126 Жан Бодріяр. СИМУЛЯКРИ 1 СИМУЛЯЦІЯ
жливі варіанти непокори, бунту, емансипації,
одне слово, справжнісінькі претензії суб'єк
та. Вимозі бути суб'єктом вона так само впе
рто та ефективно протиставляє опір, прита
манний предметові, тобто зовсім протилеж
не: інфантилізм, гіперконформізм, повну за
лежність, пасивність, ідіотизм. Жодна з двох
стратегій не має більшої об'єктивної цінно
сті, ніж інша. Опір суб'єкта сьогодні однобо
ко цінується вище і розглядається як позити
вний — так само, як у політичній сфері лише
поведінка, спрямована на звільнення, еман
сипацію, самовираження, становлення в яко
сті політичного суб'єкта, вважається гідною
та підривною. Це означає ігнорування впли
ву, такого самого і, безумовно, набагато зна
чнішого, всієї поведінки предмета, відмови
від позиції суб'єкта та усвідомлення — саме
такою є поведінка маси, — яку ми пускаємо
в непам'ять під зневажливим терміном відчу
ження та пасивності. Поведінка, спрямована
на визволення, відповідає одному з аспектів
системи, постійному ультиматуму, який ви
сувається нам з тим, щоб ми перетворювали
ся на чистий предмет, але вона аж ніяк не
відповідає іншій вимозі, яка полягає в тому,
щоб ми ставали суб'єктами, щоб ми звільня
лися, щоб ми самовиражалися за будь-яку ці
ну, щоб ми голосували, виробляли, приймали
рішення, говорили, брали участь, грали в
гру,— в шантажі та ультиматумі, так само се
рйозному, як перший, ще серйознішому, без
сумніву, у наш час. Стратегічний опір систе
мі, що використовує як аргумент пригно
блення та репресії, полягає у вимозі звільнен
ня суб'єкта. Однак це є відображенням ра
дше попередньої фази системи, і навіть якщо
ми ще стикаємося з нею, вона вже не страте
гічне поле бою: сучасний аргумент систе-
Достарыңызбен бөлісу: |