-
картотеки слідів рук, які вилучені з місць нерозкритих злочинів (слідотеки);
-
дактилоскопічні картотеки на осіб, які взяті міліцією на облік;
-
колекції слідів знарядь зламування, які вилучені з місць нерозкрит 11 х зл оч ині в;
-
картотеки слідів взуття, які вилучені з місць нерозкритих злочинів;
-
картотеки слідів транспортних засобів, які вилучені з місць нерозкритих злочинів;
-
суб'єктивних портретів осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів.
2. Інформаційно-довідкові колекції:
-
рельєфних підошов взуття;
-
інструментів, що використовуються при зламуваннях;
-
лакофарбових покриттів;
-
скла фар автотранспорту;
-
протекторів шин;
-
слідів рукавиць;
-
замків і ключів;
-
підроблених номерів вузлів і агрегатів автотранспорту тощо.
У разі необхідності, залежно від оперативної обстановки на території обслуговування, в експертно-криміналістичних підрозділах можуть впроваджуватись інші криміналістичні обліки.
Організація роботи картотек і колекцій, комплектування їхніх масивів та перевірка за ними здійснюється згідно з наказами, інструкціями, методичними розробками ДНДЕКЦ та МВС України.
Вміщені в картотеку об'єкти, які є речовими доказами за кримінальними справами, в обов'язковому порядку реєструються у спеціальних журналах. 218
§4. Дактилоскопічний облік
Дактилоскопічному обліку підлягають особи, заарештовані, засуджені до позбавлення волі, а також затримані за бродяжництво та жебракування. Дактилоскопічний облік зводиться до наступного: на спеціальному бланку - дактилокарті розміщують зафарбовані десять відбитків пальців правої та лівої рук у певному порядку. Потім виводять дактилоскопічну формулу - її головну та додаткову частини.
Головна частна формули дозволяє класифікувати картки за наявністю завиткових візерунків. Для виведення головної частини формули всі десять пальців поділяють на п'ять груп за їх розташуванням на картці і кожній групі привласнюються умовні позначення: 16, 8, 4, 2, 1. Потім значення завитків на парних пальцях записують у чисельник, а непарних - у знаменник. Числа в знаменнику та чисельнику сумують і одержують формулу у вигляді дробу, наприклад, ,7/|Я (зазначимо, що це не дріб у його математичному розумінні, тому його математичні перетворення робити не можна).
На пальцях існують три типи папілярних візерунків: дугові, петлеві та завиткові. У головній частині формули використовуються лише завиткові візерунки, а в додатковій - всі типи візерунків.
Для виведення додаткової частини всім типам візерунків надають особливу ідентифікацію залежно від їх будови та розташування дельт і ніжок петель. Зокрема душ позначаються цифрою «1», петлі цифрами «2», «З», «4», «5», «6»; завитки - «7», «8», «9», а відсутність пальця на руці або неможливість визначити тип візерунка - цифрою «0». Потім умовні цифрові позначення правої руки заносять у чисельник, а лівої - у знаменник, приблизно, так:
Після цього наперед виносять значення головної формули і одержують головну дактилоскопічну формулу:
2 7 4 8 5 1
Якщо на всіх пальцях немає жодного завиткового візерунка, то до головної формули додають по «1». Це правило зберігається і при інших значеннях головної формули.
Існує декілька видів дактилоскопічного обліку. Якщо для обліку відбирають всі десять відбитків пальців рук, то облік зветься десятипальцевим. У ньому систематизація карток проводиться за дактилоскопічною формулою, яка слугує спеціальним кодом.
Дактилоскопічний облік, в якому використовується лише п'ять пальців, називається п'ятипальцевим. Систематизація карток у картотеці ведеться згідно з належністю відбитків до правої та лівої руки, а всередині кожної групи - за спеціальною формулою.
Якщо систематизація карток здійснюється за одним відбитком пальця, то картотеку звуть однопальцевою.
Дактилоскопічна картотека слідів пальців рук з місць нероз- критих злочинів являється централізованою, однопальцевою. Систематизація карток здійснюється за спеціальною формулою або цифрами-кодами на картках, на яких наклеєний відбиток. Для пошуку карток використовують технічні системи, в тому числі і електронно-обчислювальні машини. Картотека формується таким чином: виявлений на місці події слід пальців рук (один або декілька) фотографують у натуральну величину і друкують знімки (у 4-х примірниках). Один знімок заносять у місцеву картотеку, а інші надсилають до області (НДЕКЦ) та в ДНДЕКЦ.
Дактилоскопічні обліки експертно-криміналістичних підрозділів поділяються на картотеки слідів рук, вилучених з місць нерозкритих злочинів (слідотеки) та дактилоскопічні картотеки осіб, які взяті міліцією на оперативний облік (дактило- картотеки) і призначені для встановлення:
-
осіб, які залишили сліди на місці події;
-
фактів залишення однією особою слідів рук при вчиненні різних злочинів;
-
особи невпізнаних трупів;
-
осіб, які приховують дійсні установчі дані;
-
наявності (відсутності) дактилокарт осіб.
Контрольні запитання
-
У чому полягає співвідношення кримінальної реєстрації і криміналістичного обліку?
-
З яких видів складається система криміналістичних обліків?
-
Які види обліків входять до центральних оперативно-роз- шукових обліків?
-
Які обліки відносяться до регіональних обліків?
-
Що собою становлять місцеві обліки?
-
Що таке дактилоскопічний облік?
-
Що таке дактилоскопічна формула?
-
За якими принципами і підставами здійснюється криміналістичний облік?
-
Які органи, установи здійснюють кримінальну реєстрацію і криміналістичний облік?
Теми рефератів і курсових робіт
-
Сучасний стан кримінальної реєстрації і її значення для розкриття і розслідування злочинів.
-
Система, принципи організації та функціонування кримінальної реєстрації і криміналістичних обліків.
-
Дактилоскопічний облік - сутність та значення для розкриття і розслідування злочинів.
Література
-
Криминалистика. Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова. - М., 1997. - С. 343-344.
-
Криміналістика. Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. - К, 2001. - С. 167-174.
-
Салтевсъкий М.В. Криміналістика. Навчально-довідковий посібник. - К, 1996. - С.75-82.
-
Шеремет А.ГІ. Кримінальна реєстрація і криміналістичний облік. Навчальний посібник. - Ужгород, 2000. - С. 5—9.
Розділ III КРИМІНАЛІСТИЧНА ТАКТИКА
-
Загальні положення криміналістичної тактики
-
Організація та планування розслідування
-
Тактика огляду місця події
-
Тактика допиту
-
Тактика обшуку і виїмки
-
Тактика пред'явлення для впізнання
-
Відтворення обстановки
та обставин події
-
Призначення та проведення судових експертиз
Тема 16.
Загальні положення криміналістичної тактики
-
Поняття і завдання криміналістичної тактики
-
Тактичний прийом і критерії його допустимості
-
Джерела і функції тактичних прийомів
-
Поняття і класифікація слідчих ситуацій
-
Тактичне рішення. Тактична операція.
-
Тактична комбінація
§1. Поняття і завдання криміналістичної тактики
У ході розвитку науки криміналістики термін «тактика» мав різні поняття: криміналістична тактика, слідча тактика. Ці поняття окремими криміналістами (І.Ф. Паигелеєв, М.О. Селива- нов, Н.П. Яблоков) ототожнюються, однак вони нерівнозначні.
Криміналістична тактика - це розділ криміналістики, який становить собою систему положень і практичних рекомендацій з організації та планування розслідування й визначення оптимальної поведінки осіб, які здійснюють розслідування з урахуванням їх відносин та взаємодії з іншими учасниками розслідування на основі норм і принципів кримінального процесу.
Отже, криміналістична тактика вивчає тактику діяльності всіх учасників розслідування - слідчого, прокурора, працівників органів дізнання, спеціаліста, експерта, громадських помічників, звинуваченого, підозрюваного, потерпілого, свідка тощо.
Слідча тактика - не галузь криміналістики, яка містить систему наукових положень і рекомендацій щодо організації та планування розслідування й тактики слідчих дій. Це поняття вужче, ніж криміналістична тактика, і більш точно визначає призначення тактики - слугувати розслідуванню злочинів, яке здійснюють органи попереднього слідства та дізнання.
Достарыңызбен бөлісу: |