174 Жан Бодріяр. СИМУЛЯКРИ І СИМУЛЯЦІЯ
СИМУЛЯКРИ
І НАУКОВА ФАНТАСТИКА
Три порядки симулякрів:
— симулякри природні, натуралістичні,
засновані на зображенні, імітації та підробці,
гармонійні, оптимістичні і спрямовані на від
новлення чи ідеальне запровадження приро
ди за образом Бога;
— симулякри виробничі, спрямовані на
підвищення продуктивності, засновані на
енергії, силі, її матеріальному втіленні в ма
шині та всій системі виробництва, — проме
теївське прагнення до мондіалізації та непе
рервної експансії, до вивільнення безмежної
енергії (це бажання входить як складова до
утопій, пов'язаних з цим порядком симуля
крів);
— симулякри симуляції, засновані на ін
формації, моделі, кібернетичній грі, — тота
льна операційність, гіперреальність, прагнен
ня до тотального контролю.
Першому порядку відповідає уявне утопії.
Другому відповідає наукова фантастика у
буквальному значенні. Третьому порядку
відповідає — та чи є ще якесь уявне, котре
відповідало б цьому порядку? Вірогідна від
повідь така, що старе, добре уявне наукової
фантастики померло і що зараз на поверхню
виринає щось інше (і не лише на рівні рома
нів, а й у теорії). Та сама приреченість на по
стійне перебування в підвішеному стані та
невизначеність кладе край науковій фанта-
талії і пестив її праву грудь, торкаючись
пальцями до соска. Обоє сіли в кабріолет,
кузов якого, пофарбований жовтим, було
вкрито наклейками... Сильний запах сек
суальності плавав у повітрі. Ми були ніби
членами якоїсь конгрегації, котрі вийшли
із святилища після того, як прослухали
проповідь, що приписувала нам, друзям і
незнайомим, взяти участь у масовій сек
суальній церемонії. Ми рухалися в ніч, аби
відтворити з найнеочікуванішими парт
нерами таїну кривавої євхаристії, на якій
ми щойно були присутні. (С. 179).
|