Simulacres et simulation жан Бодріяр симулякри
Тварини: територія і метаморфози
жүктеу/скачать 1.67 Mb. Pdf көрінісі
|
| Тварини: територія і метаморфози
195 на бік взаємної спокуси людини і тварини, страхітливої спокуси одного порядку іншим, порядку людського і тваринного. Конґ поми рає через те, що йому вдалося відновити зв'я зок, через спокусу, з цією можливістю мета морфози одного царства в інше, з цією кро- возмісною близькістю, так ніколи й не реалі зованою, хіба що у символічно-ритуальний спосіб, між тваринами і людьми. По суті, шлях, що його пройшли тварини, не відрізняється від шляху божевілля та ди тинства, сексу чи чорної раси. Логіка виклю чення, позбавлення свободи, дискримінації і, обов'язково натомість, логіка реверсії, зворо тне насильство, яке призводить до того, що ціле суспільство починає рівнятися на аксі оми божевілля, дитинства, сексуальності та нижчих рас (очищених, слід сказати, від того радикального запитання, на яке вони змушу ють відповідати з самого осереддя свого ви ключення). Конвергенція цивілізаційного процесу засліплює. Тварини, подібно до ме ртвих та багатьох інших, пройшли цей непе рервний процес долучення через знищення, який полягає в тому, щоб ліквідувати, а потім змусити говорити зниклі види, і добитися- таки від них визнання свого зникнення. Зму сити говорити тварин, як змушували говори ти божевільних, дітей, секс (Фуко). Це тим більш ілюзорно для тварин, що їхній прин цип невизначеності, до якого вони змушують людину з моменту розриву їхнього союзу, ґрунтується на тому, що вони не розмовляють. Історичною відповіддю на виклик божевіл ля стала гіпотеза про несвідоме. Несвідоме є тим логістичним засобом, який дає змогу ос мислювати божевілля (і, більш загально, будь- яке дивне чи аномальне утворення) у системі смислу, розширеній до відсутності смислу, і 13» |