- загальні питання щодо організації
психіатричної допомоги - порядок
психіатричного огляду пацієнтів,
питання госпіталізації до
психіатричного стаціонару у
добровільному, невідкладному чи
примусовому порядку;
- основні питання
загальної
психопатології:
- клінічна картина психічних
захворювань, їхню етіологію,
патогенез, диференційну діагностику
та лікування;
- симптоматика станів, що потребують
невідкладної або примусової
госпіталізації, застосування методів
інтенсивної терапії;
- методи дослідження психічно
хворих, передусім клінічно-
психопатологічні, можливості
інструментальних та
спеціальних
параклінічних методів діагностики у
психіатрії;
- основи фармакології,
фармакокінетики та фармакотерапії
захворювань, інші методи біологічної
терапії, основи психотерапії;
- принципи проведення оцінки
тимчасової та стійкої непрацездатності
та реабілітації пацієнтів;
- принципи проведення судово-
психіатричної та військової експертизи
пацієнтів.
оцінкою психічного статусу;
- одержати достатні для попередньої
оцінки анамнестичні відомості
пропреморбідні індивідуальні
особливості пацієнта, характер
хворобливих проявів з моменту їхнього
виникнення
та їхні пускові фактори;
- виявити особливості соматичного та
неврологічного стану пацієнта;
- визначити необхідність у спеціальних
методах дослідження (лабораторних та
функціональних) та дати їм вірну
інтерпретацію;
- встановити попередній діагноз та
провести диференційний діагноз;
- за необхідності організувати та
провести невідкладну допомогу;
- визначити показання до екстреної
медичної допомоги: за наявності
показів організувати переведення
хворого до відділення інтенсивної
терапії;
- організувати нагляд та лікування
пацієнтів в амбулаторних умовах,
визначити тенденцію до затяжного
характеру хворобливого стану і у
такому випадку організувати
скерування пацієнтів в амбулаторну
службу;
- визначити показання
для невідкладної
госпіталізації (гострі психотичні стани
з вираженим маяченням і тенденцією
до агресії та ін.);
- визначити показання для планової
госпіталізації:
а) для проведення необхідних
додаткових обстежень;
б) для визначення лікування у
стаціонарних умовах (за
неефективності лікування в
амбулаторних умовах); в)за
необхідності - проведення різних видів
стаціонарної психіатричної
експертизи);
- при перебуванні пацієнта у стаціонарі
застосувати весь комплекс заходів,
необхідних для встановлення діагнозу,
організувати відповідне лікування;
- обґрунтувати
тактику
медикаментозної терапії з урахуванням
індивідуальних особливостей пацієнта
та загальних закономірностей перебігу
хвороби;
- оцінити прогностичне значення
вкладу біологічних та психосоціальних
факторів у перебіг та вислід хвороби;
- оцінити вклад біологічних та
психотерапевтичних методів
лікування, зокрема – у залежності від
етапу хвороби;
- забезпечити наступність терапії при
наданні пацієнтам стаціонарної та
амбулаторної допомоги;
- розробити для пацієнтів індивідуальні
програми реабілітації, що проводяться
на фоні комплексної медикаментозної
терапії;
- організувати та диференційовано
залучити пацієнтів до різних форм
лікувально-трудової діяльності,
виявити ознаки тимчасової та стійкої,
часткової чи повної втрати
працездатності, визначити професійні
обмеження;
- знати принципи проведення
первинної соціально-трудової
експертизи лікарсько-
консультативною комісією (ЛКК) та
оформлення
документів для подання на
МСЕК; бути ознайомленими з
сучасними стандартами МКФ.
- передбачити заходи з попередження
рецидивів та ускладнень хвороби,
рекомендації щодо підтримуючої
терапії, трудової реабілітації та
рекомендації при виписці пацієнту та
його близьким;
- оформляти необхідну медичну
документацію, у тому числі в
електронних системах установ та
ЕСОЗ.