Стаття 3: «Здоров’я людини, як і її життя, особиста честь, гідність, недоторканність та безпека, визначено найвищою соціальною цінністю» Конституція України

3. Визначити найбільш ефективні методи боротьби у підлітковому віці зі шкідливими звичками.

Закінчи речення:

2. Цигарка в руці — це показник______________________________________

__________________________________________________________________

3. Для того, щоб кинути палити, потрібно ______________________________

4. Паління дає мені можливість _______________________________________

Анкета для учнів «Я та алкоголь»

(Пропонується учням, якщо у класі виявлено випадки вживання алкогольних напоїв)

1. 
   Чи пам'ятаєш ти, в якому віці вперше спробував алко­голь?
   
2. 
   Що це був за напій?
   
3. 
   Хто тобі його запропонував?
   
4. 
   Як ти поставився до цієї пропозиції?
   
5. 
   Як часто ти вживаєш спиртні напої?
   
6. 
   Що може послужити приводом для вживання алко­голю?
   
7. 
   Ти сам купуєш алкоголь чи тебе пригощають?
   
8. 
   Які у тебе виникають відчуття під час вживання алко­голю?
   
9. 
   Чи сварять тебе батьки за вживання алкоголю?
   

10. 
    Як ти реагуєш на зауваження батьків?
    
11. 
    Чи пропонують тобі спиртні напої твої рідні?
    
12. 
    Ти відмовляєшся чи п'єш разом із ними?
    
13. 
    Скільки ти можеш випити за один раз?
    

1. Наш син/донька вживає спиртні напої:

а) інколи;

б) ніколи;

в) рідко;

г) часто.

2. Ми як батьки:

а) намагаємось із цим боротися;

б) не бачимо нічого страшного, якщо дитина іноді вживає спиртне;

в) сподіваємось, що все минеться само собою

З. У нашій родині ми вживаємо спиртне:

а) дуже рідко;

б) у свята;

в) як усі;

г) ніколи;

д) коли в цьому є потреба.

4. Друзі нашого сина/доньки:

а) зовсім не вживають алкоголь;

б) п'ють лише легке спиртне;

в) п'ють досить часто;

г) п'ють інколи;

д) не можуть обійтись без спиртного.

5. Ми вважаємо, що в родині:

а) можна обійтись без вживання спиртних напоїв;

б) неможна обійтись без вживання спиртних напоїв;

в) усе залежить від ситуації;

г) можна вживати спиртне, але лише у великі свята.
На класній дошці написано вислови:

«Потрібно підтримувати міцність тіла, щоб зберегти міцність Духа».

(В. Гюго)

«Від вина гине краса, вином скорочується молодість».

(Горацій)

«Жодне тіло не може бути на стільки міцним, щоб вино не могло зашкодити йому».

(Плутарх)

Хід зборів

Бесіда Звичка — друга натура?

Підростають наші діти... Із маленьких безпомічних діт­лахів вони перетворюються на підлітків. Зростають діти, і більш серйозними стають проблеми, з якими ми стикає­мось.

Сьогодні мені б хотілося запропонувати вам замисли­тись про шкідливі звички, що підстерігають на життєвому шляху кожну людину, що здатні перекреслити все життя.

Як вберегти свою дитину від куріння, алкоголю, наркотиків? Можливо, ми не знайдемо сьогодні унікального рецеп­ту, але спробуємо розібратись у цій проблемі.

Звичка— друга натура... Як часто ми чуємо ці слова. Кожна людина має багато звичок, як шкідливих, так і ко­рисних. Звички — це автоматизовані дії, які виявляються незалежно від бажань людини. Корисні звички допомага­ють нам відчути себе зібраною людиною, організованою, го­товою до подолання труднощів. Вони допомагають людині підчас стресу, в умовах дефіциту часу. На жаль, у людей — і дорослих, і дітей — самі по собі виникають не лише ко­рисні, але й шкідливі звички. Будь-яка звичка з'являється не випадково. Про­блему шкідливих звичок вирішують і психологи, і педаго­ги, зі шкідливими звичками дітей борються і батьки.

Чому підлітки починають палити, вживати алкоголь?

Підлітковий вік — вік становлення. Підліток ще погано знає навколишній світ, самого себе. Він поспішає жити, увійти у світ дорослих людей, все хоче попробувати, про все скласти власну думку. Якщо ж до цього додати чимало

1. 
   Бажання походити на своїх друзів, знайомих, відповіда­ти своїй групі однолітків.
   
2. 
   Бажання відчути нові приємні відчуття, про які так ба­гато розповідають освічені знайомі.
   
3. 
   Цікавість, прагнення випробувати себе у,новій, майже екстремальній ситуації.
   
4. 
   Вплив авторитетної для підлітка людини.
   
5. 
   Прагнення забутися, розслабитися, зняти напряг, не­приємні відчуття.
   
6. 
   Прагнення демонстративного протесту.
   

Існує дві головні причини, через які батьки ухиляються від розмов з дитиною про тютюн та алкоголь:

батьки вважають, що не мають права говорити про це, адже самі палять або вживають алкоголь;

батьки не вважають за необхідне торкатись цієї пробле­ми, тому що самі не палять і не вживають алкоголь і гада­ють, що їхнього прикладу для дитини достатньо.

Шановні батьки, в обох випадках ви робите помилку. Незалежно від того, вживаєте ви самі чи ні, розмова на цю тему завжди корисна. Ваша дитина ще не визначилась, тому її може «занести» в будь-який бік. Дуже важливо не ухилятись від запитань дитини з приводу вашої особистої поведінки.

Однак, чим більш відвертими будете ви, тим простіше буде вашій дитині зрозуміти те, що ви говорите. Напри­клад, ви можете сказати, що добре розумієте ту шкоду, яку завдає паління, але самі не в змозі позбавитись цієї звички. Якщо у вашій родині. ніхто не палить і не п'є, то ви напевне подаєте гарний приклад. Проте, й на практиці буває і так, що позитивна атмосфера в родині сама по собі не виховує в ди­тині протидію зовнішньому впливу. Тож і в цьому випадку підлітку потрібна батьківська порада. Що ж допоможе ди­тині протистояти біді?

1) Внутрішній самоконтроль і визначення життєвої мети (вона, звичайно, може змінюватись, але головне, що така мета є;

2) любов до батьків, бажання бути поруч із ними;

3) можливість активної участі в суспільному житті (відві­дування гуртків, спортивних секцій, студій);

4) бажання вчитися, успіхи у навчанні;

5) визнання і заохочування з боку оточуючих (дитина від­чуває свою значимість, повагу до себе).

Ось на ці фактори батьки мають звернути увагу в першу чергу і на їх основі будувати спілкування із дітьми і їхнє заховання.

Перш за все визначте, що ви хочете донести до свідо­мості дитини, яку думку сформувати? Пам'ятайте, метою вашої розмови про Негативний вплив вживання алкоголю, тютюну — не відгородити дитину від зіткнення із цими речовинами, але навчити приймати розумні рішення, займати правильну і відповідальну позицію при зустрічі з цими, речовинами, тобто — уміти накласти на себе обмеження, а стосовно деяких речовин (тютюну, наркотиків) — уміти явністю відмовитись від їх вживання.

У реальному житті існують деякі труднощі дотримання прийнятого рішення, тому обов'язково має бути обговорена тема існування і важливості соціального впливу. Ваша дитина повинна знати про вплив оточення на неї (а також на вплив, який вона може здійснити на своє оточення), Підліток повинен навчитися казати «ні» тому, хто пропонує йому щось погане. Тому батьки мають виявляти інтерес до того, чим займаються друзі їхньої дитини.

Як загартувати дитину настільки, щоб вона могла сказати «ні» спокусі? Відповідь шукають дорослі по всьому сві­ті.. Психологи радять батькам поставити перед собою два завдання:

• 
  сформувати в дитини ставлення до спокуси, уміння дати їй точну оцінку і сказати собі: «Так, у світі є ба­гато речей, що приносять задоволення. Деякі з них небезпечні, і я зумію побудувати своє життя без них»;
  
• 
  створити умови для об'єднання підлітків навколо по­зитивних цілей. Фахівці пропонують практичні поради, які можуть ви­явитись корисними підлітку в певних ситуаціях. Вони пи­шуть, що відмова від спиртного або наркотиків—не така вже легка справа. Вона потребує серйозного обмірковуван­ня, певної практики і підтримки зі сторони, а головне — сили волі. Психологи пропонують навчити дитину скори­стуватися найбільш прийнятною відповіддю при ВІДМОВІ від запропонованого наркотику чи алкоголю.
  

«Дякую, ні. Це не в моєму стилі»

«Дякую, ні. Мені час на тренування»

«Дякую, ні. Мені це не до вподоби»

Форма відмови може бути будь-якою. Важливо, щоб вона була рішучою. Якщо вам вдасться запевнити підлітка, що саме відмова від наркотику, а не його вживання — озна­ка сили та дорослості, то ви захистите його від жахливого Лиха — наркоманії. Це ж можна сказати і про алкоголь та паління. Було б добре, якби дитина знала, що ті, хто про­понує їй легкий «кайф», можуть бути легко викриті.

Наприклад, зацікавлена у розповсюдженні наркотиків людина зазвичай каже:

1. 
   «Наркотики вживають сильні і талановиті люди». Фактично: всі вони, якщо навіть були такими,' дуже скоро втратили свої силу і талант.
   
2. 
   «Наркотик робить людину вільною».
   

3. «Наркотики бувають «всерйоз» і «не всерйоз» — від них завжди можна відмовитись».

Фактично: вони перетворюють життя на безкінечну бо­ротьбу за існування.

4. «Наркотики допомагають вирішити життєві проблеми». Фактично: вони перетворюють життя на суцільну проблему

5. «Наркотики, як пригодницький роман — позбавляють від нудьгування і прози життя». Фактично; позбавляють, але разом із життям.

Як дізнатися, що дитина щось вживає?

Багато батьків побоюються того, що їхня дитина ро­бить чимало небезпечних речей, а вони про це не підозрю­ють. Вони хотіли б знати, як це можна визначити, якщо зловживання дійсно існує. Однак, не дивлячись на те, що симптоми вживання відомі, навіть якщо ви будете трима­ти в руках аркуш зі списком таких симптомів, неможли­во визначити, що саме вживає наша дитина. Тому можна дати добру пораду: якщо поведінка вашої дитини стала не такою, як зазвичай, ви можете, не ставлячи прямих запи­тань, розпитати, чи не вживає вона якихось речовин?

Батьки мають обов'язково звернути увагу на такі зміни у поведінці дитини:

1. 
   Раптова зміна друзів.
   
2. 
   Різке погіршення поведінки.
   
3. 
   Зміна у харчуванні, смакових звичках.
   

5. 
   Різки зміни настрою.
   
6. 
   Повна втрата попередніх інтересів.
   
7. 
   Раптові порушення координації рухів.
   

9. На фоні повного здоров'я— розширені зіниці, почервонілі очі, кашель, нежить, блювання.

Однак бути уважним до дитини — це не значить пильно наглядати за кожним її кроком і підозрювати в усьому по­ганому. Це значить — любити і підтримувати її. Дуже дав­но відома американська акторка Марлен Дітріх так сказала про свою матір: «Міцніше підлоги під ногами, коли я була маленькою. Міцніше скелі, коли потрібна була підтримка, й набагато міцніше скелі в мить, коли стоїш без допомоги і готовий бігти стрімголов».

1. Батькам пропонується обговорити питання.

1. 
   Чи вважаєте ви за необхідне відзначати свята вжи­ванням алкогольних напоїв? Чому?
   
2. 
   У вашої дитини наближається день народження. Він хоче придбати пляшку вина. Ваші дії?
   

2. Класний керівник розділяє батьків на три групи. Кож­ній групі пропонується розробити перелік аргументів для підлітків щодо небезпеки шкідливих звичок (палін­ня, вживання алкоголю, наркотиків). Перелік може розпочинатися, наприклад, таким висловом:. «Падіння шкідливе і небезпечне, тому що:...».

3. Після виступу батьків класний керівник роздає їм роздруковані пам'ятки із запитаннями, що примусять під­літка замислитись і правильно повестись у випадку, коли йому запропонують наркотичні речовини.

Пам'ятка для підлітків

1. 
   Чому, з якою метою пропонують безкоштовно речовину, що коштує дорого і яку можна дістати лише за гроші або в обмін на цінні речі?
   
2. 
   Вживає наркотики людина, яка пропонує їх тобі, чи лише «пригощає» інших?
   
3. 
   Якщо вона сама не вживає наркотик, то навіщо пропо­нує його іншим? Якщо ж вживає, то чи може без нього обходитись? Коли стверджує, що так, як це може дове­сти на дії?
   
4. 
   Свою відмову від пропозиції спробувати наркотик мож­на супроводжувати такими висловами: «У мене алер­гія», «Я підтримую форму для спорту», «Мені час на побачення».
   

1. Розширити уявлення батьків про роль та зміст поняття «здоров'я дітей», дати реко­мендації щодо основних напрямків розвитку фізично здорової дитини.

1. 
   Якими видами спорту тобі подобається займатися?
   
2. 
   Як ти почуваєшся після цих занять?
   
3. 
   Чи згоден (згодна) ти з думкою: «Спорт — це здоров'я»? Чому?
   
4. 
   Чи любиш ти уроки фізкультури?
   
5. 
   Чим саме тобі подобається займатись на цих уроках?
   

6. 
   Що б ти хотів (хотіла) виправити (вдосконалити) за до­помогою цих уроків?
   
7. 
   Твої побажання вчителю фізичної культури.
   

Шановні батьки! Кожен із нас знає, що найголовні­ше вжитті будь-якої людини, а особливо дитини, — це здоров'я. Про необхідність здорового способу життя нині можна почути звідусіль, в першу чергу із засобів масової

інформації. Ми знаємо, як важливо бути здоровим, фізично повноцінним. Та чи завжди ми приділяємо належну увагу цій проблемі, виховуючи та розвиваючи свою дитину? За­думаймося над цим.

Існують різні визначення поняття «здоров'я»: «стан організму поза хворобою»; «стан, при якому різноманітні фізіологічні показники не виходять за межі норми» (тоб­то нормальний кров'яний тиск, нормальний аналіз крові тощо.) Організацією Об'єднаних Націй здоров'ю було дане наступне визначення: «Здоров'я — стан повного фізичного, психічного, соціального та морального благополуччя, а не тільки відсутність захворювань та нездужань».

Кожен інтуїтивно відчуває, що може бути і «багато здо­ров'я» і «мало здоров'я». В останньому випадку ця якість явно нестійка: від найменшої зовнішньої дії виникає хво­роба — і здоров'я як не бувало.

Проблеми здоров'я у дітей шкільного віку

Досвід запевняє утому, що приблизно у 85 % учнів, які погано вчаться, головна причина відставання у на­вчанні — незадовільний стан здоров'я, якесь нездужання чи захворювання, найчастіше цілком непомітне, таке, що піддається лікуванню лише спільними зусиллями матері, батька, лікаря та вчителя. Приховані, замасковані дитячою живістю, рухливістю нездужання та захворювання серцево-судинної системи, дихальних шляхів, шлунково-кишкові дуже часто є не хворобою, а відхиленням від нормального стану здоров'я. Багаторічні спостереження фахівців пока­зали, що так зване сповільнене мислення — це у багатьох випадках наслідок нездужання, якого не відчуває і сама ди­тина, а не якихось фізіологічних змін чи порушень функ­цій клітин кори півкуль. В окремих дітей можна помітити хворобливо бліді обличчя, відсутність апетиту тощо. При цьому дитина втрачає здатність до зосередженої розумової праці. Особливо зростає число нездужань у період бурхли­вого росту організму.

У цей час особливо потрібні «резервні потужності» орга­нів та організму в цілому, які вмикаються при дії зовніш­ніх шкідливих факторів чи при власних великих наванта­женнях та утримують фізіологічні показники у нормі.

Як добути ці резерви? Лише через навантаження, через вправи, через зусилля та обмеження; лише тренуванням м'язів, серця, легень, нервів. Радикальним лікуванням у таких випадках також є зміна режиму праці та відпочин­ку: тривале перебування на свіжому повітрі, сон при від­критій кватирці, вчасний відхід до сну та ранній підйом, належне харчування.

І неодмінно, щоб мати добре здоров'я, не хворіти, а як­що хворіти, то не тяжко, необхідні постійні вправи. Часто наші діти хворіють тому, що вони мало рухаються, їдять надмірну кількість жирної їжі, їх змалечку занадто тепло одягають, позбавляють свіжого повітря та іноді неконтрольовано «напихають» ліками.

Головні труднощі фізичного виховання та освіти — у дозуванні виховальних дій. У якому віці і скільки, «ви­ховувати» , збільшувати обмеження чи заохочення? Засоби та методи — також важливе питання. Багато залежить від особистості вихователя та індивідуальних особливостей дитини.

Правильно оцінити нахили своєї дитини — це умова, без якої нема виховання. Батьки повинні обов'язково ставити перед собою цю задачу та цілеспрямовано змалку спостері­гати за дитиною, порівнювати її з іншими дітьми, радитися з педагогами, психологами.

Важливу роль у розвитку фізично здорової дитини має ві­діграти фізкультура та спорт, загартування. Вони тренують не лише тіло, але й характер. Ігри та спорт виховують това­риськість, комунікабельність, згуртованість. Ніхто не сумні­вається у користі здоров'я, але воно не прийде само, без пра­ці. Потрібні напруження та обмеження, потрібна воля. На щастя* розвити та зберегти Здоров'я дитини простіше, ніж дорослої людини. У дитячому організмі ще діють уроджені програми активності, які є необхідним елементом росту.

Батьки не можуть бути осторонь фізичного виховання дитини. Позитивний вплив, як правило, має їх особистий приклад.

Пам'ятайте, що повністю вберегти дітей від хвороб — неможливо. І цьому є ряд причин. Найперша — мікроби. Вони дуже різноманітні. Захист є, але поки сформується імунітет, слід 1—2—3 тижні прохворіти. Для здорової ди­тини, та ще й при сучасній медицині, такі хвороби безпеч­ні. Організм у змозі впоратися з ними сам, навіть без будь-якого лікування — що у дійсності і буває.

Рекомендації щодо здорового способу життя та подолання хвороб

Потрібно вірити у здоров'я і не боятися хвороб, меди­каменти без необхідності не вживати. Правильне харчу­вання, фізкультура і загартовування насамперед стимулю­ють нашу імунну систему, яка рятує від інфекції. Хороше тренування фізкультурою серцево-судинної та дихальної систем є додатковою гарантією. Обмежене та різноманітне харчування захищає шлунково-кишковий тракт та обмін речовин. Здоров'я, сила та краса визначають хороший на­стрій дитини. Але вони не вирішують питання її щастя. Не­обхідно пам'ятати: щоб бути здоровим, дуже важливо бути щасливим. Такою є логіка прямих та зворотних зв'язків. Психологічні напруження, неприємності є такими ж шкід­ливими для тілесного здоров'я дітей, як і дорослих. Тому особливо важлива духовна атмосфера у родині та успіхи ди­тини у суспільному житті, тобто коли вона достатньо добре навчається та займає гідне місце серед товаришів по силі, спритності, розуму.

Будь-яка хвороба, завдаючи болю та страждань людині, перешкоджає проявленню нею духовної сили та енергії.

Ми маємо навчити своїх дітей піклуватися про своє тіло та підтримувати фізичне здоров'я, а також тому, як вберегтися від різноманітних захворювань. Кожному відо­ма приказка «У здоровому тілі здоровий дух», ще древні визнавали взаємозалежність між фізичним та духовним розвитком.

Не вилікувана хвороба, не усунене хворобливе явище у подальшому набуває хронічного характеру та може завда­ти Дітям невиправної шкоди, зруйнувати основу їх майбут­нього щастя. То ж не забувайте: якими виростуть діти — за­лежить, насамперед, саме від вас, батьків.

Пам'ятки для батьків

Проблеми здоров'я: стомленість та поганий сон. Питання раціональної організації розумової праці дітей та попередження виникнення перевтомлення, його негатив­них наслідків протягом тривалого часу привертала увагу вчених. Ось найбільш важливі висновки цих досліджень:

1. 
   Стомлення буває двох видів. Тимчасове та поверхневе стомлення знімається невеликим відпочинком, який відшкодовує витрачену енергію. Довготривале та гли­боке стомлення, причиною якого є розумове та фізичне виснаження, вимагає не лише тривалого відпочинку, релаксації для відновлення сил, але і медичного ліку­вання.
   
2. 
   Причини стомлення різноманітні та залежать від бага­тьох факторів! досвіду, роботи, зацікавленості, характе­ру роботи, яку людина виконує тощо. Так, наприклад, діти по-різному стомлюються від фізичної та розумової діяльності. Фізичні особливості (маса тіла, зріст, розви­ток м'язової системи), розумові здібності також мають великий вплив на ступінь стомленості. Якщо дитина бе­реться за справу охоче, з радістю, робочий процес та до­сягнутий при цьому успіх приносить їй задоволення, то відчуття стомленості у неї буде значно меншим, аніж у то­го, хто не виявляє зацікавленості, байдужий до роботи.
   
3. 
   Стомленість свідчить про те, що людина не може від­новити енергію ніякими іншими способами, окрім сну та відпочинку. Однак існують деякі види розумової та фізичної стомленості, при яких корисні інші способи відновлення сил. Наприклад, для ослаблених, неврасте­нічних дітей, які часто хворіють та мають слабкий тип нервової системи, характерні підвищена стомлюваність, відчуття постійного дискомфорту, зниження працездат­ності. У цьому випадку необхідно створити сприятливі умови для розвитку працездатності та провести курс лі­кування.
   

4. 
   Надмірні фізичні навантаження так само втомлюють та виснажують мозок дитини, як і розумова праця. А стом­лення, яке викликає рішення математичних задач, можна порівняти з стомленням, що викликає м'язова напруга.
   
5. 
   Однією із безсумнівних ознак перевтоми є порушення сну. Дитина швидко засинає, але потім прокидається і не спить всю ніч або, навпаки, ледве засинає.
   
6. 
   Перевтомлення може викликати у дітей різні наслідки: зниження концентрації уваги, розгубленість, погіршен­ня координації рухів. Дитина, яка перевтомилася, буває підвищено збудженою, роздратованою чи в'ялою, сльозливою, психічно вразливою. На заняттях у класі вона не може ясно викладати свої думки, її успішність та творчі здібності знижуються.
   

1. Повернувшись із школи, дитина має хоча б декілька хвилин полежати спокійно, розслабившись. Після обіду дуже добре зробити невелику прогулянку.

2. Дитині не слід годинами сидіти за підручниками. Через кожні 30 — 45 хвилин необхідно робити 15-хвилинні перерви.

3. Найкращий засіб для відновлення витраченої енергії — сон. Діти 10—12 років повинні спати 9—10 годин на добу.

Лікар відповідає на запитання батьків з теми.

Учитель фізкультури відповідає на запитання батьків з теми.

1. 
   Ознайомлення батьків з результатами анкетування уч­нів на тему «Спорт у моєму житті». Обговорення резуль­татів анкетування.
   
2. 
   Батькам пропонується обговорити ситуацію.
   

З уроків вона нерідко відпрошувалась через головні болі, чого раніше з нею не траплялося. І зовні вона вигля­дала такою змарнілою, що близькі стривожилися: «Чи не захворіла?» Тим більш, що до останнього часу її здоров'я не викликало ніяких побоювань: вона росла здоровою ди­тиною. Стурбовані батьки проаналізували все. Домашнє становище було спокійне і не могло стати причиною по­гіршення стану. У дівчинки завжди була жива, товариська вдача, доброзичливість у спілкуванні з оточуючими. У неї були гарні здібності, тому надавати першочергове значення великим навантаженням дорослі не поспішали...»

1. 
   Які, на ваш погляд, можуть бути причини погіршення самопочуття дівчинки?
   
2. 
   Якою має бути поведінка батьків у залежності від цих причин?
   
3. 
   Що може стати реальною підставою для виникнення конфліктів у цих ситуаціях?
   

Класний керівник, перевіряючи ефективність зборів, просить батьків назвати найважливіші, на їхню думку, на­прямки розвитку та виховання здорової дитини.