міська обивательська книга. Нові права та привілеї городян. Купецтво протягом першої половини XIX ст. Розпад міського стану. Реформа міського самоврядування 1870 р. Динаміка міського населення. Селянство на початку XVII ст. та його неоднорідність. Особливості юридичного оформлення кріпацтва в Росії (Соборне Уложення 1649 р.). Кріпосницьке законодавство у XVIII ст. Категорії селянства. Реформи 60-х рр. ХІХ ст. та їх вплив на зміну соціальної структури селянства.
Тема 4. Демографічні процеси у народів Росії в XVII – на початку ХХ ст.

План

1. Моделі демографічної поведінки народів Росії.

2. Шлюбність: вікові особливості, рівень і розлучення.

3. Народжуваність і її регулювання.

4. Смертність у Росії та її основні чинники.
Основні змістові елементи теми. Джерела вивчення демографічних процесів та їх особливості. Загальні коефіцієнти основних демографічних показників населення європейської частини Росії наприкінці ХІХ ст. Моделі демографічної поведінки народів Росії. Соціально-економічні чинники як формуючі елементи переконань щодо шлюбу, сім’ї, дітей. Загальні показники народжуваності у XVIII – на початку ХХ ст. Народжуваність і смертність різних суспільних станів. Регулювання народжуваності. Позашлюбні статеві стосунки. Репродуктивність сільського та міського населення. Зміна показників народжуваності в середині XIX ст.: причини та наслідки. Рівень і причини смертності у XVIII – на початку XX ст. Головні чинники зниження рівня смертності в ХІХ ст. і роль у цьому процесі державної влади. Характер шлюбних і сімейних стосунків у російському суспільстві. Роль шлюбу в соціалізації людей. Вік вступу до шлюбу та його контроль. Динаміка шлюбного вікового цензу для різних народів Російської імперії. Сезонність і рівень шлюбності. Розлучення та причини його здійснення в Росії.
Тема 5. Кримінальне право, злочинність і покарання в Росії

План

1. Розвиток кримінального права в Росії.

2. Покарання за злочини.

3. Динаміка та чинники злочинності.

4. Право народів Росії.
Основні змістові елементи теми. Джерела та розвиток права. Соборне Уложення 1649 р. Військові артикули 1715 р. Зведення законів Російської імперії 1832 р. Уложення про покарання 1845 р. Кримінальне уложення 1903 р. Основні дефініції кримінального права в їх історичному розвитку. Визначення стану неосудності та його критерії. Номенклатура складу злочину. Дані про злочинність і методика їх обробки. Давність злочину. Види покарань (смертна кара, каторга, заслання на поселення, виправний будинок, ув’язнення у фортеці, відправлення до в’язниці, короткочасний арешт, штраф) та випадки їх застосування. Пенітенціарна система. Динаміка, структура та чинники злочинності. Судова реформа 1964 р. Соціальний склад криміногенного середовища. Особливості правових норм різних народів Росії. Звичаєве кримінальне право (право кавказьких горців (адат), правові норми народів Середньої Азії, циганські закони, право народів Півночі).
Тема 6. Етнорелігійні традиції та світоглядні засади народів Росії

План

1. Релігія та вірування народів Росії.

2. Народні традиції й обрядовість.

3. Традиційні свята.
Основні змістові елементи теми. Етноконфесійна карта народів Росії: церкви, культи, вірування, уявлення та їх носії в Росії (православні, католики, протестанти, мусульмани, меноніти, іудеї, буддисти, язичники). Чинники, що впливали на вибір релігії. Збереження первісних вірувань і культів (анімізм, тотемізм, магія) у малих народів Росії. Взаємопроникнення культур і вірувань. Політика царату щодо неправославних народів Росії. Народні традиції та обряди життєвого кругообігу, пов’язані з релігійними уявленнями (народження, весілля, похорони) та інші традиційні свята різних етносів Росії.
ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Тема 1. Чинники та результати російської територіальної експансії

План

1. Стимулюючі чинники російської експансії.

2. Результати створення багатонаціональної Російської держави.

1. Відповідаючи на перше питання, чітко структуруйте чинники російської територіальної експансії на чотири основні групи: геополітичні, ідеологічні, економічні й аграрне перенаселення. Кожну з груп проаналізуйте.



Геополітичні чинники експансії полягали у забезпеченні міцних кордонів, пошуку незамерзаючих портів, перешкоджанні захопленню прикордонних територій суперниками або включенні їх у сферу свого впливу. У даному контексті поміркуйте, наскільки правильним є висловлювання швейцарського історика А. Кеппелера про те, що аж до кінця ХІХ ст. російську експансію визначали переважно стратегічні та зовнішньополітичні міркування.

Ідеологічні чинники: по-перше, правляча еліта розглядала Російську державу законною спадкоємицею Київської Русі та Золотої Орди, прагнучи зібрати всі «російські землі»; по-друге, збиранню територій з православним населенням і обґрунтуванню першості московських государів серед сусідніх правителів сприяла політична теорія «Москва – Третій Рим». Згідно з цією теорією всю історію християнства зведено до історії трьох «Римів» – першого, знищеного католицтвом, другого – Константинополя, завойованого турками-османами, і третього – Москви, неприступного для єресі оплоту православ’я та захисника православних народів.

Економічні чинники експансії розглядайте на конкретних прикладах у такому порядку: прагнення мати порти для економічних і культурних зв’язків із Західною Європою (просування до Балтійського та Чорного морів); можливість скористатися природними багатствами приєднаних територій (практично незаселений Сибір); прагнення отримати джерело сировини та ринки збуту (рух на Далекий Схід і до Середньої Азії). Водночас анексію Північного Кавказу та Закавказзя не можна зрозуміти без урахування контексту воєн з Іраном і Османською імперією, анексію Казахстану та Середньої Азії – поза контекстом протистояння Росії та Великобританії; анексію Далекого Сходу – поза контекстом суперечностей Росії, з одного боку, і Великобританії, Франції, США та Японії – з іншого.

Щодо власне колонізації, то її стимулювали процеси аграрного перенаселення. Екстенсивний шлях був характерний винятково для Росії, бо тут існувала можливість для колонізації. З 60-х рр. ХІХ ст. основними губерніями виходу селянства були ті, де земельна проблема (густота населення) досягла гостроти (центрально-землеробські, українські та середньоволзькі райони).

2. Об’єктивно оцініть результати російської територіальної експансії. Як для Російської держави, так і для її народів, вони були неоднозначні. Окремо охарактеризуйте позитивні та негативні наслідки експансії для приєднаних народів Росії за такими критеріями: соціальний статус, економічне становище, збереження культурних прав.

Для Росії позитивними наслідками були: пожвавлення міграційного руху (до кінця XVIII ст. завдяки переселенням з півночі на південь велика частина населення стала проживати в більш сприятливій для землеробства лісостеповій і степовій зонах, а до 1914 р. там зосередилося майже 2/3 населення європейської Росії); збільшення економічного потенціалу країни, головним джерелом якого було сільське господарство; підвищення відсотка окультуреної землі; взаємопроникнення культур різних народів; вплив на суспільне життя Росії більш розвинених культури й економіки інкорпорованих західних територій країни.

Були для Росії і негативні наслідки територіальної експансії. Так, у народній свідомості закріпилося переконання про екстенсивний розвиток як найраціональнішу форму господарювання, а також невичерпність природних ресурсів; ускладнилося формування добре структурованої системи міст (усупереч економічній доцільності, централізовану систему міст уряд створював штучно відповідно до адміністративних міркувань, через острах сепаратизму). Нові території потребували значних зусиль і засобів для забезпечення комунікацій і оборони. З одного боку, це виснажувало центр, з іншого – виділених коштів завжди було мало, унаслідок чого експансія ускладнювала створення інфраструктури, адекватної потребам країни. Підкорені народи часто створювали політичне напруження, підтримуючи революційні та національно-визвольні рухи (постійна потреба у безпеці, необхідність підтримки громадського порядку тягарем лягали на країну).

Список рекомендованої літератури

История России. С древнейших времен до начала ХХI в. [Текст] / А. Н. Сахаров [и др.]; под ред. А. Н. Сахарова. – М.: АСТ: Астрель: Транзиткнига, 2006. – 1263 с.

Кабузан, В. М. Народы России в XVIII веке: Численность и этнический состав [Текст] / В. М. Кабузан. – М.: Наука, 1967. – 256 с.

Каппелер, А. Росія як поліетнічна імперія: Виникнення. Історія. Розпад [Текст]: монографія : [пер. з нім.] / А. Каппелер – Л.: Вид-во Укр. Катол. Ун-ту, 2005. – 360 с.

Миронов, Б. Н. Социальная история России периода империи (XVIII – начало XX в.) [Текст]. В 2 т. Т.1. Генезис личности, демократической семьи, гражданского общества и правового государства / Б. Н. Миронов. – СПб: Дмитрий Буланин, 1999. – 548 с.

Полещук, Т. Історія Росії ХІХ – початку ХХ ст. [Текст]: навч. посіб. / Т. Полещук; наук. ред. М. Г. Крикун. – Л.: ПАІС, 2008. – 400 с.

Хоскинг, Дж. Россия: народ и империя (1552–1917) [Текст] / Дж. Хоскинг; пер. с англ. С. Н. Самуйлова. – Смоленск: Русич, 2001. – 512 с.

Шпорлюк, Р. Імперія та нації (з історичного досвіду України, Росії, Польщі та Білорусі) [Текст] / Р. Шпорлюк. – К.: Дух і Літера, 2000. – 354 с.



Тема 2. Національна політика Росії

План

1. «Польське питання» в Російській імперії у XVIII – ХІХ ст.

2. Приєднання народів Кавказу та національна політика щодо них.

3. Політичний курс щодо єврейського населення.

Основною метою роботи на даному семінарському занятті є виявлення закономірностей та особливостей у проведенні Російською імперією національної політики на прикладі польського, єврейського та кавказьких народів.

1. Розглядаючи перше питання насамперед зверніть увагу на поділи Речі Посполитої (1772, 1793, 1795), їх причини та наслідки (території, що відійшли до Росії). Охарактеризуйте реакцію польського населення на ліквідацію Речі Посполитої (Конституція 1791 р., повстання Т. Костюшка). У 1815 р. після наполеонівських війн до Російської імперії за рішенням Віденського конгресу було приєднано герцогство Варшавське і створено Царство Польське з конституцією, парламентом і широкою автономією. При цьому докладніше проаналізуйте зміст Конституційної хартії 1815 р. Пам’ятайте, що Річ Посполита до поділів мала власну державність, а тому до польського населення було особливе ставлення.

Проілюструйте національно-визвольний характер боротьби поляків за незалежність на прикладах двох польських повстань 1830 і 1863–1864 рр., визначте їх рушійні сили. Нагадаємо, що саме після польського повстання 1830 р. політика російського уряду стала більш жорсткою, мала репресивні форми та була спрямована на ліквідацію адміністративно-політичної автономії Польщі. До другого польського повстання національна політика не мала культурно-мовного спрямування, а її жорсткість виявлялася лише стосовно польських сепаратистів. Проявом нової національної політики після 1963 р. стало жорстоке придушення польського повстання та заходи, спрямовані на повну уніфікацію західних земель. На підтвердження останньої тези розгляньте наслідки повстань для польського народу.

2. Під час вивчення другого питання ознайомтеся з народами, що заселяли Кавказ у XVIIІ–XIX ст. Спробуйте виявити, які цілі переслідував російський уряд під час експансії цих територій, а також з’ясуйте реакцію кавказьких народів. Низка народів (вірмени, грузини, осетини, інгуші) сприйняла проникнення росіян на Кавказ лояльно чи нейтрально переважно через релігійний чинник і тривалі утиски з боку Туреччини та Персії, значні економічні вигоди тощо. Натомість інтенсивно відбувалась адміністративно-територіаль-на уніфікація й асиміляція. З іншого боку, частина гірських народів у Чечні та Дагестані (аварці, черкеси, чеченці) чинили опір експансії, оголосивши під прапором мюридизму газават. Проаналізуйте перебіг Кавказької війни 1917–1964 рр., причини поразки горців і наслідки остаточного приєднання Кавказу до Російської імперії. Детальніше розгляньте чинники, за допомогою яких Росії вдалося закріпитися на Кавказі (побудова Кавказької укріпленої лінії, комунікацій, співпраця з елітами горців, економічна залежність домініонів від Росії, роз’єднаність кавказьких народів, толерантне ставлення росіян до культури народів Кавказу, їх боротьба із зовнішніми агресорами, адміністративні реформи, воєнні операції росіян проти непокірних аулів та ін.).

3. У результаті поділів Речі Посполитої в межах Російської імперії опинилося 400 тис. євреїв. Розглядаючи національну політику російського уряду щодо євреїв, поясніть низький рівень їхньої асиміляції (релігія, традиції, культура). Розгляньте початки формування «смуги осілості» (з 1791 р.), її зміни протягом ХІХ ст. Прочитайте «Положення про євреїв» 1804 р., докладно проаналізувавши документ. З одного боку, згідно з ним було впроваджено суворі економічні обмеження, з іншого – залишено самоврядування (кагал) і можливості для самореалізації в російському суспільстві.

Продемонструйте динаміку соціального статусу євреїв. Проаналізуйте «Положення про євреїв» 1835 р. і виявіть поступки з боку російського уряду. З’ясуйте причини та прояви різної національної політики російських імператорів щодо євреїв протягом XVIII–ХІХ ст. Наприклад, за Миколи І обов’язковою умовою для користування євреями всіма правами російських підданих було прийняття православ’я; у 1827 р. скасували звільнення від військової служби та ін. 1881–1917 рр. – період найбільшого гноблення євреїв (Тимчасові правила 1882 р.). Подумайте, яке підґрунтя мали антиєврейські настрої в суспільстві. У чому вони були виражені? Поява «Протоколів сіонських мудреців», єврейські погроми 1881–1882 і 1903–1906 рр. Дискусії в російському суспільстві з єврейського питання (С. Вітте, М. Бунге, І. Аксаков, М. Ігнатьєв, В. Плеве). Підготуйте доповідь «Євреї та революції в Росії».

Список рекомендованої літератури

Зашкільняк, Л. Історія Польщі: від найдавніших часів до наших днів [Текст] / Л. Зашкільняк, М. Крикун.–Л.: Львів. ун-т ім. І. Франка, 2002.–752 с.

История Польши [Текст]: в 3 т. / под ред. Ф. Г. Зуева [и др.]. – М.: Изд-во АН СССР, 1958. – Т.3. – 706 с.

История России. С древнейших времен до начала ХХI в. [Текст] / А. Н. Сахаров [и др.]; под ред. А. Н. Сахарова. – М.: АСТ: Астрель: Транзиткнига, 2006. – 1263 с.

Каппелер, А. Росія як поліетнічна імперія: Виникнення. Історія. Розпад [Текст]: монографія: [пер. з нім.] / А. Каппелер. – Л.: Вид-во Укр. Катол. Ун-ту, 2005. – 360 с.

Смирнов, Н. А. Политика России на Кавказе в XVI – ХХ веках [Текст] / Н. А. Смирнов. – М.: Изд-во соц.-экон. лит., 1958. – 241 с.

Флинк, Э. Феномен антисемитизма. Еврейский вопрос в царской России и в Советском Союзе (1972–1992 гг.) [Текст]: ист.-публицист. очерки / Э. Флинк. – М.: Логос, 2001. – 267 с.

Хоскинг, Дж. Россия: народ и империя (1552–1917) [Текст] / Дж. Хоскинг; пер. с англ. С. Н. Самуйлова. – Смоленск: Русич, 2001. – 512 с.

Шпорлюк, Р. Імперія та нації (з історичного досвіду України, Росії, Польщі та Білорусі) [Текст] / Р. Шпорлюк. – К.: Дух і Літера, 2000. – 354 с.

  1   2


©dereksiz.org 2016
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет