("Наука і майбутнє", липень 1973 р.)

188 Жан Бодріяр. СИМУЛЯКРИ І СИМУЛЯЦІЯ 
зки, інфаркти міокарда у мишей, свиней, ку­
рчат! 
Як висновок, каже автор, видається, що 
єдиними ліками є простір — "трохи більше 
простору, і багато з тих розладів, які ми спо­
стерігаємо, зникли б". У будь-якому разі, "до­
ля цих тварин стала б менш жалюгідною". 
Відтак він задоволений конгресом: "Сучасна 
стурбованість дслею сільськогосподарських 
тварин поєднує, в черговий раз, моральність 
та правильно усвідомлений інтерес". "З при­
родою не можна чинити абищо". Оскільки 
розлади стали настільки серйозними, що по­
чали шкодити рентабельності підприємства, 
це зниження прибутковості може змусити ви­
робників створити тваринам більш нормальні 
умови життя. "Аби вирощування було здоро­
вим, відтепер необхідно буде піклуватися та­
кож про психічну рівновагу тварин". І він пе­
редбачає той час, коли тварин, як людей, від­
правлятимуть у сільську місцевість для від­
новлення цієї психічної рівноваги. 
Ще ніколи не було так гарно сказано, якою 
мірою "гуманізм", "нормальний порядок", 
"якість життя" є відгалуженнями рентабель­
ності. Яка яскрава паралель між цими хвори­
ми тваринами, призначеними для отримання 
прибутку, і людиною, призначеною для кон­
центрації індустрії, наукової організації пра­
ці та конвеєрних заводів! І тут також капіта­
лістичні "вирощувані" були змушені до болі­
сного перегляду інструкції з використання, 
до запровадження інновацій та постійних 
удосконалень у вигляді "якості праці", "зба­
гачення змісту завдань", до відкриття "гума­
нітарних" наук та "психосоціологічного" ви­
міру заводу. Лише незворотна смерть може 
зробити приклад тварин більш яскравим, ніж 
приклад людей, приставлених до конвеєра. 

жүктеу/скачать 1.67 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: