Селекційно-генетичний центр з вівчарства вівчарство міжвідомчий тематичний науковий збірник Випуск 35



жүктеу 4.26 Mb.
бет8/20
Дата22.02.2016
өлшемі4.26 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   20

Польська П.І., д-р с.-г. наук

Калащук Г.П., канд. с.-г. наук
Інститут тваринництва степових районів імені М. Ф. Іванова

Асканія-Нова” – Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства


Викладено результати досліджень щодо виробництва м’яса у живій масі і вовни на вівцематку при розведенні асканійських кросбредів і асканійських чорноголових овець залежно від багатоплідності за сприятливих умов годівлі і утримання.
Ключові слова: асканійські кросбреди, асканійські чорноголові, багатоплідність, жива маса, скороспілість, інтенсивність росту, реабілітаційна здатність, настриг вовни.
Внутрішньопородні інтенсивні типи – асканійські кросбреди і асканійські чорноголові племзаводу “Асканія-Нова” використано в період 1976-2000 рр. як державний поліпшуючий генофонд для створення в Україні вівчарства нового напряму з універсальною продуктивністю та виведення першої вітчизняної асканійської м’ясо-вовнової породи овець з кросбредною вовною, яку апробовано у 2000 році і затверджено наказом Міністерства аграрної політики і Української академії аграрних наук № 315/37 від 8.05.2007 року.

Члени державної експертної комісії при апробації новоствореної породи відзначили, що інтенсивні типи овець племзаводу “Асканія-Нова” відрізняються принципово новим поєд-нанням основних селекційних ознак і за рівнем комбінованої про-дуктивності не мають аналогів у практиці світового вівчарства [1]. Вони одночасно продукують м’ясо, молоко, а також кросбредну вовну з відмінними якісними характеристиками.

З метою виявлення генетичного потенціалу показників м’ясної і вовнової продуктивності вівцематок інтенсивних типів проаналізовано результати досліджень, які одержано за сприятливих умов їх годівлі і утримання.

Матеріал і методика. Дослідження проведено у державному підприємстві «Дослідне господарство ІТ “Асканія-Нова”» за сприятливих умов годівлі і утримання асканійських кросбредних і асканійських чорноголових вівцематок та одержаних від них ягнят, яких вирощували спрямовано за розробленою нами методикою [ 2, 3]. Багатоплідних вівцематок в період суягності утримували на загальному раціоні разом з матками, що відтворили ягнят-одинаків, в період підсису – при підвищеному на 25% рівні годівлі.

Виробництво м’яса у живій масі на вівцематку визначено на основі одержаних протягом чабанського року експериментальних даних за показниками багатоплідності маток, життєздатності приплоду та динаміки живої маси ягнят в основні технологічно обумовлені періоди, а саме : при народженні, відлученні від матерів у 4-місячному та у 9-місячному віці – оптимальному для їх реалізації на м’ясо, а також у 13-місячному віці - при введенні молодняка в основне стадо для відтворення.

Інтенсивність росту ягнят визначено за показниками кратності збільшення живої маси шляхом відношення одержаної живої маси в оптимальні технологічні строки до показників такої при їх народженні, а також динаміки середньодобових приростів і збільшення живої маси (в %) за періодами їх росту.

Показники зниження інтенсивності росту ягнят за технологічні періоди – від 4- до 9- та від 9- до 13-місячного віку визначено шляхом відношення збільшення їх живої маси у відсотках за ці періоди до такого показника за період підсису.

При визначенні рекордних показників виробництва м’яса у живій масі на вівцематку враховано також вік маток, від якого типу підбору вони одержані (інбредні, аутбредні), тип їх народження (в числі скількох народилися), живу масу і стан вгодованості при відлученні відтворених і вигодованих ними ягнят.

Показники виробництва вовни на вівцематку визначено шляхом індивідуального обліку настриженої оригінальної вовни від кожної матки і одержаного від неї приплоду при стриженні його у 13-14- місячному віці.



Результати досліджень. В селекційному стаді інтенсивних типів овець племзаводу “Асканія-Нова” питома вага вівцематок за багатоплідністю становила : із ягнятами-одинаками 56 %, двій-нями - 42 %, трійнями - 2 %. Одержані середні показники вироб-ництва м’яса у живій масі на вівцематку обох внутрішньопородних типів високі і в значній мірі обумовлені багатоплідністю маток, скороспілістю та віком вирощених ягнят (табл. 1).

Так, у асканійських кросбредних і асканійських чорноголових маток, при однакових середніх показниках багатоплідності – 146 % і їх середній живій масі 73,0-77,3 кг та високій скороспілості приплоду, виробництво м’яса у живій масі на вівцематку при відлученні ягнят у 4-місячному віці досягло 54,4-58,4 кг, при вирощуванні їх до 9-місячного віку - 80-85 кг, тобто збільшилося відповідно на 25,6 і 26,6 кг, або на 32,0 і 31,9 %.


Таблиця 1. Показники виробництва м’яса у живій масі та вовни на вівцематку з приплодом залежно від багатоплідності за оптимальних умов годівлі і утримання, племзавод ІТ “Асканія-Нова”


Багато-

плідність вівцематок, %



Питома вага вівцематок в стаді, %

Жива маса маток, кг

Настриг вовни від вів-цематки, кг

Жива маса приплоду , який одержано від однієї вівцематки, кг

Валовий настриг вовни від вівцематки з при-плодом, кг

се-редня

максимальна

при

народ-женні, кг



при відлученні у 4-міс. віці

у 9-міс.

віці


у 13-міс. віці

се-редня

мак с.

се-редня

макс.

се-редня

макс.

се-редня

макс.

Асканійські кросбреди (n=503)

З одинаками, 100

56

76,0

118

7,6

5,4

8,2

40,0

56

63

83

74,9

108

16,5

З двійнями, 200

42

69,2

91

6,9

9,2

11,7

71,8

105

96

121

126,0

149

23,2

З трійнями , 300

2

73,0

90

6,9

11,4

15,0

93,1

112

138

160

192,0

213

31,2

В середньому, 146

100

73,0

118

7,3

7,1

15,0

54,4

112

80

160

99,0

213

19,6

Асканійські чорноголові (n=514)

З одинаками, 100

56

79,0

120

7,0

5,5

7,4

43,0

59

67,1

88

79,3

107

16,0

З двійнями, 200

42

75,2

91

6,6

9,4

12,4

77,4

106

103,1

126

127,2

175

22,9

З трійнями , 300

2

72,5

91

6,6

11,6

15,8

92,6

118

135

192

187,0

245

25,5

В середньому, 146

100

77,3

120

6,8

7,3

15,8

58,4

118

85

192

102

245

19,1

Вівцематки з двійнями обох породних типів за показниками виробництва м′яса на голову переважали маток з ягнятами-одинаками при відлученні на 31,8-34,4 кг, або на 79,5-80 % (71,8-77,4 проти 40-43 кг), при вирощуванні ягнят до 9-місячного віку – на 33-36 кг, або на 53,4-53,7 % (96-103,1 проти 63-67,1 кг), матки з трійнями – у 2,1-2,3 рази (92,6-93,1 проти 40-43 кг) та у 2,0-2,2 рази (135-138 проти 63-67,1 кг) відповідно.

Вирощування ягнят до 13-місячного віку забезпечило виробництво м’яса у живій масі на вівцематку в середньому 99-102 кг при зниженні різниці на користь асканійських чорноголових із 7,3 % при відлучені – до 3 % у 13-місячному віці.

Максимальні показники виробництва м’яса у живій масі на вівцематку при відлученні ягнят у двійневих (105-106 кг) і трійневих (112-118 кг) маток у 1,8-2 рази вищі, ніж у маток з одинаками (56-59 кг), при вирощуванні ягнят до 9-місячного віку відповідно 121-126 та 160-192 кг, або у 1,4-2,2 рази вищі, ніж у маток з одинаками (83-88 кг).

Всебічний аналіз одержаних результатів досліджень свідчить, що видатні показники виробництва м’яса на вівцематку в значній мірі обумовлені як ембріональною скороспілістю відтворених ягнят, так і високою інтенсивністю їх росту, перш за все, в період підсису.

Так, при народженні ягнят середня жива маса одинаків (5,4-5,5 кг) становила 7,0-7,1 % від достатньо високої середньої живої маси їх матерів (76-79 кг), двійневого приплоду (9,2-9,4 кг) – 12,5-13,3 % при середній живій масі матерів 69,2-75,2 кг, трійневого (11.4-11,6 кг) – відповідно 15,6-16 % і 72.5-73 кг. Максимальні показники загальної живої маси приплоду при народженні становили серед одинаків 7,4-8,2 кг, двійнят – 11,7-12,4 кг, трійнят – 15,0-15,8 кг.

Кратність збільшення живої маси ягнят обох породних типів за період підсису, незалежно від типу їх народження, - висока і коливалася в межах 7,4-8,2 з тенденцією перевищення цього показника у двійневих і трійневих ягнят (табл. 2). У 9-місячних ягнят цей показник коливався від 10,4 до 12,2. Максимальну кратність збільшення живої маси від народження до 13-місячного віку виявлено у трійневих ягнят, що становило 16,1-16,8 проти 13,5-14,4 у двійневих та одинаків.

За період підсису сумарний середньодобовий приріст двійневих (522-567 г) і трійневих (675-681 г) ягнят інтенсивних типів перевищував такий одинаків (288-313 г) в 1,8 і 2,2-2,4 рази відповідно. Двійневі ягнята поступалися одинакам за показниками середньодобового приросту лише на 27-30 г, або на 9,4-9,6 %, трійневі - на 61-88 г, або на 21-28,1 %.



Таблиця 2. Кратність збільшення живої маси та динаміка середньодобових приростів при вирощуванні асканійських м’ясо-вовнових ягнят залежно від типу їх народження, племзавод ІТ “Асканія-Нова”

Тип народження ягнят


Го-


лів

Кратність збільшення живої маси ягнят у віці: х)

Середньодобовий приріст, г

Збільшення живої маси ягнят за вікові періоди, %

4 міс.

9 міс.

13 міс.

0-4

міс.хх)



4-9

міс.


9-13 міс.

0-4 міс.хх)

4-9 міс.

9-13 міс.

Асканійські кросбреди

Одинаки

282

7,4

11,7

13,9

288

153

99

640,7

57,5

18,9

Двійневі

211

7,8

10,4

13,7

261

81

125

680,4

25,2

31,3

Трійневі

10

8,2

12,1

16,8

227

100

150

716,7

48,2

39,1

В середньому

503

7,6

11,2

13,8

270

117

108

666,2

47,1

23,8

Асканійські чорноголові

Одинаки

288

7,8

12,2

14,4

313

161

102

681,8

56,0

18,2

Двійневі

216

8,1

11,0

13,5

283

86

100

753,2

33,2

23,4

Трійневі

10

7,9

11,5

16,0

225

94

144

658,3

45,6

38,5

В середньому

514

8,0

11,6

14,0

291

121

97

700,0

45,5

20,0

х) від живої маси ягнят при народженні

хх) період підсису (від народження ягнят до їх відлучення від матерів)

В період вирощування ягнят від 4- до 9-місячного віку показники середньодобового приросту в порівнянні з такими за період підсису знизилися у одинаків в 1,9-2,0 рази (153-161 проти 288-313 г), тоді як у двійневих – у 3.2-3.3 рази (81-86 проти 261-283 г), трійневих – у 2,3-2,4 рази (94-100 проти 225-227), що свідчить про неадекватний рівень годівлі , який не забезпечив реалізацію генетичного потенціалу інтенсивності росту багатоплодного приплоду.

Одержаний в цей період найвищий середньодобовий приріст у одинаків є результатом їх високої адаптивної здатності до технологічного стресу - відлучення від матерів.

Підвищення середньодобового приросту в період від 9- до 13-місячного віку проти попереднього періоду – від відлучення до 9-місячного віку у двійневих ягнят на 16,3-54,3% (100-125 проти 81-86 г) і у трійневих - на 43,3-50% (144-150 проти 94-100 г) свідчить про їх високу реабілітаційну здатність щодо відновлення інтенсивності росту, яку втрачено в період після відлучення. У одинаків за цей період середньодобовий приріст знизився на 35,3-36,6% (54-59 г), що обумовлено віковою закономірністю їх росту.

За період росту ягнят від народження до 13-місячного віку найвища генетично обумовлена інтенсивність їх росту, незалежно від породного типу і типу народження, проявилася в період підсису при збільшенні живої маси в 6,4-7,5 рази.

Виявлено, що жива маса ягнят від 4- до 9-місячного віку збільшилася у одинаків на 56-57,5 %, а інтенсивність росту в порівнянні з періодом підсису знизилася в 11,1-12,2 рази, двійневих відповідно - на 25,2-33,2 % і 22,7-27 рази, трійневих – на 45,6-48,2 % і 17,1-18,3 рази, що підтверджує неадекватність рівня годівлі генетично обумовленій інтенсивності росту багатоплідного приплоду.

За період росту ягнят від 9- до 13-місячного віку жива маса одинаків збільшилася лише на 18,2-18,9 %, а інтенсивність росту в порівнянні з періодом підсису знизилася у 33,9-37,5 рази, двійневих відповідно – на 23,4-31,3 % і 21,7-32,2 рази, трійневих – 38,5-39,1 % і 17,1-18,3 рази, що підтвержує високу реабілітаційну здатність багатоплідного приплоду інтенсивних типів.

Отже, на основі показників динаміки збільшення живої маси ягнят за технологічні періоди їх росту, слід зазначити, що основними складовими успішної реалізації генетичного потенціалу м’ясної продуктивності є одержання здорових життєздатних ягнят та достатній і повноцінний рівень годівлі, особливо в період підсису та після відлучення від матерів до 9-місячного віку, який співпадає з оптимальним строком реалізації ягнят для виробництва дієтичної ягнятини.
Таблиця 3. Рекордні показники виробництва м’яса у живій масі на вівцематку інтенсивних типів,

племзавод ІТ “Асканія-Нова”


Характеристика вівцематок

Характеристика одержаного від них приплоду

інд. №

вік, ро-ків

тип на-

род-


жен-ня

жи-

ва ма-са, кг



вго-дова-ність

наст-риг вов-ни, кг

інд. №

стать

дата на-род-жен-ня

жива маса, кг

наст-риг вов-ни,

кг


при на-род-жен-

ні


при від-лу-чен-ніх)

у 9-місяч-ному віці

у 13-місяч-ному віці

Асканійські кросбреди

1070

2

2

67

н/схх)

7,6

186

баранець

3.ІІ

4,6

33

51

73

8,7

Інбредна (Fx=1,56),

відтворила і вигодувала трьох ягнят



188

баранець

3.ІІ

4,6

39

58

76

9,0

190

баранець

3.ІІ

3,6

36

51

63

10,0

Разом




12,8

108

160

212

27,7

Асканійські чорноголові

1042

5

2

81

серед.

7,4

376

баранець

12.І

4,7

46

69

92

7,8

Аутбредна,

відтворила і вигодувала трьох ягнят



377

баранець

12.І

4,0

44

77

97

7,4

632

ярочка

12.І

3,2

28

46

56

6,5

Разом




11,9

118

192

245

21,7

х) Відлучення ягнят у 4-місячному віці

хх) Вгодованість вівцематки нижча за середню

Аналіз формування рекордних показників виробництва м’яса у живій масі на вівцематку інтенсивних типів, що народилися у числі двійнят, підтверджує необхідність створення адекватних умов годівлі для видатних тварин з метою реалізації генетичного потенціалу м’ясної продуктивності (табл. 3).

Так, вгодованість дворічної асканійської кросбредної вівцематки № 1070 при відлученні ягнят була нижчою за середню, що свідчило про недостатній для неї рівень годівлі в період підсису, хоча показники її живої маси (67 кг) і настригу вовни (7,6 кг) були достатньо високими. В період ягніння стан її вгодованості був достатній, щоб відтворити трьох ягнят з високою ембріональною скороспілістю росту із загальною живою масою 12,8 кг. Вівцематка, за рахунок накопичених в організмі поживних речовин, вигодувала за період підсису трьох ягнят сумарною живою масою 108 кг при загальному середньодобовому прирості ягнят 793 г і збільшенні живої маси ягнят від народження до відлучення у 8,6 рази, що забезпечило формування високопродуктивного приплоду як у 9-, так і 13-місячному віці при кратності збільшення живої маси від народження у 12,5 і 16,6 рази відповідно. Показники виробництва м’яса у живій масі у цієї неповнолітньої вівцематки склали при відлученні ягнят 108 кг, у 9-місячному віці - 160 кг, в 13-місячному віці - 212 кг і одночасному виробництві вовни з приплодом 27,7 кг, що свідчить про її видатні показники комбінованої продуктивності.

П′ятирічна повнолітня асканійська чорноголова вівцематка № 1042 в цих же умовах годівлі зберегла середню вгодованість і при живій масі 81 кг та настризі вовни 7,4 кг відтворила трьох ягнят із загальною живою масою 11,9 кг, забезпечила одержання загального їх середньодобового приросту за період підсису 808 г та збільшення живої маси ягнят від народження до відлучення майже десятикратно, у 9-місячному віці – 16,1 рази, у 13-місячному віці – 20,6 рази. Показники виробництва м’яса у живій масі досягли при відлученні ягнят 118 кг, у 9-місячному віці - 192 кг, у 13-місячному віці – 245 кг при валовому виробництві вовни з приплодом 21,7 кг.

В результаті досліджень виявлено, що при середньому настризі вовни у маток обох породних типів на рівні 6,8-7,3 кг, валове виробництво оригінальної вовни на вівцематку з приплодом склало 19,1-19,6 кг (див. табл. 1). За цим показником двійневі матки переважали таких з одинаками на 40,6-43,1 % (6,7-6,9 кг), трійневі – на 59,4-89,1 % (9,5-14,7 кг).

Висновки. Одержані результати досліджень підтверджують унікальність інтенсивних типів овець племзаводу “Асканія-Нова”, які характеризуються принципово новим поєднанням основних селекційних ознак, що забезпечує одночасне виробництво на вівцематку як рекордних показників м’яса у живій масі, так і високоякісної кросбредної вовни.

Відтворення і вирощування ягнят в сприятливих умовах годівлі і утримання до відлучення (при багатоплідності 146%) забезпечило виробництво м’яса у живій масі на кожну вівцематку обох породних типів в середньому 54,4-58,4 кг, при вирощуванні ягнят до 9-місячного віку – 80-85 кг із перевагою з двійневими і трійневими - на 79,5-80% при відлучені та 53,4-53,7% у 9-місячному віці.

Рекордні показники виробництва мяса у живій масі досягли у вівцематок із трійневими ягнятами при вирощуванні їх до 9- та 13-місячного віку : у асканійських кросбредів 160 і 213 кг, асканійських чорноголових 192 і 245 кг при одночасному валовому виробництві кросбредної вовни на вівцематку з приплодом 27,7 і 21,7 кг відповідно.

Високі показники інтенсивності росту двійневих і трійневих ягнят у поєднанні з високою адаптивною та реалібітаційною здатністю свідчать про їх біологічну, селекційну і господарську цінність, а також необхідність посиленного рівня годівлі їх в період підсису та після відлучення від матерів до 9-місячного віку, що забезпечить більш повну реалізацію генетичного потенціалу скороспілості.


Список використаної літератури
1. Акт роботи експертної комісії по проведенню державної апробації нової асканійської м’ясо-вовнової породи овець з кросбредною вовною, яка представлена Інститутом тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова “Асканія-Нова” // Асканія-Нова. – 31 травня 2000 р. – 6 с.

2. Польская П. И. Методы выведения, совершенствования и использования асканийских мясо-шерстных овец: Дис. на соискание науч. степени д-ра. с.-х наук: 06.02.06./ Польская Прасковья Ивановна - Аскания-Нова. 1990. – 383 с.

3. Польська П.І. Асканійська м’ясо-вовнова порода овець із кросбредною вовною/ П.І.Польська, Г.П.Калащук, В.К.Чепур, Т.О.Черномиз // Вівчарство України . – К., - 2006. – С. 155-215.

УДК 636..32/38/082


Молочність вівцематок і ріст ягнят інтенсивних типів асканійської м’ясо-вовнової породи за умов різного рівня годівлі
Польська П.І., доктор с.- г. наук.

Калащук Г.П., кандидат с.- г. наук

Глєбова Н.П., ст. науковий співробітник

Атановська-Маслюк О.Й., аспірант


Інститут тваринництва степових районів імені М. Ф. Іванова

“Асканія-Нова” – Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства


Викладено результати досліджень щодо визначення показників молочної продуктивності асканійських кросбредних і асканійських чорноголових вівцематок племзаводу ІТ „Асканія-Нова” залежно від їх багатоплідності за умов різного рівня годівлі, а також росту в період підсису відтворених ними ягнят.
Ключові слова: асканійські кросбреди, асканійські чорноголові, рівень годівлі, молочність, лактація, тип народження ягнят, жива маса, середньодобовий приріст, корелятивні зв’язки.
Молочна продуктивність вівцематок – генетично обумовлена селекційна ознака, яка в значній мірі сприяє реалізації генетичного потенціалу скороспілості одержаного від них приплоду, а також виробництву товарного молока після відлучення ягнят.

В умовах достатньої і повноцінної годівлі молочність вівцематок в значній мірі залежить від їх віку, багатоплідності, а також спрямованої селекції [1]. Так, в результаті проведеного нами протягом восьми років удосконалення інтенсивних типів овець племзаводу ІТ „Асканія-Нова” показники молочної продуктивності вівцематок в сприятливих умовах годівлі за 120 днів лактації підвищилися у асканійських кросбредів на 41,5 кг, або на 26% (201,3 проти 159,8 кг), асканійських чорноголових відповідно на 33,6 кг і 20% (201,2 проти 167,6 кг). Середньодобова молочність маток за перші 20 днів лактації склала: з одинаками 1,7-1,8 кг, двійневим – 2,9, трійневими – 4,8 кг та обумовила формування сумарного середньодобового приросту живої маси у двійневих ягнят 510-550 г, трійневих – 840 г проти 300 г у одинаків [2].

В умовах нестабільного рівня годівлі овець, внаслідок поглиблення фінансово-економічної кризи і негараздів природно-кліматичного характеру (посуха), виникла необхідність проведення досліджень щодо визначення результатів взаємодії „генотип-середовище”, тобто впливу умов годівлі на молочну продуктивність вівцематок інтенсивних типів та ріст відтворених ними ягнят.

Матеріал і методика.

При створенні, удосконаленні і використанні інтенсивних типів у дослідному господарстві ІТ „Асканія-Нова” П.І. Польською [1] розроблено норми годівлі, поживність яких становить 7,5-8,0 ц к. од. на структурну вівцю в рік з вмістом не менше 100 г перетравного протеїну в 1 к. од. і співвідношенні протеїну і цукру 1:1 при розподілі кормів за поживністю протягом року: зимовий стійловий період 55-60%, пасовищний 40-45%, що забезпечує реалізацію генетичного потенціалу високої комбінованої продуктивності.

Дослідження проведено у племзаводі ІТ „Асканія-Нова” в 2002 і 2006 р.р. в умовах недостатнього (79% до норми) і низького рівня годівлі (54,0% до норми) вівцематок внутрішньопородних типів асканійської м’ясо-вовнової породи з кросбредною вовною - асканійських кросбредів і асканійських чорноголових, яких утримували в одній отарі. Рівень годівлі вівцематок в зимовий стійловий період визначено шляхом щоденного обліку завезених і згодованих кормів. Цей період є найвідповідальнішим, тому що він збігається з періодами формування високопродуктивних генотипів - ембріональним (друга половина суягності маток) і періодом підсису, коли максимально реалізується генетичний потенціал скороспілості ягнят.

В основу формування сакманів підсисних маток з приплодом покладено тип народження ягнят (одинаки, двійневі, трійневі). Рівень годівлі багатоплідних вівцематок підвищений на 25%.

На вівцекомплексі, де розміщено селекційне ядро інтенсивних типів овець, природні і культурні пасовища відсутні. Весною вівцематок з ягнятами, а також все поголів’я дорослих овець (1,1 тис.), випасали навколо вівчарського комплексу на ділянці площею 10 га.

Молочну продуктивність вівцематок визначено за методикою П.І. Польської [1] за формулою Мпр = Км х ВП/20, де:

Мпр - молочна продуктивність;

Км - коефіцієнт молочної продуктивності, який експериментально розраховано і становить по асканійським кросбредним маткам 86,4, по асканійським чорноголовим - 88,6;

В - витрати молока (кг) на 1 кг приросту в перші 20 днів життя ягнят, які експериментально визначено і становлять по асканійським кросбредам - 5,9 кг, асканійським чорноголовим - 5,3 кг.

П - валовий приріст ягнят за перші 20 днів життя;

20 - кількість перших днів лактації.

Показники живої маси ягнят при народженні, у 20-денному віці і при відлученні від матерів у 4-місячному віці, а також вгодованість вівцематок при відлученні ягнят визначено за загальноприйнятими методиками. Результати досліджень оброблено в лабораторії популяційної генетики на ЕОМ.



Результати досліджень. Встановлено, що стан вгодованості вівцематок є мерилом рівня їх годівлі. Так, при відлученні ягнят у 2002 році в умовах недостатнього рівня годівлі (79% до норми) вгодованість вівцематок обох породних типів була, в основному, нижчою за середню. У 2006 році при низькому рівні годівлі (54% до норми) питома вага майже виснажених вівцематок з двійневим ягнятами становила серед асканійських кросбредів 66,7%, асканійських чорноголових – 47,1%, серед маток з одинаками - відповідно 43,5 і 33,9%, у решти вівцематок вгодованість була нижчою за середню.

В умовах недостатнього та низького рівня годівлі за показниками молочної продуктивності між вівцематками обох внутрішньопородних типів, незалежно від типу народження ягнят, суттєвої різниці не виявлено, хоча тенденція до підвищення молочності мала місце у асканійських кросбредів (табл.1).

Встановлено, що молочна продуктивність вівцематок обох породних типів, навіть в умовах недостатнього рівня годівлі, висока. Так, середньодобова молочність за перші 20 днів лактації маток з двійневим ягнятами коливалася у межах 2,41-2,76 кг, за 120 днів лактації – 212,0-240,4 кг, з одинаками відповідно 1,76-1,88 та 152,0-160,6 кг. Двійневі вівцематки переважали маток з одинаками як за середньодобовою молочністю за перші 20 днів лактації (на 0,65-0,88 кг, 36,9-46,8%), так і за 120 днів лактації (на 54,8-79,8 кг, 34,7-49,7%). Про високу молочність вівцематок інтенсивних типів також свідчить порівняння рівня середньодобової молочності за перші 20 днів лактації вівцематок інтенсивних типів з вівцематками цигайської породи племзаводів „Розовський” Донецької області та „Чорноморське” АР Крим [3]. Виявлено значну перевагу асканійських кросбредів і асканійських чорноголових як з двійневим ягнятами (2,41-2,76 проти 1,70-2,05 кг), так і одинаками (1,76-1,88 проти 0,84-1,33 кг). Перевага вівцематок інтенсивних типів над цигайськими за середньодобовою молочністю за перші 20 днів лактації складає від 0,43 кг (32,3%) до 1,04 кг (2,2 рази).
Таблиця 1. Молочність асканійських кросбредних і асканійських чорноголових вівцематок за умов різного рівня годівлі


Роки досліджень

Рівень годівлі*



Кількість вівцематок

Молочність вівцематок

тип народ-

ження


ягнят

n

середньодобова за перші

20 днів лактаціі,

кг



за 120 днів лактації, кг



матки з двійнятами проти маток

з одина-ками, %



Асканійські кросбреди

2002

79

одинаки

82

1,88±0,06

160,6±5,1

100

двійні

25

2,76±0,2

240,4±14,5

149,7

2006

54

одинаки

85

1,40±0,04

122,2±3,7

100

двійні

24

1,95±0,1

168,5±9,6

137,9

Зниження молочності в 2006 році проти 2002 року

одинаки

кг

0,48

38,4

-11,8

%

25,5

23,9

двійні

кг

0,81

71,9

%

29,3

29,9

Асканійські чорноголові

2002

79

одинаки

105

1,76±0,04

158,0±3,8

100

двійні

54

2,41±0,1

212,8±9,0

134,7

2006

54

одинаки

168

1,29±0,03

114,3±2,7

100

двійні

51

1,81±0,06

159,2±5,1

139,3

Зниження молоч-ності у 2006 році проти 2002 року

одинаки

кг

0,47

43,7

+ 4,6

%

26,7

27,7

двійні

кг

0,60

53,6

%

24,9

25,2

*Забезпеченість вівцематок кормами в зимовий стійловий період в % до норми
Зниження рівня годівлі вівцематок у 2006 році на 25% (від 79 до 54% до норми) спричинило значне зниження їх молочної продуктивності. Так, у двійневих асканійських кросбредних маток молочність за перші 20 днів лактації знизилася на 0,81 кг, або на 29,3%, за 120 днів лактації – на 71,9 кг, або на 29,9%, у маток з одинаками - на 0,48 кг і 25,5% та 38,4 кг і 23,9% відповідно. У двійневих асканійських чорноголових вівцематок молочність знизилася за перші 20 днів лактації на 0,6 кг, або на 24,6%, за 120 днів лактації – на 53,6 кг, або на 25,2%.

В умовах низького рівня годівлі двійневі вівцематки обох внутрішньопородних типів переважали маток з одинаками за середньодобовою молочністю за перші 20 днів лактації на 0,52-0,55 кг, або на на 39,3-40,3%, за 120 днів лактації – на 44,9-46,3 кг, або на 37,9-39,3%.

Вівцематки обох породних типів за рахунок накопичених в їх організмі за період нагулу поживних речовин навіть в умовах недостатнього і низького рівня годівлі відтворили життєздатних, достатньо крупних ягнят із стабильною живою масою одинаків – 5,4 кг, двійневих – 4,1-4,4 кг (табл. 2).

Завдяки високій молочності вівцематок жива маса ягнят за перші 20 днів життя збільшилася в 1,7-2,2 рази, за період підсису – в 5,6-6,7 рази з перевищенням их показників у двійневих ягнят в умовах недостатнього рівня годівлі на 13,6-14,0%.

Жива маса асканійських кросбредних і асканійських чорноголових ягнят при відлученні у 4-місячному віці навіть в несприятливих умовах годівлі досягла високих значень і склала у одинаків 31,1-31,9 кг, у двійневих 25,5-27,8 кг при середньодобовому прирості за перші 20 днів життя 235-335 г і 165-220 г та в період підсису 206-221 г і 176-200 г відповідно.

Але, внаслідок зниження в 2006 році поживності раціону вівцематок на 25%, що спричинило значне зниження їх молочності (див. табл.1), середньодобовий приріст ягнят за перші 20 днів життя значно знизився як у одинаків (на 25,4-26,9%), так і двійневих (на 10,5-25,0%).

При недостатньому і низькому рівні годівлі у асканійських кросбредних вівцематок закономірного підвищення молочності з віком не виявлено, що, на нашу думку, обумовлено індивідуальною реактивністю досліджених тварин на несприятливі умови годівлі.

У асканійських чорноголових вівцематок в умовах недостатнього рівня годівлі підвищення молочності з віком проявилось. Так, серед маток з одинаками молочність за другу лактацію підвищилася на 13,7 кг, або на 9,7% (155,3 кг проти 141,6 кг за першу лактацію), за третю – на 14,7 кг, або на 9,5% (170,0 кг проти 155,3 кг за другу лактацію).

Найвищу молочність відмічено за п’яту (181,4 кг) і шосту (179,7 кг) лактації, що на 39,8 і 38,1 кг, або на 28,1 і 26,9% більше, ніж за першу лактацію (141,6 кг). У вівцематок з двійневим ягнятами молочність за другу лактацію підвищилася на 30,8 кг, або на 19,8% (193,2 кг проти 162,4 кг за першу лактацію), за третю – на 57,0 кг, або на 29,5% (250,2 кг проти 193,2 кг за другу лактацію), за четверту – на 43,3 кг, або на 17,3% (293,5 кг проти 250,2 кг за третю лактацію).

Таблиця 2. Показники росту ягнят інтенсивних типів

в період підсису за типом народження в умовах різного рівня годівлі, племзавод «Асканія-Нова»


Роки до-сліджень

Кількість ягнят

Жива маса ягнят, кг

Серед-ньодо-бовий приріст ягнят за перші 20 днів життя, г

Жива маса ягнят при відлу-ченні, кг

серед-ньодо-бовий приріст за 120 днів

підсису,


г

Кратність збільшення живої маси ягнят від народження до відлу-чення

тип на-род-ження

n

при на-родженні




в 20-ден-ному віці




кратність збільшення живої маси ягнят від народжен-ня до 20- денного віку

Асканійські кросбреди

2002

одинаки

82

5,4±0,1

11,7±0,2

2,17

315

30,7±0,6

211

5,7

двійні

50

4,3±0,1

8,7±0,3

2,02

220

27,8±0,7

196

6,5

2006

одинаки

85

5,4±0,1

10,1±0,2

1,87

235

30,8±0,9

212

5,7

двійні

48

4,4±0,1

7,7±0,2

1,75

165

25,5±1,0

176

5,8

Зниження у 2006 році проти 2002 року

одинаки

абс

-

-1,6

-0,30

-80

+0,1

+1

-

%

-

-13,7

-13,8

-25,4

+0,3

+0,5

-

двійні

абс

+0,1

-1,0

-0,45

-55

-2,3

-20

-0,7

%

+2,3

-11,5

-22,3

-25,0

-8,3

-10,2

-10,8

Асканійські чорноголові

2002

одинаки

105

5,4±0,1

12,1±0,2

2,24

335

31,9±0,6

221

5,9

двійні

108

4,1±0,1

7,9±0,2

1,93

190

27,6±0,6

196

6,7

2006

одинаки

168

5,4±0,1

10,3±0,1

1,91

245

30,1±0,5

206

5,6

двійні

102

4,3±0,1

7,7±0,1

1,79

170

25,9±0,7

180

6,0

Зниження у 2006 році проти 2002 року

одинаки

абс

-

-1,8

-0,33

-90

-1,8

-15

-0,3

%

-

-14,9

-14,7

-26,9

-5,6

-6,8

-5,1

двійні

абс

-0,2

-0,2

-0,14

-20

-1,7

-20

-0,7

%

-4,9

-2,5

-7,3

-10,5

-6,2

-10

-10,4

Найвища молочність вівцематок з двійневим ягнятами виявлена за четверту лактацію - 293,5 кг, що на 131,1 кг, або на 80,7%, вище, ніж молочність за першу лактацію, і майже в 2 рази вище, ніж з одинаками (150,4 кг).

В умовах низького рівня годівлі (54%) у асканійських чорноголових маток з одинаками не виявлено підвищення молочної продуктивності з віком і протягом семи лактацій вона коливалася в межах – 103,7-119,6 кг при середньому значенні 114,3 кг, тоді як у двійневих вівцематок закономірність підвищення молочності з віком зберіглася. Так, за другу лактацію молочність маток підвищилася на 46,1 кг, або на 41,8% (156,5 кг проти 110,4 кг за першу лактацію), за третю – на 10 кг, або на 6,4% (166,5 кг проти 156,5 кг за другу лактацію), за четверту – на 8,8 кг, або на 5,3% (175,3 кг проти 166,5 кг за третю лактацію). Найвища молочність була у вівцематок з двійневим ягнятами за четверту лактацію – 175,3 кг, що на 64,9 кг, або на 58,8% вища, ніж у маток з одинаками (110,4 кг).

В умовах низького рівня годівлі у асканійських чорноголових вівцематок з одинаками найбільше зниження молочності виявлено за шосту лактацію – 76 кг, або на 42,3%, у маток з двійнями – за четверту 118,2 кг і 40,3% відповідно.

Встановлено тісний позитивний взаємозв’зок молочності вівцематок з живою масою ягнят у 20-денному віці незалежно від типу їх народження (r = 0,826…0,873). З віком взаємозв’язок молочності маток за 120 днів лактації і живої маси ягнят при відлученні значно знизився, але зберіг позитивну спрямованість (r =0,278..0,672). У вівцематок обох породних типів в умовах недостатнього і низького рівня годівлі негативного зв’язку між молочною продуктивністю і настригом вовни не виявлено.

Слід відзначити, що в умовах недостатнього рівня годівлі (79% до норми) рекордні показники молочної продуктивності за лактацію у дворічної асканійської кросбредної вівцематки № 685 при вгодованості нижчої за середню і живою масою 55 кг та настригом вовни 7,5 кг досягли 484,3 кг. У п’ятирічної асканійської чорноголової вівцематки № 698 також при вгодованості нижчої за середню, живою масою 61 кг і настригом вовни 7,2 кг – 435,2 кг. Наведене свідчить про наявність в селекційному ядрі видатних генотипів з високою адаптивною здатністю до несприятливих умов годівлі, а також про необмежену можливість ефективної поглибленої селекції за високими показниками комбінованої продуктивності.



Висновки. Віцематки інтенсивних типів овець племзаводу „Асканія-Нова” відзначаються високою молочною продуктивністю і володіють видатною здатністю добре вигодовувати відтворених ними ягнят в умовах недостатнього і низького рівня годівлі за рахунок витрат поживних речовин, накопичених в період нагулу. Наявність в селекційному ядрі в несприятливих умовах годівлі генотипів з рекордною молочною продуктивністю свідчить про високу ефективність поглибленої селекції щодо створення видатних адаптованих генотипів. Реалізації генетичного потенціалу молочної продуктивності вівцематок можлива лише в сприятливих умовах годівлі протягом року.

Список використаної літератури

1. Польская П. И. Методы выведения, совершенствования и использования асканийских мясо-шерстных овец: Дис. на соискание науч. степени д-ра. с.-х наук: 06.02.06./ Польская Прасковья Ивановна - Аскания-Нова. 1990. – 383 с.

2. Калащук Г.П. Удосконалення асканійських м’ясо-вовнових овець методом поглибленої селекції: Автореф. дис. канд. с.- г. наук.- Херсон, 2000. – 21 с.

3. Жарук П.Г., Заруба К.В., Іваніна О.П. Молочність вівцематок заводських стад цигайських овець// Вівчарство. Міжвідомчий тематичний науковий збірник, вип.. 34. – Нова Каховка, „Пиел”. - 2007. – С. 13 -18.

УДК 636. 32/. 38.082.452
ВОВНОВА ПРОДУКТИВНІСТЬ ОВЕЦЬ ТАВРІЙСЬКОГО ТИПУ АСКАНІЙСЬКОЇ ТОНКОРУННОЇ ПОРОДИ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ТИПУ ТІЛОБУДОВИ
Сербіна В. О. аспірант*
Інститут тваринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова

"Асканія-Нова" – Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства


Досліджено рівень вовнової продуктивності овець таврійського типу асканійської тонкорунної породи в залежності від типу тілобудови. Встановлено, що для вівцематок грубої конституції характерними є високі настриги вовни в натуральному та чистому волокні, що зумовлено живою масою цих тварин. Проведено аналіз кореляційних зв’язків між основними показниками вовнової продуктивності тварин різних конституційних типів. Показано, що добір овець за настригом фізичної вовни сприяє збільшенню настригу митого волокна.
Ключові слова: вівці, тип конституції, вовнова продуктивність, кореляційний зв'язок.
В конституції тварин найбільш повно відображаються різноманітність форм і функцій організму, всі елементи анатомо-фізіологічної основи його життєдіяльності та, як наслідок, рівень продуктивних ознак. У овець приналежність до певного типу конституції визначає не тільки характер та рівень розвитку їх продуктивності, але й якість продукції.

Вовна є одним з основних видів продукції овець, її кількість та якість обумовлені спадковістю та взаємодією організму з паратиповими факторами, рівень впливу останніх залежить від стійкості всіх його систем і органів, тобто прямо пропорційно до конституційного типу тварини. У зв’язку з цим нами проведено вивчення вовнової продуктивності та якості вовни вівцематок в залежності від типу тілобудови.



*Науковий керівник – доктор с.- г. наук Іовенко В. М.
Матеріал і методика досліджень. Дослідження здійснювалося на поголів’ї овець таврійського типу асканійської тонкорунної породи ДПДГ «Асканійське» Каховського району Херсонської області. З маточного поголів’я відібрано групу вівцематок за принципом аналогів. Після стриження з кожної вівцематки взяли проміри статей тіла, за параметрами котрих обрахували індекси тілобудови кожної вівцематки та середні величини по всій групі. Потім провели біометричну обробку отриманих даних з використанням декількох методик [1, 2, 3], що дозволило точно визначити приналежність тварини до певного типу тілобудови. Отримані результати порівняли з даними щорічного бонітування. Таким чином дослідну групу було умовно розподілено на три класи: модальний клас (М0) – міцний тип, клас мінус-варіант (М-) – ніжний тип, плюс-варіант (М+) - грубий. В межах кожної з визначених груп провели дослідження рівня розвитку продуктивних якостей тварин.

Живу масу вівцематок визначали навесні під час бонітування. Зважування проводилося вранці до годівлі, з точністю до 0,1 кг. Вовнову продуктивність враховували під час стриження шляхом індивідуального зважування рун кожної піддослідної тварини. Настриг митої вовни визначали згідно методики ВНДІТ [4] в лабораторії вовнознавства інституту «Асканія-Нова».



Результати досліджень. Величина настригу є важливим кількісним показником вовнової продуктивності, яка поміж таких важливих складових, як оброслість вівці, тонина, довжина, густота та ступінь забрудненості вовни залежить ще й від розмірів тіла тварини, її живої маси.

Як видно з даних таблиці 1 вівцематки з відхиленням у бік грубого типу характеризуються вищими показниками живої маси, тому закономірною є встановлена перевага тварин цього класу за настригом немитої вовни над аналогами інших конституційних типів. Різниця величини настригу вовни у порівнянні з вівцематками міцного типу складає 0,46 кг або 6,3% (Р>0,95), з особинами ніжного типу – 0,92 кг або 12,6% (Р>0,99). Вівці модального класу в свою чергу достовірно переважають овець М- на 0,46 кг або на 6,7% (Р>0,99).

Коефіцієнт кореляції між живою масою та настригом немитої вовни у вівцематок міцного типу складає 0,280, у ніжного та грубого - 0,254 (табл. 2), що цілком узгоджується з результатами досліджень багатьох вчених. Наприклад, схожі результати (0,11…0,43) отримані дослідниками [5] при аналізі кореляційних зв’язків у породі радянський меринос.

Таблиця 1. Вовнова продуктивність та жива маса вівцематок різних конституційних типів


Показники

Тип тілобудови

М-

(n=52)


М0

(n=185)


М+

(n=41)


Настриг вовни:

фізичної, кг



S±Xs

***6,4±0,15

6,8±0,08**

***7,3±0,15**

Сv,%

15,7

16,5

13,5

митої, кг

S±Xs

3,7±0,12***

*3,9±0,05

*4,2±0,14***

Сv,%

22,2

17,3

19,3

Вихід чистого волокна, %

S±Xs

57,9±1,08

58,0±0,68

58,2±1,28

Сv,%

13,1

13,4

12,8

Жива маса, кг

S±Xs

64,6±0,73***

69,0±0,40***

73,5±0,90***

Сv,%

8,2

7,9

7,8

Коефіцієнт вовновості, г/кг

S±Xs

57,3±1,79

57,2±0,73

57,4±1,99

Сv,%

21,9

17,0

20,2

*Р>0,90, **Р>0,95, *** Р>0,99
При визначенні коефіцієнту регресії встановлено, що зі збільшенням живої маси тварин на один кілограм настриг вовни збільшується в групі овець ніжної конституції на 1,3 кг, в модальному класі – на 1,4 кг, в М+ - на 1,5 кг. Величина коефіцієнту варіацій в межах 13,5…16,5% вказує на можливість селекції тварин за цим показником.
Таблиця 2. Кореляційний зв'язок між показниками вовнової продуктивності овець різних конституційних типів


Показник

Тип тілобудови

М-

(n=52)


М0

(n=185)


М+

(n=41)


Жива маса - настриг фізичної

0,254±0,135

0,280±0,071

0,254±0,153

Жива маса - настриг митої

0,252±0,136

0,284±0,071

0,072±0,158

настриг фізичної - настриг митої

0,796±0,085

0,648±0,056

0,717±0,110

Таким чином, можна стверджувати, що при інших рівних умовах відбір овець в стаді за живою масою буде супроводжуватися збільшенням настригу фізичної вовни, незалежно від типу тілобудови тварин. Однак про істину вовнову продуктивність краще судити за настригом митого волокна. Стандартом для вівцематок таврійського типу є величина даного показника в межах 3,5…3,8 кг [6]. Порівнявши отримані нами в ході дослідження дані з вимогами стандарту бачимо, що тварини міцного та грубого типу за середніми показниками показали вищу продуктивність як серед досліджуваних груп, так і в порівнянні зі стандартом, тоді як матки ніжного типу мали нижчі показники, але в межах вимог. Так, різниця між матками грубого та ніжного становить 0,5 кг або 13,5% (Р>0,99), грубого та міцного – 0,3 кг або 7,1% (Р>0,90), між міцного та ніжного – 0,2 кг або 5,1% (Р>0,90). Розмах варіабельності величин настригу по групах свідчить про те, що матки міцного типу конституції у порівнянні з аналогами крайніх варіантів більш однорідні за своєю продуктивністю.

При аналізі кореляційного зв’язку між живою масою та настригом чистої вовни встановлено наступне, у вівцематок ніжного та міцного типу він є позитивним та знаходиться на рівні 0,252 і 0,284 відповідно, тоді як у овець грубого майже відсутній (0,072). Це вказує на те, що в останній групі збільшення живої маси не спричинить зростання настригу чистої вовни.

Встановлений високий рівень фенотипового зв’язку між настригом немитої та митої вовни (0,648…0,796) вказує на те, що проведення відбору серед овець за настригом фізичної вовни призведе до збільшення настригу митого волокна. До схожих висновків дійшли вчені, які проводили подібні дослідження на вівцях алтайської тонкорунної породи [7].

За виходом чистого волокна достовірної різниці між тваринами різних конституційних типів не встановлено, що свідчить про генетичну обумовленість даної ознаки, адже тривала селекційна робота з цією породою проводилася в напряму збільшення виходу та настригу вовни в чистому волокні.

Отже, незалежно від конституційного типу піддослідні тварини характеризувалися високим виходом митого волокна і низьким показником мінливості ( 12,8…13,4%).

Тонкорунні породи овець різняться між собою за характером продуктивності та особливостями тілобудови [8]. Їх підрозділяють на вовнові, вовново-м’ясні та м’ясо-вовнові. В основу такого розподілу покладено співвідношення вовнової та м’ясної продуктивності, що виражене в коефіцієнті вовновості. Породи вовново-м’ясного напрямку в свою чергу розподіляють на групи А і Б в залежності від вихідних материнських порід. За цією класифікацією вівці таврійського типу асканійської тонкорунної породи відносяться до групи А, до тварин якої поставлені наступні вимоги: елітні барани - 72 г/кг; елітні матки - 54,5 г/кг; барани та матки І класу 68,8 та 52,0 г/кг, відповідно. В наших дослідженнях встановлено, що вівцематки, незалежно від типу конституції, мають коефіцієнт вовновості вище вимог класу еліта та майже досягають рівня, встановленого для тварин вовнового напряму, найбільш високого з усіх тонкорунних порід – 57,8 г/кг для маток І класу. Це свідчить про високий генетичний потенціал вовнової продуктивності овець даної породи. А рівень різноманіття коефіцієнту вовновості піддослідних вівцематок в межах 17…21,9% дозволяє достатньо ефективно вести відбір за цим показником.

Висновки. Вівцематкам з відхиленням в бік грубого типу тілобудови характерні високі настриги вовни як в натуральному вигляді, так і в чистому волокні, що, як показав аналіз кореляційних зв’язків, пов’язано з більшою живою масою тварин. За виходом чистого волокна та коефіцієнтом вовновості значної різниці між представниками різних конституційних типів не встановлено.

Список використаної літератури
1. Сірацький Й. Конституція великої рогатої худоби як міра гармонії будови тіла / Й. Сірацький, В. Меркушин, Є.Федорович // Пропозиція. – 2001. – № 12. – С. 20 –26.

2. Алтухов Ю.П. Особенности рисунка смушка и генетическая структура групп каракульских овец, отнесенных к морфологически «средним» и «крайним» типам / Ю.П. Алтухов, Н.А. Сарсенбаев, К.И. Афанасьев // Генетика . – 1980. – Т.16, № 10. – С. 1345-1348.

3. Плохинский Н.А. Руководство по биометрии для зоотехников / Н.А. Плохинский – М.: Колос. – 1969. – 256 с.

4. Методические указания по исследованию шерсти овец // [под ред. М.Я. Коган-Берман, Л.М. Дверимена, А.Г. Пигменова] – Москва, 1958. – 52 с.

5. Колосов Ю.А. Продуктивность овец породы совецкий меринос и пути ее совершенствования / Ю.А. Колосов, А.А. Огородник, В.Н. Штрыков, А.Н. Штрыков // Овцы, козы, шерстяное дело. – 2005. - № 4. – С. 15 – 18.

6. Мусієнко Ю.С. Таврійський внутріпородний тип асканійських тонкорунних овець / Ю.С. Мусієнко, Г.К. Даніленко, П.Т. Кущенко // Вівчарство. – К.: Аграрна наука, 1995. - № 28. – С. 9 -17.

7. Сторожук С.И. Продуктивность потомства от баранов-производителей алтайской породы с разной тониной шерсти / С.И. Сторожук // Овцы, козы, шерстяное дело. – 2007. - № 1. – С. 27 – 29.

8. Мороз В.А. Овцеводство и козоводство / В.А. Мороз – Ставрополь: Изд-во «АГРУС», 2005. – С. 184 – 186.


УДК 636. 32/. 38. 08
Розробка методик оптимізації вівцепоголів’я

України і визначення інтенсивності вівчарства


1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   20


©dereksiz.org 2016
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет