Розділ II. Криміналістична техніки За видом слідоутворюючих об'єктів сліди поділяються на



бет14/58
Дата24.07.2016
өлшемі3.33 Mb.
#219618
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   58

Отже, слі/і, постійно переміщається, відділяється від джерела.

Розсіюваність. Звукова хвиля в однорідному середовищі розповсюджується з однаковою швидкістю в усі боки, оскільки коливається одне джерело. Однак у міру віддалення від джере­ла енергія звукової хвилі зменшується і на певній відстані хви­ля затухає, тобто слід звуку розсіюється і зникає. Тому під час фіксації звукових слідів приймач необхідно якомога ближче розташувати до джерела.

Ділимість. Оскільки звукові сліди мають властивість розсі­юватись і точно не фіксовані в певній точці, то звуковий СЛІД можна «розділити» на частоти, які будуть ідентичні цілому. Наприклад, помістити навколо джерела кілька приймачів і та­ким чином однії і той самий слід звуку буде зафіксовано кілька разів, тобто буде отримано одночасно зі сліду кілька копій, що відображають звуковий слід. Такі фонограми за своїм інформа­ційним значенням будуть абсолютно тотожні.

Однією з властивостей звукового сліду є відображення. Подібно до світла звукова хвиля може бути спрямована спец­іальним відображувачем у певну точку, тобто звуковий слід можливо перенести з одного місця в інше, при цьому власти­вості сліду залишаються незмінними.

Звуковий слід, як фізичний рух, характеризується ще цілим рядом властивостей, закрема: довжиною хвилі, частотою коливань, амплітудою, періодом коливання. За довжиною хвилі звуки ділять на короткохвильові - ультразвукові та довгохвильові - інфраз­вукові. За допомогою технічних пристроїв звуковий слід мож­на підсилити або зменшити його інтенсивність без його якіс­них змін.

§2. Засоби і тактичні прийоми фіксації звукових слідів



Специфічні властивості звукових слідів створюють відповідні труднощі щодо їх фіксації як у технічному, так і так­тичному плані. Динамічність та розс.іюваність звуку потребує спеціальних прийомів і засобів для виявлення звукових слідів та їх фіксації.

Криміналістика знає два способи фіксації звуку: органолеп­тичний та технічний.

У ході застосування органолептичного способу використо­вуються органи слуху людини. Звуковий слід, відображений органом слуху, становить суб'єктивний образ, який недоступ­ний для стороннього спостерігача без вільного волевиявлення джерела. Зафіксований органолептично звуковий слід може бути використаний в оперативно-розшуковій діяльності для оперативного впізнавання за мовою або під час слідчої дії - пред'явлення для впізнання людини за її мовою. Для фіксації звукових слідів доцільно обирати ближчі точки від джерела, бажано на шляху розповсюдження звуку, щоб не було пере­шкод. Для встановлення достовірності свідчень свідків-оче- видців про сприйняття конкретної звукової інформації прово­дять відтворення обстановки і обставин події, хоча даний стан можливо встановити технічним шляхом.

Фіксація звукових слідів технічними засобами називається звукозаписом. Суть звукозапису полягає в тому, що звуковий слід взаємодіє з технічним пристроєм (магнітофоном, диктофо­ном), збуджує в його приймачі синхронні джерелу звуку коли­вання, тобто сигнали, що закріплюються на магнітному носії - магнітній стрічці, немагнітних матеріалах. За способом перетво­рення та закріплення енергетичних сигналів звукозапис ділять на механічний та магнітний.

Механічний звукозапис створюється складним технічним пристроєм, що перетворює механічні коливання одного середо­вища в змінення іншого - об'ємні сліди на пластичному, мета­левому носії (диску). Відтворення проводиться аналогічними пристроями (патефони, електрофони).

Магнітний запис оснований на явищі залишкового намаг­нічування носія, що рухається в магнітному полі записуючої го­ловки. Для магнітного запису в якості носія використовують магнітну стрічку, сталевий дріт, магнітні диски тощо. Магнітна стрічка - це синтетична, лавсанова основа, на яку нанесено тонкий магнітний шар. Якщо на носії записано мову людини або звукове середовище місця події, то магнітний носій нази­вають фонограмою.

Фіксація звукових слідів технічними засобами зводиться до звукозапису. Для цього приймач-мікрофон технічного засобу потрібно розмістити так, щоб з ним взаємодіяла енергія звуко­вої хвилі звукового сліду. У тактичному плані виконати цю умову не завжди просто, оскільки звук розповсюджується з великою швидкістю і постійно розсіюється. Тому під час запи­су його потрібно «ловити» у прямому розумінні слова. У ході запису виникають різні тактичні ситуації, а саме:

  • джерело звуку відоме і ним може керувати слідчий (за­пис слідчих дій допиту);

  • джерело звуку відоме, але ним не може керувати слідчий, наприклад, запис явищ природи (грім, прибій) або шум вулиці, скрегіт гальмів тощо;

  • джерело звуку не відоме, ним не можна керувати, наприк­лад, запис події злочину, підготовчих дій злочинця або діяльність щодо знищення слідів злочину, наприклад, запис хуліганських дій на вулиці, бешкетника у квартирі тощо.

Тактичні прийоми в кожному випадку різні. У першому випадку, коли джерелом звуку можна керувати, місце запису звуку обирає слідчий частіше за місцем проведення слідчої дії. Запис керованого джерела звуку повинен бути безперервним.

Запис ситуації, коли слідчий не може керувати джерелом звукових слідів, відбувається в двох технічних режимах - чер­говому і иороговочекаючому.

У ході запису в черговому режимі приймач звуку встанов­люють на місці імовірної появи джерела, тобто на робочому місці, в житловому приміщенні, де збираються особи, яких вив- чаютьу місці, де, можливо, вчиниться злочин. Магнітофон вми­кають і ведеться безперервний запис, поки не скінчиться стрічка. Можливий і такий спосіб, коли магнітофон вмикаєть­ся і вимикається дистанційно. Під час безперевного запису фіксуються всі звукові сліди у межах чутливості пристрою.

Якщо джерело звуку виникає раптово, наприклад, у ході пізнання та затримання розшукуваного злочинця чи достав- лення затриманого хулігана в чергову частину, запис ведеться в черговому режимі. Відомо, які протиправні дії чинять затри­мані (нецензурно лаються, чинять опір тощо). Такі дії праців­ник органів внутрішніх справ, прокуратури, суду повинен за­писати па диктофон, умикаючи його тоді, коли виникає подібна ситуація. Така фонограма є важливим доказом, вона спросто­вує неправдиві свідчення затриманого про те, що його били, застосовували незаконні методи затримання, що вій не лаявся, не чинив опору. Фонограма разом з протокольною формою провадження є важливим джерелом доказової інформації.

§3. Судово-акустичне дослідження матеріалів звукозапису



Судово-акустичне дослідження матеріалів звукозапису і відеофонограм є новим видом експертної діяльності, яку нази­вають судово-акустичним дослідженням та відео-фонографіч- ною експертизою. Сучасний етап цих досліджень доволяє вир­ішити такі завдання:

  • встановити джерело звуку (людина, технічний пристрій, агрегат, зброя, музичний інструмент тощо);

  • ототожнювати аудіовідеопристрої (магнітофони, відеомаг- нітофони, диктофони тощо);

  • дешифрувати зміст нерозбірливої або іншої звукової інформації;

  • встановити різні зміни, навмисно внесені або утворені внаслідок експлуатації фонограми - монтажу, перезапи­су, знищення запису;

  • встановлювати емоційний стан людини за її усною мовою з допомогою кількісних ознак спектральних вимірів;

  • на якій апаратурі отримана фонограма, що досліджуєть­ся, чи являється вона оригіналом або копією.

Ототожнення джерела звуко-, відеоінформації за його зву- ко-, відеослідом, зафіксованим на магнітному носії (фонограмі, дискеті, диску, касеті), складає предмет відеофонографічної ек­спертизи.

Об'єктами дослідження є звуко- і відеосліди людей, тварин, птахів, комах, предметів матеріального світу, неорганічної при­роди, верстатів, машин, засобів учинення злочинів, явищ при­роди, а також відеозвукозаписуючі, відео-звуковідтворюючі пристрої і засоби трансляції відеозвукових сигналів (телефони, радіогіристрої, підсилювачі). Щодо кожного з них вирішуються численні питання, головним чином ідентифікаційні.

Безпосереднім об'єктом експертного дослідження являєть­ся також магнітна сигналограма, що являє собою магнітний носій (стрічку, платівку, дріт) з відображеними на ньому сліда­ми звукового і світлового середовища, а також магнітними і механічними слідами відео- і звукозаписуючої апаратури.

Методика акустичних досліджень з метою ототожнення дже­рел звукових слідів дещо вімінна від дослідження безпосередньо звукозаписуючих та звуковідтворюючих пристроїв. Тому методи­ку акустичного ідентифікаційного дослідження джерел звукових слідів було запропоновано зарахувати до фоноскопічної експер­тизи, а ідентифікаційні дослідження матеріалів звукозапису - вважати електроакустичною експертизою. Таким чином, акустич­не дослідження матеріалів звукозапису реалізується в рамках двох експертиз - фоноскопічної та електроскопічної. Ці дослід­ження належать до криміналістичних.

Об'єктами фоноскопічної експертизи є фонограми з запи­сом акустичної інформації (мови людини, голосів тварин, птахів, звуку явищ природи, транспортних засобів тощо). 204

Фоноскопічна експертиза дозволяє встановити:

  • кількість джерел звуку, що записані на фонограмі;

  • вид джерела звукових слідів - людина, тварина, маши­на, синтезатор, записані па фонограмі, які знайдені на місці події;

  • ототожнити джерело звукових слідів, що записані на фо­нограмі (конкретної людини, машини, речі);

  • стать людини, яка говорить.

Відповідальним моментом в підготовці матеріалів до фонос- копічної експертизи являється отримання експериментальних зразків. Останні являють собою фонограми, на яких повинна бути записана акустична інформація в аналогічних умовах з досліджуваною, - на тому самому або аналогічному звукозапи- суючому пристрої. Якщо фонограма, що досліджується, записа­на з телефонного апарата, то і зразки треба записувати з теле­фону, до того ж з того самого. Зразки повинні вміщувати вільну мову (розповідь, діалог, полілог), до якого бажано внести фра­зи, слова, що є в фонограмі, яка досліджується. Зразки звуко­вих слідів можуть бути зняті технічними засобами з провідних засобів зв'язку при відповідному процесуальному оформленні. Зразки не повинні піддаватись будь-якій технічній обробці.

Підготовлені матеріали - досліджувані та експериментальні - необхідно впакувати окремо в металеві коробки, що їх збереже від пошкоджень та розмагнічування.

Електроакустична експертиза технічними засобами дос­ліджує закономірності відображення акустичної інформації в звукових слідах, що зафіксовані на магнітному носії, і на основі цих закономірностей розв'язує ідентифікаційні та не- ідентифікаційні завдання стосовно засобів та матеріалів зву­козапису, а саме:

  • чи на даному магнітофоні проведено запис досліджуваної фонограми;

  • на одному чи різних технічних пристроях записано дос­ліджувані фонограми;


    Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   58




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет