Simulacres et simulation жан Бодріяр симулякри
жүктеу/скачать 1.67 Mb. Pdf көрінісі
|
- Бұл бет үшін навигация:
- «АПОКАЛІПСИС СЬОГОДНІ"
| "Китайський синдром"
85 я на вічному й тривожному очіку ванні ядерного зіткнення. Атом і ядерне створені для того, щоб їх розсіювали з метою відстрашування, тож слід, щоб сила катаст рофи, замість того, аби по-дурному вибухну ти розсіялася гомеопатичними, молекуля рними дозами в неперервних мережах інфор мації- Саме це справжнє зараження: не біоло гічне чи радіоактивне зараження, а менталь на деструктуризація за допомогою менталь ної стратегії катастрофи. Якщо добре придивитися, то фільм вво дить нас у це і, просуваючись далі, дає нам урок, діаметрально протилежний урокові Во тергейту: якщо вся стратегія сьогодні полягає в ментальному терорі та у відстрашуванні, пов'язаному з тривожним очікуванням і ві чною симуляцією катастрофи, тоді єдиним способом дещо виправити сценарій було б прикликати катастрофу, викликати чи повто рно зумовити реальну катастрофу. Адже саме до цього час від часу вдається Природа: у хвилини свого натхнення Бог за допомогою катаклізмів руйнує рівновагу терору, в якій зачинили себе людські створіння. У плані, ближчому до нас: саме до цього вдається й тероризм — демонструє реальне, відчутне на дотик насильство, протиставляючи його не видимому насильству служб безпеки. Втім, саме в цьому його двозначність. «АПОКАЛІПСИС СЬОГОДНІ" Копола знімає свій фільм так, як американці вели війну,— у цьому сенсі це найкраще з можливих свідчень,— з такою самою відсут ністю почуття міри, з такою самою надмір ністю засобів, з такою самою жахливою про стодушністю ... і з таким самим успіхом. Вій на як стан галюцинації, війна як технологічна й психоделічна фантазія, війна як чергування спеціальних ефектів, війна, яка стала кіно фільмом задовго до того, як її почали зні мати. Війна зникає в технологічному тесті, і для американців вона є в першу чергу саме цим: полігоном, велетенським майданчиком для тестування своїх озброєнь, своїх методів, своєї моці. Копола не робить нічого іншого: він тестує інтервенційну міць кінематографа, тестує вплив кінематографа, який став роздутою по над міру машинерією спеціальних ефектів. У цьому сенсі його фільм таки є, хай там як, продовженням війни іншими засобами, за вершенням цієї незавершеної війни, її апо феозом. Війна стала фільмом, фільм став вій ною, і те, й інше об'єдналися у своєму спіль ному виливі через техніку. Справжню війну веде Копола, який подіб ний у цьому до Вестморленда (за винятком геніальної іронії з філіпінськими лісами та селами, покритими напалмом для зображен ня південнов'єтнамського пекла); кінемато- |