1.6. Психологічний компонент реабілітації.
Термін психологічна реабілітація позначає комплекс психологічних заходів, спрямованих на зміну характеру клієнта з метою нівелювання у нього негативних поведінкових відхилень і вироблення стійкої соціальної адаптації до нових умов життя. Психологічна реабілітація має на увазі набуття особистістю стійкості, гармонійності, бадьорості.
Психологічна реабілітація покликана вирішувати широке коло завдань психологічної допомоги, перш за все, таких як:
1. Нормалізація психічного стану, подолання наслідків стресу.
2. Відновлення порушених (втрачених) психічних функцій.
3. Гармонізація Я-образу зі сформованою соціально-особистісної ситуацією.
4. Надання допомоги у встановленні конструктивних відносин з референтними особами і групами та ін. Виділяють кілька видів психологічної реабілітації Соціально - психологічна реабілітація спрямована на відновлення соціальних зв'язків, створення системи соціально-психологічної підтримки та самопідтримки.
Психічна реабілітація трактується як система медико-психологічних, педагогічних, соціальних заходів, спрямованих на відновлення, корекцію або компенсацію порушених психічних функцій, станів, особистісного та соціально-трудового статусу хворих та інвалідів, а також осіб, які перенесли захворювання, які отримали психічну травму в результаті різкого зміни соціальних відносин, умов життя і т. ін.
Ця форма реабілітації супроводжує весь цикл лікувально-відновлювальних заходів в умовах медичного стаціонару.
У вітчизняній медичній психології розроблені наступні принципи психічної реабілітації:
- партнерство - всемірне залучення хворого в лікувально-відновлювальний процес;
- різноплановість зусиль - спрямованість реабілітаційного процесу на різні сфери життєдіяльності;
- єдність психосоціальних і біологічних методів впливу;
- ступінчастість - створення «переходів» від одного реабілітаційного заходу до іншого.
Актуальним завданням психічної реабілітації є розробка ефективних методів відновлення особистісних установок, спрямованих на подолання наслідків хвороби у осіб, які перенесли нервові і психічні захворювання, протезування органів, важкі хірургічні втручання, що мають хронічні захворювання, які потребують психологічної корекції у випадках зміни життєвих стереотипів, соціальної дезадаптації (в результаті тривалого лікування, соціальної ізоляції, стихійних лих і т.ін.).
Особливу увагу в психічної реабілітації приділяється роботі, спрямованої на компенсацію втрачених професійних і соціально адаптивних якостей. Здійснення психічної реабілітації вимагає створення психологічних умов, що сприяють збереженню позитивного ефекту лікування (наприклад, організація дозвілля, спілкування, диспансеризація).
Психологічна реабілітація включає в себе психологічний консультування, індивідуальну і групову психотерапію, психокорекцію, соціально-психологічні тренінги, соціально-психологічний патронаж сім'ї, психопрофілактичну та психогігієнічну роботу, залучення реабілітованих до участі в групах підтримки, клубах спілкування. Психологічне консультування призначене для надання психологічної допомоги людям, що зазнають різні труднощі при вирішенні життєвих завдань.
В процесі психологічного консультування вирішуються наступні завдання:
- оцінка рівня психічного здоров'я та визначення показань до інших способів психологічної допомоги;
- надання професійної допомоги у вирішенні заявленої клієнтом проблеми; - інформування клієнта про його психологічні особливості з метою більш адекватного їх використання;
- підвищення загальної психологічної грамотності;
- мобілізація прихованих психологічних ресурсів клієнта, що забезпечують самостійне рішення проблем;
- корекція порушень адаптації та особистісних дисгармоній;
- виявлення основних напрямків подальшого розвитку особистості.
- мобілізація прихованих психологічних ресурсів клієнта, що забезпечують самостійне рішення проблем; - корекція порушень адаптації та особистісних дисгармоній;
- виявлення основних напрямків подальшого розвитку особистості.
Достарыңызбен бөлісу: |