сарва таттва мілі' ср̣джіла брахм̄ан̣д̣ера ґан̣а
ананта брахм̄ан̣д̣а, т̄ара н̄ахіка ґан̣ана сарва таттва – усі різні елементи; мілі' – поєднуючи; ср̣джіла –створив; брахм̄ан̣д̣ера ґан̣а – усі всесвіти; ананта брахм̄ан̣д̣а – ці всесвіти незліченні; т̄ара н̄ахіка ґан̣ана – їх неможливо порахувати. Поєднуючи всі різні елементи, Верховний Господь створив усі всесвіти. Цих всесвітів безліч, їх не порахувати. 278
ін̇хо махат-срашт̣̄а пуруша – 'мах̄а-вішн̣у' н̄ама
ананта брахм̄ан̣д̣а т̄ан̇ра лома-кӯпе дг̄ама ін̇хо – Він; махат-срашт̣̄а – творець, махат-таттви, сукупної матеріальної енерґії; пуруша – особа; мах̄а-вішн̣у н̄ама – що зветься Господь Маха-Вішну; ананта – безмежні; брахм̄ан̣д̣а – всесвіти; т̄ан̇ра – Його тіла; лома-кӯпе – в волосяних порах; дг̄ама –перебувають. Перша форма Господа Вішну зветься Маха-Вішну. Він первісний творець сукупної матеріальної енерґії. Незліченні всесвіти походять із пор на Його тілі. 279 - 280
ґав̄акше уд̣ій̄а йаічге рен̣у ̄асе й̄айа
пуруша-ніш́в̄аса-саха брахм̄ан̣д̣а б̄ахір̄айа пунарапі ніш́в̄аса-саха й̄айа абгйантара
ананта аіш́варйа т̄ан̇ра, саба – м̄ай̄а-п̄ара ґав̄акше – із щілини в стіні; уд̣ій̄а – плаваючи; йаічге – як; рен̣у –атомарні часточки; ̄асе й̄айа – заходять і виходять; пуруша-ніш́в̄аса-саха – із видихом Маха-Вішну; брахм̄ан̣д̣а – всесвіти; б̄ахір̄айа – виходять назовні; пунарапі – знову; ніш́в̄аса-саха – Його вдихом; й̄айа – ідуть; абгйантара – усередину; ананта – незліченні; аіш́варйа – багатства; т̄ан̇ра – Його; саба – все; м̄ай̄а-п̄ара – поза матеріальними уявленнями. Ці всесвіти плавають у повітрі, яке видихає Маха-Вішну. Вони наче атомарні часточки, що плавають у сонячному промінні і проходять через отвори в вікні. Отже, усі ці всесвіти створює видих Маха-Вішну, а коли Маха-Вішну вдихає, вони знову входять у Його тіло. Безмежні щедроти Маха-Вішну цілковито виходять за рамки матеріальних уявлень. 281
йасйаіка-ніш́васіта-к̄алам атг̄аваламбйа
дж̄іванті лома-віла-дж̄а джаґад-ан̣д̣а-н̄атг̄ах̣
вішн̣ур мах̄ан са іха йасйа кал̄а-віш́ешо
ґовіндам ̄аді-пурушам̇ там ахам̇ бгадж̄амі йасйа – чийого; ека – одного; ніш́васіта – віддиху; к̄алам – час; атга – так; аваламбйа – приймаючи притулок; дж̄іванті – живе; лома-віла-дж̄ах̣ – що виросли з волосяних пор; джаґат-ан̣д̣а-н̄атг̄ах̣ –повелителі всесвітів (Брахми); вішн̣ух̣ мах̄ан – Верховний Господь, Маха-Вішну; сах̣ – це; іха – тут; йасйа – чиє; кал̄а-віш́ешах̣ – певна довершена частка чи поширення Ґовінди; ґовіндам – Господу Ґовінді; ̄аді-пурушам – відначальній особі; там – Йому; ахам – я; бгадж̄амі – поклоняюся. «Брахми та інші повелителі матеріальних світів з'являються з пор Маха-Вішну і живуть стільки, скільки триває один Його видих. Я поклоняюсь предвічному Господеві, Ґовінді, часткою чиєї довершеної частки є Маха-Вішну». ПОЯСНЕННЯ: Це цитата з «Брахма-самхіти»,(5.48). Пояснення можна знайти в Аді-лілі, п'ятій главі, 71 вірші.
282
самаста брахм̄ан̣д̣а-ґан̣ера ін̇хо антарй̄ам̄і
к̄аран̣̄абдгіш́̄ай̄і – саба джаґатера св̄ам̄і самаста брахм̄ан̣д̣а-ґан̣ера – сукупності брахманд, чи всесвітів; ін̇хо – цей Господь Маха-Вішну; антарй̄ам̄і – Наддуша; к̄аран̣а-абдгі-ш́̄ай̄і – Господь Маха-Вішну, що лежить у Причиновому океані; саба джаґатера – усіх всесвітів; св̄ам̄і – Верховний Господь. Маха-Вішну – це Наддуша усіх всесвітів. Лежачи в Причиновому океані, Він панує над усіма матеріальними світами. 283
еіта кахілун̇ пратгама пурушера таттва
двіт̄ійа пурушера ебе ш́унаха махаттва еіта – так; кахілун̇ – Я пояснив; пратгама пурушера – першого втілення Бога-Особи; таттва – істину; двіт̄ійа пурушера – другого втілення Бога-Особи; ебе – зараз; ш́унаха – послухай, будь ласка; махаттва – велич. Я пояснив тобі істину щодо першої особи Бога, Маха-Вішну. Зараз Я розповім тобі про велич другої особи Бога. 284
сеі пуруша ананта-кот̣і брахм̄ан̣д̣а ср̣джій̄а
екаіка-мӯртйе правеш́іл̄а баху мӯрті хан̃̄а сеі пуруша – цей Бог-Особа, Маха-Вішну; ананта-кот̣і брахм̄ан̣д̣а –мільйони і трильйони брахманд, усесвітів; ср̣джій̄а – створивши; ека-ека – в кожен із них; мӯртйе – формою; правеш́іл̄а – увійшов; баху мӯрті хан̃̄а – ставши багатьма формами. Створивши сукупність усіх всесвітів, що їхня кількість незліченна, Маха-Вішну поширився в незліченні форми і ввійшов у кожен із цих всесвітів. 285
правеш́а карій̄а декге, саба – андгак̄ара
рахіте н̄ахіка стг̄ана, каріл̄а віч̄ара правеш́а карій̄а – увійшовши; декге – бачить; саба – усюди; андгак̄ара – цілковитий морок; рахіте – щоб залишатись там; н̄ахіка стг̄ана – не було місця; каріл̄а віч̄ара – тоді Він став міркувати. Увійшовши в кожен із незліченних всесвітів, Маха-Вішну побачив, що там суцільна темрява і немає місця для існування. Тоді Маха-Вішну замислився над цим становищем. 286
нідж̄ан̇ґа-сведа-джале брахм̄ан̣д̣̄ардга бгаріла
сеі джале ш́еша-ш́айй̄айа ш́айана каріла ніджа-ан̇ґа – зі Свого тіла; сведа-джале – виділивши вологу поту; брахм̄ан̣д̣а-ардга – половину всесвіту; бгаріла – заповнив; сеі джале – на цій воді; ш́еша-ш́айй̄айа – на ложі, за яке служив Господь Шеша; ш́айана каріла – ліг. Вологою з поту власного тіла Господь заповнив половину всесвіту, а тоді ліг на цю воду на ложі, за яке Йому служив Господь Шеша. 287
т̄ан̇ра н̄абгі-падма хаіте ут̣гіла ека падма
сеі падме ха-іла брахм̄ара джанма-садма т̄ан̇ра н̄абгі-падма хаіте – з Його лотосового пупка; ут̣гіла –виросла; ека – одна; падма – лотосова квітка; сеі падме – на цій лотосовій квітці; ха-іла – було; брахм̄ара – Господа Брахми; джанма-садма – місце появи. Після того з лотосового пупка цього Ґарбгодакашаї Вішну виросла лотосова квітка, що стала місцем появи Господа Брахми. 288
сеі падма-н̄але ха-іла чаудда бгувана
тен̇хо 'брахм̄а' хан̃̄а ср̣шт̣і каріла ср̣джана сеі падма-н̄але – у стеблі цього лотоса; ха-іла – проявились; чаудда – чотирнадцять; бгувана – планетних систем; тен̇хо – Він; брахм̄а – Господь Брахма; хан̃̄а – ставши; ср̣шт̣і – матеріальне творіння; каріла ср̣джана – створив. У стеблі цього лотоса зародились чотирнадцять світів. Тоді Господь, ставши Господом Брахмою, проявив цілий всесвіт. 289
'вішн̣у'-рӯпа хан̃̄а каре джаґат п̄алане
ґун̣̄ат̄іта вішн̣у – спарш́а н̄ахі м̄ай̄а-сане вішн̣у-рӯпа – Господь Крішна у формі Вішну; хан̃̄а – ставши; каре –робить; джаґат п̄алане – підтримання матеріального світу; ґун̣а-ат̄іта – поза матеріальними якостями, трансцендентний; вішн̣у –Господь Вішну; спарш́а – доторку; н̄ахі – немає; м̄ай̄а-сане – з майею, матеріальною енерґією. Так Верховний Бог-Особа в формі Вішну підтримує весь матеріальний світ. Господь завжди вищий за матеріальні якості, і тому матеріальна природа не може до Нього доторкнутись. ПОЯСНЕННЯ: Матеріальна енерґія не впливає на Господа Вішну, як вона впливає на Господа Брахму чи Господа Шіву. Тому сказано, що Господь Вішну трансцендентний до матеріальних якостей. Втілення матеріальних якостей – Господь Шіва та Господь Брахма –перебувають у сфері впливу зовнішньої енерґії. Проте Господь Вішну відрізняється від них. У мантрах «Ріґ Веди» сказано: ом̇ тад вішн̣ох̣ парамам̇ падам («Ріґ Веда-самхіта»(1.22.20)). Слова парамам̇ падам вказують на те, що Він трансцендентний щодо матеріальних якостей.
Господь Вішну перебуває поза сферою матеріальних якостей і тому завжди вищий від живих істот, підвладних матеріальній енерґії. Це одна з відмінностей між Верховним Господом і живими істотами. Господь Брахма – це дуже могутня жива істота, а Господь Шіва навіть могутніший за Господа Брахму. Тому Господа Шіву не вважають за одну з живих істот, однак водночас його не вважають і рівним Господу Вішну.
290
'рудра'-рӯпа дгарі каре джаґат сам̇х̄ара
ср̣шт̣і, стгіті, пралайа хайа іччг̄айа й̄ан̇х̄ара рудра-рӯпа дгарі – приймаючи образ Господа Шіви; каре – виконує; джаґат сам̇х̄ара – згортання світобудови; ср̣шт̣і – творення; стгіті – підтримання; пралайа – і знищення; хайа – відбуваються; іччг̄айа – волею; й̄ан̇х̄ара – кого. У формі Рудри [Господа Шіви] Верховний Господь спричиняє розпад матеріального творіння. Іншими словами, творення, підтримання і знищення всього космічного прояву відбуваються тільки з Його волі. 291
брахм̄а, вішн̣у, ш́іва – т̄ан̇ра ґун̣а-ават̄ара
ср̣шт̣і-стгіті-пралайера тінера адгік̄ара брахм̄а – Господь Брахма; вішн̣у – Господь Вішну; ш́іва – Господь Шіва; т̄ан̇ра – Ґарбгодакашаї Вішну; ґун̣а-ават̄ара – втілення матеріальних якостей; ср̣шт̣і-стгіті-пралайера – трьох чинностей, а саме творення, підтримання і знищення; тінера адгік̄ара – влада трьох божеств (Господа Брахми, Господа Вішну і Господа Шіви). Брахма, Вішну та Шіва – це три Його втілення матеріальних якостей. Творення, підтримання і знищення перебувають під владою, відповідно, трьох цих осіб. 292
хіран̣йаґарбга-антарй̄ам̄і – ґарбгодакаш́̄ай̄і
'сахасра-ш́̄ірш̄аді' карі' веде й̄ан̇ре ґ̄аі хіран̣йаґарбга – що зветься Хіран'яґарбга; антарй̄ам̄і – Наддуша; ґарбга-удака-ш́̄ай̄і – Господь Ґарбгодакашаї Вішну; сахасра-ш́̄ірш̄а-̄аді карі' – ведичними гімнами, що починаються зі слів сахасра-ш́̄ірш̄а («Ріґ Веда-самхіта»,10.90.1); веде й̄ан̇ре ґ̄аі – до якого звертають молитви Веди. Ґарбгодакашаї Вішну, відомого у всесвіті як Хіран'яґарбга та антар'ямі, чи Наддуша, прославляють ведичні гімни, як оце гімн, що починається зі слів «сахасра-ш́̄ірш̄а». 293
еі та' двіт̄ійа-пуруша – брахм̄ан̣д̣ера ̄іш́вара
м̄ай̄ара '̄аш́райа' хайа, табу м̄ай̄а-п̄ара еі та' – таким чином; двіт̄ійа-пуруша – другий Бог-Особа; брахм̄ан̣д̣ера іш́вара – повелитель всесвіту; м̄ай̄ара – зовнішньої, матеріальної енерґії; аш́райа хайа – стає притулком; табу – однак; м̄ай̄а-п̄ара – поза межами досяжності матеріальної енерґії. Цей другий Бог-Особа, відомий як Ґарбгодакашаї Вішну, є володар усіх всесвітів і притулок зовнішньої енерґії. Разом з тим Він залишається недосяжним для дотику зовнішньої енерґії. 294
тр̣т̄ійа-пуруша вішн̣у – 'ґун̣а-ават̄ара'
дуі ават̄ара-бгітара ґан̣ан̄а т̄ан̇х̄ара тр̣т̄ійа-пуруша – третя особа; вішн̣у – Господь Вішну; ґун̣а-ават̄ара – втілення матеріальної якості добра; дуі ават̄ара-бгітара – серед двох втілень; ґан̣ан̄а-т̄ан̇х̄ара – Він зарахований. Третє поширення Вішну – це Кшіродакашаї Вішну, втілення якості добра. Його зараховують до обох типів втілень [пуруша-аватар та ґуна-аватар]. 295
вір̄ат̣ вйашт̣і-дж̄івера тен̇хо антарй̄ам̄і
кш̄іродакаш́̄ай̄і тен̇хо – п̄алана-карт̄а, св̄ам̄і вір̄ат̣ – всесвітня форма; вйашт̣і-дж̄івера – усіх інших живих істот; тен̇хо – Він; антарй̄ам̄і – Наддуша; кш̄іра-удака-ш́̄ай̄і –Господь Вішну, що лежить на океані молока; тен̇хо – Він; п̄алана-карт̄а – той, хто підтримує; св̄ам̄і – володар. Кшіродакашаї Вішну – це всесвітня форма Господа і Наддуша кожної живої істоти. Його називають Кшіродакашаї, тому що Він лежить на океані молока. Він підтримує всесвіт і є його володар.
