Постанова президії вак україни від 14. 10. 09 №1-05/4
ЕСТВ = [ (ФВ + Д) / (Фварт + Нварт) : 2] х 100%, (1)
жүктеу/скачать 5.06 Mb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- ЕСТВ = [ Д / (Фварт + Нварт) : 2] х 100%, (2)
- Список використаних джерел
- ПРОБЛЕМА УЗГОДЖЕННЯ ПОДАТКОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ЕКОНОМІЧНИХ СУБ’ЄКТІВ УКРАЇНИ
- Ключові слова
- Keywords
- Постановка проблеми у загальному вигляді і її зв’язок з важливими науковими та практичними завданнями.
- Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми.
- Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів.
- ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ МАЛОГО БІЗНЕСУ
- TEORETIKO-PRACTICAL PRINCIPLES OF FORMING OF REGIONAL SYSTEM PROVIDING ECONOMIC SECURITY OF SMALL BUSINESS
- ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧЕСКИЕ ПРИНЦИПЫ ФОРМИРОВАНИЯ РЕГИОНАЛЬНОЙ СИСТЕМЫ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ МАЛОГО БИЗНЕСА
- Постановка проблеми .
- Аналіз основних досліджень та актуальність проблеми.
ЕСТВ = [ (ФВ + Д) / (Фварт + Нварт) : 2] х 100%, (1) де:
ФВ – фіксований відсоток за один період його нарахування; Д – дисконт за один період нарахування фіксованого відсотка; Фварт – фактична вартість випуску облігацій; Нварт – номінальна вартість облігацій. Для вирішення цього питання можливим є використання двох варіантів для амортизації дисконту за безпроцентними облігаціями та визначення фінансових витрат емітента:
МЕСТВ = [ Д / (Фварт + Нварт) : 2] х 100%, (2) де:
Д – дисконт за один період нарахування фіксованого відсотка; Фварт – фактична вартість випуску облігацій; Нварт – номінальна вартість облігацій.
УДК 336.22 Гурська О.М. Національний університет «Львівська політехніка» ПРОБЛЕМА УЗГОДЖЕННЯ ПОДАТКОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ЕКОНОМІЧНИХ СУБ’ЄКТІВ УКРАЇНИ Необхідність застосування податкового менеджменту у нашій країні зумовлена високим податковим навантаженням на суб’єктів господарювання всіх рівнів господарювання. Використання основних засад податкового менеджменту на підприємствах усіх форм власності дасть змогу оптимізувати економічну стратегію розвитку держави. Ключові слова: податковий менеджмент, податкове планування, оподаткування підприємств. Gurska O. MATCHING PROBLEM FOR ECONOMIC MANAGEMENT TAX AGENTS IN UKRAINE The necessity for use of tax management in our country is due to the high tax burden on economic entities. The use of the basic principles of tax management in enterprises of all forms of ownership will improve the sttement economic strategy. Keywords: tax management, tax planning, business taxation. Гурская О.М. ПРОБЛЕМА СОГЛАСОВАНИЯ НАЛОГОВОГО МЕНЕДЖМЕНТА ЭКОНОМИЧЕСКИХ СУБЪЕКТОВ УКРАИНЫ Необходимость применения налогового менеджмента в нашей стране обусловлена высокой налоговой нагрузкой на субъектов хозяйствования всех уровней хозяйствования. Использование основных принципов налогового менеджмента на предприятиях всех форм собственности позволит оптимизировать экономическую стратегию развития государства. Ключевые слова: налоговый менеджмент, налоговое планирование, налогообложение предприятий. Постановка проблеми у загальному вигляді і її зв’язок з важливими науковими та практичними завданнями. Однією з важливих і водночас складних проблем у процесі подальшого реформування української економіки залишається питання удосконалення взаємовідносин між платниками податків і державою. Адже ефективна організація управління податками на всіх його рівнях здатна забезпечити розв’язання проблеми наповненості бюджетів відповідними надходженнями, що особливо актуально в період розгортання в Україні фінансової кризи та зростання бюджетного дефіциту. Це завдання може вирішуватися в процесі удосконалення функцій податкового менеджменту, зокрема його організаційної функції. Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми. Питанням менеджменту у сфері оподаткування присвячено значну кількість праць, однак повної реалізації його принципів у роботу як податкових служб, так і всього апарату державного управління поки що належним чином не досягнуто. Прослідковується також відсутність єдності у теоретичному обґрунтуванні сутності, складових та функцій податкового менеджменту. Наприклад, О. Тимченко визначає поняття «податковий менеджмент» як сукупність прийомів та методів організації податкових відносин з метою забезпечення формування дохідної частини бюджету та впливу податків на розвиток виробництва і соціальної сфери [4]. Ю. Іванов характеризує державний податковий менеджмент як сукупність принципів, методів, засобів і форм управління податковою системою держави. М. Карп визначає податковий менеджмент як процес управління шляхом використання методів впливу податкового механізму на податкову систему з метою реалізації податкової політики . З останнім погоджується і Г. Ісаншина [4]. Найбільш слушним нам видається твердження А. Крисоватого та А. Кізими щодо характеристики менеджменту у сфері оподаткування. Вони висловлюють думку про те, що «податковий менеджмент, на відміну від управління оподаткуванням, спрямований не тільки на організацію оподаткування, але і на вдосконалення всієї податкової системи. Податковий менеджмент – це механізм, вбудований в податкову систему, який функціонує у відповідності з об'єктивними законами ринкової економіки». Не менш важливим є твердження цих авторів про те, що у сферу дії податкового менеджменту повинні включатися адміністративні, законодавчі органи, норми і правила оподаткування. Таке твердження свідчить про необхідність подальшого реформування організації податкового менеджменту в Україні з метою подолання дефіциту бюджетів різних рівнів, спричиненого кризовими явищами в економіці. Цілі статті. Проблема оптимізації системи оподаткування як на рівні держави. Так і на рівні окремого підприємства чи громадянина-фізичної особи актуальні впродовж всього періоду формування і розвитку економічної науки [1]. Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Податковий менеджмент як категорія може розглядатись з кількох сторін. Так, в економічній літературі, податковий менеджмент визначено більшістю дослідників, як науково-практичний процес, спрямований на забезпечення функціонування податкового механізму відповідно до законодавства. Багатоаспектність тлумачення поняття «податковий менеджмент» обумовлена рядом причин: складність об’єкта управління з орієнтацією на реалізацію усіх управлінських функцій (планування, мотивування, організування, контролювання, регулювання), багаторівневість системи управління оподаткуванням (державний податковий менеджмент, податковий менеджмент підприємства (корпоративний), персональний податковий менеджмент (оптимізація оподаткування доходів громадян)). Під державним податковим менеджментом необхідно розуміти систему державного управління оподаткуванням та до складу якої входять законодавчі і адміністративні органи. Крім того, ця система включає сукупність норм і правил, що регламентують податкові дії, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Метою державного податкового менеджменту є формування та забезпечення функціонування ефективної податкової політики держави. Завданнями державного податкового менеджменту є:
Податковий менеджмент підприємства передбачає розробку управлінських рішень, спрямованих на формування фінансового потенціалу та підвищення його ефективності. Його основна мета не зводиться до абсолютної мінімізації податкових платежів, вона полягає в активному впливі на максимізацію чистого прибутку при заданих параметрах податкового середовища і ринкової кон’юнктури. Він характеризується як процес управління податками підприємств - податкоплатників, який регулює їх фінансові взаємовідносини з державою у процесі перерозподілу доходів господарюючих суб’єктів і формування доходів бюджету. Об’єктом корпоративного податкового менеджменту є виробничо-економічні стратегії підприємства і пов’язані з ними відносини, які складаються у процесі оподаткування. Основним завданням для підприємств є організація системи правильного й своєчасного застосування інструментів податкового менеджменту. У рамках цієї системи повинні бути розроблені схеми оптимальної структури організації господарської діяльності з урахуванням вимог чинного законодавства, а також тенденцій до зміни законодавства й імовірності його зміни. Персональний податковий менеджмент – це система практичних заходів з оптимізації цілеспрямованого впливу на оподаткування суб’єктів (фізичних осіб, сімей, домогосподарств) з метою максимізації ефектів, досягнення встановлених індивідуальних і суспільних пріоритетів і цілей у змінному ринковому середовищі шляхом ефективного використання наявних фінансових ресурсів [2]. Він реалізується через елементи, застосування яких ураховує пріоритети громадян та фіскальні інтереси держави. Елементами податкового менеджменту на субмікрорівні виступають: економічний аналіз, інформаційне забезпечення, оперативна робота, планування, прогнозування, оптимізаційне регулювання, контроль, засоби адаптаційного характеру, внутрішня і зовнішня координація, ризик-менеджмент управлінських рішень. Визначення персонального податкового менеджменту зводиться до його розгляду як системи практичних заходів з оптимізації цілеспрямованого впливу на оподаткування суб’єктів (фізичних осіб, сімей, домогосподарств) з метою максимізації ефектів, досягнення встановлених індивідуальних і суспільних пріоритетів і цілей у змінному ринковому середовищі шляхом ефективного використання наявних фінансових ресурсів. Розвиток і зміна економічних систем, відносини між країнами, підприємствами, окремими особами, їх індивідуальні особливості роблять процес подальших трансформацій, моделювань їх наслідків і перспектив розвитку практично нескінченними. При цьому можна визначити два основних напрямки проведення досліджень – дослідження, що проводяться на рівні держави з метою оптимізації економічної системи на макрорівні, та оптимізації оподаткування на рівні окремо взятого платника податків-юридичної особи чи фізичної особи [1]. Висновки. Структурно податковий менеджмент на макро-, мікро- та субмікрорівнях складається з функціональних підсистем, які поступово змінюються, змушуючи систему здійснювати вибір подальшого шляху розвитку [2]. Це сповна стосується змін функціональних елементів податкового менеджменту, перед якими час, демократичні та ринкові трансформації ставлять нові завдання і цілі, визначаючи інструменти реалізації. Тому, можна зробити висновок, що використання елементів податкового менеджменту дасть можливість підприємствам та фізичним особам-платникам податків легітимно оптимізувати відносини з державними фондами у сфері оподаткування. Комплексне дослідження оптимізації податкового навантаження дасть змогу з часом дати практичні рекомендації різним рівням функціонування національної економіки (субмікро-, мікро-, мезо-, макро-) як з наукової точки зору можна планувати, організувати, мотивувати, контролювати та регулювання діяльність суб’єкту економіки у податковому аспекті. Список використаних джерел:
УДК: 332
Джаман М.О., д.е.н., Полтавський університет економіки та торгівлі Гончаров Г.О., к.е.н., доцент Полтавський інститут економіки та менеджменту «Світоч» ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ МАЛОГО БІЗНЕСУ У публікації розглянуто науково-практичні підходи до визначення категорії «економічна безпека малого бізнесу». Обґрунтовано теоретичні засади та комплексний практичний підхід до формування регіональної системи забезпечення економічної безпеки підприємств малого бізнесу. Ключові слова: економічна безпека підприємництва, загрози, елементи безпеки, регіональна система забезпечення економічної безпеки малого бізнесу. Dzhaman M.A, Goncharov G.A. TEORETIKO-PRACTICAL PRINCIPLES OF FORMING OF REGIONAL SYSTEM PROVIDING ECONOMIC SECURITY OF SMALL BUSINESS In a publication are subject consideration the teoretiko-practikal going near determination of category «economic security of small business». Grounded theoretical principles and complex practical approach to forming of the regional system of providing of economic security of enterprises small business. Keywords: economic security of enterprise, threat, elements of safety, regional system of providing of economic security of small business. Джаман М.О., Гончаров Г.О. ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧЕСКИЕ ПРИНЦИПЫ ФОРМИРОВАНИЯ РЕГИОНАЛЬНОЙ СИСТЕМЫ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ МАЛОГО БИЗНЕСА В публикации рассмотрены научно-практические подходы к определению категории «экономическая безопасность малого бизнеса». Обоснованно теоретические принципы и комплексный практический подход до формирования региональной системы обеспечения экономической безопасности предприятий малого бизнеса. Ключевые слова: экономическая безопасность предпринимательства, угрозы, элементы безопасности, региональная система обеспечения экономической безопасности малого бизнеса. Постановка проблеми. Процес розвитку малого підприємництва в Україні свідчить, що недосконалість економічних, правових механізмів його забезпечення, а політична та економічна нестабільність України, об'єктивно вимагають зміни реальної державної, регіональної та територіальної політики на основі розробки та впровадження ефективних концепцій та механізмів його функціонування. Мале підприємництво – це сфера підвищеного ризику, тому що його економічні, правові, соціальні можливості є особливо обмеженими, що значно послаблює його здатність протистояти змінам економічної ситуації, неправомірним діям органів влади, рейдерству і т.д. З іншого боку, мале підприємництво – це сфера яка наближена до досконалої конкуренції, об'єктивно має мотивацію до економічної ефективності, гнучкості у використанні ресурсів та напрямків діяльності, що відносно підвищує здатність протистояти загрозам та кризовим ситуаціям. Все це обумовлює необхідність створення регіональних та місцевих умов забезпечення економічної безпеки підприємств малого бізнесу. Проблема економічної безпеки підприємництва є похідною від завдань суспільства на кожному етапі його розвитку. Нинішня стадія ринкового реформування багатоукладної економіки України характеризується розмаїтістю формально рівноправних форм власності й умов ведення господарства, у яких здобуває все більшу гостроту проблема правового й організаційного забезпечення економічної безпеки підприємницької діяльності. Її виникнення обумовлене двома полярними обставинами: по-перше, прискорена ринковими перетвореннями зацікавленість держави і бізнесу у стабільній, прибутковій і безпечній виробничо-господарській діяльності в зв'язку з тим, що виникла явна залежність цілей суспільства від стану його продуктивних сил; по-друге, настільки ж очевидною є небезпечна і деструктивна стосовно цілей суспільства тенденція до посилення монополізму, криміналізації суспільства, шахрайства і корупції у суспільних інститутах, що робить малий бізнес фактично незахищеним як від кримінального середовища, так і від державного свавілля. Для подоланні цього протиріччя особливо актуальними стали наукові дослідження і розробки щодо створення таких механізмів ринкового і державного регулювання на національному та регіональному рівнях, які б були здатні створювати і відтворювати стимули до розвитку ефективної і захищеної у всіх аспектах діяльності малого підприємництва. Система економічної безпеки підприємницької діяльності повинна гармонійно сполучати як ринкові, так і державні механізми забезпечення економічної безпеки. У цій системі кожен вищий рівень управління зобов'язаний забезпечувати нижчому рівню відповідну економічну безпеку, що є гарантією забезпечення її для всієї соціально-економічної системи. У перехідний період дослідження проблем ринкового та державного регулювання економіки вирішували велике коло питань, але в ньому ще не знайшли потрібного висвітлення теоретико-практичні засади економічної безпеки малого підприємництва в Україні, регулювання системи встановлення і вдосконалення законодавчого поля підприємницької діяльності; створення ефективної системи контролю органами управління всіх рівнів якості виконання законодавства України з питань безпеки підприємницької діяльності; забезпечення захисту економічних інтересів підприємництва засобами законодавчої, виконавчої та судової влади; формування фінансової, інформаційної і кадрової політики, що передбачає відповідні форми підтримки підприємництва. Звідси – перевага у практичній діяльності органів державного управління і підприємницьких структур емпіричних спроб пошуку рівноважних позицій в цій системі. Однак без наукового обґрунтування ці спроби обертаються втратами часу, темпів розвитку, уявлень про дійсну пріоритетність дій. Саме це стало однією із причин того, що як у правовому, так і в економічному відношенні, наша країна дотепер не досягла тих параметрів розвитку, які необхідні державі і суспільству. Варто вважати аксіомою, що поліпшення або погіршення фінансового й економічного стану підприємницьких структур є базою економічного благополуччя або неблагополуччя території, на якій вони розташовані, і джерелом позитивних впливів або загроз економічній безпеці території більш високого рівня (області, держави). Негативні тенденції, які є наслідком недостатнього захисту державою економічних інтересів підприємництва та потреби їх подолання визначили актуальність і пріоритетність цього напряму наукових досліджень. Аналіз основних досліджень та актуальність проблеми. В даний час у вітчизняній науковій літературі, в певних законодавчих та концептуальних документах України спостерігається тлумачення категорії «економічна безпека підприємництва» та рівнів її забезпечення відповідно до різних теоретичних та методологічних підходів. З одного боку це демонструє актуальність категорії «економічна безпека» та відповідний рівень наукового інтересу, що продиктовано об'єктивною потребою визначити її роль та місце в системі сучасних соціально-економічних, регіональних та організаційно-виробничих відносин. Намагання задовольнити таку потребу призвело до проведення значної кількості наукових досліджень у сфері економічної безпеки щодо розкриття її сутності, побудови механізмів її забезпечення на національному, регіональному, організаційно-виробничому, приватному рівнях, розробки напрямів її забезпечення за видами суспільної, соціально-економічної, виробничої діяльності, методик її виміру, визначення ролі її окремих складових і т.д. І це, безумовно, означає значне розширення та поглиблення теоретичної та методологічної бази в сфері досліджень економічної безпеки. З іншого боку, спроби різних дослідників дати власне (авторське) визначення категорії «економічна безпека», виходячи із окремих вузькоспеціалізованих підходів, без опори на комплексний концептуальний підхід, веде до нівелювання науково-практичної результативності багатьох досліджень. З позиції наукової методології, беззаперечним є твердження, що економічна наука впливає на формування економічної політики. Таким чином, логічним є твердження, що відсутність єдиного комплексного концептуального підходу до дослідження економічної безпеки підприємництва в науці, негативно впливає на внутрішню та зовнішню політику країни через відсутність єдиного розуміння владою, підприємництвом, населенням суті економічної безпеки на всіх її рівнях (національному, регіональному, організаційно-економічному). Для того, щоб розкрити та висвітлити сутність категорії «економічна безпека підприємництва» та розглянути регіональні аспекти її забезпечення, необхідно дати характеристику категорії «економічна безпека підприємництва» й визначити її зміст. В ст. 1 Закону України «Про основи національної безпеки України» визначено, що економічна безпека держави – це захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним економічним інтересам [1]. Аналіз новітніх наукових досліджень і публікацій в сфері економічної безпеки свідчить про тенденцію формування окремих методологічних підходів а також групування вказаних досліджень за рівнями, змістом та напрямками діяльності, складовими економічної безпеки. Серед основних методологічних підходів до визначення та дослідження економічної безпеки, на нашу думку, слід виділити такі. Предметно-діяльністний підхід, який характеризує категорію «економічна безпека» як таку, що повинна мати множинну предметність. Такий підхід застосовують в своїх працях Омелянович Л. О., Дем'яненко Г.Є. [3] та ін.. Системно-динамічний підхід, який дозволяє досліджувати економічну безпеку з одного боку як характеристику системи, що самоорганізується і саморозвивається, а з іншого як систему складових безпеки, що змінюються відповідно до умов діяльності.. Такий підхід є характерним для робіт Рудницького А.О. [4], Подлужної Н.О. [5], Гладченко Т.М.[6] та ін.. Об’єктно-функціональний підхід, на основі якого економічну безпеку визначають як стан найбільш ефективного використання корпоративних ресурсів для запобігання загрозам і забезпечення стабільного функціонування суб'єкта в даний час, і в майбутньому. Такий підхід демонструють Андрощук Г.А. , Крайнев П.П. [7], Мунтіян В.І. [8], Кравчук П.Я. [9], Тарасьєва Л.В., Чернікова Е.Г. [10] та ін.. Параметрично-адаптивний підхід, відповідно до якого, економічна безпека - це економічний стан суб'єкта, стійкій (у межах критичних обмежень) проти зовнішніх і внутрішніх змін фінансово-господарського середовища, не віднесених до форс-мажорних обставин. Такий підхід використано в дослідженнях Пастернака-Таранушенко Г.А., Лобзи І.О. [11], Андрощука Г. А., Крайнева П. П. [7, с. 3] а також Клейнера Г.Б, . Тамбовцева В.Л., Качалова Р.М.[12 ] та ін.. Суб'єктно-об'єктний підхід. Науковці, які надають йому перевагу, формулюють економічну безпеку як категорію, яка втілює в собі певну систему відносин і пов’язаних з ними заходів, що забезпечують незалежність, стійкість, спроможність до саморозвитку суб'єкта безпеки, суб'єктно-об'єктну взаємозалежність, ймовірнісний характер, цілеспрямованість, суперечливість, керованість таких відносин. Такому підходу слідують в своїх роботах Дарнопих Г.Ю. [13], Мішина І.Г. [14] , Судакова О.І., Гречко Д.В., Шкурупій А.В. [15] та ін.. жүктеу/скачать 5.06 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|