Розділ II. Криміналістична техніки За видом слідоутворюючих об'єктів сліди поділяються на



бет21/58
Дата24.07.2016
өлшемі3.33 Mb.
#219618
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   58

Динамічність планування розслідування зобов'язує слідчо­го своєчасно вносити в план розслідування необхідні доповнен­ня і поправки з урахуванням появи нових даних та змій слідчої ситуації. Своєчасність коректування плана розслідування - одна із важливих умов ефективності розкриття злочину.

Реальність планування розслідування проявляється перш за все в обгрунтованості, реальності слідчих версій як під час їх висунення, так і в ході подальшого аналізу, в існуючий можли­вості логічно виведених із них наслідків.

Конкретність планування розслідування означає: висунен­ня чіткої конкретної мети та завдань розслідування; детальний конкретний аналіз змісту версій, що намічаються, та формулю­вання конкретних питань, що підлягають виясненню по кожній версії; визначення конкретних заходів стосовно кожної версії, що перевіряється, з визначенням чітко поставленої мети та умов виконання цих заходів. План розслідування як ефективний робочий інструмент слідчого повинен бути не лише реальним, а й конкретним. У ньому не може бути загальних вказівок. Обставини, що виясняються, плануються конкретно, свідки називаються особисто з точно визначеним предметом допиту та послідовністю їх виклику; доручення міліції повинні носити конкретний характер. Конкретність планування розслідування є запорукою цілеспрямованої та ефективної роботи слідчого щодо розкриття злочину.

§3. Вчення про криміналістичну версію



У ході розкриття і розслідування злочинів відбувається поступове збирання доказової інформації, починаючи від віро­гідних передбачень і закінчуючи достовірними знаннями щодо злочину, який розслідується. Для того, щоб швидше здійснити перехід від вірогідних до достовірних знань, під час будь-якого дослідження суб'єкта пізнання застосовується гіпотетичне мис­лення. Основною формою такого пізнання є гіпотеза, як вис­новок з вихідними із нього передбаченнями. В кримінальному і кримінально-процесуальному пізнанні події злочину головним його інструментом є криміналістична версія як різновидність гіпотези, тобто гіпотези, застосованої до окремого соціального явища. Відповідно в кримінально-процесуальній та кримі­нальній діяльності побудова версій і їх перевірка перетворюють­ся в один із власне криміналістичних методів пізнання.

Основу версії складають прийоми, способи формальної та діалектичної логіки: аналіз і синтез, індукція та дедукція, анало­гія і гіпотеза. Результати аналізу і синтезу наявної інформації створюють початкову основу для гіпотетичного мислення, в яко­му більшість версій будується індуктивним шляхом за аналогією.

Для висунення криміналістичної версії слідчий повинен мати певні фактичні підстави, тобто зібрані речові докази, відо­мості, отримані оперативним шляхом. На підставі цих даних у версії повинно міститись намагання не лише пояснити наявні відомості, але й виявити їх взаємозв'язок та взаємозалежність.

Таким чином, криміналістична версія - це логічно обгрун­товане припущення про наявність і обставини події, що розсл­ідується, дії конкретних осіб і наявність у цих діях складу відпо­відного злочину.

За кримінальною справою, як правило, висувається декіль­ка версій. Якщо є підстави лише для одного висновку щодо суті злочину, то необхідність у висуненні загальних версій практич­но відпадає. Однак, оскільки в таких випадках не завжди всі обставини злочину досить очевидні (наприклад, невідомі мо­тиви злочину тощо), виникає необхідність у висуненні інших, більш конкретних версій.

Версії класифікують за різними підставами. Зокрема, за суб'єктом побудови версій та використання їх у розслідуванні вони поділяються на: слідчі, судові, експертні, розшукові, версії обвинувачення та версії захисту.

Версії, побудовані з урахуванням ряду схожих фактів, явищ та подій називають типовими. За обсягом події, яка розслідуєть­ся, версії поділяються на загальні та окремі. Наприклад, версія, яка стосується події злочину в цілому, буде загальною, а сто­совно складових злочину і його обставин - окремою.

Версія - це ідеальна логічна модель події злочину в цілому або окремих його обставин, побудована за матеріалами справи. У своєму розвитку версія проходить три стадії: 1) висунення (побудова); 2) аналіз та розроблення; 3) практична перевірка виведених наслідків.

Висунення версій здійснюється на підставі зібраних матеріалів у ході невідкладних слідчих дій та оперативно- розшукових заходів. Іноді версія може бути побудована на основі повідомлень, які слугували підставою для порушен­ня кримінальної справи, або на основі оперативної інфор­мації та аналогії.

Друга стадія побудови версії - аналіз - становить розроб­лення висунутого припущення та визначення ряду наслідків, що логічно випливають із цього припущення.

Третя стадія побудови версії складається з практичної перевірки висунутих припущень та співставлення їх з ре­зультатами реальних фактів, встановлених у ході перевірки та розслідування.

Процес побудови версій складається з чотирьох етапів: аналіз і синтез матеріалів за справою; пояснення слідчим окре­мих питань у зв'язку з побудовою версій, тобто висловлення ним припущення; виведення наслідків версій; перевірка версій.

Початком побудови версій є аналіз і синтез наявних у слідчого даних за справою, в результаті яких відбувається пев­не упорядкування наявної інформації про слідчу ситуацію, що склалася. Вказані дії доповнюються виявленням логічних зв'язків і відносин між відомими обставинами.

Другий етап включає в себе звернення слідчого до наявних у нього знань, до слідчого досвіду, необхідного для пояснення ок­ремих питань у зв'язку з побудовою версії. У даному випадку використовуються відомості із особистого та узагальненого досв­іду розслідування подібних кримінальних справ, власна інтуїція.

Реалізація своїх знань і досвіду, узагальнених, довідкових та інших відомостей під час аналізу наявних фактичних даних складає одну із важливих стадій процесу побудови версій. На­скільки вміло слідчий зможе застосувати вказані вище знання і досвід під час аналізу фактичних даних, настільки точніше він оцінить слідчу ситуацію, що склалася, і правильно визначить коло версій, що підлягають перевірці.

Третій етап побудови версій це їх конкретизація шляхом виведення із них наслідків (висновків). Ця операція здійснюється з допомогою дедукції й аналогії. Дедуктивний метод може мати місце у разі явно недостатньої кількості ви­явлених за справою доказів. У цьому випадку під час побудо­ви версій виходять не з аналізу певних доказів, а із загального припущення.

У випадку схожої ситуації події злочину слідчі версії мо­жуть виникати за аналогією. Джерелами аналогії під час побу­дови версії'і можуть бути:

  • оперативні та слідчі матеріали щодо однотипних нероз- критих злочинів;

  • оперативні та слідчі дані стосовно складу розкритих злочинів;

  • теоретичні положення, які грунтуються на узагальненні слідчої практики і дозволяють намітити певну кількість версій щодо конкретної категорії злочинів;

  • власний досвід слідчого у розкритті злочинів.

Перевірка версій на відміну від процесу їх побудови є прак­тичною діяльністю осіб, які висунули версії. Мета перевірки - підтвердити чи спростувати припущення, що висунуті V версії, та зроблені із них висновки, і забезпечити встановлення істи­ни у справі. У зв'язку з цим перевірка версій полягає в цілесп­рямованому збиранні доказів у порядку, передбаченому проце­суальним законодавством.

З метою запобігання негативних для розслідування наслідків процес перевірки версій повинен відповідати ряду принципових вимог:

    1. всі висунуті версії повинні бути перевірені до кінця;

    2. всі версії перевіряються одночасно (паралельно);

    3. першими з перевірочних дій виконуються такі, які спря­мовані на виявлення і фіксацію слідів, що швидко зника­ють або можуть бути пошкодженими умисно;

    4. перевага надається тим слідчим діям, де інформація, одер­жана внаслідок цих дій, може бути використана для пе­ревірки кількох слідчих версій.

Версія вважається обгрунтованою, якщо вона знайшла своє підтвердження зібраними матеріалами.

Контрольні запитання



      1. У чому полягає суть організації розслідування?

      2. У чому полягає зміст планування розслідування?

      3. Які є принципи планування розслідування?

      4. Що являє собою криміналістична версія?

      5. Які є види слідчих версій?

      6. Охарактеризуйте правила побудови та перевірки версій.

      7. Яке значення мають версії під час розслідування зло­чинів?

Теми рефератів і курсових робіт

        1. Проблеми організації і планування розслідування зло­чинів у світлі вимог чинного законодавства України.

        2. Слідчі версії - основа плану розслідування у кримінальній справі.

Література

          1. Криминалистика. Учебник / Под ред. И.Ф. Пантелеева и H.A. Селиванова- М, 1984,- С. 254-262.

          2. Криминалистика. Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова. М„ 1997. - С. 100-118.

          3. Криміналістика. Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. - К., 2001. - С. 205-216.

          4. Салтевський М.В. Криміналістика. Навчально-довідковий посібник. - К, 1996. - С.90-94.

Тема 18. Тактика огляду місця події


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   58




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет