Розділ II. Криміналістична техніки За видом слідоутворюючих об'єктів сліди поділяються на
жүктеу/скачать 3.33 Mb.
|
Динамічність планування розслідування зобов'язує слідчого своєчасно вносити в план розслідування необхідні доповнення і поправки з урахуванням появи нових даних та змій слідчої ситуації. Своєчасність коректування плана розслідування - одна із важливих умов ефективності розкриття злочину. Реальність планування розслідування проявляється перш за все в обгрунтованості, реальності слідчих версій як під час їх висунення, так і в ході подальшого аналізу, в існуючий можливості логічно виведених із них наслідків. Конкретність планування розслідування означає: висунення чіткої конкретної мети та завдань розслідування; детальний конкретний аналіз змісту версій, що намічаються, та формулювання конкретних питань, що підлягають виясненню по кожній версії; визначення конкретних заходів стосовно кожної версії, що перевіряється, з визначенням чітко поставленої мети та умов виконання цих заходів. План розслідування як ефективний робочий інструмент слідчого повинен бути не лише реальним, а й конкретним. У ньому не може бути загальних вказівок. Обставини, що виясняються, плануються конкретно, свідки називаються особисто з точно визначеним предметом допиту та послідовністю їх виклику; доручення міліції повинні носити конкретний характер. Конкретність планування розслідування є запорукою цілеспрямованої та ефективної роботи слідчого щодо розкриття злочину. §3. Вчення про криміналістичну версію У ході розкриття і розслідування злочинів відбувається поступове збирання доказової інформації, починаючи від вірогідних передбачень і закінчуючи достовірними знаннями щодо злочину, який розслідується. Для того, щоб швидше здійснити перехід від вірогідних до достовірних знань, під час будь-якого дослідження суб'єкта пізнання застосовується гіпотетичне мислення. Основною формою такого пізнання є гіпотеза, як висновок з вихідними із нього передбаченнями. В кримінальному і кримінально-процесуальному пізнанні події злочину головним його інструментом є криміналістична версія як різновидність гіпотези, тобто гіпотези, застосованої до окремого соціального явища. Відповідно в кримінально-процесуальній та кримінальній діяльності побудова версій і їх перевірка перетворюються в один із власне криміналістичних методів пізнання. Основу версії складають прийоми, способи формальної та діалектичної логіки: аналіз і синтез, індукція та дедукція, аналогія і гіпотеза. Результати аналізу і синтезу наявної інформації створюють початкову основу для гіпотетичного мислення, в якому більшість версій будується індуктивним шляхом за аналогією. Для висунення криміналістичної версії слідчий повинен мати певні фактичні підстави, тобто зібрані речові докази, відомості, отримані оперативним шляхом. На підставі цих даних у версії повинно міститись намагання не лише пояснити наявні відомості, але й виявити їх взаємозв'язок та взаємозалежність. Таким чином, криміналістична версія - це логічно обгрунтоване припущення про наявність і обставини події, що розслідується, дії конкретних осіб і наявність у цих діях складу відповідного злочину. За кримінальною справою, як правило, висувається декілька версій. Якщо є підстави лише для одного висновку щодо суті злочину, то необхідність у висуненні загальних версій практично відпадає. Однак, оскільки в таких випадках не завжди всі обставини злочину досить очевидні (наприклад, невідомі мотиви злочину тощо), виникає необхідність у висуненні інших, більш конкретних версій. Версії класифікують за різними підставами. Зокрема, за суб'єктом побудови версій та використання їх у розслідуванні вони поділяються на: слідчі, судові, експертні, розшукові, версії обвинувачення та версії захисту. Версії, побудовані з урахуванням ряду схожих фактів, явищ та подій називають типовими. За обсягом події, яка розслідується, версії поділяються на загальні та окремі. Наприклад, версія, яка стосується події злочину в цілому, буде загальною, а стосовно складових злочину і його обставин - окремою. Версія - це ідеальна логічна модель події злочину в цілому або окремих його обставин, побудована за матеріалами справи. У своєму розвитку версія проходить три стадії: 1) висунення (побудова); 2) аналіз та розроблення; 3) практична перевірка виведених наслідків. Висунення версій здійснюється на підставі зібраних матеріалів у ході невідкладних слідчих дій та оперативно- розшукових заходів. Іноді версія може бути побудована на основі повідомлень, які слугували підставою для порушення кримінальної справи, або на основі оперативної інформації та аналогії. Друга стадія побудови версії - аналіз - становить розроблення висунутого припущення та визначення ряду наслідків, що логічно випливають із цього припущення. Третя стадія побудови версії складається з практичної перевірки висунутих припущень та співставлення їх з результатами реальних фактів, встановлених у ході перевірки та розслідування. Процес побудови версій складається з чотирьох етапів: аналіз і синтез матеріалів за справою; пояснення слідчим окремих питань у зв'язку з побудовою версій, тобто висловлення ним припущення; виведення наслідків версій; перевірка версій. Початком побудови версій є аналіз і синтез наявних у слідчого даних за справою, в результаті яких відбувається певне упорядкування наявної інформації про слідчу ситуацію, що склалася. Вказані дії доповнюються виявленням логічних зв'язків і відносин між відомими обставинами. Другий етап включає в себе звернення слідчого до наявних у нього знань, до слідчого досвіду, необхідного для пояснення окремих питань у зв'язку з побудовою версії. У даному випадку використовуються відомості із особистого та узагальненого досвіду розслідування подібних кримінальних справ, власна інтуїція. Реалізація своїх знань і досвіду, узагальнених, довідкових та інших відомостей під час аналізу наявних фактичних даних складає одну із важливих стадій процесу побудови версій. Наскільки вміло слідчий зможе застосувати вказані вище знання і досвід під час аналізу фактичних даних, настільки точніше він оцінить слідчу ситуацію, що склалася, і правильно визначить коло версій, що підлягають перевірці. Третій етап побудови версій це їх конкретизація шляхом виведення із них наслідків (висновків). Ця операція здійснюється з допомогою дедукції й аналогії. Дедуктивний метод може мати місце у разі явно недостатньої кількості виявлених за справою доказів. У цьому випадку під час побудови версій виходять не з аналізу певних доказів, а із загального припущення. У випадку схожої ситуації події злочину слідчі версії можуть виникати за аналогією. Джерелами аналогії під час побудови версії'і можуть бути:
Перевірка версій на відміну від процесу їх побудови є практичною діяльністю осіб, які висунули версії. Мета перевірки - підтвердити чи спростувати припущення, що висунуті V версії, та зроблені із них висновки, і забезпечити встановлення істини у справі. У зв'язку з цим перевірка версій полягає в цілеспрямованому збиранні доказів у порядку, передбаченому процесуальним законодавством. З метою запобігання негативних для розслідування наслідків процес перевірки версій повинен відповідати ряду принципових вимог:
Версія вважається обгрунтованою, якщо вона знайшла своє підтвердження зібраними матеріалами. Контрольні запитання
Теми рефератів і курсових робіт
Література
Тема 18. Тактика огляду місця події жүктеу/скачать 3.33 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|