Simulacres et simulation жан Бодріяр симулякри
Жан Бодріяр. СИМУЛЯКРИ І СИМУЛЯЦІЯ
жүктеу/скачать 1.67 Mb. Pdf көрінісі
|
- Бұл бет үшін навигация:
- "Аварія" 167
| 166 Жан Бодріяр. СИМУЛЯКРИ І СИМУЛЯЦІЯ
повнювалися збільшеною репродукцією того елемента механічної частини чи оз доблення, який спричинив поранення. Фо тографію перетвореного на двозубу вилку члена супроводжувала укладка із зобра женням ручного гальма. Згори над вели ким планом роздавленої вульви було при кріплено зображення втулки керма, при крашеної емблемою конструктора. Це по єднання розірваних статевих органів з уламками деталей машини чи облицюва льних панелей утворювало модулі, що бе нтежили свідомість, ставало засобом платежу для нового обігу болю та ста тевого потягу. (С. 155). Кожна відмітана, кожен слід, кожен шрам, полишені на тілі, — це як штучна інвагіна ція, як ритуальні надрізи на шкірі у дикунів, що завжди були палкою відповіддю на відсу тність тіла. Лише поранене тіло символічно існує — для себе і для інших,— "сексуаль ний" "потяг" завжди був лише можливістю, якою володіють тіла, перемішувати та обмі нювати свої знаки. Тож ті кілька природних отворів, з якими за звичкою пов'язують секс і сексуальну діяльність, є нічим порівняно з усіма можливими ранами, всіма штучними отворами (але чому "штучними"?), з усіма проломами, через які тіло стає реверсивним і, як це відбувається з деякими видами тополо гічного простору, втрачає ознаки поділу на внутрішній і зовнішній бік. Секс, такий, яким ми його розуміємо, є лише жалюгідним спе ціалізованим означенням усіх тих символі чних жертовних обрядів, до яких тіло може вдатися, не за покликом природи, а через штучність, через симулякр, через нещасний випадок. Секс — це лише постійно зроста юча нестача того поштовху, який називають "Аварія" 167 потягом до завчасно приготованих зон. Його значно випередила та гама символічних ран, яка чимось подібна до анаграмування сексу вздовж всього тіла,— але саме тоді це вже бі льше не секс, це щось інше, а щодо сексу, то він є лише записом привілейованого означу ючого та кількох вторинних ознак — нічим порівняно з обміном усіх тих знаків і ран, на які здатне тіло. Дикуни вміли використовува ти з цією метою все тіло, коли робили тату ювання, вдавалися до тортур чи проводили ініціацію, — сексуальність була лише однією з можливих метафор символічного обміну, ні найбільш значущою, ні найбільш прести ж н о ю — якою вона стала для нас у своєму реалістичному і нав'язливому відношенні че рез органічне та функціональне прийняття (в тому числі при отриманні насолоди). Тепер, коли ми вперше рухалися зі швид кістю якихось 40 км/год., Воган витягнув свої пальці з отворів дівчини і, крутячи стегнами, проникнув у неї. Фари автомо білів, які перебували на пандусі, сяяли пе ред нами. Через дзеркало заднього огляду я постійно бачив Вогана і дівчину. їхні ті ла, освітлені прожекторами автомобіля, що їхав за нами, відбивалися на чорному корпусі "Лінкольна " та різних хромованих деталях інтер 'єру. Тінь лівої груді дівчини з піднятим соском коливалася на попіль ничці. Деформовані частини стегон Вога на утворювали з животом його партне рки якусь дивну анатомічну фігуру на гла денькій напрямній. Воган розмістив дівчи ну верхи на своїх ногах, і знову його член проникнув у неї. їхнє сексуальне дійство триптихом відбивалося на світляних ци ферблатах лічильника швидкості, годин- |