При цьому у першій та другій групах одержані позитивні показники зв’язку (r = 0,025 … 0,170). Про зміну вектору кореляційної залежності в літературі представлені чисельні праці вчених-селекціонерів [8, 11]. За їх думкою вовнова продуктивність підвищується із збільшенням живої маси до певної величини, потім вона починає падати і більш крупні вівці дають менші або однакові настриги з вівцями середньої величини, що пояснюється біологічними особливостями організму тварин [4, 10].
Вивчення взаємозв’язку між довжиною і настригом вовни також має велике значення. У дослідженнях деяких авторів на різних породах та статевовікових групах (матки, молодняк) показано, що довжина вовни позитивно взаємозв’язана з вовновою продуктивністю [2]. Також є праці, в яких автори вказують на негативний зв’язок між цими ознаками [10]. Наші результати про ступінь впливу довжини вовни на настриг чистого волокна свідчить про позитивні показники зв’язку між зазначеними ознаками, динаміка котрих знаходиться у межах від 0,022 до 0,180.
У працях ряду вчених представлені різні дані стосовно залежності між тониною та настригом вовни. Одні вказують на високий позитивний зв’язок, інші, навпаки [6, 9, 10]. У своїх дослідженнях ми встановили в усіх групах позитивні, але низькі значення з даного питання (r = 0,015…0,113). Таким чином, кореляційні зв’язки господарсько-корисних ознак у овець таврійського типу асканійської тонкорунної породи за величиною та знаком варіює у значних межах в залежності від розподілу тварин на групи за густотою вовни.
Із наведених даних можна зробити висновок, що настриг чистої вовни в більшій мірі залежить від її густоти. Це ще раз підтверджує – густота є головною ознакою, яка визначає кількість вовнового волокна з одиниці поверхні, що є однією з найважливіших ознак, які визначають вовнову продуктивність тварин у значно більшій мірі, ніж інші (тонина, довжина і ін.). До того ж рівень цієї ознаки менше залежить від умов середовища, тому селекція на її розвиток може дати позитивний ефект.
Список використаної літератури.
-
Глембоцкий Я.Л. Некоторые закономерности изменчивости и наследования шерстного покрова у овец и коз / Я.Л Глембоцкий // бюлл. Моск. об-ва испытателей природы. Отд. биол. – 1959. - 64 (3).
-
Дейхман Е.К. Результаты исследований мериносовой шерсти кавказской породы овец / Е.К Дейхман, О.В Кочетова // Исследования по иммунногенетике и селекции сельскохозяйственных животных. – Москва - 1974.- С172-182.
-
Кушнер Х.Ф. Наследственность и повторяемость признаков животных; методы определения и значение для селекции / Х.Ф Кушнер // Животноводство. – 1964. - №8. - С 60 – 65.
-
Левитина П.И Некоторые особенности гистоструктуры кожи и шерстной продуктивности овец волгоградной породной группы / Левитина П.И, Г.Р Литовченко, Н.Д.Цырендондоков // Исследования по иммунногенетике и селекции сельскохозяйственных животных. – Москва - 1974.- С 183-188.
-
Логинова Т.И. Корреляционная зависимость длины шерсти с продуктивностью баранов различных пород / Т.И Логинова // Тонкорунное овцеводство. - Вып 6. – Ставрополь, 1973. – С 112-115.
-
Михайлова Л. Изучение компонентов шерстной продуктивности / Л Михайлова //Генетика и селекція с/х животных и растений в Киргизии. – 1977. – С 86-91.
-
Панфилова Е.П.. Компоненты густоты шерсти и методы их определения / П.Р Познахирев // Исследования по иммунногенетике и селекции сельскохозяйственных животных. - 1974.- С 157-165.
-
Стакан Г.А. Наследуемость хозяйственно полезных признаков у тонкорунных овец / Г.А Стакан, А.А.Соскин // Академия наук СССР сибирское отделение ин. цитологи и генетики. – 1965. – С 53-62.
-
Спешнева З.В.Шерстная продуктивность баранов производителей асканийской тонкорунной породы / З.В Спешнева // Труды всесоюзного н.- и и – та гибриции и акклиматизации животных Аскания – Нова. - Вып. 5. - 1953.
-
Судакова А.И. Связь величины настрига чистой шерсти с длиной, густотой, тониной шерсти и живым весом у овец / А.И Судакова // Бюлл. науч. - техн. информ ВИЖа, - Вып. 2 - 1959. – С. 70-79.
-
Чапа Г.Н. Наследуемость и корреляция отдельных признаков овец различного происхождения / Г.Н Чапа, Н.В Гаврилов // Тонкорунное овцеводство. - Вып 6-. Ставрополь,- 1973. – С. 60-65.
УДК 636.32/38
МОЛОЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ВІВЦЕМАТОК
АСКАНІЙСЬКОГО ПОРОДНОГО ТИПУ
БАГАТОПЛІДНИХ КАРАКУЛЬСЬКИХ ОВЕЦЬ
Кудрик Н.А., Туринський М.М. - канд. с.-г. наук
Інститут тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова “Асканія-Нова” – Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства
Наведено результати досліджень рівня молочної продуктивності вівцематок асканійського багатоплідного каракулю в залежності від числа ягнят у приплоді. Визначено, що молочна продуктивність вівцематок за 120 днів лактації вища у генотипів, які відтворили та вигодовували двійневих ягнят. Вперше, на основі експериментальних даних, обчислено коефіцієнт молочності вівцематок - 97,3 кг, що дозволяє визначати молочну продуктивність розрахунковим методом.
Ключові слова: багатоплідні каракульські вівці, молочна продуктивність, коефіцієнт молочності, лактація, хімічний склад молока.
Ріст і розвиток молодняку сільськогосподарських тварин у перший місяць життя в значній мірі залежить від молочної продуктивності їх матерів, хімічного складу молока та його біологічної цінності. Рівень молочної продуктивність овець обумовлений спадковістю, віком, умовами годівлі та утримання, періодом лактації, а також залежить від числа виношених і підсисних ягнят. Дослідженнями [1] на каракульських вівцях мянинського багатоплідного типу доведено, що вівцематки, які відтворили двійневих та в приплоді яких були баранчики, характеризувалися вищою молочністю. За чотири місяці лактації молочність вівцематок з ярочками-одинаками становила 59,8 кг, баранчиками – 65,0 кг, з двійневими відповідно – 112,4 та 117,9 кг. У вівцематок з двійневими ягнятами молочність вища в 1,8 рази, ніж з одинаками. Молочна продуктивність чистопорідних каракульських вівцематок залежить також від їх типу конституції. Найвища молочність - 42,2 кг за 65 днів лактації притаманна вівцематкам міцного типу, найнижча – 36,4 кг – ніжного [2]. Молочність каракульських вівцематок за 97 днів лактації становить 58,8 кг, з вмістом жиру 6,8%, білка – 3,3, сухої речовини – 12,5%. Ягнята у перші 20 днів підсисного періоду споживають у середньому до 1,5 кг молока за добу (коливання від 1,05 до 2,05 кг) [3].
Метою наших досліджень було визначення рівня молочної продуктивності вівцематок асканійського багатоплідного типу в залежності від кількості відтворених та підсисних ягнят.
Матеріал і методика досліджень. У племзаводі “Маркеєво” Херсонської області проведено дослідження молочної продуктивності вівцематок асканійського багатоплідного каракулю чорного забарвлення, яку визначали експериментальним шляхом та методом розрахунку. В першому випадку молочність визначали за наступною формулою, розробленою П.І. Польською [4].
Мпр = Км РП, де
20
Км – коефіцієнт молочності, який встановлюється експериментально для кожної породи, або групи овець за формулою:
удій за 120 днів лактації____________________
середньодобовий удій за перші 20 днів лактації
Км =
Р – витрати молока на 1 кг приросту, за перші 20 днів життя ягнят визначено експериментально;
П – приріст за перші 20 днів життя визначено шляхом різниці живої маси ягнят при народженні та в 20 днів;
20 - кількість днів лактації.
Хімічний склад молока (вміст жиру, молочного цукру, білку та золи) визначали в лабораторії масових аналізів Інституту тваринництва “Асканія-Нова”.
Результати досліджень. Встановлено, що вівцематки асканійського багатоплідного каракулю (n=143) характеризувалися порівняно високою молочністю, яка за 120 днів лактації в середньому становила 98,3 кг (максимальна 189 кг). На 1 кг приросту ягнята цього породного типу в перші 20 днів підсисного періоду споживали в середньому 5,3 кг (3,9-6,8) молока. Вперше, на основі експериментальних даних, обчислено коефіцієнт молочності для вівцематок асканійського багатоплідного каракулю чорного забарвлення - 97,3 кг, що дає можливість визначати молочну продуктивність розрахунковим методом.
Результати досліджень рівня молочної продуктивності вівцематок в залежності від кількості відтворених і підсисних ягнят наведено у таблиці 1.
Таблиця 1. Молочна продуктивність вівцематок асканійського багатоплідного каракулю
Показник |
| Метод визначення молочності | експе-риментальний |
розрахунковий
| | I |
II
| III | n |
|
5
|
61
|
66
|
16
|
Добовий надій молока в перші 20 днів лактації, кг
| середнє |
0,854
|
0,921
|
1,04
|
1,46
| коливання |
0,98-0,76
|
0,41-0,68
|
0,34-1,31
|
0,82-1,94
|
Середній добо-вий приріст яг-нят в перші 20 днів життя, г
| середнє |
160
|
173
|
184
|
280
| коливання |
141-192
|
64-263
|
97-255
|
133-366
|
Молочність за 120 днів лакта-ції, кг
| середнє |
83,1
|
90,0
|
95,4
|
144
| коливання |
62,1-91,0
|
40,4-169,0
|
45,5-128,9
|
79,7-189,1
|
Достарыңызбен бөлісу: |