Simulacres et simulation жан Бодріяр симулякри


ІСТОРІЯ 64 Жан Бодріяр. СИМУЛЯКРИ І СИМУЛЯЦЩ



Pdf көрінісі
бет39/140
Дата26.05.2024
өлшемі1.67 Mb.
#501876
1   ...   35   36   37   38   39   40   41   42   ...   140
Symuliakry i symuliatsiia

ІСТОРІЯ
64 Жан Бодріяр. СИМУЛЯКРИ І СИМУЛЯЦЩ 
цес імплозії, воно заморожує все навколо себе, 
воно поглинає будь-яку живу енергію. 
Ядерне є водночас кульмінаційною точ­
кою наявної енергії та максимізацією систем 
контролю будь-якої енергії. Блокувальні за­
ходи і контроль зростають тією самою мірою 
(і, без сумніву, ще більшою),
Щ О Й М О Ж Л И В О - ] 
сті розкріпачення. Це вже було апорією су­
часних революцій. І в цьому ще й абсолю­
тний парадокс ядерного. Енергії замерзають 
біля власного вогнища, вони відстрашують 
самі себе. Ми більше не бачимо, що за про­
ект, що за влада, що за стратегія, що за сю­
жет може бути за цією огорожею, за цим гі-| 
гантським насиченням системи своїми вла­
сними силами, відтепер нейтралізованими,! 
невикористовуваними, незрозумілими, неви-
буховими,— хіба що можливість вибуху, 
спрямованого досередини, імплозії, в якій усі 
ці енергії знищаться в катастрофічному про­
цесі (у буквальному значенні, тобто в значенні 
реверсії всього циклу до найнижчої точки, 
реверсії енергій до свого найнижчого порога). 
: РЕТРОСЦЕНАРІЙ 
У період насильницької і дійсної історії (ска­
жімо, в період міжвоєння та "холодної війни") 
міф завойовує кінематограф, як його уявний 
зміст. Це золотий вік для великих воскресінь 
деспотичного та легендарного. Міф, витісне­
ний з реального насильством історії, знахо­
дить притулок на кіноекрані. 
Сьогодні вже сама історія завойовує кіне­
матограф за тим самим сценарієм,— істори­
чну мету витіснено з нашого життя за допо­
могою цього різновиду гігантської нейтралі­
зації, який отримав назву мирного співісну­
вання у світовому масштабі, та умиротворе­
ної монотонності в масштабі буденного,— ця 
історія, що її вигнало закляттям суспільство 
у стані повільного чи раптового замерзання, 
з напруженням святкує своє воскресіння на 
екранах, за тим самим перебігом, який зму­
шував оживати на них втрачені міфи. 
Історія — це наша втрачена референція, 
тобто наш міф. Саме в такій ролі вона прихо­
дить на зміну міфам на кіноекрані. Було б 
ілюзією радіти з цього "усвідомлення історії 
кінематографом", подібно до того, як раділи 
із "вступу політики до університету". Те саме 
непорозуміння, та сама містифікація. Політи­
ка, яка входить до університету, виходить з 
історії, це ретрополітика, позбавлена своєї 
субстанції й легалізована у своєму поверхо­
вому виконанні, майданчик для ігор і поле 
Для авантюр, ця політика подібна до сексу-


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   35   36   37   38   39   40   41   42   ...   140




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет