Імплозія смислу в засобах інформації 123
би масової інформації), тобто інстанції, яка
була б посередником між однією реальністю
та іншою, між одним станом реального та ін
шим. Ні за змістом, ні за формою. Саме це з
точністю й означає імплозія. Абсорбцію по
люсів, одного в одному, коротке замикання
між полюсами будь-якої диференційної си
стеми смислу, знищення протилежних термі
нів і протиставлень, у тому числі протиста
влення між медіумом і реальним, — отже,
неможливість будь-якого опосередкованого
вираження одного іншим або посередництва
між ними. Циркуляцію всіх виявів медіуму.
Неможливість смислу, у значенні однобічно
го вектора, що веде від одного полюса до ін
шого. Необхідно до кінця проаналізувати цю
критичну, але оригінальну ситуацію: вона
єдина, що лишається нам. Марно мріяти про
революцію за змістом, марно мріяти про ре
волюцію за формою, тому що медіум і реаль
не становлять віднині єдину туманність, яку
неможливо розшифрувати в її істинності.
Це встановлення імплозії змісту, абсорбції
смислу, розсіяння самого медіуму, резорбції
будь-якої діалектики комунікації в тотальній
циркуляції моделі, імплозії соціального в ма
сах може видатися катастрофічним і відчай
душним. Однак воно виглядає таким лише з
точки зору ідеалізму, який повністю домінує
над нашим баченням інформації. Ми всі жи
вимося нестямним ідеалізмом смислу та ко
мунікації, ідеалізмом комунікації через
смисл, і з цього погляду на нас чигає саме
катастрофа смислу.
Однак слід розуміти, що термін "катастро
фа" має "катастрофічне" значення кінця та
знищення лише при лінійному баченні нако
пичення, виробничої доцільності, яке нам на
в'язує система. Сам термін в етимологічному
|