Управління конкурентоспроможністю машинобудівних підприємств

Висновки до розділу 2

У другому розділі дисертаційної роботи розглянуті особливості прийняття споживачем рішення про придбання машинобудівної продукції промислового призначення і виділений ряд факторів, які мають найбільш виражений вплив на прийняття цього рішення. На цій основі побудований інтегральний показник конкурентоспроможності даного виду продукції.

Аргументовано, що рівень конкурентоспроможності промислового підприємства найбільш об'єктивно відображається зовнішніми проявами конкурентоспроможності. Проведений аналіз дозволив побудувати інтегральний показник конкурентоспроможності підприємств, до якого входять нормовані значення таких зовнішніх проявів конкурентоспроможності підприємства, як обсяг реалізації продукції, розмір прибутку й розмір чистих активів. Запропоновано показник неоднорідності зовнішніх проявів конкурентоспроможності підприємства, що служить для цілей виявлення потенційних проблемних ситуацій, пов'язаних із загрозами зниження конкурентоспроможності підприємства.

Запропоновано науково-методичний підхід до обґрунтування рішень із забезпечення конкурентоспроможності промислових підприємств, заснований на управлінні конкурентоспроможністю продукції, що ними випускається, з урахуванням пріоритетів управління, які виробляються на базі аналізу конкурентоспроможності підприємств. Також запропонована процедура обліку й оптимізації значень внутрішньофірмових факторів конкурентоспроможності підприємств при заданих ресурсних обмеженнях.

Основні результати досліджень по даному розділу опубліковані у роботах [128, 129, 130, 131, 132, 133].

Розділ 3.

Реалізація концепції управління конкурентоспроможністю машинобудівних підприємств

3.1. Організаційне забезпечення управління конкурентоспроможністю підприємств

Одним з лідерів сільськогосподарського машинобудування України, зокрема, у виробництві машин для механізації тваринництва й внесення добрив є ВАТ «Ковельсільмаш», розташоване в м. Ковель Волинської обл. Завод, що з початку своєї діяльності спеціалізувався на виготовленні машин для механізації виробництва кормів і прибирання тваринницьких ферм, був побудований у 1966 р. На сьогоднішній день підприємство виробляє машини й устаткування для механізації тваринництва, машини для внесення твердих органічних добрив, машини для розсіювання мінеральних добрив, машини для заготівлі сіна й обробки зернових культур, різнотипні круглоланцюгові ланки, штампування і гарячі кування, товари народного споживання. До складу ВАТ «Ковельсільмаш» входять заводи «Сільгоспмашини», «Механіка» «Інструмент», ковальсько-пресове підприємство, заводи круглоланцюгових ланцюгів і товарів народного споживання. У структурі реалізації сільгосптехніки підприємства лідирує Білорусь із часткою 33,2%, а її частка в загальному обсязі експорту ВАТ «Ковельсільмаш» складає 47,7%. На долю України приходиться 30,5% постачань сільгосптехніки, Росії – 22,9% [152].

З метою параметризації задачі оцінки й управління конкурентоспроможністю розглянемо ключових гравців ринку сільськогосподарської техніки України. Слід зазначити, що оскільки ВАТ «Ковельсільмаш» не випускає трактори й комбайни, то ринок такої техніки розглядатися не буде. Основні виробники сільськогосподарської техніки (без урахування виробників тракторів і комбайнів) України наведені у табл. 3.1.
Таблиця 3.1

Основні виробники сільськогосподарської техніки України

З урахуванням номенклатури продукції, що випускається, основними конкурентами ВАТ «Ковельсільмаш» є ВАТ «Шепетівський завод культиваторів» (м. Шепетівка Хмельницької обл.), ВАТ «Галещина, машзавод» (смт. Нова Галещина Козельщинського р-на Полтавської обл.) і ВАТ «Уманьферммаш» (м. Умань Черкаської обл.).

Оцінка конкурентоспроможності ВАТ «Ковельсільмаш» і його основних конкурентів буде проведена за допомогою підходу, запропонованого в п. 2.2 даної роботи і розглянутого в [130, с. 152-155]. Вихідні дані були отримані із Системи розкриття інформації на фондовому ринку України [64]. Значення інтегрального показника конкурентоспроможності ВАТ «Ковельсільмаш» і його основних конкурентів за 2002-2006 роки наведені на рис. 3.15, а вихідні і проміжні дані наведені у додатку Б.

Рис. 3.15. Значення інтегрального показника конкурентоспроможності

ВАТ «Ковельсільмаш» і його основних конкурентів у 2002-2006 рр.
Як видно з рис. 3.15, серед розглянутих конкуруючих підприємств виділяються дві групи. До першої групи входять компанії з переважно високим рівнем конкурентоспроможності, ВАТ «Ковельсільмаш» і ВАТ «Уманьферммаш», а до другої входять компанії з низьким рівнем конкурентоспроможності, ВАТ «Галещина, машзавод» і ВАТ «Шепетівський завод культиваторів». Причому, якщо у 2002 р. різниця у рівні конкурентоспроможності була істотною, але не критичною, то з 2004 р. ця тенденція стала носити яскраво виражений характер. Показник конкурентоспроможності ВАТ «Ковельсільмаш» протягом 2002-2005 рр. мав високе значення, що свідчило про міцне положення даного підприємства на ринку сільськогосподарського машинобудування України. Однак у 2005-2006 рр. намітилася негативна тенденція зі зменшення показника конкурентоспроможності цього підприємства, і за результатами 2006 р. рівень конкурентоспроможності ВАТ «Ковельсільмаш» можна охарактеризувати як середній у відповідності до запропонованої в п. 2.2 градації. Це свідчить про необхідність здійснення заходів, спрямованих на підвищення рівня конкурентоспроможності.

Динаміка значень показника неоднорідності внутрішніх факторів конкурентоспроможності підприємств наведена у табл. 3.2.

Значення показника неоднорідності складових конкурентоспроможності за

2002-2006 рр.

Назва підприємства	Період спостереження
	2002 р.	2003 р.	2004 р.	2005 р.	2006 р.
ВАТ «Ковельсільмаш»	0,47	0,47	0,27	0,29	0,36
ВАТ «Уманьферммаш»	0,25	0,23	0,29	0,23	0,22
ВАТ «Галещина, машзавод»	0,41	0,35	0,08	0,10	0,07
ВАТ «Шепетівський завод культиваторів»	0,28	0,36	0,13	0,10	0,08
Середнє значення	0,35	0,35	0,19	0,18	0,18

Можна відзначити загальну тенденцію до зниження середнього рівня неоднорідності складових конкурентоспроможності розглянутих підприємств у часовому розрізі. З 2002 р. по 2005 р. значення цього показника скоротилося приблизно у 2 рази – з 0,35 до 0,18 – і залишилося на цьому рівні у 2006 р. Цей факт свідчить про стабілізацію ринку і зміцнення конкурентних позицій його лідерів. Оскільки низьке значення показника конкурентоспроможності компаній-аутсайдерів сполучається з досить малими значеннями показника неоднорідності, то можна припустити, що в них немає достатніх резервів, щоб вести боротьбу за лідируюче положення на ринку. Тому можна визначити ВАТ «Уманьферммаш» як головного конкурента ВАТ «Ковельсільмаш» у коротко- і середньострокової перспективі. Досить близькі конкурентні позиції цих підприємств указують на те, що вони будуть конкурувати не тільки за споживача, але і за інвестиції, нові технології тощо.

Розглянемо нормовані значення зовнішніх проявів конкурентоспроможності для ВАТ «Ковельсільмаш», табл. 3.3.
Таблиця 3.3

Нормовані значення зовнішніх проявів конкурентоспроможності

ВАТ «Ковельсільмаш» за 2002-2006 рр.

Період	Нормовані показники			ІП конкуренто-спроможності	Показник неоднорід-ності
	Обсяг реалізації	Чистий прибуток	Чисті активи
2002 р.	1,00	0,00	1,00	0,67	0,47
2003 р.	1,00	0,00	1,00	0,67	0,47
2004 р.	1,00	0,44	1,00	0,81	0,27
2005 р.	0,71	0,29	1,00	0,67	0,29
2006 р.	0,56	0,12	1,00	0,56	0,36

Аналіз табл. 3.3 дозволяє зробити висновок про те, що у 2005-2006 рр. намітилася негативна тенденція зі зменшення інтегрального показника конкурентоспроможності ВАТ «Ковельсільмаш». Головним фактором негативної динаміки є зниження нормованих показників обсягу реалізації і чистого прибутку. З урахуванням високого нормованого показника чистих активів низьке значення показника прибутку в короткостроковій перспективі не становить небезпеки для динаміки конкурентоспроможності підприємства, залишаючи простір для цінового маневрування. Більш тривожною виглядає негативна тенденція зі зменшення нормованого показника реалізації продукції, . Це свідчить про те, що ВАТ «Ковельсільмаш» не повною мірою використовує свій потенціал. Високий показник чистих активів дозволяє зробити висновок про наявність у підприємства істотного потенціалу для нарощування присутності на ринку. У зв'язку із цим, основним напрямком здійснення заходів щодо підвищення конкурентоспроможності протягом найближчих 3-5 років є нарощування обсягів реалізації, навіть на шкоду короткостроковому прибутку. У підприємства не повинно виникнути проблем із залученням необхідних для цього ресурсів, оскільки високе значення сприяє залученню кредитних коштів. Ефективній реалізації цієї політики має сприяти усебічне використання ефективних методів управління конкурентоспроможністю продукції й підприємства.

Одним з основних ринків збуту продукції ВАТ «Ковельсільмаш» традиційно є територія Російської Федерації. При проектуванні виробничих потужностей заводу за часів планової економіки була закладена значна орієнтація на задоволення ним потреб цього ринку. Після розпаду СРСР цей ринок був значною мірою втрачений через розрив традиційних господарських зв'язків. Тому російський ринок, особливо ринок прилеглих російських областей, є для ВАТ «Ковельсільмаш» перспективним. Зміцнення позицій на ньому може розглядатися як один із пріоритетних напрямків поліпшення результатів господарської діяльності підприємства й підвищення рівня його конкурентоспроможності.

Проаналізуємо можливості розвитку присутності на російському ринку продукції ВАТ «Ковельсільмаш» із застосуванням запропонованих у п. 2.1 і п. 2.2 даної роботи роботи науково-методичних підходів і економіко-математичних моделей [130; 131]. Як цільовий вид продукції для реалізації моделей обрані розкидувачі твердих органічних добрив. На даний момент на території Росії в експлуатації знаходиться близько 11 000 розкидувачів твердих органічних добрив [153], причому ринок цієї продукції для європейської частини Росії складає близько 450 одиниць на рік, а його зростання на найближчу перспективу прогнозується на рівні 20% щорічно. ВАТ «Ковельсільмаш» випускає і постачає на російський ринок чотири моделі розкидувачів твердих органічних добрив: МТО-4, МТО-6, МТО-7 і МТО-12. Конкуренцію цій продукції складають: вироби ВАТ «Бобруйскагромаш» – МТТ-9, ПРТ-7А і МТУ-13; розкидувач PTU-14 виробництва латвійської компанії LMR AZENE; розкидувач Herkules N262 виробництва польської фірми Pronar; а також імпортна вживана техніка різних закордонних виробників, в основному, європейських – німецької фірми Rauch і французької MIRO. Основні експлуатаційні характеристики розглянутих виробів наведені у табл. 3.4.

Таблиця 3.4

Основні експлуатаційні характеристики конкуруючої продукції

Рівень економічності розкидувачів твердих органічних добрив визначається максимальною робочою шириною і вантажопідйомністю. Чим більше робоча ширина, тим за менше число проходів можна обробити задану площу, а збільшення вантажопідйомності призводить до зменшення кількості завантажень машини. Максимальна продуктивність не відіграє вирішальної ролі: вона тісно пов'язана з вантажопідйомністю і робочою шириною, а фактична продуктивність залежить від умов роботи і дуже рідко обмежена максимальною. Не включення у розрахунок економічності будь-яких грошових витрат пояснюється тим, що розкидувачі добрив не споживають палива і фактичні витрати залежать від трактора, із яким вони агрегуються. Тому показник економічності був розрахований як узяті в рівних частках відношення вантажопідйомності і робочої ширини для кожного виду продукції до максимальних значень цих показників серед усіх представлених на ринку.

Результати проведеного серед споживачів даного виду продукції анкетного дослідження для одержання числових значень факторів конкурентоспроможності продукції, що відображають суб'єктивні переваги споживачів (додаток В), показали, що репутація ВАТ «Ковельсільмаш» незначно поступається репутації продукції ВАТ «Бобруйскагромаш» і латвійської компанії LMR AZENE.

Головним конкурентом ВАТ «Ковельсільмаш» на російському ринку є ВАТ «Бобруйскагромаш» і його успіх, окрім привабливих характеристик продукції, заснований на наступних складових [154]:

широка дилерська мережа;

робота складальних виробництв у регіонах Росії;

доступність сервісного обслуговування;

активна маркетингова політика;

наявність регіональних складів запчастин.

Вхідні дані для розрахунку рівня конкурентоспроможності продукції й оцінки факторів, що впливають на неї, представлені у додатку В. Результати розрахунків представлені в табл. 3.5 і табл. 3.6.

Рівень конкурентоспроможності розкидувачів твердих органічних добрив на російському ринку

Таблиця 3.6

Значення вагових коефіцієнтів факторів конкурентоспроможності розкидувачів твердих органічних добрив

№ з/п	Фактор	Ваговий коефіцієнт
1	Продуктивність	0,214
2	Показник економічності	2,080
3	Термін служби, років	1,028
4	Ціна	0,816
5	Одноразові витрати	0,012
6	Привабливість умов постачання	1,398
7	Привабливість умов обслуговування	1,575
8	Вартість обслуговування	0,047
9	Репутація	1,147

Аналіз результатів реалізації моделі оцінки конкурентоспроможності продукції [131] показує, що найбільший вплив на рівень конкурентоспроможності розкидувачів твердих органічних добрив мають наступні фактори: економічність, привабливість умов постачання й умов обслуговування, а також репутація продукції (табл. 3.6). Низький вплив продуктивності пояснюється тим, що, по-перше, він залежить від фізичного обмеження швидкості трактора, а також тим, що на практиці машини експлуатуються в різних режимах, переважно, не максимально інтенсивних. Дуже слабкий вплив вартості обслуговування й одноразових витрат обумовлений досить близькими значеннями цих факторів для різних виробів, а також їх низькими абсолютними значеннями. Помірний вплив ціни вказує на те, що на даному ринку установилася досить збалансована ціна, що відповідає рівню корисності продукції для споживача.

Результати аналізу показують, що оскільки вплив показників привабливості умов постачання й обслуговування яскраво виражений (табл. 3.6), то резерви для збільшення рівня конкурентоспроможності розкидувачів твердих органічних добрив виробництва ВАТ «Ковельсільмаш» доцільно шукати саме у сфері підвищення цих показників. Що стосується іншого дуже важливого фактора, репутації (коефіцієнт 1,147), то цей показник може істотно змінитися лише з часом і за умови підвищення рівня задоволення існуючих клієнтів, а також відповідної маркетингової роботи. На даному етапі недоцільно вносити будь-які істотні зміни в технічні дані продукції: як видно з додатка В, вони на даний момент, в основному, не поступаються технічним даним лідерів ринку.

Доцільно скористатися досвідом конкурента [154], ВАТ «Бобруйскагромаш», у питаннях, що стосуються налагодження каналів збуту, які забезпечують оперативну доступність, як самого устаткування, так і запчастин для нього.

Таким чином, на підставі моделювання конкурентоспроможності розкидувачів твердих органічних добрив, для поліпшення конкурентного положення даного виду продукції виробництва ВАТ «Ковельсільмаш» можна запропонувати наступні управлінські впливи:

активізувати маркетингову роботу, а саме, участь у виставках і тендерах, поширення серед потенційних споживачів інформаційних буклетів, подачу рекламних матеріалів до тематичних видань, присвячених сільському господарству й землеробству;

укласти угоди з дилерами у найбільших за площею орних земель областях Росії і забезпечити на торговельних площадках дилерів постійну доступність як самих машин і запасних частин до них, так і послуг по технічному обслуговуванню;

з метою стимулювання дилерів і забезпечення достатніх товарних запасів продукції ВАТ «Ковельсільмаш» використовувати схеми оплати, коли дилер оплачує товар після його фактичної реалізації;

розглянути можливість створення в Росії єдиного імпортера, капітал якого буде належати ВАТ «Ковельсільмаш», що дозволить централізувати й оптимізувати постачання устаткування і запасних частин на ринок Росії і у такий спосіб збільшити оперативність їх доступності для кінцевих споживачів.

Ці заходи дозволять скоротити середній термін доступності продукції й запчастин, а також збільшити ступінь доступності кваліфікованого технічного обслуговування. Результатом має стати збільшення показника привабливості умов постачання до 0,955, а умов обслуговування – до 0,86.

Повторне моделювання конкурентоспроможності розкидувачів твердих органічних добрив з урахуванням описаних впливів дало наступні результати (табл. 3.7).
Таблиця 3.7

Рівень конкурентоспроможності розкидувачів твердих органічних добрив після реалізації управлінських впливів

У результаті реалізації управлінських впливів очікується істотне зростання конкурентоспроможності розкидувачів твердих органічних добрив виробництва ВАТ «Ковельсільмаш» на російському ринку (табл. 3.7), яке супроводжуватиметься зростанням частки ринку від 3,82% до 7,94%, у залежності від моделі виробу. Це дозволяє розрахувати економічний ефект від реалізації управлінських впливів, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності продукції (табл. 3.8).

Таблиця 3.8

Розрахунок економічного ефекту від реалізації управлінських впливів

Розрахунок економічного ефекту зроблений з урахуванням зростання ринку на 20% і з урахуванням того, що прибуток становить 4% від ціни машини. Таким чином, розрахунковий економічний ефект від запропонованих заходів складає 376 тис. грн. Оскільки потужності ВАТ «Ковельсільмаш» із виробництва розкидувачів твердих органічних добрив завантажені лише на 10-20%, то плановане збільшення реалізації цієї продукції не зіткнеться з обмеженнями виробничого характеру. Слід зазначити, що при розрахунку економічного ефекту не враховувалися витрати, пов'язані з реалізацією управлінських впливів. Це пояснюється тим, що в умовах мінливого ринкового середовища економічний ефект можна розрахувати не більш ніж на 1 рік, а результати реалізації пропонованих заходів будуть приносити ефект більш тривалий час. Крім того, управлінські впливи матимуть позитивний ефект на реалізацію всієї номенклатури продукції ВАТ «Ковельсільмаш» на російському ринку, і було б невірним віднімати ці витрати з економічного ефекту, одержуваного від збільшення обсягів реалізації лише розкидувачів твердих органічних добрив.

для вибору найбільш перспективних нових виробів рекомендується застосовувати модель [Mod₄].

Таким чином, розроблена концепція управління конкурентоспроможністю знайшла своє застосування на ВАТ «Ковельсільмаш». Розрахунковий економічний ефект склав 376 тис. грн. і був досягнутий за рахунок підвищення конкурентоспроможності розкидувачів твердих органічних добрив.