456 Анкг (анх, анк, ключ Нілу, ключ життя, ключ знання), лат. Crux ansata — хрест із верхнім променем у формі петлі, так званий Єгипетський хрест, символ вічного життя і сокровенного знання, який об'єднав хрест як символ життя і коло як символ вічності (разом — символ безсмертя, єднання жіночого й чоловічого начал, Озіріса та Ізиди, земного і небесного). За єгипетськими уявленнями, так виглядав ключ, яким можна було відчинити ворота смерті. Crux ansata в усі часи використовувався в ритуалах, при ворожбі, у лікуванні тощо.
457 «Для всього свій час і година своя кожній справі під небом» (Екклезіаст, 3:1).
458 [Примітка автора] Veni, veni, venias... — анонім, Carmina Burana, зі збірки під назвою Carmina amatoria. Переклад мій:
Прийди, прийди, о, прийди,
Не дай мені вмерти,
Гирца, гирца
Назаза,
Тріллірівос...
Прекрасні твої щоки,
Очі твої блискучі,
Волосся твоє в косі.
О, яка ти прекрасна істота,
Червоніша від ружі,
Біліша від лілії,
Від усіх вродливіша,
Слава, слава тобі повік.
459 Нижня сорочка.
460 Шеміза (chemise) — від лат. «каміза» (camisia) — нижня сорочка тунікоподібного крою, власне, її англійський різновид. Вузькі довгі рукави шемізи було видно в широких рукавах верхнього одягу, плісирований поділ шемізи також визирав з-під подолу, наприклад, тої ж таки котарді.
461 Цнотлива нагота (лат.).
462 [Примітка автора] «Він міг — і хотів — сказати їй, що вона...» — Рейневан звертається у компліментах по черзі до «Пісні пісень», «Енеїди», пісень провансальських трубадурів, пісень зі збірки Carmina Burana, Вальтера фон дер Фогельвайде і «Божественної комедії» Данте.
463 Елемент спускового механізму арбалета.
464 Парафіяльний костел.
465 Ultima Thule (лат.) — край землі, міфічний острів на краю світу (з Вергілія).
466 Пси Господні (лат.) — загальноприйнята у Середньовіччі формула стосовно ордену домініканців, хоча назва ордену походить від імені св. Домініка.
467 Ім'я — знамення (лат.), тобто ім'я, яке можна розуміти буквально. Транквілій (лат. tranquillus) — тихий, спокійний.
468 «Неруш моїх кіл» (лат.) — слова, які приписують Архімеду.
474 Вільний муляр — франкмасон. Насправді масонство зародилося на початку XVIII ст., тобто тут це вказівка і на професію персонажа (вільний — себто не член цеху), і на його вільнодумство.
475 Людина, яка вірить у тисячолітнє Царство Боже на землі, інакше кажучи — хіліаст.
476 Букв. «Без гніву й упередження», тобто цілком об'єктивно (Тацит).
477 Компутація (від лат. computare — рахувати) — підрахунок.
478 Восьмого дня після дня апостолів Петра і Павла.
479 Книга Ісуса Навина, 10; 12.
480 Підзорна труба винайдена в Голландії в 1608 p., на її основі Галілей в 1609 р. розробив телескоп.
481 Книга пророка Ісаї, 40; 22.
482 Eppur si muove (іт. «А все-таки вона рухається» ) — слова, які начебто були виголошені Галілео Галілеєм після завершення його процесу в 1633 р.
483 Відомий нам Миколай Копернік, творець геліоцентричної теорії (і за фахом священик), народився в 1473 році.
484 Книга пророка Ісаї, 5; 24.
485 Книга пророка Ісаї, 24; 22.
486 Ніколи (нім.).
487 Воїн Христовий, захисник (лат.).
488 Відступник (пізньолат. apostata з давньогр. apostates).
491 Молитва: «Вірую в Бога-Отця, Вседержителя...» (лат.).
492 Диба (іт.).
493 «Прийди, Духу Святий» (лат.).
494 Учитель Євангелія понад усіх євангелістів (лат.).
495 «Ото полюбив єси правду в глибинах і в таємних речах виявляєш премудрість мені. Очисти ісопом мене — і буду я чистий...» (лат.). Псалом 50; 8-9.
496 «...обмий мене...» (лат.). Псалом 50; 9.
497 «...Обмий мене — і стану я біліший від снігу. Дай почути мені втіху і радість...» (лат.). Псалом 50; 9-10.
498 Перебувають у темряві (лат.).
499 2 листопада.
500 21 жовтня.
501 «Habemus papam» (лат. «Маємо папу» ) — традиційна формула, якою оголошують про обрання конклавом нового папи.
502 Санта-Марія-ін-Космедін — церква Святої Марії Уквітчаної, Рим.
503 Книга пророка Ісаї, 35; 6.
504 Дурень дурневі говорить (лат.).
505 Латинське слово lupa означає і «вовчиця», і «проститутка».
506 Римська курія (лат.).
507 Сан-Педро-ад-Вінкула — церква Святого Петра в оковах, Мадрид. Папа Мартін V зробив Хуана де Сервантеса кардиналом цієї церкви лише в 1426 році.
508 Медіолан — середньовічна латинська назва Мілана.
509 Кардинал, у віданні якого перебувають фінанси і поліція.
510 Рагуза — інша назва м. Дубровник у Хорватії.
511 Ключ Соломона (лат.).
512 Свічадо спасіння (лат.).
513 Буквально — «Наша мати-годувальниця» (лат.); альма-матер — старовинна студентська назва університету як такого, що живить духовно, дає поживу розуму.
514 Правда Господня (лат.).
515 Залишається навіки (лат.).
516 Звичайно, звичайно (лат.).
517 Єретик, що повторно впав у єресь (лат.); relapsus — повторення помилки.
518 Чаклунство (лат.), розділ магії, який займається викликанням духів.
519 Тут — святиня, від occultus — потаємний, прихований (лат.).
520 Отже (лат.).
521 Що й треба було довести (лат.). Евклід.
522 Астрологічні терміни.
523 Виродження і псування (лат.).
524 Матерія (лат.).
525 Випадковість (лат.).
526 «Зараза, що в темряві ходить». Псалом 90; 6.
527 Світло на віки вічні (лат.).
528 З грецької — переповнення кров'ю.
529 Спазм (лат.) — з гр. spasma.
530 Легенева артерія (лат.).
531 Букв. «Без гніву й упередження», тобто цілком об'єктивно (Тацит). «Справа закінчена» (лат.).
532 На другий день після дня св. Лаврентія-мученика; тобто 12 серпня.
533 [Примітка автора] De mortuis aut bene aut nihil — «Про мертвих (говорити) або добре, або нічого» (Плутарх).
534 Підтримка, допомога (лат.).
535 Захисник і світоч католицької віри (лат.).
536 Питання віри (лат.).
537 Постила (середньов. лат. postilla від post ilia [verba textus] — «після цих [слів тексту]» ) — зібрання коментарів до Біблії та Євангелія.
538 Перелюб (лат.).
539 Транссубстанціація (середньов. лат. transsubstantiatio) — перетворення хліба і вина під час причастя на тіло і кров Христа.
540 Розкаяння (лат.)
541 [Примітка автора] Do, ut des — «Даю, щоб ти дав»; тут парафраза: «...ut facias» - «..щоб ти зробив».
542 Конфесата (від лат. confessio — зізнання) — зізнання під тортурами.
543 Дольчіно (р. н. невід. — 1307), вождь селянсько-плебейського повстання 1304 — 1307 pp. у північно-західній Італії, спрямованого проти феодальних повинностей і церковної влади.
Чомпі (італ. ciompi) — чесальники вовни й інші наймані робітники мануфактур Флоренції, які підняли повстання у 1378 році. Пікарти (назва дана католицькими силами від Пікардії — вогнища єретичних рухів у середньовіччі) — найрадикальніша ліва течія таборитів у Чехії І пол. XV ст. Розвивали ідеї хіліазму, встановили зрівняльний розподіл у Таборі. Навесні 1421 розгромлені помірними таборитами на чолі з Я. Жижкою.
Джон Болл — ідеолог лолардів, один з керівників повстання Уота Тайлера 1381 року в Англії.
Кола ді Ріенцо (спр. ім'я Нікола ді Лоренцо Ґабріні, 1313 — 1354), вождь повсталих пополанів (від popolo — народ) у Римі 1347 р. і глава Римської республіки, встановленої в травні 1347 р. (існувала до грудня 1347 р.) і серпні 1354 р.
Петро з Брюї був першим відомим єретиком, спаленим за свої переконання (в 1124 році). Вимагав скасування церковної ієрархії. Вацлав Коранда (бл. 1390 — бл. 1453) — один з ідеологів пікартів. Послідовник Мартіна Гуски, прихильник збройної боротьби. Помер у в'язниці.
Ян Желівський (р. н. нев. — 1422) — чеський священик-гусит, вождь празьких радикальних гуситів, очолив повстання 30 липня 1419 р. Вбитий або страчений поміркованими гуситами.
Локвіс (Красномовець) — Мартін Гуска (р. н. нев. — 1421) — священик з Моравії, ідеолог пікартів, спалений поміркованими таборитами. Вимагав ліквідації станової і майнової нерівності, скасування культу і релігійних таїнств, які називав забобонами.
544 Євангеліє від св. Луки, 11; 23 або св. Матвія, 12; 30.
545 Тобі поклоняюся і тебе закликаю (лат.).
546 Прийди, Мерсільде (лат.).
547 Kněz ( чеськ.) — священик.
548 «Туди, де вже немає світла». Данте Аліґ'єрі, «Божественна комедія». ч. 4. Переклад М. Стріхи.
549 Шкіра, дублена в киплячому маслі.
550 Гізарма — зброя у вигляді гакоподібного ножа з гострим внутрішнім краєм, насадженого на ратище.
551 Картина (фр.).
552 Друзі пізнаються в біді (чеськ.).
553 Об'явлення св. Івана Богослова, 14; 9-10.
554 Тут — пенсіонер; від лат. emerere — заслужити (лат.).
555 Прийняті в 1420 р. т. зв. «Чотири празькі статті», які об'єднували всі течії гуситів: вільна проповідь слова Божого, причастя з чаші для всіх віруючих, позбавлення церкви права володіти майном (секуляризація церковної власності), публічні покарання за гріхи проти моральності не тільки для мирян, а й для духовенства.
556 Див. Євангеліє від св. Матвія, 13; 38,40 — 42.
557 Народне правосуддя (лат.).
558 У голові та в членах (лат.), тобто згори до низу, від верхівки до рядових учасників.
559 Об'явлення св. Івана Богослова. 6; 9 — 10.
560 Об'явлення св. Івана Богослова, 19; 17-19.
561 Книга пророка Молахії, 4; 1.
562 Гир — у чеській мові (і в українських діалектах) є відповідником спонукального вигуку «ату».
563 «Отче наш, іже єси на небесах, нехай святиться ім'я Твоє...» (чеськ.).
564 «Нехай прийде царствіє Твоє... Нехай буде воля твоя як на небі, так і на землі...» (чеськ.).
565 «..Ллє визволи нас від лукавого...» (чеськ.).
566 Вперед, Божі воїни! (чеськ.).
567 Слово «тарасниця» походить від «тарасу» (тераси) — підвищення, збитого з дощок, на якому нерухомо змонтовані лафет і ствол. Гусити застосовували легкі тарасниці (2 м завдовжки, калібром бл. 25 — 30 мм ), розміщуючи їх не на стінах укріплень, а на своїх возах, і отримуючи в такий спосіб пересувну артилерію. Тарасниці стріляли на віддаль бл. 300 м свинцевими кулями.
568 Гаківниці — важкі рушниці, важили до 10 кг і мали велику силу віддачі, отже, щоби вистрелити. Їх треба було на щось сперти; під дулом біля верхнього кінця містився гак, яким зброю спирали на мур, звідси й назва. Гусити спирали гаківниці на вози.
569 Бограч-гуляш (угор. bogracsgulyas — «гуляш із казанка», від gulyas — пастух) — популярний угорський м'ясний суп з паприкою; перша, а не друга страва.
570 Бог пан наш (чеськ.), тобто Бог наш Господь.
571 «Облиште всяку надію» (італ.) — частина напису на воротах Пекла у «Божественній комедії» Данте Аліґ'єрі. Повністю речення звучить так: «Lasciate ogni speranza, voi ch'entrate» — «Облиште всяку надію ті, хто входить сюди».
572 3 нами Бог (нім.).
573 [Примітка автора] «...туди, де жаль...» — Данте, «Божественна комедія», пісня четверта, переклад як вище. В оригіналі: Fuor de la queta, ne I'aura che trema. E vegno in parte ove non e che luca. (Данте Аліґ'єрі, «Божественна комедія», ч. 4. Переклад М. Стріхи.)