Робоча програма (за кредитно-модульною системою навчання) з "Теорії І методології географічної науки"

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Перший проректор ______ (Петришин Р.І.)

„___” ___________ 20___ року

(назва навчального предмета)

для спеціальності 6.070501 Географія, 6.070502 Економічна та соціальна географія

(номер, назва спеціальності

________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

Факультет Географічний

Кафедра фізичної географії та раціонального природокористування

_______________________________________________________________________________________

Нормативні дані Форма навчання	Курс	Семестри	Всього годин	К-сть кредитів	Лекції (год)	Практичних (семінарських) (год)	Лабораторних (год)	Індивідуальна робота (год)	Самостійна робота (год)	Розрахункові, графічні роботи (семестр)	Курсові роботи (семестр)	Заліки (сем)	Екзамен (семестр)
Денна	4	8	108	3	30	17	-	4	57				8
Заочна	4	8	108		8	4			96				8

_________________(назва типової програми, дата затвердження)

____________________________________________________________________
Робоча програма складена проф. Крулем В.П._______________________

(прізвище, ім'я, по батькові викладача, який відповідає за складання)

(підпис) (прізвище, ініціали)

(підпис) (прізвище, ініціали)

Простеження розвитку географічної думки від становлення і подальшого поступу людського суспільства, огляд ходу просторової уяви про Землю, виходячи з перебігу географічних відкриттів, виявлення й аналіз основних географічних напрямів і тенденцій, визначення особливостей зародження наукових основ географічної науки і наступної їхньої трансформації, розгляд умов зародження і динаміки провідних методів дослідження в географії та формування її методологічного і понятійного апарату.

– охарактеризувати ретроспективну динаміку географічних ідей від первісних уявлень про природу до сформованих наукових засад;

– висвітлити розвиток теоретичних уявлень про географію як цілісну систему взаємопов’язаних природничих і суспільних наук;

– виявити особливості географії як науки, що вивчає просторові (територіальні й аквальні) динамічні системи, які розвиваються на земній поверхні як результат взаємодії природи і суспільства;

– з’ясувати соціальні, гносеологічні, світоглядні і культурно-виховні функції географічних наук у контексті їхнього внеску в процес пізнання об’єктивного світу, розвитку діалектичного світогляду, для виховання патріотизму, гуманізму і розширення географічної культури людей;

– розкрити конструктивні завдання географії і значення географічних наук у формуванні територіальної організації суспільства, наукових основ раціонального природокористування, цільових програм соціально-економічного розвитку різних регіонів;

– проаналізувати зміст і взаємозв’язок історії географічної науки, історії географічних відкрить, історичної географії;

– простежити зв’язок між розвитком суспільних формацій, ростом продуктивних сил, зміною територіального поділу праці і розвитком теоретичних географічних уявлень.

У процесі вивчення історичної географії з основами етнографії студент повинен:

– знати характерні риси формування і розвитку первісного географічного світогляду;

– розуміти й аналізувати особливості різноманітних напрямів в античній географії;

– знати особливості зародження географії як окремої галузі знань;

– аналізувати географо-детерміністичні, природничі і соціально-економічні концепції в географі;

– знати особливості становлення сучасної географії та вміти здійснювати аналіз концептуальних географічних напрямів цієї доби.

2. 2. Структура змістовних модулів, навчальних елементів дисиципліни

“Теорія і методологія географічної науки” та навчальної діяльності студента

Компетенції (прогнозовані результати навчання)

Тема змістовного модуля (ЗМ), навчального елементу (НЕ)

Зміст навчального елементу

Вид заняття

Види діяльності та поточного контролю на занятті

ІНДЗ (за вибором)

Кількість балів за ІНДЗ

Всього балів за види навч. занять НЕ

Л

С

Ср

Пр

Лаб

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Знати характерні риси формування і розвитку сервісного географічного світогляду. Розуміти й аналізувати особливості різноманітних напрямів в античній географії

ЗМ 1. Зародження географічних уявлень та розвиток географічних ідей за античної доби 20

Вміти давати часову характеристику розвитку первісних географічних уявлень

НЕ 1.1 (лекція; самостійна робота). Розвиток первісних географічних уявлень [7, 10, 19, 21, 31]

- уявлення первіснообщинних народів про навколишній світ; - світобачення мезолітичної людини; - розвиток уявлень про світ і світовий порядок за неоліту, бронзової і залізної доби; - коріння давньогрецької вченості; - географія в період “гоме­рівської Греції” (ХІІ-VIIІ ст. до н. е. – Гомер і Гесіод)

2

3

Конспект лекції Контрольна робота

Аналізувати особливості розвитку первісних географічних уявлень

НЕ 1.2 (лекція; самостійна робота). Географія в період “архаїчної Греції” (VIIІ-VI ст. до н. е.) [1, 7, 10, 11, 19, 20, 21, 32, 40, 45]

- математичний підхід у вивченні географії (Фалес); - розвиток країнознавчого і загальноземлезнавчого напрямів (початок розвитку давньогрецької географії – Анаксімандр); - загальноземлезнавча географія (Анаксімен); - подальший розвиток країнознавства – описової географії (Гекатей); - географічні погляди Піфагора.

2

3

Конспект лекції Контрольна робота

Аналізувати розвиток географічних ідей за доби “класичної Греції” та вміти оцінити внесок визначних вчених того часу для географії

НЕ 1.3 (лекція; самостійна робота). Географія за доби “класичної Греції” (500-330 рр. до н. е.) [1, 7, 10, 11, 19, 20, 21, 32, 40, 45]

- розвиток географічних ідей Анаксагором і Левкіпом; - країнознавчий напрям у гео­графії, зародження географічного детермінізму ідеалістичного спрямування (Геродот, Гіппократ); - країнознавство і загальне землезнавство, географічний детермінізм матеріалістиного напряму (Демокріт); - кулястість Землі та ідея теплових поясів (Парменід і Евдокс) - географічні ідеї Платона; - фундаментальний внесок у географію Арістотелем.

3

6

Конспект лекції Контрольна робота

Аналізувати розвиток географічних ідей за доби еллінізму та вміти оцінити внесок визначних вчених того часу для географії

НЕ 1.4 (лекція; самостійна робота). Географія за доби еллінізму (кінець IV – серед. ІІ ст. до н. е.) [1,7,10,11,19,20, 21,32,40,45]

- початки наукової марема­тичної географії (Дікеарх); - постава особливого математичного напряму в географії (Ератосфен); - подальший розвиток математичної географії, закладення основ наукової картографії (Гіппарх); - фізична географія елліні­стичної доби (Феофраст); - практично-політичний напрям у географії (Полібій)

3

5

Конспект лекції Контрольна робота

Аналізувати розвиток географічних ідей за період Римської держави та вміти оцінити внесок визначних вчених того часу для географії

НЕ 1.5 (лекція; самостійна робота) Географія у період Римської держави [1,7,10,11,12,14,19,20,21,31,32, 40,41,44,45]

- розвиток географічних ідей у часи занепаду Еллінізму і Римської респуб­ліки (146-30 рр до н.е.); - продовження розвитку грецької географії (Посидоній); - римська географія (Варрон, Ціцерон); - географічні уявлення про природу на етапі утворення і розвитку Римської імперії (30 р. до н. е. –кін. ІІ ст. н. е.); - узагальнення географіч­них знань про ойкумену грецькими вченими (Страбон); - римські географічні компіляції (Помпоній Мела, Пліній Старший, Люцій Анней Сенека); - географічні ідеї за доби могутності Римської імперії (Марін Тірський, Клавдій Птолемей); - географія у період занепаду Римської імперії і переходу до раннього середньовіччя (кін. ІІ ст. – 476 р. н. е.)

3

6

Конспект лекцій Контрольна робота

Знати географічні відкриття давніх народів близького Сходу, персів, греків і римлян, індійців, малайців, китайців, норманів та характеризувати відкриття арабів у середні віки

НЕ 1.6 (семінарське заняття). Географічні відкриття до плавання Колумба (І частина)

- географічні відкриття давніх народів Близького Сходу: давні єгиптяни, еблаїти, шумери, фінікійці; - географічні відкриття персів; - географічні відкриття греків і римлян; - давні народи Південної і Східної Азії: індійці і малайці, китайці; - географічні відкриття норманів; - торгові шляхи і відкриття арабів в середні віки: територія арабської держави; арабські географи і мандрівники ІХ-Х ст. (Ахмед Ібн Фадлан, Маруді) та ХІ-ХІV ст. (Біруні, Абу Абдаллах Аль-Ідрисі, Якут, Абу Абдаллах Ібн Батута).

2

Конспект доповіді

Вміти розікрити географічні наслідки подорожей європейських мандрівників до Азії та відкриття португальцями західних берегів Африки і мису Доброї Надії і відкриття морського шляху в Індію

НЕ 1.7 (семінарське заняття) Географічні відкриття до плавання Колумба (ІІ частина)

- європейські мандрівники по Азії: Джованні дель Плано Карпіні, Гільом (Віллем) Рубрук, Марко Поло, Афанасій Нікітін; - відкриття португальцями західних берегів Африки і мису Доброї Надії; причини морської експансії Португалії; повторне відкриття Мадейри і Азорських островів (Жуан Зарку, Тріштан Тейшейра, Гонсалу Кабрал); відкриття Сенегамбії і островів Зеленого Мису (Нуньо Триштан, Дініш Діас, Альвізе, (Луїджі) да Кадамосто, Антоніо Нолі, Діогу Афонсу); роль принца Генріха у розвитку португаль­ського мореплавства; експедиція Сікейри; відкриття Кана. - відкриття морського шляху в Індію (Васко да Гама).

2

Конспект доповіді

жүктеу/скачать 276 Kb.

Достарыңызбен бөлісу: