Тема. Упч. Остап Вишня. «Мисливські усмішки»: «Екіпіровка мисливця», «Ружжо», «Відкриття охоти». Щирий, доброзичливий І наївний сміх усмішок. Мета

Щирий, доброзичливий і наївний сміх усмішок.

Олесь Гончар

• 
  Яке значення має усмішка в житті людини?
  
• 
  Чи варто людині мати почуття гумору?
  
• 
  У чому полягає єдність людини і природи?
  
• 
  Які письменники у своїх творах порушували проблему бережного ставлення кожного до природи? Наведіть приклади.
  
• 
  Що трапляється тоді, коли людина завдає шкоди оточуючому середовищу?
  
• 
  Яким чином гумор і сатира можуть одночасно використані у художньому творі?
  
• 
  Чим повчальні твори про природу?
  

1. 
   Виразне читання заздалегідь підготовленого учня усмішки Остапа Вишні «Моя автобіографія».
   
2. 
   Актуалізація суб’єктивного досвіду й опорних знань. Обмін враженнями від прочитаного твору («Незакінчене речення»: «Слухаючи усмішку, я відчув…думав…мене схвилювало…був уражений…мене розсмішило»).
   

1. 
   Вступне слово учителя.
   

Остап Вишня був затятим мисливцем і рибалкою. Щоправда, на полювання збирався з гаслом: «Хай живуть зайці!»

Ось запис із його щоденника, зроблений 23 грудня 1951 р.: «Були на полюванні. Не вбили і не застрелили нічо­го. Для мене це—типове явище. Коли я приходжу, як завжди, додому "попом", без нічого,— всі спокійні. Всі: жона, донька, зять і навіть онучок, Павлушка, зовсім байду­же заявляє: "Ді (дід)! Зайць (заєць) ма! (нема!)". Зайця, як завжди, нема.

І от одного разу я приношу зайця. Факт! Ціла трагедія. Як? Дід убив зайця? Не може бути!

І пішло!

Дружина з кимось говорить по телефону:

• 
  А ви знаєте —у нас заєць!
  
• 
  Ну?
  
• 
  Факт! Павло Михайлович приніс. (Приніс!) І от я мучусь уже тиждень: хто вбив того зайця?».
  

Він надзвичайно любив природу, ліси, поля, річки, чарів­ні краєвиди українського степу. З батьківською турботою ставився до звірів і птахів. Тому так подобалося йому ходити на полювання, де відпочивав душею, заспокоювався від міської метушні. Дуже часто полював разом із Максимом Рильським, особливо в останні роки свого життя.

Остап Вишня постійно писав усмішки про мисливців і рибалок.

У 1958 р. вийшло найповніше видання цього циклу під назвою «Мисливські усмішки». Схоже, що це була одна з його найулюбленіших тем. Не тому, що сам був мисливцем і рибалкою. В таких усмішках не було необхідності кривити душею.

• 
  Фіть-фіть-фіть! —прорізало повітря чиря...
  
• 
  Б-б-бах!
  

2. 
   Робота з текстом усмішок (у групах)
   

ІІ група - «Ружжо»,

Назва прийому	Цитати з твору
1.Зведення письменником віддалених або й несумісних понять, коли одне є іронічним замінником іншого.	(Наприклад: «дикі качки, крім базару, водяться ще на лугових озерах та по очеретах і тихих-тихих плесах, по річках колисках»)
2.Зображення кумедної поведінки людей, смішних випадків із життя.	(Наприклад: персонаж усмішки «Як варити і їсти суп із дикої качки»спросоння сприймає постріли з мисливської рушниці за бомбардування і з криком «Бомбьожка!» біжить у бомбосховище).
3.Гумористичне змалювання психології людей.	(Наприклад: «Спішу,щоб на вечірню зорю спізнитися»).
4.Гумористична персоніфікація і гіперболізація елементів природи.	(Наприклад: «Ох і стомився ж я, товариші рибалки! Дайте відпочити, я вас до Києва відвезу» ніби каже Сом із усмішки «Сом»).

3. 
   Рольова гра. Учитель пропонує виступити у ролі Остапа Вишні й відповісти на запитання поставлені учнями (учитель допомагає сформулювати їх). Вони можуть бути такі:
   

• 
  Охарактеризуйте Вашого оповідача. (Герой-оповідач трохи хитрий, трохи дива­куватий у своєму священнодійстві збирання на полювання, в очікуванні зайця чи лисиці, в поверненні здебільшого без здобичі або й без рушниці чи шапки, але завжди іронічний, доброзичливий і наївний, наче дитина).
  
• 
  Звідки Ви берете теми для написання мисливських усмішок? (Чимало мисливських усмішок пересипані розповідями невдах-полювальників (як і сам я) про якісь неймовірні мисливські подвиги чи бувальщини).
  
• 
  Що бачили люди у ваших усмішках? («У моєму сміхові завжди бачив народ: хорошого чоловіка, привітну жінку, дівчину веселооку, дитину, бабу з дідом... І так мені хотілося, щоб посміхнулися вони, щоб веселі вони були, радісні, хороші...»).
  

4. 
   Літературознавча хвилинка.
   

5. 
   Тестування
   

1. 
   Вкажіть рядок, у якому правильно вказано місце народження Остапа Вишні (за усмішкою «Моя автобіографія»)
   

1. 
   У капусті
   
2. 
   У картоплі
   
3. 
   Витягли з колодязя
   
4. 
   У кукурудзі
   

2. 
   «Головну роль у формації майбутнього письменника відіграє…»
   

1. 
   Картопля
   
2. 
   Коноплі
   
3. 
   Бур’яни
   
4. 
   Природа
   

3. 
   Вкажіть, яка подія раннього дитинства Остапа Вишні «твердо врізалася в пам’ять”
   

1. 
   Лайка матері
   
2. 
   Падіння з коня
   
3. 
   Навчання у школі
   
4. 
   Розмова з батьком
   

4. 
   Вкажіть назву книги, «що найсильніше … враження справила в моїм житті»
   

1. 
   «Катехізис» Філарета
   
2. 
   «Оракул» Соломона
   
3. 
   «Руський паломник»
   
4. 
   «Кобзар» Т. Шевченка
   

5. 
   Вкажіть рядок, у якому правильно названо цикл усмішок, що розглядався на попередньому уроці
   

1. 
   «Вишневі усмішки»
   
2. 
   «Сільські усмішки»
   
3. 
   «Мисливські усмішки»
   
4. 
   «Київські усмішки»
   

6. 
   Вкажіть рядок, у якому правильно подано визначення літературного терміна «усмішка»
   

1. 
   Невеликий за розміром твір, побудований за законами віршованої мови
   
2. 
   Прозовий твір малого обсягу з динамічним розвитком сюжету
   
3. 
   Різновид фейлетону та гуморески
   
4. 
   Міркування, яке різко відрізняється від традиційного, загальноприйнятого, а іноді розходиться із здоровим глуздом
   

7. 
   Зазначте рядки, у яких названо усмішки, що розглядалися на минулому уроці
   

1. 
   «Лисиця»
   
2. 
   «Ружжо»
   
3. 
   «Самі собі шкідники»
   
4. 
   «Екіпіровка мисливця»
   
5. 
   «Відкриття охоти»
   
6. 
   «Дика гуска»
   

8. 
   Вкажіть рядки, у яких зазначено прийоми комічного, що їх використовує Остап Вишня у своїх усмішках
   

1. 
   Зведення письменником віддалених або й несумісних понять, коли одне є іронічним замінником іншого
   
2. 
   Багато подробиць, часто – надмірних
   
3. 
   Гумористичне змалювання психології людей
   
4. 
   Опис статистичних незмінних деталей: колір волосся, риси обличчя, фігура
   
5. 
   Зображення кумедної поведінки людей, смішних випадків із життя
   
6. 
   Гумористична персоніфікація і гіперболізація елементів природи
   

9. 
   Запишіть справжнє прізвище Остапа Вишні.
   

- «Мисливські усмішки» О. Вишні виховують почуття любові до рідного краю і рідної природи, розкривають їх чарівну красу, сприяють розвиткові смаків та уподобань сучасної людини.

• 
  Спробуйте себе у ролі письменників-гумористів. Завдання: скласти гумористичну оповідь про випадок на природі.
  

• Співчутливий, доброзичливий сміх.

• Зображення однієї події з життя головного героя.

• Основних дійових осіб небагато (двоє-троє, при чому один або двоє З них мають якусь смішну рису своєї вдачі).