Simulacres et simulation жан Бодріяр симулякри


 Жан Бодріяр. СИМУЛЯКРИ І СИМУЛЯЦІЯ



Pdf көрінісі
бет48/140
Дата26.05.2024
өлшемі1.67 Mb.
#501876
1   ...   44   45   46   47   48   49   50   51   ...   140
Symuliakry i symuliatsiia

80 Жан Бодріяр. СИМУЛЯКРИ І СИМУЛЯЦІЯ 
плозивним: воно охолоджує та нейтралізує 
смисл і енергію подій. Ядерне ж приховує за 
гаданим ризиком експлозії, тобто процесом га­
рячої катастрофи, тривалу холодну катастро­
фу, універсалізацію системи відстрашування. 
І наприкінці фільму масове втручання пре­
си та телебачення, друге за ліком, знову про­
вокує драму — вбивство технічного директо­
ра бійцями бригади спеціального призначен­
ня, — драму, покликану замінити ядерну ка­
тастрофу, яка не відбудеться. 
Гомологія ядерного та телебачення прочи­
тується безпосередньо у відеоряді: ніщо так 
не схоже на центр спостереження та дистан­
ційного керування електростанцією, як теле­
візійні студії, і пульти управління ядерним 
процесом змішуються в одному уявному з 
пультами управління в студіях запису та те­
лемовлення. Тож усе проходить між цими 
двома полюсами: інший центр, центр реакто­
ра, загалом істинний центр справи, про який 
ми нічого не знаємо, цей центр схожий на ре­
альне, приховане й нерозбірливе і, по суті, не 
має жодного значення у фільмі (коли нам на­
магаються це підказати через неминучий ха­
рактер катастрофи, в плані уявного це не 
проходить: драма розігрується на екрані, і ні­
де більше). 
"Гарисбург"
1
, "Вотерґейт" і "Мережа": ось 
така трилогія "Китайського синдрому" — за­
плутана трилогія, в якій вже не розібрати, що 
є наслідком або симптомом іншого: чи іде­
ологічний аргумент (ефект Вотерґейту) не є 
лише симптомом ядерного (ефект Гарісбур-
га) або інформаційної моделі (ефект Мере­
жі) — чи реальне (Гарисбург) не є лише сим-
1
 Інцидент -на атомній електростанції в Три-Майлзі, 
що стався ледь не відразу після виходу фільму. 
"Китайський синдром" 
81 
птомом уявного (Мережа і Китайський синд­
ром), або ж навпаки? Дивовижна нечіткість, 
ідеальне сузір'я симуляції. Тож яка чудова 
назва — "Китайський синдром", адже ревер-
сивність симптомів і їхня конвергенція в од­
ному процесі становлять саме те, що ми на­
зиваємо синдромом, — те, що він китайсь­
кий, лише додає йому поетичного та менталь­
ного присмаку головоломки чи особливо жор­
стокого катування. 
Нав'язливе поєднання "Китайського синд­
рому" та Гарисбурґа. Але чи настільки мимо­
вільне все це? Навіть без встановлення між 
симуляцією та реальним точних магічних 
зв'язків стає зрозумілим, що Синдром таки 
має стосунок до "реальної" катастрофи в Га­
рисбургу, але не відповідно до причинної ло­
гіки, а завдяки відносинам зараження і мов­
чазної аналогії, котрі пов'язують реальне з 
моделями та симулякрами: індукції ядерного 
через телебачення у фільмі з тривожною оче­
видністю відповідає індукція через фільм 
ядерного інциденту в Гарисбургу. Дивна пре­
цесія фільму щодо реального, найдивовижні-
ша з-поміж тих, які нам було дано спостері­
гати: реальне один до одного відтворило си-
мулякр, у тому числі щодо суспензивного, 
незавершеного характеру катастрофи, що є 
головним з точки зору відстрашування: ре­
альне підлаштувалося під фільм, щоб створи­
ти симуляцію катастрофи. 
Звідси до того, щоб перевернути нашу ло­
гіку й побачити в "Китайському синдромі" ре­
альну подію, а в Гарисбургу — її симулякр, 
залишається лише один крок, який необхідно 
зробити без зайвих міркувань. Адже саме за 
Цією логікою ядерна рельність випливає у фі­
льмі з телевізійного ефекту, а Гарисбург ви-


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   44   45   46   47   48   49   50   51   ...   140




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет