Тема велика французька революція кінця ХVІІІ ст. Європа в період наполеонівських війн шановні учні! Для того, щоб засвоїти цю тему програми курсу «Історія України», 9-й клас, вам потрібно виконати наступні дії



жүктеу 0.53 Mb.
бет1/4
Дата20.07.2016
өлшемі0.53 Mb.
  1   2   3   4


ІНФОРМАЦІЙНА КАРТА

Тема 1. ВЕЛИКА ФРАНЦУЗЬКА РЕВОЛЮЦІЯ КІНЦЯ ХVІІІ ст. ЄВРОПА В ПЕРІОД НАПОЛЕОНІВСЬКИХ ВІЙН
Шановні учні! Для того, щоб засвоїти цю тему програми курсу «Історія України», 9-й клас, вам потрібно виконати наступні дії:

1 крок. Скачати електронну версію підручника:

Бердичевський Я.М. Всесвітня історія [Текст]: підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закладів / Я.М. Бердичевський, І.Я. Щупак, Л.В. Морозова. – Запоріжжя: Прем’єр, 2009. – 320 с.



2 крок. Опрацювати текст підручника:

Зміст навчального матеріалу за програмою

Де можна знайти?

Посилання на відео-матеріали

Французьке суспільство наприкінці ХVІІІ ст.

Пункт 1 параграфа 1 (с.13-15)

https://www.youtube.com/watch?v=Hp85hy_ovdQ

або


https://www.youtube.com/watch?v=qjbbIcg20TQ

Доба Просвітництва.

Пункт 2 параграфа 1 (с.16-18)

https://www.youtube.com/watch?v=Hp85hy_ovdQ

або


https://www.youtube.com/watch?v=qjbbIcg20TQ

Причини та початок Французької революції.

Пункт 3 параграфа 1 (с. 18-20)

https://www.youtube.com/watch?v=Hp85hy_ovdQ

або


https://www.youtube.com/watch?v=qjbbIcg20TQ

Декларація прав людини і громадянина. Конституція 1791 р.

Пункти 4-6 параграфа 1 (с.20-25)

https://www.youtube.com/watch?v=qjbbIcg20TQ

продовження: https://www.youtube.com/watch?v=29XtbxsJ76M



Встановлення республіки.

Пункт 1-2 параграфа 2 (с.27-30)

https://www.youtube.com/watch?v=oA2YgY-PmeQ

Якобінська диктатура.

Пункт 3 параграфа 2 (с.30-35)

https://www.youtube.com/watch?v=oA2YgY-PmeQ

Термідоріанська реакція.

Пункт 4 параграфа 2 (с.35-36)

https://www.youtube.com/watch?v=uZ1Z6FjljpQ

Франція за Директорії.

Пункт 5 параграфа 2 (с.36-37)

https://www.youtube.com/watch?v=uZ1Z6FjljpQ

Наполеон Бонапарт

Пункт 6 параграфа 2 (с.38-39)

https://www.youtube.com/watch?v=uZ1Z6FjljpQ

Франція в період Консульства

Пункт 1 параграфа 3 (с.41-42)

https://www.youtube.com/watch?v=uZ1Z6FjljpQ

Франція в період Імперії. Кодекси Наполеона.

Пункти 2-3 параграфа 3 (с. 43-45)




Війни Наполеона. Континентальна блокада.

Пункт 4 параграфа 3 (с.46-48)

https://www.youtube.com/watch?v=pIa8ot9wXcg

Російський похід Наполеона.

Пункт 1 параграфа 4 (с.51-56)

https://www.youtube.com/watch?v=pIa8ot9wXcg

Битва під Лейпцигом

Пункт 2 параграфа 4 (с.56-57)

https://www.youtube.com/watch?v=uZ1Z6FjljpQ

«100 днів» Наполеона. Битва під Ватерлоо.

Пункт 3 параграфа 4 (с.57-60)

https://www.youtube.com/watch?v=uZ1Z6FjljpQ

Територіальні зміни внаслідок Віденського конгресу. Утворення Священного союзу.

Пункт 4 параграфа 4 (с.60-61)





3 крок. Шановні учні! Радимо вам не просто прочитати текст параграфів 1-2 підручника, а й спробувати систематизувати його, виділити головне (узагальнити), зробити записи в зошит у формі плану, тез та ін.

Приклад:

Текст підручника:



Запис у зошиті:

Передумови Французької революції кінця ХVIII ст.

1.Феодальні відносини як перешкода подальшому розвитку сільського господарства.

Французькі селяни були переважно особисто вільними, але знаходились у поземельній залежності від феодалів. За право користуватися землею феодала виконували грошові й натуральні повинності.



4 крок. У разі, якщо ви маєте труднощі з узагальненням тексту підручника, зверніться до нашої пам'ятки, де ви знайдете основні поняття, події, історичних особистостей доби Французької революції кінця ХVІІІ ст. та наполеонівських війн (с.3 інформаційної картки).
5 крок. Зробіть тренувальні завдання до теми 1 (с.13 інформаційної картки)
6 крок. Перевірте себе, використовуючи відповіді на тренувальні завдання (с. 26 інформаційної картки)
7 крок. Зробіть контрольні завдання до теми 1 (с.34 інформаційної картки) та надішліть їх для перевірки вчителю історії тієї школи, де ви навчаєтеся дистанційно (на екстернаті).

ПОНЯТТЯ, ПОДІЇ, ОСОБИСТОСТІ

Передумови Французької революції кінця ХVIII ст., або

Чому почалася Французька революція?

1. Збереження феодальних відносин перешкоджає економічному розвитку)

1.1. У сільському господарстві:

- виключне право дворян і церкви на володіння землею;

-залишки особистої залежності селян від сеньйорів (суд, виключне право феодала на полювання та заборона селянам полювати на тварин, які нищили врожай та ін.);

-феодальні повинності селян (грошова повинність - ценз, натуральна повинність – шампар, коли селяни віддавали від 1/20 до 1/6 частки врожаю, виключне право володіння феодалами млинами, пекарнями, кузнями - баналітет);

-сплата селянами прямих (талья – з майна, капітація – з душі) та непрямих (ед – з вина, габель – з солі) податків королю;

-сплата на користь церкві (церковна десятина).

У результаті: зубожіння селян, низька продуктивність праці в сільському господарстві, вузькість внутрішнього ринку (селяни не мають грошей купляти промислові товари). 1,5 – 2 млн. селян Франції не мали можливості обробити власні наділи, перетворилися на жебраків.

1.2. У промисловості:

-збереження у містах середньовічних цехів з їх правами, що обмежувало підприємницьку ініціативу;

-надання виключних прав на виробництво певних товарів королівським мануфактурам (шовк, гобелени та ін.);

-вузькість внутрішнього ринку як наслідок низької платоспроможності населення.

-зростання цін на сировину внаслідок занепаду сільського господарства.

-скорочення промислового виробництва, яке не витримало конкуренції з дешевими англійськими товарами (1786 р. – торгівельний договір з Англією, за яким були скасовані мита на англійські товари, що привело до того, що у 1788 р. у Франції було 200 тис. безробітних).

Отже, у Франції умови для розвитку фабричного промислового виробництва були несприятливими.

1.3. У сфері торгівлі:

-привілейоване становище торгівельних компаній, які монополізували зовнішню торгівлю, торгівлю з колоніями, що приносили прибуток;

-існування внутрішніх митниць (на кордонах провінцій);

-вимоги до торгівців сплачувати землевласникам за проїзд через їх землі (мости, дороги);

-відсутність єдиної системи мір та ваги;

-втрата ринків у колоніях внаслідок невдалої Семирічної війни (1757-1763): в Індії - втрачено Хайдарабад, у Північній Америці - Канада (Нова Франція).

2. Державний устрій Франції у формі абсолютної монархії

Абсолютна монархіяце форма правління, за якою вища законодавча, виконавча та судова влада зосереджується в руках однієї особи – монарха. Керуючи державою, монарх спирається на підтримку постійної армії та чиновників.


Не виправдав надії на припинення марнотратства. Дружина Марія-Антуанетта ("Австрійка") використовувала казну для задоволення власних потреб. Державний борг Франції виріс до 4,5 млрд. ліврів.

3. Розповсюдження ідей Просвітництва (ідеологічна підготовка до Французької революції кінця XVIII ст.)

Просвітництво – ідейна течія кінця ХVII – XVIII ст., представникам якої притаманне переконання у вирішальній ролі розуму й науки в пізнанні навколишнього світу, природи та людей. У Просвітництві відображалися антифеодальні та антиабсолютистські настрої освіченої частини населення Європи, передусім, Франції.

Просвітники висунули ідею цінності людини, засуджували експлуатацію людини людиною, виступали з критикою церкви. Саме з їх ідей народилося гасло Французької революції «Свобода! Рівність! Братерство!».



Вольтер (Франсуа Марі Аруе, 1694-1778) – народився у сім’ї службовця рахункової палати, навчався в єзуїтській колегії, у 23-річному віці потрапив на 1 рік до Бастилії за епіграму. Під час ув’язнення написав трагедію «Едип», яка прославила ім’я Вольтера. Але герцог Роган наказав побити Вольтера палицями, після чого той переїхав до Англії. Наприкінці життя мешкав у маєтку Ферне (Швейцарія). Свої політичні погляди висловив у праці «Філософські листи».

Шарль Луї Секонда де Монтеск’є (1689-1755) – належав до «дворян мантії» (виходець з третього стану – «ті, хто працюють», який купив посаду на державній службі та разом з нею - дворянство). У 30-річному віці був обраний президентом парламенту в Бордо, перебував на цій посаді 10 років. Від імені уявного мандрівника Узбека написав «Перські листи» - сатиру на Францію. Свої погляди на державу висловив у праці «Про дух законів» (1748 р.)



Жан Жак Руссо (1712-1778) – народився у сім’ї ремісника у м. Женева. Після того, як батько кинув сім’ю, шістнадцятирічним юнаком почав мандрувати. У Франції прийняв католицтво. Захоплювався музикою. Започаткував сентименталізм у літературі (роман «Юлія, або Нова Елоїза»). Свої політичні погляди висловив у праці «Про суспільний договір» (1762 р.)




Вольтер

Монтеск’є

Руссо

Людина та її права

Проголошував право людини на особисту свободу

Проголошував право людини на особисту свободу

Проголошував право людини на особисту свободу

рівність прав



Уявлення про державу

Його ідеал – освічений монарх

Його ідеал – конституційна монархія за зразком Англії

Його ідеал – республіка дрібних власників

Уявлення про суспільні відносини

Визнавав недоторканість приватної власності

Визнавав недоторканість приватної власності

Пропонував ввести прогресивний податок на майно.

Земля не належить нікому, її плоди - всім




Що таке революція?

Революціяце процес соціально-політичних, економічних та ідеологічних перетворень, в якому задіяні масові соціальні рухи, партії. Революція, як і заколот, пов'язана з використанням насилля для повалення існуючого політичного режиму. Але на відміну від заколоту революція має масовий характер та приводить до значних змін у соціально-економічних відносинах та політичній системі.

Велика французька революція кінця ХVIII ст. – найзначніший переворот Нового часу, результатом якого було перетворення Франції з абсолютної монархії на республіку.

Щодо змін у соціальних відносинах, то в історичній науці існують декілька точок зору на характер цих змін:



  • Радянські історики: революція мала буржуазний характер, тобто внаслідок масового соціального руху, який очолили представники буржуазії (підприємці), феодальна аристократія (великі землевласники) втратила панівне становище в суспільстві.

  • Західні історики: Старий порядок у Франції спирався не лише на великих землевласників, але й на великих підприємців. Під час революції проти них повстали 1) селяни, 2) буржуазія (середній клас французького суспільства кінця ХVIII ст.

Перебіг подій Французької революції кінця ХVIII ст.

Період

Основні заходи

Особистості

1789-1791 рр. (влада – у фельян, прихильни-ків конституцій-ної монархії)

17.06.1789 р. – ІІІ стан проголошує себе Національними зборами – вищим представницьким і законодавчим органом французького народу, чиї постанови король немає права відмінити, а депутати користуються правом недоторканості.

14.07.1789 р. – штурм Бастилії, - символу французького абсолютизму.

4.08.1789 р. – «ніч чудес», скасування без викупу особистих феодальних прав, надання селянам можливості викупити чинш, шампар, церковну десятину.



26.08.1789 р. – прийняття Декларації прав людини і громадянина.

09.1791 р. – Конституція Франції.

Король призначає міністрів і вищих військових, але вони підзвітні Законодавчим зборам.

Законодавчі збори обираються на 2 роки, мають вищу законодавчу владу.

Вибори двоступеневі, виборче право обмежене майновим цензом (чоловіки з 25 років, які сплатили податки у розмірі 3-х денної платні поденщика).



Граф Габріель Оноре Мірабо (1757 - 1791) – син маркіза Мірабо, ув’язнений за проханням батька (за борги), звільнений після каяття. Обраний до Генеральних штатів від третього стану. Під час скликання Генеральних штатів у Версалі 5.05.1789 р. заявив, що третій стан («ті, хто працюють») не є третиною Генеральних штатів, а більшістю нації. Ініціатор проголошення Національних зборів (17.06.1789 р.)

Маркіз Лафайєт (1757-1834) – захоплювався ідеями просвітників, знарядив за свій рахунок корабель на допомогу повстанцям у північноамериканських колоніях, під час революції 1789-1794 рр. очолив Національну гвардію.

1789-1791 рр. (влада – у жирондистів, прихильни-ків республіки)

01.10.1791 р. – початок праці Законодавчих зборів.

Наростає економічна криза (закриття підприємств, пов’язаних з виробництвом предметів розкоші, інфляція, зникнення з продажу колоніальних товарів – чаю, кофе, цукру)

20.04.1792 р. – оголошення війни австрійському імператору Францу І.

10.08.1792 р. – повстання у Парижі, викликане маніфестом герцога Брауншвейгського, командуючого австро-прусських військ, з погрозами зруйнувати Париж; штурм палацу Тюїльрі. Короля як в’язня перевозять до Тампля.

08.1792 р. – скликання Конвенту, у виборах до якого беруть участь всі чоловіки після 21 років, без майнового цензу.

2.09.1792 р. – взяття австрійцями Вердена.

2-5.09.1792 р. – страти в’язнів у Парижі.



21.09.1792 р. – скасування королівської влади Конвентом.

грудень 1792 р. – початок суду над Людовиком ХVІ.



21.01.1793 р. – страта короля.

Березень 1793 р. – вступ до війни Англії, Іспанії, Голландії;

повстання у 60 з 83 департаментів Франції (Вандея, Нормандія, Бретань).


Бріссо – колишній редактор газети «Патріот Франсе».

Верньо – депутат від департаменту Жиронда з південного заходу Франції.

Виступали за:

-скасування королівської влади,

-збереження приватної власності;

Виступали проти:

-введення хлібного максимуму,

-особливої ролі Парижу («Париж повинний користуватися 1/83 вплив, як і будь-який департамент»)


1793-1794 рр. (у влади – якобінці, прихильники республіки дрібних власників)

04.1793 р. – суд над Маратом за ініціативою жирондистів (звинувачення в тому, що через критику уряду на сторінках газети «Друг народу» сталися поразки французької армії у Голландії). Але на підтримку Марата виступили 100 тис. санкюлотів (бідняків Парижу) і Марат був виправданий.

31.05.1793 – 2.06.1793 рр. – повстання у Парижі за підтримкою Національної гвардії (Анріо).

Вимоги: встановлення хлібного максимуму (3 су на фунт), арешт жирондистських депутатів.

24.06.1793 р. – Конституція Франції. Мета: загальне щастя, прав: воля, рівність, безпека, власність. Вищий законодавчий орган влади – Законодавчі збори, які обираються на прямих, загальних виборах щорічно.

17.07.1793 р. – феодальні повинності селян знищуються остаточно і без викупу. Феодальні акти підлягають спаленню.

28.09.1793 р. – декрет про встановлення твердих цін (ціна 1790 року + 50 %)

13.07.1793 р. – вбивство Марата Шарлоттою Корде, початок революційного терору.

Встановлення якобінської диктатури: 17.09.1793 р. – декрет про «підозрілих» (арешт прихильників тиранії, чиїми прикметами є поведінка, зв’язки, промови, твори).

10.10.1793 р - закон про «тимчасовий революційний лад управління», оформлення якобінської диктатури.

Дехристиянізація: 10.1793 р.- впровадження нового календаря; 7.05.1794 р. – введення культу верховного божества природи.

Терор проти учасників революції: 05.04.1794 р. – страта Дантона (поміркований, вимоги: припинити терор, створити комітет милосердя, відновити свободу друку).



Жорж Жак Дантон (1759-1794) – народився в родині прокурора, до початку революції був адвокатом у Парижі. Очолив повстання 10 серпня 1792 р., яке привело до повалення монархії та проголошення республіки. Після цього став міністром юстиції, очолив перший Комітет громадського порятунку. Під час якобінського терору зайняв помірковану позицію, виступав за обмеження терору. Через суперництво з Робесп’єром опинився під загрозою арешту, але відмовився емігрувати («Чи є можливим узяти Батьківщину на підошвах своїх чобіт?»). Страчений (за волею Робесп’єра)

Максиміліан Робесп'єр (1758 – 1794) - очільник, радикального революційного руху - якобінців. Народився в Аррасі у родині адвоката. Закінчив коледж Людовика Великого (Париж). Захоплювався ідеями Руссо. У 1789 р. обраний депутатом Генеральних штатів від третього стану. З липня 1793 р. почав грати провідну роль у комітеті громадського порятунку – органі якобінського терору. 27 липня (9 термідора) 1794 р. проти жахів терору, посилення одноосібної влади Робесп'єра виступили депутати конвенту. Його заарештували. Спроба звільнити Робесп'єра закінчилася невдачею

28 липня 1794 р. Робесп'єр та його прибічники були страчені.




Термідоріанський переворот - переворот 27/28 липня 1794 р. (9 термідора II року за республіканським календарем), результатом якого стало повалення у Франції якобінської диктатури. Організатори термідоріанського перевороту - Ж. Фуше, Ж. Л. Тальєн, П. Баррас.

Директорія - уряд Французької республіки з листопада 1795 по листопад 1799 рр.

Результати термідоріанського перевороту закріплювалися у конституції III року, що була прийнята у 1795 р. За неї законодавча влада передавалася двопалатному парламенту: Раді п'ятисот і Раді старійшин; виконавча – Директорії з 5 осіб. Найбільший вплив у Директорії мав Поль Баррас.

Режим Директорії спирався на: 1) «старих» власників (представників буржуазії, які здобули основні капітали до початку революції у 1789 р.), 2) «нових» власників (основний капітал сформувався після 1789 р. внаслідок привласнення майна дворян-емігрантів).

З метою пожвавлення економіки, стабілізації внутрішньополітичної ситуації (відволікти увагу від внутрішніх проблем) були здійснені походи в Італію, Єгипет. Але зростання впливу армії внаслідок цих походів призвело до перевороту 18 брюмера (9 листопада) 1799 року та повалення Директорії.



Консулат (Консульство) - період в історії Франції з 1799 р. по 1804 р., під час якого, незважаючи на певні юридичні обмеження, влада в країні фактично належала Наполеону Бонапарту.

Підрозділяється на три періоди:



Тимчасове консульство

(9 листопада 1799 р. - 24 січня 1800 р.)


«Десятирічне консульство»

(25 грудня 1799 р. - 2 серпня 1802 р.)

Довічне консульство

(2 серпня 1802 р. - 18 травня 1804 р.)


Влада:

Виконавча консульська комісія (Сійес, Рожер Дюко, Бонапарт)



Заходи: Розробка і прийняття Конституції VIII року.

Остаточне замирення Вандеї.





Влада:

Бонапарт – перший консул, Камбасерес і Лебрен – другий та третій консули з правом дорадчого голосу



Заходи: Адміністративна реформа, створення префектур.

Вигнання республіканців після невдалого замаху на Бонапарта.

Військова поразка Австрії.


Влада: Бонапарт – довічний консул

Заходи:


Ухвалення Конституції X року (Бонапарт – довічний консул)

Створення почесного легіону (створення нового дворянства)

Ам'єнський мир з Англією

За Конституцією Франції 1799 р. (Конституція VIII року) урядова влада формально надавалася трьом консулам на 10 років (з правом переобрання). Але другий і третій консули мали лише дорадчий голос. До повноважень першого консула – Наполеона Бонапарта – входило оприлюднення законів, призначення та відкликання членів Державної ради, міністрів, послів, офіцерів армії і флоту, членів місцевої адміністрації, урядових комісарів при судах. Перший консул призначав довічних суддів.



Перша імперія – період в історії Франції з 1804 по 1814 рр., 1815 р.

За конституцією, що була затверджена 18 травня 1804 р. (Конституція Х року), влада Наполеона Бонапарта стала спадковою по чоловічій лінії. Фактично у Франції панував режим військової диктатури.

Хоча офіційно (ст.1 Конституції) імператор був главою республіки, представницькі органи - Законодавчий корпус і Трибунат - не скликались роками. Згідно офіційному роз'ясненню, «перший представник нації - це Імператор». Повноваження імператора були розширені. За імператором визнавалося право видавати декрети, що мали силу законів. Правосуддя здійснювалося від імені імператора.

Імператор спирався на армію. Оскільки у 1800 р. було надано право відкупатися від військової повинності, армія перетворилася на селянську, дрібнобуржуазну. Хоча в армії панувала воля однієї людини – Наполеона, але там не існувало станових обмежень та привілеїв. Незалежно від походження кожен солдат «носив маршальський жезл у своєму ранці». До 1813 р. армія вела війни на чужій території, утримувалася за рахунок контрибуцій та реквізицій. Тому Наполеон та армія користувалися популярністю в суспільстві. У 1813-1814 рр. військові поразки привели до економічної кризи у Франції. Наполеон втратив свою популярність.


  1   2   3   4


©dereksiz.org 2016
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет