Стратегія вертикальної інтеграції як основа розбудови міжнародного виробництва нафтогазових тнк



Дата21.07.2016
өлшемі172.5 Kb.
#213173
О. В. Підчоса,

аспірант кафедри міжнародних фінансів Інституту міжнародних відносин

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

УДК 339.7



СТРАТЕГІЯ ВЕРТИКАЛЬНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ ЯК ОСНОВА РОЗБУДОВИ МІЖНАРОДНОГО ВИРОБНИЦТВА НАФТОГАЗОВИХ ТНК

У статті досліджується ефективність використання стратегії вертикальної інтеграції у процесі розбудови міжнародного виробництва нафтогазових ТНК у сучасних умовах розвитку галузі. Аналізуються переваги та недоліки вертикальної інтеграції, визначаються стратегічні цілі використання цієї стратегії, а також умови, за яких доцільне її використання.



Ключові слова: стратегія вертикальної інтеграції, міжнародне виробництво, нафтогазові ТНК.

А. В. Подчеса

СТРАТЕГИЯ ВЕРТИКАЛЬНОЙ ИНТЕГРАЦИИ КАК ОСНОВА РАЗВИТИЯ МЕЖДУНАРОДНОГО ПРОИЗВОДСТВА

НЕФТЕГАЗОВЫХ ТНК

В статье исследуется эффективность использования стратегии вертикальной интеграции в процессе развития международного производства нефтегазовых ТНК в современных условиях развития отрасли. Анализируются преимущества и недостатки вертикальной интеграции, и определяются стратегические цели использования данной стратегии, а также условия, при которых целесообразно ее применение.



Ключевые слова: стратегия вертикальной интеграции, международное производство, нефтегазовые ТНК.

O. V. Pidchosa

THE STRATEGY OF VERTICAL INTEGRATION AS A BASIS FOR THE DEVELOPMENT OF OIL AND

GAS TNC’S INTERNATIONAL PRODUCTION

The article examines the efficiency of the strategy of vertical integration for the expansion of oil and gas TNC’s international production in present conditions of industry development. The article also analyzes advantages and disadvantages of vertical integration, highlighted the strategic objectives of this strategy and the conditions under which it expedient to use.



Key words: strategy of vertical integration, international production, oil and gas TNC.
Постановка проблеми. Необхідність дослідження ролі стратегії вертикальної інтеграції в розбудові міжнародного виробництва нафтогазових ТНК обґрунтована його значним впливом на систему міжнародного виробництва та формування ринкової структури нафтогазової галузі, здійснення прямих іноземних інвестицій, процес злиттів і поглинань та інші важливі процеси.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вагомий внесок у розробку різних аспектів проблеми використання стратегії вертикальної інтеграції в розбудові міжнародного виробництва нафтогазових ТНК зробили такі закордонні й вітчизняні науковці, як: Ж. Девіс (Jerome Davis), Е. Інпкен (Andrew Inpken), М. Мофет (Michael H. Moffet), Д. Равенскрафт (David J. Ravenscraft), Ф. Шерер (Frederic M. Scherer), Д. Тіс (David Teece), Р. Коуз (Ronald Coase), О. І. Вільямсон (Oliver EWilliamson), М. Портер (Michael Porter), Г. Йетто-Гільє (Grazia Ietto-Gillies), О. І. Рогач, Р. Р. Шагієв, В. М. Гальперін та ін.



Метою статті є дослідження ефективності використання стратегії вертикальної інтеграції у процесі розбудови міжнародного виробництва нафтогазових ТНК у сучасних умовах розвитку галузі; аналіз переваг та недоліків вертикальної інтеграції; визначення стратегічних цілей використання цієї стратегії, а також умов, за яких доцільне її використання.

Основні результати дослідження. Нафта і газ є основними енергоресурсами сучасності, що забезпечують близько 50% загального кінцевого споживання енергії і, за прогнозами експертів, будуть залишатися ними протягом найближчих 20-ти років [1].

Нафтогазова промисловість – базова складова енергетичного сектору світової економіки. Її поточний стан та майбутній розвиток залежать від багатьох факторів, серед яких: наявність розвіданих запасів та можливість доступу до них; загальний стан розвитку галузевих технологій; поведінка основних акторів галузі.

Специфіка алокації покладів вуглеводнів і зростання попиту на продукти їх переробки зумовила стрімкий процес транснаціоналізації виробничої та збутової діяльності компаній у кінці XIX – на початку XX ст.

На сучасному етапі нафтогазові транснаціональні корпорації виступають головним організатором і координатором міжнародного виробництва в нафтогазовій галузі.

Міжнародна виробнича система нафтогазових ТНК містить мережу підконтрольних їм підприємств, а також незалежні компанії (нафтогазові компанії і спеціалізовані нафтогазові сервісні компанії), що мають стабільні тривалі бізнес-зв’язки із підрозділами вищезазначених ТНК [2, c. 23–29; 3, c. 13].

У процесі розвитку міжнародного виробництва нафтогазових ТНК найчастіше використовується вертикальна інтеграція як одна з найбільш ефективних галузевих стратегій, що забезпечує підвищення ефективності діяльності компаній.

Вертикальна інтеграція завжди була характерною рисою міжнародного виробництва нафтогазової галузі1. Результати проведених нами розрахунків свідчать про те, що сьогодні ця стратегія також використовується переважною більшістю нафтогазових ТНК усіх форм власності (табл.).

Таблиця

Ступінь вертикальної інтеграції нафтогазових ТНК у 2010 році*




Компанія

Країна

Видобуток нафти

(млн. барелів/д)



Потужності з переробки

(млн. барелів/д)



Ступень інтеграції (%)

1

Valero

США

-

2875

0

2

EnCana

Канада

62

452

13,7

3

Repsol

Іспанія

293

1233

23,8

4

Marathon Oil

США

244

1016

24,0

5

ConocoPhillips

США

871

2560

34,0

6

ExxonMobil

США

1942

5571

34,9

7

RoyalDutch/Shell

Великобританія

1619

3779

42,8

8

Total

Франція

1340

2413

55,5

9

Imperial Oil

Канада

247

442

55,9

10

Chevron

США

1923

1833

104,9

11

BP

Великобританія

2373

2127

111,6

12

Hess

США

307

227

135,2

13

Canadian National Resources

Канада

425

297

143,1

14

Lukoil

Росія

1970

1135

173,6

15

Sinopec

КНР

830

3026

27,4

16

Petrobras

Бразилія

2146

2227

96,4

17

PetroChina

КНР

2351

2256

104,2

18

ENI

Італія

997

743

134,2

19

OMV

Австрія

808

528

153,0

20

Rosneft

Росія

2027

1137

178,3

21

StatoilHydro

Норвегія

964

325

296,6

22

Petronas

Малайзія

449

545

82,4

23

PDVSA

Венесуела

2700

3105

87,0

24

Petramina

Індонезія

940

992

94,8

25

Pemex

Мексика

2622

1463

179,2

26

Socar

Азербайджан

880

442

199,1

27

NIOC

Іран

4400

1857

236,9

27

KPC

Кувейт

2700

880

306,8

29

QP

Катар

1250

350

357,1

30

LNOC

Лівія

1400

378

370,4

31

Sonatrach

Алжир

2100

450

466,7

32

Saudi Aramco

Саудівська Аравія

10500

2020

519,8

33

NNPC

Нігерія

2300

439

523,9

34

ADNOC

ОАЕ

3000

500

600,0

35

KMG

Казахстан

1550

193

803,1

35

CNPС

КНР

2800

211

1327,0

Джерело: Таблицю складено особисто автором за матеріалами Oil & Gas Journal, Financial Times, New York Times та офіційних веб-сайтів компаній [4–7]

Примітка:

* Для оцінки ступеня вертикальної інтеграції між нафтовидобутком і нафтопереробкою нами був використаний коефіцієнт самозабезпечення нафтою (КСН)2 [8].


Варто зазначити, що вертикальна інтеграція виникає насамперед там, де існує технологічний взаємозв’язок між послідовними виробничими процесами. Вертикальна інтеграція репрезентує кооперацію між декількома філіями (дивізіонами), що належать ТНК, забезпечуючи тим самим гнучкість при вирішенні технологічних та управлінських завдань. При цьому варто розрізняти вертикальну інтеграцію, що об’єднує самостійні компанії, і послідовний виробничий процес у рамках однієї компанії.

Вибір схеми реалізації вертикальної інтеграції – у вигляді дочірніх компаній або філій – залежить, перш за все, від чинного у країні законодавства.



Вертикальна інтеграція відіграє важливу роль у нафтогазовому бізнесі ТНК. Вона об’єднує виробничі процеси в рамках однієї компанії або групи компаній, які можуть здійснюватися в декількох географічних районах: від пошуку родовищ до видобутку вуглеводнів, їх подальшої переробки і маркетингу.

Види вертикальної інтеграції [9]:



  • повна інтеграція – компанія здійснює увесь цикл виробничо-технологічного процесу, формуючи єдиний ланцюг створення вартості;

  • неповна (часткова) інтеграція – частина продукції виробляється компанією, а інша – купується на ринку;

  • квазіінтеграція – виникає в результаті взаємодії компанії з іншими компаніями (шляхом створення стратегічних альянсів, асоціацій та ін.) без витрат і переходу прав власності.

Залежно від характеру спрямування інтеграції та місця компанії в ланцюзі створення вартості вертикальна інтеграція може бути прямою (Forward integration ) чи оберненою (Backward integration ) [10; 11; 12].

Компанії можуть здійснювати обернену інтеграцію, тобто в напрямку до постачальників сировини і напівфабрикатів. Така інтеграція, яку називають висхідною (Upstream integration), забезпечує виробничий процес гарантованими поставками, що є пріоритетним завданням для нафтогазових ТНК. Ще однією метою цього виду інтеграції є отримання доступу до нової технології, критично важливої для базового бізнесу.

Пряма інтеграція компаній передбачає об’єднання зусиль компанії з виробниками напівфабрикатів, кінцевої продукції, роздрібними мережами залежно від місця розташування компанії, яка інтегрується в ланцюзі створення вартості. Цей вид інтеграції, що дістав назву спадної (Downstream integration), дозволяє отримати більше інформації про споживачів і здійснювати контроль над кінцевими ланками ланцюга створення вартості.

Ефективність вертикальної інтеграції є особливо значущою при створенні повного виробничого циклу та унеможливлює появу посередників.

Однією із головних причин вертикальної інтеграції є зниження видатків завдяки переходу від ринкового обміну до внутрішньої організації. Такий ефект досягається скороченням трансакційних витрат на ринках напівфабрикатів у результаті організації продажів готової продукції за допомогою інтернаціоналізації [14, c. 11–32]. У цьому випадку окремі бізнес-одиниці іноді вводять до складу корпорації; відтак виникає можливість використання трансфертних цін.

Вертикальна інтеграція дає змогу ТНК знизити ризики:


  • висхідна інтеграція гарантує забезпечення сировиною під час дефіциту на ринку і захист від цінової волатильності, що в сучасних умовах турбулентності світового ринку вуглеводнів є надважливим завданням;

  • спадна інтеграція дозволяє впливати на ринки, забезпечуючи продажі виробленої продукції й уникаючи посередників.

Завдяки вертикальній інтеграції виникає краще розуміння того, що відбувається в кожній із ланок ланцюга створення вартості, а це, своєю чергою, дає змогу підвищити ефективність виробництва шляхом узгодження та координації дій у рамках ТНК. Наявність власного внутрішнього виробництва і споживання дозволяє створити кращі умови для взаємодії з незалежними постачальниками або споживачами, підвищуючи прибутки та зберігаючи гнучкість.

Доцільно підкреслити, що інтенсивність вертикальної інтеграції залежить від галузі й наявних можливостей компанії.



Вертикально інтегрований нафтогазовий концерн є групою компаній, що належать холдингу. Він оперує в усіх ланках ланцюга створення вартості нафтогазової галузі: пошук та видобуток; транспортування і зберігання; переробка й маркетинг; нафтохімія; суміжні види діяльності.

Вертикальна інтеграція дозволяє компанії знизити капітальні та експлуатаційні витрати, вчасно уникати ризиків, скоротити витрати часу на підготовку контрактів, забезпечити стабільність цін і поставок.



На нашу думку, варто також брати до уваги бізнес-ризики, що можуть виникати у процесі вертикальної інтеграції й повинні бути враховані в подальшій діяльності вертикально інтегрованої компанії. До таких ризиків належать:

  • інвестиційні – виникають унаслідок коливання цін на ринку (у процесі як злиттів та поглинань, так і розвитку інновацій);

  • посилення позицій конкурентів – у силу прорахунків при плануванні вертикальної інтеграції або в ході реалізації цієї стратегії;

  • вірогідність втрати гнучкості – через надмірні видатки в дочірніх компаніях.

Необхідно констатувати, що існує прямий зв'язок між вертикальною інтеграцією і конкурентними перевагами нафтогазових ТНК. Для створення та підтримання конкурентних переваг вертикально інтегрована нафтогазова компанія має направляти кошти на підтримку кожного із видів бізнесу. Ресурси, витрачені вертикально-інтегрованою нафтогазовою корпорацією на створення єдиної системи планування, управління, координації і контролю, дозволяють істотно скоротити (а в деяких випадках узагалі уникнути) таких витрат у кожній із дочірніх компаній.

Співпраця компанії-постачальника та компанії-споживача в одній системі завдяки вертикальній інтеграції дозволяє оптимізувати логістичну систему, зводячи до мінімуму резерви та запаси і необхідність підлаштування під можливі зміни як ціни сировини, так і графіку постачань, підвищуючи тим самим стійкість компанії. Окрім того, відпадає необхідність створювати спеціальний механізм гарантування поставок і оплат.

Наявність гарантованих продажів виробленої продукції на попередніх виробничих етапах дає змогу компанії направляти кошти на рекламу та просування тільки кінцевої продукції, використовуючи один або декілька брендів (нецінова конкуренція).

Таким чином, зростання обсягів продажу компанії, що репрезентує останню ланку технологічного ланцюга групи, забезпечує зростання продажів усім іншим компаніям. Цей механізм дозволяє нафтогазовій ТНК зберігати стійкість дочірніх підприємств, що виробляють кінцеву продукцію, здійснюючи компенсаційні виплати з прибутків, отриманих компаніями в інших ланках ланцюга створення вартості, у період низьких цін на продукти переробки.

Використовуючи механізм тимчасових дотацій, ТНК може зберегти, а інколи й збільшити свою ринкову частку після нормалізації ринкової ситуації внаслідок виходу з бізнесу більш слабких конкурентів.

Отже, вертикальна інтеграція може застосовуватися як стратегія «придушення конкуренції» [15, c. 33].



До недоліків вертикальної інтеграції слід віднести:

  • високий рівень видатків на проведення вертикальної інтеграції, пов'язаний із придбанням компаній або інноваціями;

  • необхідність розробки і використання в інтегрованій компанії нової системи управління в результаті об’єднання декількох видів бізнесу, що потребують різних управлінських підходів;

  • потреба в наданні компанії більшої гнучкості – здатності швидко реагувати на зміни бізнес-оточення (досягається шляхом вкладення інвестицій в обладнання та технології, створення резервних фондів для вирішення специфічних кризових завдань);

  • необхідність проведення НДДКР для кожної ланки ланцюга створення вартості.

Основна проблема, з якою стикаються цілковито вертикально інтегровані компанії, полягає в неможливості досягти лідерства одночасно в декількох видах бізнесу.

Водночас, попри певні недоліки вертикальна інтеграція дозволяє створити додаткові переваги й посилити конкурентні позиції компанії.

Стратегічні вигоди від використання вертикальної інтеграції досягаються в результаті:


  • скорочення витрат від об’єднання декількох видів бізнесу для створення завершеного виробничого циклу;

  • зміни ступеня впливу на розмір та структуру галузі;

  • забезпечення стабільних поставок і продажів;

  • покращення інформаційного забезпечення кожного з інтегрованих видів бізнесу;

  • технологічного взаємозв’язку, що дозволяє досягти більшої узгодженості характеристик продукції та умов поставок між інтегрованими компаніями;

  • можливості проведення НДДКР для вирішення комплексних завдань.

На нашу думку, вкрай важливим є аналітична доведеність того факту, що випуск продукції, дохідність, а відповідно і прибутковість компаній вище в тому випадку, якщо вони є вертикально інтегрованими [10, c. 530–531].

До основних причин широкого використання вертикальної інтеграції в нафтогазовому бізнесі належать:



  • створення замкнутого ланцюга створення вартості;

  • скорочення трансакційних витрат, пов’язаних із переходом продукції з однієї ланки на переробку в іншу технологічну ланку;

  • зниження бізнес-ризиків у ході реалізації бізнес-проектів;

  • зацікавленість у розв’язанні технічних, технологічних і наукових завдань;

  • можливість узгодження стратегічних цілей та пошук комплексних рішень.

До основних умов, що впливають на прийняття рішення про вертикальну інтеграцію, відносяться:

  • географічне положення, близькість до джерел сировини, транспортна інфраструктура;

  • особливості менеджменту деяких нафтогазових ТНК (наприклад, схильність до ризику та розподілу ризиків);

  • технологічна специфіка;

  • екологічні аспекти діяльності компаній;

  • близькість ринків збуту, торговельні обмеження і рівень розвитку збутової інфраструктури;

  • інформаційне забезпечення бізнесу;

  • науково-технічні та інші фактори.

Вертикальна інтеграція дозволяє об’єднати декілька однотипних процесів, виокремити (шляхом продажу або перепрофілювання) низькоефективні та дублюючі виробництва, об’єднавши їх спільні замовлення і розподіливши їх між більш ефективними виробництвами.

Висновки. Підбиваючи підсумки дослідження стратегії вертикальної інтеграції як основи розбудови міжнародного виробництва нафтогазових ТНК, необхідно зазначити, що міжнародне виробництво нафтогазових корпорацій функціонує найефективніше за умови використання саме цієї стратегії.

Вертикальна інтеграція об’єднує виробничі процеси в рамках однієї компанії або групи компаній, які можуть здійснюватися в декількох географічних районах: від пошуку родовищ до видобутку вуглеводнів, їх подальшої переробки і маркетингу

Ефективність вертикальної інтеграції особливо значуща при створенні повного виробничого циклу й унеможливлює появу посередників.

Вертикальна інтеграція дозволяє компанії знизити капітальні і експлуатаційні витрати, уникнути ризиків, скоротити тривалість підготовки контрактів, забезпечити стабільність цін та поставок.

Необхідно констатувати, що існує прямий зв'язок між вертикальною інтеграцією і конкурентними перевагами нафтогазових ТНК, а тому ця стратегія може бути використана як стратегія «придушення конкуренції».

Основна проблема, з якою стикаються повністю вертикально інтегровані компанії, полягає в неможливості досягти лідерства одночасно в декількох видах бізнесу, при цьому випуск продукції, дохідність, а відповідно і прибутковість компаній вище в тому випадку, якщо вони є вертикально інтегрованими.



На нашу думку, в довгостроковій перспективі вертикально інтегровані нафтогазові компанії збережуть, а подеколи навіть збільшать свою частку ринку, тим самим максимізуючи довгостроковий прибуток. Таким чином, вертикальна інтеграція залишається однією з найважливіших рис міжнародного виробництва нафтогазових ТНК на сучасному етапі розвитку галузі.
Література

  1. International Energy Agency, OECD/IEA 2012. – Paris : World Energy Outlook, 2012. – 750 p.

  2. Рогач О. І. Транснаціональні корпорації : підручник / О. І. Рогач. – К. : Київський університет, 2008. – 400 с.

  3. Grazia Ietto-Gillies. Transnational Corporations and International Production: Concepts, Theories and Effects / Ietto-Gillies Grazia. – Northampton : Edward Elgar Publishing, 2012. – 260 p.

  4. 2011 Survey of Top 100 non-US Oil & Gas Companies [Electronic resource]. – Access mode : http://www.ogj.com/downloadables/survey-downloads/ogj-100/2011.pdf

  5. 2011 Survey of Top 200 US Oil & Gas Companies [Electronic resource]. – Access mode : http://www.ogj.com/downloadables/survey-downloads/ogj-200/2011.pdf

  6. The New York Times [Electronic resource]. – Access mode : http://www.nytimes.com/

  7. Financial Times Oil and Gas [Electronic resource]. – Access mode : http://www.ft.com/intl/companies/oil-gas

  8. Teece D. Vertical Integration and vertical divestiture in the U.S. oil industry: economic analysis and policy implications / D. Teece. – Stanford, CA : Institute for Energy Studies, Stanford University, 1976. – 141 p.

  9. Porter M. E. Competitive strategy. Techniques for analyzing industries and competitors / M. E. Porter. – NY : Free Press, 1980. – 396 p.

  10. Шерер Ф. Структура отраслевых рынков / Ф. Шерер, Д. Росс ; пер. с англ. – М. : ИНФРА-М, 1997. – 698 с.

  11. Портер М. Международная конкуренция / М. Портер ; пер. с англ. – М. : Международные отношения, 1993. – 896 с.

  12. Шагиев Р. Р. Интегрированные нефтегазовые компании / Р. Р. Шагиев. – М. : Наука, 1996. – 303 с.

  13. Ravenscraft D. J. Mergers sell-offs, and economic efficiency / D. J. Ravenscraft and F. M. Scherer. – Washington : Brookings Institution, 1987. – 290 p.

  14. Коуз Р. Г. Природа фирмы / Р. Г. Коуз ; пер. с англ. // В сб. : Теория фирмы ; под ред. В. М. Гальперина. – СПб. : Экономическая школа, 1995. – 534 с.

  15. Уильямсон О. И. Вертикальная интеграция производства: соображения по поводу неудач рынка / О. И. Уильямсон ; пер. с англ. // В сб. : Теория фирмы ; под ред. В. М. Гальперина. – СПб. : Экономическая школа, 1995. – 534 с.

Стаття надійшла до редакції 2 червня 2012 року

1 Перша у світі вертикально інтегрована компанія (Standard Oil) з’явилася саме в нафтогазовій галузі.

2 КСН – англ. Refining Self Sufficiency Ratio – розраховується за формулою (1).

(1)

Поряд із КСН, ступінь вертикальної інтеграції також вимірюється за допомогою показника вертикальної інтеграції [13], який розраховується як відношення річного обсягу видобутих рідких вуглеводнів до річного обсягу перероблених, що фактично збігається з коефіцієнтом самозабезпечення.




Достарыңызбен бөлісу:




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет