Псоріаз, включаючи псоріатичні артропатії адаптована клінічна настанова, заснована на доказах



бет9/16
Дата28.06.2016
өлшемі1.95 Mb.
#163981
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   16


6.3.3.1. ТЕРАПІЯ СИСТЕМНИМИ ЗАСОБАМИ

Незважаючи на велику кількість клінічних досліджень в літературі, які присвячені системній терапії псоріазу, більшість мають низьку якість і короткі за тривалістю (до трьох місяців). Наявні декілька досліджень, які порівнюють різні клінічні підходи. Є декілька досліджень підтримуючої терапії, довгострокової безпеки, відносної безпеки або ефективності для лікування інших видів псоріазу, таких як гнійничковий або еритродермічний псоріаз.




Систематичний огляд методів лікування тяжких форм псоріазу дозволив визначити 18 РКВ циклоспорину та 33 РКВ етретінату та ацитретину. Циклоспорин у дозах 2,5-5 мг/кг перевершував плацебо в показнику індукування ремісії (інтегральна різниця ризиків - 0,38, 95 % ДІ від 0,32 до 0,44). У двох дослідженнях циклоспорину у дозуванні 3-3,5 мг/кг прийшли до висновку, що це лікування перевершувало плацебо. Дози понад 5 мг/кг були пов'язані з великою кількістю побічних ефектів. Періодичне лікування може бути більш безпечним, хоча рецидиви також ймовірні, а дослідження, які порівнюють з безперервну терапією з лікуванням з перервами, не виконувалися. Ацитретин був менш ефективний, ніж циклоспорин. Огляд виявив докази того, що ацитретин був ефективний для досягнення ремісії, але результати дослідження не можуть бути об'єднані через неоднорідність. У двох дослідженнях показали ефективність ефірів фумарової кислоти, але вони не були порівняні з іншими методами лікування та мали високу частоту побічних ефектів. Було ідентифіковане одне РКВ гідроксикарбаміду з низькою статистичною якістю (n=20). В одному РКВ (n=37) запропонований сульфасалазин помірно ефективний, але непереносимість була звичайним явищем. Не було ідентифіковано РКВ метотрексату або азатіоприну. 185

1++



Коментар робочої групи: Станом на 01.06.2015 р. лікарські засоби ацитретин та етретинат не зареєстровані в Україні, а також не зареєстровані лікарські засоби, що містять фумарову кислоту.


Більш пізній, але менш репрезентативний мета-аналіз підтвердив ефективність циклоспорину, але у нього включені дані тільки одного дослідження, що може підтримати ефективність ефірів фумарової кислоти при 56 % досягненні показника PASI 75.200

1+





У мета-аналізі 579 пацієнтів, які отримували циклоспорин, які не були охоплені систематичним оглядом, циклоспорин був більш ефективним, ніж етретінат, навіть при низьких дозах. Високі дози циклоспорину давали відповідь 69,8 % при 2,5 мг/кг і 71,5 % при 5 мг/кг у формі зниження по PASI за 12 тижнів.201

1+





Були проведені два порівняльних дослідження, в яких оцінювали метотрексат і циклоспорин. У першому порівнювали метотрексат у початковій дозі 15 мг/тиждень з циклоспорином 3 мг/кг у 44 пацієнтів у кожній групі. Це відкрите дослідження не виявило суттєвих відмінностей між двома методами лікування. Зниження середніх показників PASI було найбільшим для циклоспорину - на 1,2 пункти (PASI 75 у 71 % за 16 тижнів у порівнянні з PASI 75 у 60 % для метотрексату). Проте, більшість пацієнтів групи метотрексату досягли кращих показників по оцінці PASI 90 (40 %, проти циклоспорину 33 %).202

1+





У другому РКВ (84 пацієнти) порівнювали циклоспорин 3 мг/кг при збільшенні до 5 мг/кг з метотрексатом (початкова доза 7,5 мг/тиждень, збільшення до 15 мг/тиждень, якщо це необхідно, протягом 12 тижнів). Це дослідження показало середнє поліпшення по PASI 72 % для циклоспорину в порівнянні з 58 % з метотрексатом (р = 0,0028). Більшість пацієнтів досягає PASI 75 (58 %) при застосуванні циклоспорину, у порівнянні з метотрексатом (24 %) і PASI 90 (29 % - група циклоспорину та 11 % - метотрексату).203


1+





Доповнення фолієвої кислоти до метотрексату може призвести до скорочення проявів побічних ефектів і більш точного дотримання терапії.204

1+

Вибір терапії буде залежати від індивідуальних чинників, супутніх захворювань (включає присутність ПсА), наявності переважних географічних чинників, що впливають на доступ до фототерапії, та проявів небажаних ефектів.205 З точки зору ефективності – мають переваги метотрексат і циклоспорин. Метотрексат має менше фактичних даних для підтримки використання, потенційно викликає гепатотоксичність і менш ефективний, ніж циклоспорин.185 Однак, він кращий на більш тривалий термін використання і у випадках, де є супутнє захворювання на ПсА. Циклоспорин є потенційно нефротоксичним і викликає гіпертонію. Гідроксикарбамід є тератогенним і може викликати пригнічення кісткового мозку. Ацитретин є тератогенним.185 Ефіри фумарової кислоти не ліцензовані в Великобританії, але мають реєстрацію в інших європейських країнах.



В

Хворі з тяжкою або резистентною формою псоріазу після обговорення переваг і ризиків повинні бути розглянуті для призначення системної терапії із застосуванням циклоспорину, метотрексату або ацитретину

В

Метотрексат рекомендується для довгострокового використання і у випадках, де є супутній псоріатичний артрит.

А

Циклоспорин рекомендується для періодичного короткотермінового використання.

В

Ацитретин можна розглядати в якості альтернативи.

В

Складні ефіри фумарової кислоти можуть розглядатися в якості альтернативної терапії для пацієнтів, які не підходять для інших видів системної терапії або мали невдачу при застосуванні інших видів терапії

С

Гідроксикарбамід можна розглядати як вид альтернативної терапії для пацієнтів, яким не підходять інші типи системної терапії або мали невдачу при застосуванні інших видів лікування

()

Жінки, які є вагітними чи можуть стати вагітними, не повинні розглядатися як пацієнти для лікування системними засобами.

()

У жінок дітородного потенціалу слід уникати застосування ацитретину.

В даний час оцінюється порівняльна довгострокова безпека системних і біологічних методів лікування тяжких форм псоріазу (за п’ять років), по даним Реєстру лікування активними біологічними методами Британської асоціації дерматологів (BADBIR) (www.badbir.org).




()

Пацієнтам, які почали лікування або були переведені на застосування системної терапії, повинна бути запропонована можливість приєднатися до Реєстру довгострокової безпеки BADBIR.

Національне агентство з безпеки пацієнтів (NSA) розробило рекомендації, що стосуються безпечного призначення та моніторингу метотрексату.171


Таблиця 11 представляє порівняльний огляд ефективності, безпеки та переносимості часто використовуваних системних методів лікування псоріазу.


Таблиця 11


Порівняння фототерапії та системних засобів (при монотерапії)


Терапія

Ефективність

Придатність у стимулюванні ремісії

Придатність в якості підтримуючої терапії

Прийнятність пацієнтами


Ефективність при
псоріатичному
артриті

Ацитретин









-

Циклоспорин











Ефіри фумарової кислоти









-

Гідроксикарба-мід









-

Метотрексат











Фототерапія





-



-


S3 – Guidelines on the treatment of psoriasis vulgaris (English version). Update (2012)
ЦИКЛОСПОРИН
Циклоспорин – це циклічний поліпептид, який складається з 11 амінокислот. Цей препарат є сильнодіючим імунодепресантом. Циклоспорин був ефективним у лікуванні різноманітних автоімунних захворювань. У 1975 році пройшли численні дослідження селективної імуносупресивної дії цієї субстанції. Вперше циклоспорин застосовувався в трансплантології. З 1993 року циклоспорин використовується у в лікуванні бляшкового псоріазу.
Циклоспорин може призначатися для лікування пацієнтів з резистентними формами псоріазу, особливо бляшкового псоріазу, які не можуть адекватно контролюватися звичайними методами системної терапії. Таке показання для призначення циклоспорину створює обмеження в застосуванні препарату в групі пацієнтів, у яких інші, більш старі варіанти терапії, не були достатньо успішними [356].
Двадцять вісім досліджень відповідали критеріям включення до КН: два дослідження рiвня А2 [237, 250], 14 досліджень - В [243-245, 247, 251-260], 7 публікацій - рівня С) [249, 261-266]. В цих публікаціях представлені результати вивчення клінічної ефективності лікування циклоспорином хворих на псоріаз.

Більшість досліджень монотерапії циклоспорином показали, що клінічна відповідь визначається після 4-6 тижнів після початку лікування. Ellis et al. (1-, B) повідомили, що у 65 % пацієнтів, які отримували циклоспорин в дозі 5 мг/кг і у 36 % пацієнтів, які отримували циклоспорин в дозі 3 мг/кг, визначалась повна ремісія після восьми тижнів лікування [237]. У дослідженні (доза циклоспорину 2,5 - 5 мг/кг) встановлено, що у 51,1 % хворих на псоріаз було досягнуто PASI 75 після 8 тижнів лікування, а після 16 тижнів терапії цей результат спостерігався у 87,3 % пацієнтів (рівень доказовості 2) [237].


У більшості досліджень (рівень В) клінічної ефективності циклоспорину (загальна кількість хворих n = 1377) початкова дозах препарату складала 2,5-3 мг/кг з можливістю збільшення до 5 мг/кг, або зниженням при розвитку ремісії. Результати оцінювалися протягом 12-24 тижнів [243-245, 247, 251-260]. Після 12 тижнів лікування циклоспорином в дозі 2,5 мг/кг 33 % - 48 % пацієнтів досягали ремісії. При призначенні дози 5 мг/кг у 50 %-88 % хворих визначався клінічний ефект. При застосуванні циклоспорину строком до 16 тижнів в 20 % - 88 % хворих визначалась повна ремісія, а у 30 - 97 % - часткова ремісія [рівень доведеності В].
У дослідженні Heydendael et al. (рівень B) проводилося порівняльне вивчення клінічної ефективності призначення метотрексату в дозі 15 - 22,5 мг/тиждень проти циклоспорину в дозі 3-5 мг/кг у 88 хворих на псоріаз. Встановлено, що після 16 тижнів лікування у 33 % пацієнтів, які отримували циклоспорин, була досягнута повна ремісія (метотрексат – 40 %) і у 71% хворих досягнута часткова ремісія (метотрексат – 60 %) [256]. В іншому порівняльному дослідженні (рівень B) застосовували метотрексат (7,5-15 мг/тиждень) і циклоспорин (3-5 мг/кг). В групі циклоспорину PASI 75 досягли 58 % хворих, а PASI 90 – 29 % пацієнтів до 12-го тижня лікування [254]. У 2-річному проспективному дослідженні клінічної ефективності переривчастої терапії циклоспорином псоріазу було встановлено, що середній період розвитку рецидиву скорочувався, від 116 днів після першого курсу лікування до 40 днів після другого [150].
Циклоспорин є швидкодіючим засобом лікування псоріазу, який може бути рекомендованим для індукційної терапії у пацієнтів з бляшковим псоріазом середньої тяжкості та тяжким псоріазом. Залежно від дози циклоспорину (2,5-5 мг/кг) досягнення PASI 75 в середньому спостерігається у 50% - 70% пацієнтів, клінічна відповідь PASI 90 визначається у 30 % - 50 % хворих через 12 тижнів (рівень доказовості 1). Клінічне покращення стану зазвичай спостерігається приблизно через 4 тижні після початку лікування.
Серйозних ребаунд-ефектів в проаналізованих клінічних дослідженнях не було відрапортовано. Приблизно у однієї третини пацієнтів можна очікувати клінічне загострення в період від трьох до чотирьох тижнів після закінчення індукційної терапії, залежно від того, як було припинено лікування – раптово або повільно . В середньому через три місяці після закінчення терапії, близько 50% хворих залишаються з задовільними клінічними результатами.
Побічні ефекти

Найбільш частими побічними ефектами є:

• порушення функції нирок та зростання кров’яного тиску;

• порушення функції печінки та розлади шлунково-кишкового тракту;

• інші побічні ефекти: парестезії, біль в м’язах, біль голови, відчуття тремтіння землі, гіпертрихоз;

• в тривалих дослідженнях (до двох років) використання циклоспорину для лікування псоріазу повідомлялося, що приблизно один з п’яти пацієнтів достроково припинив лікування через розвиток серйозних побічних ефектів (збільшення рівня креатиніну, артеріальна гіпертензія, порушення функції печінки та ін.) (2-, D) [250].


Як і у випадку з іншими імунодепресантами, застосування циклоспорину пов'язано з підвищенням ризику розвитку лімфопроліферативних захворювань та інших злоякісних пухлин, особливо новоутворень шкіри. Частота розвитку пухлин залежить від ступеня та тривалості імуносупресії та додаткового поєднання з іншими засобами (наприклад, з метотрексатом).
У пацієнтів з псоріазом, які отримали численні процедури фототерапії (кумулятивна доза ПУФА > 1,000 Дж/см2), існує підвищений ризик розвитку раку шкіри, зокрема плоскоклітинного раку, особливо в тих випадках, коли циклоспорин застосовується в поєднанні з метотрексатом [274].
У деяких хворих на псоріаз, що отримували циклоспорин, спостерігалися доброякісні лімфопроліферативні зміни. Ці порушення зникали після відміни препарату.
У літературі є щонайменше 20 описаних випадків малігнізацій, пов'язаних із застосуванням циклоспорину у пацієнтів з псоріазом, які включають, сім випадків вузлової або шкірної лімфоми і кілька випадків ВПЛ-асоційованої карциноми [239].
Використання циклоспорину пов’язане з підвищеним ризиком розвитку різних бактеріальних, паразитарних, вірусних та грибкових інфекцій. Пацієнти, які отримують циклоспорин, мають підвищений ризик інфікування.
Даних про безпеку використання циклоспорину у вагітних жінок недостатньо, але існуючі спостереження не дають підстав для будь-якого зв’язку з вродженими вадами. Дослідження на тваринах не показали зв'язку між циклоспорином і вродженими вадами.
Попередній досвід використання циклоспорину у пацієнток з вагітністю, які перенесли трансплантацію, показує, що препарат підвищує ймовірність ускладнень, пов'язаних з вагітністю, таких як прееклампсія і передчасні пологи з низькою масою тіла немовля. Таким чином, рекомендується використовувати циклоспорин під час вагітності після ретельного зваження переваг та ризиків цієї терапії.
Дані про використання циклоспорину у літніх пацієнтів обмежені. При його використанні в пацієнтів похилого віку в рекомендованих дозах не викликало особливих проблем. Тим не менш, ризик ниркової дисфункції зростає у пацієнтів віком старше 50 років. Ретельний контроль відповідних лабораторних показників має важливе значення при лікуванні літніх пацієнтів.
Профілактика побічних реакцій

Побічні ефекти, пов'язані з терапією циклоспорином, як правило, дозо-залежні та відповідають на корекцію дози. У випадках збільшення рівня креатиніну у сироватці крові ≥ 30 % в порівнянні з вихідними показниками, необхідно забезпечити адекватне споживання рідини пацієнтом. При підвищенні креатиніну сироватки до 30 % - 50 % (навіть у межах норми), рекомендується зниження дози на 25 %, і контроль показників протягом 30 днів. Якщо збільшення показників креатиніну ≥ 30 % зберігається, лікування циклоспорином повинно бути припинено. Якщо збільшення сироваткового креатиніну складає ≥ 50 %, дозування повинно бути зменшено як мінімум на 50 %. Моніторинг проводиться протягом 30 днів, і якщо до цих пір збільшення креатиніну складає ≥ 30 % в порівнянні з вихідним, лікування циклоспорином повинно бути припинено.


У пацієнтів з артеріальною гіпертензією може збільшуватись артеріальний тиск (систолічний ≥ 160 мм рт.ст. або діастолічний ≥ 90 мм рт.ст.) при двох послідовних вимірюваннях, в такому разі необхідно призначення або збільшення дозування антигіпертензивних засобів. Можливе лікування включає антагоністи кальцію, такі як амлодипін (5-10 мг/добу), ніфедипін (важливе зауваження: гіперплазія ясен). Антагоністи кальцію, особливо дилтіазем, нікардипін і верапаміл, можуть призвести до збільшення рівня циклоспорину в крові. Бета-блокатори, як відомо, можуть викликати погіршення перебігу псоріазу.
Пацієнти, які використовують інгібітори АПФ, або антагоністи рецепторів ангіотензину-2, мають підвищений ризик розвитку гіперкаліємії. Якщо рівень артеріального тиску, як і раніше перевищує названі вище показники, незважаючи на лікування, доза циклоспорину повинна бути зменшена на 25%. Якщо артеріальний тиск не нормалізується, призначення циклоспорину повинно бути припинено. У випадках гіпомагніємії рекомендовано призначати препарати магнію. Початкова доза – 200 мг магнію/добу.

Пацієнтам з гіперкаліємією слід рекомендувати дієту зі зниженим споживанням калію і забезпечити достатнє споживання рідини (2 - 3 л/добу). Якщо немає покращення, доза циклоспорину повинна бути знижена приблизно на 25 %. Повідомлялось про зміни сироваткових рівнів калію і магнію, особливо у пацієнтів з тяжкою нирковою дисфункцією. При гіперурикемії рекомендується зниження споживання пуринів і достатнє споживання рідини (2 - 3 л/добу). Якщо гіперурикемія зберігається і існує загроза для здоров'я пацієнта, доза циклоспорину повинна бути знижена на 25 %. Якщо немає покращення стану, прийом препарату потрібно припинити. Якщо є збільшення трансаміназ і загального білірубіну більше ніж в два рази від звичайного значення, доза повинна бути зменшена на 25 % з наступним повторним дослідженням через 30 днів. Якщо в лабораторних аналізах продовжуються зміни від норми, прийом циклоспорину слід припинити.


Якщо спостерігається гіперліпідемія (ліпідний профіль натще: холестерин і / або тригліцериди), рекомендується призначення низькохолестеринової дієти. При недостатньому ефекті дієти, в залежності від рівня ліпідів та стану пацієнта рекомендується зниження дози або припинення лікування циклоспорином. У деяких пацієнтів, які перенесли трансплантацію органів, супутнє використання препаратів фібратів (безафібрат, фенофібрат) викликало значне, але зворотнє порушення функції нирок.

Основні протипоказання та обмеження застосування

Абсолютні протипоказання:

• Відповідні дисфункції нирок

• Недостатнє регулювання кров’яного тиску

• Серйозні інфекції в анамнезі або наявні злоякісності новоутворення

Важливі відносні протипоказання:

• Попереднє застосування потенційно канцерогенної терапії (препарати миш'яку, ПУФA > 1,000 Дж/см2)

• Псоріаз пов'язаний з інфекцією або медикаментозним впливом (бета-блокатори, літій, протималярійні препарати)

• Захворювання печінки

• Гіперурикемія

• Гіперкаліємія

• Одночасне лікування з нефротоксичними препаратами

• Супутня фототерапія (ПУФA)

• Взаємодія з іншими імунодепресантами (за винятком місцевої терапії)

• Супутнє використання ретиноїдів або терапія ретиноїдами за останні чотири тижні до планованого початку лікування циклоспорином

• Зловживання наркотиками або алкоголем

• Попередня довгострокова терапія метотрексатом

• Вагітність та годування груддю

• Вакцинація живими вакцинами

• Епілепсія

• Поточна терапія препаратами на основі касторової олії
Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Концентрація циклоспорину в сироватці крові пацієнта в першу чергу залежить від активності двох молекул: печінкової ферментної системи цитохрому Р450 3А4 (CYP3A4), який бере участь у метаболізмі циклоспорину, і кишкового Р-глікопротеїну, АТФ-залежного транспортного білку, який є транспортером різних субстанцій, в тому числі циклоспорину, з ентероцитів назад в просвіт кишечника. Активність цих молекул залежить від генетичних чинників і може змінюватись під впливом лікарських препаратів або рослинних інгредієнтів [236].


Інгібітори CYP3A призводять до передозування циклоспорину, до них відносяться: антагоністи кальцію (дилтіазем, нікардипін, ніфедипін, верапаміл, мібефраділ), аміодарон, макролідні антибіотики (еритроміцин, кларитроміцин, джозаміцин, позіміцин, прістинаміцин), доксициклін, гентаміцин, тобраміцин, тикарцилін, хінолонів (наприклад, ципрофлоксацин), кетоконазол, і, у меншій мірі, флуконазол та ітраконазол, пероральні контрацептиви, стероїди (норетистерон, левоноргестрел, метилтестостерон, етинілестрадіол), даназол, алопуринол, бромокриптин, метил-преднізолон (високі дози), ранітидин, циметидин, метоклопрамід, пропафенон, інгібітори протеази (наприклад, саквінавір), ацетазоламід, амікацин, статини (в основному аторвастатин і симвастатин), жовчні кислоти та їх похідні (наприклад, урсодезоксихолева кислота) і сік грейпфрута.
Звіробій, з іншого боку, активує CYP3A, а значить, збільшує ризик субтерапевтичних рівнів циклоспорину. Зниження рівня циклоспорину за рахунок індукції CYP3A виникає при супутньому застосуванні циклоспорину з іншими засобами: карбамазепін, фенітоїн, барбітурати, метамізол, рифампіцин, октреотид, тиклопідин, нафциллин, пробукол, троглітазон, сульфадімідін/триметоприм (в/в форми), препарати звіробою.
Взаємодії, які можуть посилювати побічні ефекти, також повинні бути прийняті до уваги при призначенні циклоспорину (нефротоксичність). Потенційне підвищення нефротоксичних ефектів може бути пов’язане з: аміноглікозидами (наприклад, гентаміцин, тобраміцин), амфотерицином B, триметоприм/сульфаметоксазолом, ванкоміцином, ципрофлоксацином, ацикловіром, мелфаланом, нестероїдним протизапальними препаратами (наприклад, диклофенак, напроксен, суліндак).
Рівень креатиніну слід вимірювати частіше при застосуванні супутніх ліків. Значне (зворотнє) порушення функції нирок можливе при використанні фібратів (наприклад, безафібрат і фенофібрат).

Можливе погіршення перебігу міопатії за рахунок одночасного застосування статинів.



Вказівки по використанню

Заходи перед початком застосування терапії:

• Обстеження пацієнта та з’ясування попереднього анамнезу (тяжкі інфекції, злоякісні пухлини, захворювання печінки та нирок).

• Клініко-лабораторне обстеження для виключення ВІЛ-інфекції та вірусних гепатитів.

• Обстеження для виключення потенційно злоякісних новоутворень шкіри.

• Виключення наявності інфекційних захворювань.



• Моніторинг артеріального тиску двічі в різні моменти часу.
Таблиця 12

Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   16




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет