194 Жан Бодріяр. СИМУЛЯКРИ І СИМУЛЯЦІЯ
хіба що на проведення експериментів та на
знищення у вигляді м'яса для різника.
Саме резорбція будь-якого насильства, що
коїться щодо них, і становить сьогодні стра
хітливість тварин. На зміну насильству жер
твоприносин, що виступає "інтимним" наси
льством (Батай), прийшло сентиментальне
або експериментальне насильство, яке є на
сильством відстороненим.
Страхітливість набула іншого значення.
Оригінальну страхітливість тварин, предмет
жахання й зачарування, який ніколи не буває
негативним, лише амбівалентним, і є водно
час об'єктом обміну і метафори — під час
жертвоприносин, у міфології, в геральдично
му бестіарії і навіть у наших снах та наших
фантазмах, — цю страхітливість, що супро
воджується всілякими загрозами та всіляки
ми метаморфозами, страхітливість, яка потай
знаходить свій розв'язок у живій культурі
людей і яка є однією з форм альянсу, ми об
міняли на видовищну страхітливість: страхі
тливість Кінґ-Конґа, вирваного з джунглів і
перетвореного на зірку мюзик-холу. Культу
рний сценарій враз набув іншого спрямуван
ня. Раніше культурний герой нищив звіра,
дракона, потвору — і з розлитої крові поста
вали рослини, люди, культура; сьогодні ж
тварина Кінґ-Конґ приходить, аби спустоши
ти індустріальні метрополії, приходить, аби
звільнити нас від нашої мертвої культури, що
стала такою після того, як викреслила з себе
будь-яку реальну страхітливість і розірвала
укладений з нею пакт (який виражається у
фільмі через примітивне підношення жінки).
Глибинна спокуса фільму зумовлена саме ці
єю інверсією смислу: вся нелюдськість пере
ходить на бік людей, весь гуманізм перехо
дить на бік звіра, що перебуває в неволі, та
Достарыңызбен бөлісу: