Уроку аналізується оповідання Г. Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»

Перебіг уроку

І. Мета, мотивація – вступне слово учителя

Сьогодні ми з вами продовжуємо говорити про події ІІ світової війни у дзеркалі літератури. Зупинимось на постатях письменників різних країн, які говорили про цю страшну війну, які засуджували фашизм, які відстоювали гуманістичні засади життя. Більш докладніше зупинимось на постаті Белля і його оповіданні «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...». На тлі розпалу війни та розрухи повоєнних років література відновлювала й плекала духовні скарби людства, обпалені полум’ям цієї катастрофи.

• 
  Чому ж так сталося, що така висококультурна нація стала осередком «коричневої чуми»? Хто винен в цьому? (Відповіді учнів)
  
• 
  Ви відповідали на питання анкети, згадайте їх.(питання на дошці)
  

Зло процвітає тому, що є безліч байдужих людей, які його не бачать.

Почуття провини приніс з війни О. Твардовський, Г. Белль; про єдність усіх людей, про відповідальність кожного за те, що відбувається поряд, говорить Джон Донн – англійський поет XVII століття.(Читання вірша Джона Донна).

Таке розуміння життя притаманне не кожному. О.Твардовський, Г.Белль, Д. Донн – це люди високого духовного рівня. Чи кожен може відчувати єдність з усім світом, відповідальність за все, що відбувається у світі? Звичайно, може кожен, але цього треба вчитися. І сьогодні ми з вами будемо продовжувати вчитися бути людьми з великої літери.

• 
  Альбер Камю – французський письменник, автор роману «Чума»;
  
• 
  Бертольд Брехт – німецький письменник;
  
• 
  Пауль Целан – німецькомовний письменник.
  

Ми знаємо ветеранів Великої Вітчизняної війни,які захищали наше село, знаємо й шануємо ветеранів, які живуть поряд, їх в живих лишилося дуже мало.

Назвіть, будь ласка, наших ветеранів.

- Велич перемоги СРСР і дорога ціна, яку було сплачено за неї, гірка правда війни – все це увійшло до творів радянських письменників – О. Твардовського, О. Гончара, Є. Симонова, Б. Васильєва, М. Шолохова, М. Стельмаха...

• 
  Послухаємо О. Твардовського – російського поета;
  
• 
  Слово Олесю Гончару – українському письменнику.
  

Останню крапку в цьому русі проти течії поставила смерть. Помер письменник 16 квітня 1985 року. На його могилі, яка знаходиться у селищі Мартен, встановлено звичайний дерев’яний хрест з простим написом: «Генріх Белль. 1917-1985».

- Яку літературну спадщину залишив нам цей письменник?( учні називають твори Г.Белля)
ІІІ. Аналіз оповідання за питаннями:

• 
  Від імені кого написано оповідання?
  
• 
  Як звати цього хлопця?
  
• 
  Скільки йому років?
  
• 
  Які деталі прибуття героя до госпіталя вводять тему руйнувань, спричинених війною?
  
• 
  Яку першу фразу почув герой?
  
• 
  Продовжити фразу – «всі прибулі поділялись на ...»
  
• 
  Розкрийте символічний смисл «мерці – решта»
  
• 
  Проведіть екскурсію по гімназії, що бачить хлопець, коли його несуть на ношах?
  
• 
  Герой просувається коридорами гімназії, його бентежать два питання, які?
  
• 
  Чому герой не може повірити власним враженнням, що він потрапив до рідної гімназії?
  
• 
  Ще одну прикмету наглядів герой - це хрест (зачитайте).
  

Висновок: ідеологи фашизму намагалися стерти зі свідомості молодого покоління навіть пам’ять про моральні заповіді християнства.

- Зачитайте, яким побачив себе герой у склі лампочки на операційному столі?

- Який символічний смисл цих слів «вкороченого», «куценький», «кокон»?

- І що ж таки остаточно переконало юнака, що знаходиться він в своїй рідній гімназії?

- Давайте послухаємо нашого історика, що ж означає ця обірвана цитата?

- У цієї цитати є два боки, два плани, подумайте, які?

Учитель робить висновок:

Г. Белль у своєму оповіданні розповідає про юнака, який тільки-но закінчив гімназію і, залишившись без руки та ноги, зовсім не розуміє, за що він воював, кого він захищав, і за що він поплатився своїм здоров’ям. Він став «рештою», неповноцінною людиною.
І головне питання, яке ми спробуємо сьогодні з’ясувати:

• 
  Як цьому хлопцеві жити далі? (думки учнів).
  
• 
  У нас стоять гвоздики – квіти, які називають супутниками тривоги, червоні гвоздики – символ крові, пролитої на війні. Передаючи один одному гвоздику, висловіть свою думку до музичного уривку. Чи буде у хлопця інтерес до життя? (прослуховування уривку пісні С. Петлюри «За меня невеста..», висловлювання думок).
  
• 
  В рамках цієї теми ми ще повернемось до цього питання й познайомимось з людьми, які знайшли в собі сили жити далі, не втратили інтересу до життя в дуже складних життєвих обставинах.
  
• 
  Поміркуйте, уявіть, як нашого героя зустрінуть близькі? (думки учнів).
  
• 
  Найдорожча людина для нас – мати, і для матері її дитина найдорожча. Яким би не повернувся наш герой, для матері головне, що він живий. Тому матерям присвячували пісні, вірші, встановлювали пам’ятники. Є пам’ятник Батьківщині–матері і у нас в селі. Про це в своєму вірші написала наша учениця (вірш).
  

IV. Підсумки.

V. Домашне завдання. Написати твір-мініатюру «Що б ви порадили юному гімназисту, якби він був поряд?»

- Музика, діти виходять для покладання квітів до пам’ятника загиблим воїнам.

1. 
   Веренько Л. Трагедія Другої світової війни у творчості Г.Белля // Зарубіжна література. – 2005.- №5
   
2. 
   Горідько Ю. Тема війни у творчості Г.Белля // Зарубіжна література.-2003.- №10
   
3. 
   Зарубіжна література:Посібник-хрестоматія - Донецьк:ТОВ ВКФ «БАО», 2003.