Гіпермаркет і гіпертовар
115
таніном для нових агрегатів, як це інколи бу
ває ще з університетом чи заводом,— але не
із заводом XIX століття чи заводом, винесе
ним із центру, який, не руйнуючи орбіти мі
ста, розміщується в передмісті, а із складаль
ним заводом, автоматизованим і з електрон
ним керуванням, тобто таким, що відпові
дає функції та виробничому процесу, повні
стю позбавленим ознак територіальності. У
випадку з цим заводом, так само як з гіпер-
маркетом або новим університетом, ми біль
ше не маємо справи з функціями (торгівлею,
роботою, здобуванням знань, дозвіллям), які
автомізуються і переміщуються в інше місце
(що є характерним ще для "модерного" роз
гортання міста), але з моделлю дезінтеграції
функцій, невизначеності функцій та дезінте
грації самого міста, котра переноситься за
межі міста і розглядається як гіперреальна
модель, як ядро синтезованої агломерації, що
вже не має нічого спільного з містом. Запере
чні сателіти міста, що позначають кінець мі
ста, навіть міста сучасного, як визначеного
простору з якісними ознаками, як оригіналь
ного синтетичного продукту суспільства.
Можна було б вважати, що ця імплантація
відповідає раціоналізації різних функцій. Але
насправді, щойно якась функція гіперспе-
ціалізується такою мірою, що її можна спро
ектувати на місцевості в готовому вигляді
практично з нічого, вона втрачає свою власну
мету та стає абсолютно іншим: багатофунк
ціональним ядром, комплексом з "чорних
скриньок" з багатьма входами і виходами,
осередком конвекції та руйнування. Ці заво
ди і ці університети більше не є ані заводами,
ані університетами, і гіпермаркети вже не ма
ють нічого від маркету (ринку). Чудернацькі
нові предмети, абсолютною моделлю яких,
8
:
|