130 Жан Бодріяр. СИМУЛЯКРИ І СИМУЛЯЦІЯ
Цей довгий шлях до передаваності, а від
так до повної сполучуваності, котра являє со
бою сполучуваність
поверхневої прозорості
всіх речей на світі, їх
абсолютної реклами
(щодо якої професійна реклама є лише ще
однією епізодичною формою), можна про
стежити через перипетії пропаганди.
Реклама і пропаганда набувають свого по
вного розмаху, починаючи з часів Жовтневої
революції та світової кризи 1929 року. Оби
дві є масовими мовами, породженими масо
вим виробництвом чи то ідей, чи то товарів,
тож їхні регістри, спочатку відокремлені, тя
жіють до поступового зближення. Пропа
ганда перетворилася на маркетинг та мерчан-
дайзинґ стрижневих ідей, політичних діячів
та партій з їхніми "марками-репутаціями".
Вона наближається до реклами як моделі, що
є носієм єдиної, великої і справжньої, стриж
невої ідеї цього суспільства конкуренції: то
вар і марка. Це зближення визначає природу
суспільства (нашого суспільства), в якому
більше не існує різниці між економічним і
політичним, адже в ньому від краю до краю
панує одна й та сама мова, відтак суспільст
ва, в якому політична економія, у буквально
му значенні, зреалізувалася нарешті повною
мірою. Тобто розчинилася як специфічна ін
станція (як історична форма суспільного про
тиріччя), знайшла свій розв'язок, абсорбува
лася в мові без протиріч, як марення, адже
зазнала лише поверхневого напруження.
Наступний період розпочинається тоді, ко
ли сама мова соціального, після того як це
зробила мова політичного, починає збігатися
з цим чарівливим і настійним спокушанням
млявої мови, коли соціальне починає рекла
мувати себе, починає добуватися широкого
визнання, намагаючись нав'язати свою ма-
Достарыңызбен бөлісу: