Селекційно-генетичний центр з вівчарства вівчарство міжвідомчий тематичний науковий збірник Випуск 35

Список використаної літератури

1. Антонець О.Г. Характеристика селекційних ознак і їх взаємозв’язків у баранів плідників племзаводу „Асканія-Нова” / О.Г. Антонець // Вівчарство – К., 2007. - Вип. 34 - С. 28-34.

2. Колесник Н.Н. Наследственность и конституция сельскохозяйственных животных / Н.Н. Колесник // Генетические основы селекции животных - Москва. 1969. - С. 94-113.

3. Колосов Ю.А. Продуктивность овец породи советский меринос и пути ее совершенствования / Ю.А. Колосов, А.А Огородник // Овцы, козы, шерстяное дело. - 2005. - № 4. –- С. 15-18.

4. Методические рекомендации изучения мясной продуктивности овец / [под. ред. Э.В. Голбовскай]. - Москва. - 1978. - 45 с.

5. Методические указания по исследованию шерсти овец / [под ред. М.Я. Коган-Берман, Л.М. Дверимена, А.Г.Пименова]. - Москва. - 1958. - 52 с.

6. Племенное дело в тонкорунном овцеводстве / [Я.Л. Глембоцкий, Е.К. Дейхман, Г.А. Окуличев и др.]. - М.: Сельхозгиз, 1947. - 320 с.

7. Плохинский Н.А. Биометрия для зоотехников / Н.А. Плохинский – М. Колос, 1969. - 255с.

8. Савчук Р.И. Идентификации признаков конституции домашних млекопитающих / Р.И. Савчук // Овцеводство – 1992. - № 4. – С. 25.

9. Соколинский Е.З. Фенотипические корреляции основных признаков шерстной продуктивности у овец киргизской тонкорунной породы / Е.З. Соколинский // Генетика и селекция сельскохозяйственных растений и животных в Киргизии. – Фрунзе: Издательство „Илим”, 1977. - С. 80-82.

10. Сторожук С.И. Продуктивность потомства от баранов-производителей алтайской породы с разной тониной шерсти / С.И Сторожук, А.А. Басихин // Овцы, козы, шерстяное дело – 2007. - № 1. – С. 27-29.

11. Morley F. H.W. Selection for economic characters in Australian Merino Sheep. V. Further estimates of phenotypic and genetic parameters. / F. H.W. Morley // Austr. J. Agr. Res., 1955. - N 6. - Р. 6 - 10.

12. School A. Einige Inindlegriffa der Ropubations genetie und ihre Awvendung in der Tierzucht / A. School // Tierzucht. - 1965. - № 12. - S. 21 - 24.

УДК 636.32/.38:636.082

У цигайській породі виділяють два внутріпородних типи: приазовський та кримський. Кримський тип було створено в результаті багаторічної цілеспрямованої селекційно-племінної роботи вченими Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова „Асканія-Нова” і Кримської державної сільськогоспо-дарської дослідної станції (нині Кримський інститут АПВ) на базі держплемзаводу „Чорноморське” Сакського району АР Крим. Дорослі барани мають живу масу 100…110 кг, настриг митої вовни – 7…7,5 кг. Вовна цигайських овець кримського типу досить довга (12,5…15,0 см), жиропіт світло-кремового кольору, тонина – 31,2…36,8 мкм [1, 7].

На сучасному етапі ринок потребує акцентувати селекційно-племінну роботу у напрямку поліпшення м'ясних якостей овець. З цією метою необхідно приділяти увагу таким показникам, як багатоплідність та інтенсивності росту і розвитку молодняку. На думку А.У. Спіді [5], якщо ягня має високу швидкість росту, то воно матиме велику живу масу.

Узагальнюючи дані багаторічної роботи ряду зарубіжних вчених встановлено, що популяції овець мають у собі поєднувати високий рівень багатоплідності, молочності, високу якість вовни і м'ясну продуктивність при низьких витратах корму [8, 9].

М. Туринський та І. Шинкаренко [6] розробили методику покращення багатоплідності овець, яка полягає в тому, що тварин, які народилися у двійнях і трійнях, рекомендовано відбирати до селекційного ядра.

У зв'язку з вищевикладеним, перед нами постала мета провести дослідження щодо впливу багатоплідності на подальший розвиток молодняку овець цигайської породи, дослідити вплив цієї ознаки на формування кількісних і якісних параметрів вовнової продуктивності.

Вихід ягнят при відлученні у селекційно-племінному ядрі становив 117 %. Молочність маток достатня для вирощування двох ягнят живою масою не менше 23…25 кг.

Живу масу в усіх піддослідних маток визначали індивідуально перед паруванням шляхом зважування з точністю до 0,5 кг. Настриг митої вовни визначали індивідуально у тварин усіх груп при стрижці.

У 5 ярок і 15 вівцематок було проведено оцінку зразків вовни на тонину, довжину, міцність та вихід митого волокна згідно загальновизнаних методик [2, 3]. Однофакторний дисперсійний аналіз розраховано на ПЕОМ за методикою Г.П. Лакіна [4].

Селекція на багатоплідність є одним із факторів у підвищенні м'ясної продуктивності овець. Деякі вчені [6] досліджували вплив багатоплідності на формування росту, розвитку та вовнової і смушкової продуктивності в овець каракульської породи. Було встановлено, що двійні у порівнянні з одинаками мають дещо меншу (в середньому на 11,0%) живу масу і коротшу (на 0,36 см) довжину волосся.

У держплемзаводі “Чорноморське” із 585 голів ярок нараховувалося 418 голів ягнят-одинаків (71,5 %) і 167 голів ягнят-двоєн (28,5 %). У таблиці 1 наведено середньодобові прирости ярок-двоєн у порівнянні з одинаками за чотиримісячний період.
Таблиця 1. Вплив багатоплідності на динаміку середньодобових приростів ярок, г

Номер барана	Ярки із двоєн				Ярки-одинаки				td
	n	X	mХ	Cv	n	X	mX	Cv
1130	2	79,0	4,1	7,2	9	94,4	3,0	9,6	3,02
1468	5	113,4	9,1	17,7	2	92,0	1,0	1,5	2,35
9354	6	92,7	7,72	20,8	13	94,8	4,6	17,3	0,23
1048	2	96,0	21,4	30,9	9	103,7	8,7	25,1	0,33
9015	4	102,2	12,4	24,3	3	108,7	16,9	26,5	0,31
90602	4	83,3	3,5	8,3	5	91,7	4,7	11,2	1,50
7835	5	88,3	6,9	17,2	6	100,1	6,6	16,6	1,24
62824	6	93,0	7,2	19,2	19	96,9	6,5	29,6	0,40
9520	7	103,6	9,5	24,7	6	93,0	11,0	29,6	0,73
72476	3	99,9	8,6	14,6	2	92,0	1,0	1,5	0,92
70519	3	100,1	3,4	5,7	3	91,7	5,0	9,3	1,40
73180	3	125,1	9,8	13,5	4	99,8	10,3	20,6	1,8
1435	1	83,0	-	-	3	116,7	21,2	30,9	-
52564	1	92,0	-	-	3	97,3	2,7	4,7	-
1179	1	83,0	-	-	3	102,8	15,8	26,1	-
70519	1	83,0	-	-	8	101,5	6,1	16,9	-
61857	1	83,0	-	-	2	100,2	8,2	11,5	-
8425	1	108,3	-	-	5	110,1	9,6	21,0	-
9116	1	100,0	-	-	6	97,9	8,3	21,1	-
0461	-	-	-	-	4	96,0	10,5	21,8	-

Встановлено, що ярки-одинаки, дочки барана за номером 1130, мають перевагу над двійнями на 15,4 г середньодобового приросту, а у барана № 1468, навпаки, дочки із двоєн характеризувалися вірогідно більшими приростами на 21,4 г (на 23,3 %) (Р<0,05).

У наступній групі баранів (№№ 9354, 1048, 9015, 90602, 7835 і 62824) ярки-одинаки характеризуються перевагою над ровесницями-двійнями на 4,2…13,4%, але різниця невірогідна. Також невірогідною перевагою ярок-двоєн над ровесницями-одинаками за середньодобовими приростами характеризуються дочки баранів №№ 9520, 72476, 70519 і 73180. Решта баранів характеризуються переважною кількістю дочок ярок-одинаків з перевагою їх середньодобових приростів над двійнями.

Враховуючи, що підвищення продуктивності стад на 75…80% залежить від цінності баранів-плідників, яких використовують, першочерговим у племінній справі вівчарства стає завдання одержання високопродуктивних препотентних баранів.

Аналіз впливу багатоплідності на вовнову продуктивність овець цигайської породи. Наступним етапом досліджень було вивчення впливу багатоплідності, як фактора (r_w), на прояв рівня настригу вовни у ярок цигайської породи. З цією метою застосовано однофакторний дисперсійний аналіз. Дані цього розрахунку наведені в таблиці 2 і малюнку 1.
Таблиця 2. Значення критерію Фішера (F) для настригу вовни під впливом багатоплідності

Показник	Fфакт	Fтабл
Настриг вовни	48,4**	3,9…6,8

Примітка: при F_табл = 3,9 ймовірність (Р) дорівнює 0,05 (*); при F_табл = 6,8 ймовірність дорівнює 0,01 (**).


Рис. 1. Вплив багатоплідності на настриг вовни у овець
В обробці використано показники настригу вовни 348 ярок 15-місячного віку. Виявилося, що настриг вовни обумовлюється багатоплідністю на 24,95%, а на 75,05% детермінується іншими факторами (годівля, кліматичні умови, утримання тварин тощо).

Вовнова продуктивність цигайських овець. Дані лабораторних досліджень вовни наведено у таблиці 3. <

Довжина вовни характеризується великою генотиповою мінливістю. У ярок цей показник становив 18,0 см і був вищим на 18,4 % у порівнянні з вівцематками (Р<0,001).

Багатоплідність має досить велику частку впливу на настриг вовни у ярок – 24,95% серед інших факторів, у зв'язку з чим покращення багатоплідності овець цигайської породи залишається актуальним.

2. Калинин В.В. Методика испытаний волокон шерсти на растяжение и прочность на разрыв / В.В. Калинин, М.М. Мутаев, А.А. Мглинец. – Дубровицы, 1970. – 24 с.

3. Методические указания по исследованию шерсти овец [под. ред М.Я. Коган-Берман]. – М., 1958. – 53 с.

4. Лакин Г.Ф. Биометрия / Г.Ф. Лакин. – М.: Высшая школа, 1973. – 343 с.

5. Спиди А.У. Овцеводство. Наука – практике / А.У. Спиди. – М., 1983. – 214 с.

6. Туринський М. Селекційні та біотехнологічні прийоми удосконалення багатоплідних каракульських овець в Україні / М.Туринський, І.Шинкаренко // Пропозиція. – 2001. – №2. – С. 78-79.

7. Угнивенко Е.Е. Госплемзавод «Черноморский» - репродуктор нового крымского типа цигайских овец / Е.Е. Угнивенко // Проблемы современного земледелия и животноводства и пути их решения : к 75-летию КГСХОС. – К.: Нора-Принт, 1999. – Вып. 2. – С. 70-72.

8. Jordan R.M. A sheep production model for the 1980’s and 1990’s / R.M. Jordan // Sheepherd. – 1985. – V. 30. – №4. – P. 14-18.

9. Krizek J. Parametry vinarske uzitkovosti ziskane synteticke populace na podklade plemene cigaja / J. Krizek, V. Jakubec, A. Pindak // Zivoc. Vyroba. – 1985. –V.36, №6. – P. 507-516.

УДК 636.32/38/082