Simulacres et simulation жан Бодріяр симулякри
Жан Бодріяр. СИМУЛЯКРИ І СИМУЛЯЦІЯ
жүктеу/скачать 1.67 Mb. Pdf көрінісі
|
| 138 Жан Бодріяр. СИМУЛЯКРИ І СИМУЛЯЦІЯ
Абсолютна реклама, нульова реклама 139 тут немає навіть якоїсь кумедної ошуки, один лише претензійний траур панує на сце ні. (Єдина чудернацька ідея комплексу стосу ється якраз людської істоти та її тіні, які ніби рухаються вертикальною плитою з бетону: гігантське полотно гарного сірого кольору на відкритому повітрі, що слугує обрамленням для оптичної ілюзії, ця стіна виглядає живою проти власної волі, контрастуючи з сімейним склепом високої моди та готового одягу, яким є Форум. Ця тінь виглядає красивою, тому що вона є контрастною алюзією на під земний світ, який втратив свою тінь.) Усе, чого можна було б побажати, щойно публіка отримала доступ до цього священно го простору, та боячись, аби забруднення, як у гротах Ласко, не зіпсувало його безповоро тно (подумаймо про людську масу, яка рине від регіональних електропоїздів), так це те, щоб відразу заборонити переміщення по ньо му та вкрити його непроникним саваном, аби зберегти недоторканим це свідчення про ци вілізацію, яка досягла, пройшовши стадію апогею, стадії підземної гробниці (гіпогею) товару. Ми маємо тут справу з фрескою, яка відтворює довгу дорогу, пройдену від люди ни, знайденої в Тотавелі, минаючи Маркса та Айнштайна, аби дістатися до Доротеї Біс... Чому б не зберегти цю фреску із зображен ням розкладу? Пізніше спелеологи виявлять її, разом із культурою, яка вирішила похова ти себе, аби остаточно позбутися своєї тіні, поховати свої спокуси і свої хитрощі, так, ні би вона вже призначала їх для іншого світу. Ось чому в неї більше немає території. її помітні для ока форми перестали бути значу щими. Так, наприклад, Форум критих ри нків* у Парижі — це гігантський рекламний комплекс і операція з рекламності. Тут не ре кламують жодну людину, жодну фірму, і за статусом це ані справжній торговельний центр, ані архітектурний ансамбль, не біль шою мірою, не:: Бобур, є, за своєю суттю, центром культури: ці дивні предмети, ці су- первигадки демонструють лише те, що наша соціальна монументалістика перетворилася на рекламну. І саме такі речі, як Форум, найкра ще ілюструють те, на що перетворилася ре клама, на що перетворилася публічна сфера. Товар ховається, як інформація в архівах, як архіви в бункерах, як ракети з ядерними зарядами в своїх пускових шахтах. Кінець щасливому товару, розгорнутому на своїй бойовій позиції, відтепер він ховається від сонячного світла і відразу стає схожим на людину, що згубила свою тінь. І Форум кри тих ринків стає досить схожим на поховаль ну контору — похмура розкіш захованого то вару, крізь який проникає чорне сонце. Сар кофаг товару. Тут усе віддає склепом, усе в мармурі — білому, чорному, світло-рожевому. Бункер- футляр, виконаний у цьому багатому, снобі стсько-матовому чорному кольорі. Повна відсутність флюїдів, немає навіть такої заба вки з рідиною, як водна завіса в Парлі-2, що принаймні створювала оптичну ілюзію, — жүктеу/скачать 1.67 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|