ТИПОЛОГІЯ СПОСОБІВ ОКАЗІОНАЛЬНОЇ ЕКСПАНСІЇ

• 
  виявити спільні й відмінні способи оказіональної експансії СВ в англійських та українських художніх текстах ХХ ст.;
  
• 
  проаналізувати оказіональні зміни у семантичній структурі СВ в англійських та українських художніх текстах досліджуваного періоду з визначенням тенденцій динаміки фразеологічних фондів двох лінгвокультур;
  
• 
  визначити відмінності у характері національно-культурної мотивації екстенсіоналізованої, інтенсіоналізованої, зворотно інтенсіоналізованої семантики англійських оказіональних СВ (далі – АОСВ) та українських оказіональних СВ (далі – УОСВ), порівняно з узуальними;
  
• 
  виявити фразеосемантичні групи, характерні для оказіональної експансії як типу трансформацій СВ в англійських та українських художніх текстах ХХ ст.
  

Оказіонально трансформовані СВ зберігають словникову семантику [1, с. 191–192], внутрішній образ, емоційно-експресивне забарвлення та стилістичну характеристику [4, с. 223]. Інтенції оказіонального перетворення СВ такі: уточнення (конкретизація) значення [5, с. 151–152; 11, с. 123], надання нових семантичних та стилістичних відтінків [11, с. 124], доповнення й уточнення значення, а не його розкриття [17, с. 101], звуження та конкретизація узагальненої семантики [4, с. 223], контекстуальне оновлення та набуття додаткових смислових відтінків [1, с. 192], посилення, послаблення або уточнення значення [13, с. 108].

Виділяють [3, с. 119–120; 4, с. 223] 3 способи поширення СВ: атрибутивне, об’єктне та обставинне. За атрибутивної експансії поширюється один компонент, за об’єктної та обставинної – СВ в цілому [4, с. 223]. Окрім указаних способів поширення дослідники [11; 17] виокремлюють комбіновані поширення.

У результаті зіставлення англійських та українських оказіональних СВ виявлено 2 спільні способи оказіональної експансії (детермінантний та актантний), а також 1 відмінний, характерний лише для українських оказіональних СВ (комбінований). За детермінантного способу поширюється СВ в цілому, за актантного – його окремий(-і) компонент(-и). Засобами детермінантного способу є адвербні та об’єктні, тим часом актантного – атрибутивні. Комбінований спосіб поєднує адвербні та атрибутивні засоби оказіональної експансії.

Поширювачі у структурі як англійських, так і українських оказіональних СВ займають або препозицію, або інтерпозицію, або постпозицію, роль якої є важливою у перетворенні їх семантичної структури [3, с. 119; 17, с. 102]. Визначено 3 функціональні позиції поширювачів за детермінантного способу і 2 – за актантного – препозицію та інтерпозицію. Постпозиційне поширення актантними атрибутивами не є характерним ані для англійських, ані для українських СВ, оскільки суперечить синтаксичним особливостям обох мов.

1. Детермінантний спосіб оказіональної експансії англійських та українських СВ. Препозиція детермінантних адвербів-поширювачів є більш характерною для українських прикладів, інтерпозиція та постпозиція – для англійських.

За препозиційної адвербної експансії семантика англійських оказіональних СВ є здебільшого екстенсіоналізованою, натомість українських – інтенсіоналізованою. Приклади зворотньо інтенсіоналізованої семантики англійських та українських оказіональних СВ є поодинокими. Так, в англійській синтаксичній конструкції Davidson smiled a little and gently rubbed his hands [31, p. 21] семантика англійського оказіонального СВ gently rubbed his hands (від узуального rub one’s hands, to – терти руки (від задоволення тощо) [22, p. 819]) є екстенсіоналізованою до ‘ніжно (лагідно) потирав руки (від задоволення)’, зважаючи на семантичну структуру препозиційного адверба gently (adv 1. ніжно, лагідно; тихо; 2. обережно [21, p. 225]), що акцентує увагу на повному, неймовірному вдоволенню собою. У стародавніх людських культурах рука вважалася магічним символом та незмінним атрибутом усіх магічних дій (так, удари долонь одну об одну слугували для закликання дощу). Стан екстазу співвідноситься також із положенням рук – відображається і в і.-є. *kāt- “rave, raving; stupid, drowsy”. Із англ. hand можна зіставити й і.-є. *kondos “Sinn, Verstand”; стар.-інд. kadah “stumm” (релігійний екстаз); слід звернути увагу на хет. handas “devoted to, reverent towards”; handa(i)- “set in order” (порядок на противагу Хаосу) [8, с. 158–161]. “Ліва рука, на відміну від правої, вважалася “нечистою”, у зв’язку з чим значення “лівий” може співвідноситися зі значенням “очищати (вогнем)”; “мити” (із цим значенням може поєднуватися і значення “правий”, оскільки права рука “оскверняється” лівою)” [26, с. 207]. Отож, адверб gently розширює словникову семантику англійського оказіонального СВ, позначаючи один із видів стану екстазу людини, – цілковитого задоволення.

За інтерпозиційної адвербної експансії в англійських прикладах зафіксовано переважно екстенсіоналізацію семантики СВ, на відміну від українських, для яких, знову ж таки, більш характерною є інтенсіоналізація їх значення. Так, семантика українського оказіонального СВ серце боляче защеміло (від узуального серце болить (щемить) – “1. Хтось тривожиться за кого-небудь, що-небудь, уболіває за когось, щось. 2. Журитися, уболівати” [28, с. 154]) у контексті А може, вже й померли батьки? Я ж із дому пропав безвісти… Серце боляче защеміло [24, с. 266] є інтенсіоналізованою внаслідок оказіональної експансії адвербом боляче (спільнокореневим словом до вербного варіанта болить та близьким за семантикою з лексемою щемить: боляче. Присл. до болячий. // болячий “1. Який болить, викликає біль, пов’язаний з відчуттям болю. 2. перен. Який викликає гіркі, тяжкі почуття, смуток, сум; викликаний цими почуттями; тяжкий” [23, с. 92]; щеміти – “боліти, нити (про частини, органи тіла. // безос... 2. перен. Відчувати тупий біль від неспокою, тривоги, хвилювання тощо” [23, с. 1638]). Завдяки відбору лексем для українського оказіонального СВ – як вербного, так і адвербного елемента-поширювача – письменник уміло уникає тавтології, інтенсіоналізуючи узуальну семантику СВ до ‘тяжко зажурився’. Аналізоване українське оказіональне СВ є високообразним, адже основне символічне навантаження в ньому, як і в зіставлюваному англійському прикладі, виконує соматизм: серце є символом зосередження почуттів, емоційних переживань людини [2] і вважається не лише центром буття, джерелом інтуїтивного розуму, але й скарбницею почуттів: “Легендарним символом сосуда є Грааль, чаша Таємної вечері, яка вмістила кров Христа, розіп’ятого на хресті, і у такий спосіб стала чашею усіх літургій та була визнана всіма серцем. Саме це підтверджує єгипетський ієроглиф серця, який збігається за контуром з чашою. І дійсно, серце, насамперед, традиційно відоме як центр буття, джерело інтуїтивного розуму, і тільки потім – зосередження почуттів. Унаслідок свого ритму воно є господарем часу. В Індії це – оселя Брахми, в Ісламі – трон Бога… Грааль, що є і чашою (grasale), і книгою (gradale), є духовним одкровенням… За стародавніми переказами, Грааль був виточений зі смарагда, який упав з лоба Люцифера в момент його падіння – образ, що порівнюється з третім оком (urna)…” [2, с. 68].

2. Актантний спосіб оказіональної експансії англійських та українських СВ. Узуальні СВ у синтаксичних конструкціях з англійських та українських художніх текстів зазнають оказіональної експансії атрибутивами, зазвичай, вираженими ад’єктивами та прономіналами.

За атрибутивно-прономінальної експансії фіксуємо здебільшого інтерпозицію, рідше – препозицію атрибутивів-прономіналів як в англійських, так і українських прикладах. Зареєстровано присвійні, неозначені та означальні прономінали-поширювачі, при цьому характер змін семантики англійських та українських оказіональних СВ залежить від лексико-граматичного розряду прономіналів-поширювачів і демонструє спільні тенденції: за оказіональної експансії субстантивних компонентів СВ присвійними та неозначеними прономіналами семантика англійських та українських прикладів є екстенсіоналізованою, означальними – інтенсіоналізованою.

3. Комбінований спосіб оказіональної експансії українських СВ полягає у поєднанні адвербного та атрибутивного засобів. Це рідко вживані, проте надзвичайно яскраві приклади оказіонального функціонування СВ лише в українських художніх текстах ХХ ст. Зміни традиційної семантики українських СВ є ускладненими. Виділено такі засоби комбінованого способу оказіональної експансії українських СВ: 1) детермінантні адвербні й актантні атрибутивно-прономінальні, 2) детермінантні адвербні й актантні атрибутивно-ад’єктивні та 3) детермінантні об’єктні й актантні атрибутивно-нумеральні.

Наприклад, за першого засобу оказіонального перетворення зафіксовано одночасну інтенсіоналізацію й екстенсіоналізацію словникової семантики СВ у реченні На все це єсть певний, усім відомий розпорядок, і не можна ж, зрештою, марно гаяти свій час і час зайнятої людини [24, с. 28]. Вихідне СВ гаяти (марнувати) час [27, с. 41] зазнає комбінованої оказіональної експансії. Автор за необхідне вважає поширити СВ препозиційним детермінантним адвербом марно (Присл. до марний. 1. Який не приносить очікуваних наслідків, не досягає мети; даремний (у 1, 2 знач.) // Який не приносить користі // Який не справджується. Марна справа. 2. Який не має істотного значення; незначний, пустий. 3. Який не має справжньої цінності; суєтний” [23, с. 647]), який є спільнокореневим словом до одного з варіантів вербного компонента загальнонародного СВ – марнувати (недок., перех. Даремно, без користі витрачати гроші, майно тощо // Даремно, без користі губити життя, силу тощо // Гаяти (час) [23, с. 648]). З метою уникнення тавтології письменник відбирає вербний компонент гаяти (… 2. Витрачати марно, марнувати (час)... [25, Т. ІІ, с. 17]), семантична структура якого є подібною до інших вербних компонентів. Така оказіональна зміна тонко зумовлює інтенсіоналізацію словникової семантики СВ. Оказіональна експансія субстантивного компонента час препозиційним атрибутивом-прономіналом свій [23, с. 1298] екстенсіоналізує семантику СВ (вказує на посесивність, пристосовує значення СВ до мікроконтексту). У словнику [25, Т. ІІ, с. 42] зафіксовано приклад Поїзда треба було довго ждати і гаяти надаремно час (Н.-Лев., IV, 1956, с. 110). Відмічаємо, що письменник вдається до подібної оказіональної експансії загальнонародного СВ з метою інтенсіоналізації його семантики. Проте як адверб-поширювач автор використовує синонім до слова марно – елемент надаремно (“марно, безрезультатно” [23, с. 709]). Проаналізоване українське оказіональне СВ є одним із численних прикладів унікальної майстерності письменників оказіонально трансформувати загальномовні СВ.

Оказіональна експансія є властивою для СВ, які належать до фразеосемантичної групи одиниць на позначення емоційного стану людини, її почуттів, ставлення до інших. Образність і символіка, що характеризує СВ цієї фразеосемантичної групи, розкривається через соматичний і фітонімний компоненти семантики, наявні у структурі як англійських, так і українських одиниць.

Цей висновок не претендує на вичерпність і є об’єктивним лише для проаналізованого фрагмента мовного матеріалу.

Перспективними аспектами дослідження є вивчення подальших етапів фразеологізації та соціалізації оказіональних СВ в англійській та українській мовах.
ЛІТЕРАТУРА
1. Алефиренко Н. Ф. Проблемы фразеологического значения и смысла (в аспекте межуровневого взаимодействия) / Н. Ф. Алефиренко, Л. Г. Золотых. – Астрахань : Изд-во Астрах. госуд. пед. ун-та, 2000. – 220 с.

2. Бенуас Л. Знаки, символы и мифы / Люк Бенуас ; [пер. с фр. А. Калантарова]. – М. : ООО Изд-во АСТ : Астрель, 2004. – 160 с.

3. Білоноженко В. М. Функціонування та лексикографічна розробка українських фразеологізмів / В. М. Білоноженко, І. С. Гнатюк. – К. : Наукова думка, 1989. – 156 с.

4. Ганжа С. А. До питання про трансформацію усталених фразеологізмів в епістолярних текстах українських письменників-класиків [Електронний ресурс] / С. А. Ганжа, Н. М. Сінкевич // Культура народов Причерноморья – 2007–2008. – Т. 49 (І). – С. 222–224. – Режим доступу : http:// elib.crimea.edu/index.php?option=com_content&task=view&id=31

6. Кунин А. В. Курс фразеологии современного английского языка / Александр Владимирович Кунин. – М. : Высшая школа ; Дубна : Изд. центр “Феникс”, 1996. – 381 с.

7. Левченко О. П. Фразеологічна символіка : лінгвокультурологічний аспект / Ольга Петрівна Левченко. – Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2005. – 352 с.

8. Маковский М. М. Язык – миф – культура. Символы жизни и жизнь символов / Марк Михайлович Маковский. – М. : Изд-во “Русские словари”, 1996. – 330 с.

9. Мамалига А. І. До питання про структурно-семантичні зміни фразеологізмів у мові газети / А. І. Мамалига // Українське мовознавство. – 1973. – № 1. – С. 72–79.

10. Найда А. М. Стійкі народні порівняння як об’єкт фразеології (семантичний і структурний аспекти) : дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 / Найда Алла Миколаївна. – Дніпропетровськ, 2002. – 208 с.

11. Супрун А. П. Семантико-стилістичні особливості фразеологічних одиниць (на матеріалі поетичних творів Максима Рильського) : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / Супрун Алла Петрівна. – Миколаїв, 1999. – 302 с.

12. Тимощук Н. П. Функціонування фразеологізмів у романах Йозефа Рота : автореф. дис. … канд. філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” / Н. П. Тимощук. – Львів, 2005. – 19 с.

13. Шадрин Н. Л. Структурно-семантические речевые преобразования фразеологических единиц / Н. Л. Шадрин // Актуальные проблемы лексикологии и словообразования. – Новосибирск : Изд-во при НГУ, 1974. – Вып. 3. – С. 106–109.

14. Шаронова М. А. Особенности функционирования фразеологической инверсии / М. А. Шаронова // Вопросы английской филологии (коммуникативный и фразеологический аспекты) : [сб. науч. тр. отдела Дружбы народов]. – М : Моск. госуд. пед. ин-т иностр. яз. имени Мориса Тореза, 1987. – Вып. 287. – С. 83–91.

15. Шевченко Л. І. Трансформація фразеологічних одиниць у газетному тексті / Л. І. Шевченко // Особливості мови і стилю засобів масової інформації. – 1983. – Вып. 2. – С. 70–79.

16. Шувалова Ю. В. Коммуникативный аспект окказиональных преобразований фразеологических единиц / Ю. В. Шувалова // Вопросы английской филологии (коммуникативный и фразеологический аспекты) : [сб. науч. тр. отдела Дружбы народов]. – М : Моск. госуд. пед. ин-т иностр. яз. имени Мориса Тореза, 1987. – Вып. 287. – С. 100–108.

17. Щербачук Л. Ф. Загальномовна та індивідуально-авторська фразеологія в художніх текстах (на матеріалі творів О. Гончара) : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / Щербачук Лідія Федорівна. – Сімферополь, 2000. – 211 с.

18. Duhme M. Phraseologie der deutschen Wirtschaftsprache. Eine empirische Untersuchung zur Verwendung von Phraseologismen in journalistischen Fachtexten / Michael Duhme. – Essen : Verlag Die Blau Eule, 1991. – 224 s.

19. Ptashnyk S. Phraseologische Modifikationen in der Sprache der Presse (am Beispiel der Wochenzeitungen “Die Woche” und “Die Zeit”) / S. Ptashnyk // Німецька мова в сучасному світі : [матеріали доп. міжнар. наук. конф.]. – Дрогобич, 2000. – С. 62–68.

20. Ptashnyk S. Textbildende Funktionen phraseologischer Modifikationen in der Pressesprache / S. Ptashnyk // Thesenband der Berliner Linguistik. – B., 2000. – T. 9. – S. 31–32.

22. Англо-український фразеологічний словник / [уклад. К. Т. Баранцев]. – К. : Радянська школа, 1968. – 1052 с.

23. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і доповн.) / [уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел]. – К. ; Ірпінь : ВТФ “Перун”, 2005. – 1728 с.

24. Підмогильний В. Місто : [роман, оповідання] / Валер’ян Підмогильний. – К. : Молодь, 1989. – 448 с.

25. Словник української мови : в 11-ти т. / [ред.-упоряд. І. К. Білодід]. – К. : Наукова думка, 1971–1980.

26. Сравнительный словарь мифологической символики в индоевропейских языках : Образ мира и миры образов / [сост. М. М. Маковский]. – М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1996. – 416 с.

27. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний словник / І. С. Олійник, М. М. Сидоренко. – К. : Радянська школа, 1978. – 447 с.

28. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний тлумачний словник / І. С. Олійник, М. М. Сидоренко. – К. : Радянська школа, 1991. – 400 с.

29. Longman Dictionary of Contemporary English. – L. ; N. Y. : Longman, 2005. – 1950 p.

30. Maugham W. S. Collected Short Stories : in 4 v. / William Somerset Maugham. – L. : Pan Books Ltd in association with William Heinemann Ltd, 1975. – V. 1. – 476 p.

У Лінгвістичному енциклопедичному словнику подано наступне визначення цього поняття: “абревіатура – іменник, який складається зі скорочених слів, які входять у початковий вираз, або з усічених компонентів вихідного складного слова. Останній компонент абревіатури може також залишатись цілим (не усіченим) словом” [5, с. 9].

О. Ахманова розглядає поняття “скорочення” як “зменшення довжини мовного сигналу, включаючи зменшення числа фонем і/або морфем, з яких складається слово, і заміну мовного повідомлення природною мовою за допомогою більш економних кодів” [2, с. 440].

Х. Фельбер ділить скорочені терміни (abbreviated terms) (рис. 1) на графічні та лексичні скорочення. Лексичні скорочення, у свою чергу, поділяються на ініціальні (initialism) та акроніми (acronym); ініціальні скорочення – на літерні та звукові, а акроніми – на усічення (clipping) та зрощення (blend) [8, c. 178].

Рис. 1. Скорочені терміни [8, c. 178]

Матеріалом для дослідження є два англомовні тлумачні словники: Illustrated Dictionary of Fire Protection Terms обсягом близько 5 500 [7] та Illustrated Dictionary of Fire Service Terms – 2 500 термінів [10], видані у США у 2005 і 2006 рр.

У досліджуваних англомовних виданнях виявлено 212 ініціальних абревіатур і 2 скорочення (табл. 1). Наприклад: CDR (Call Detail Recording) – реєстрація телефонних дзвінків, INFOSEC (information security) – інформаційна безпека.

Усі виявлені у згаданих вище словниках абревіатури і скорочення можна умовно поділити на: 1) абревіатури-терміни; 2) одиниці виміру; 3) назви організацій та їхніх підрозділів, що використовуються у науково-технічній літературі з цієї тематики.

Як видно з таблиці 1, у досліджуваних словниках виявлено 214 абревіатур і скорочень. Найбільшу кількість становлять трилітерні абревіатури – 117 (54,7%), менше – ті, що складаються з двох (14), чотирьох (54) і п’яти (21) літер, а найменше – з шести (5) і восьми (1) літер.

В абревіатурах цієї підмови кількість літер у більшості випадків відповідає кількості слів, виражених основними частинами мови в багатокомпонентному терміні. Винятком є абревіатура PrPPE (proximity personal protective equipment) – засоби індивідуального захисту, де першими двома літерами абревіатури служать початкові літери першого компонента терміна, а наступні – ініціальні літери трьох наступних компонентів терміна.

У деяких випадках ініціальні абревіатури утворюються частково і за допомогою службових слів (прийменників, сполучників), наприклад, PTT (push-to-talk) – тангента (мікрофона), MOU (Memoranda of Understanding) – меморандум про взаєморозуміння, DOT (Department of Transportation) – міністерство транспорту США, HUD (heads up display) – індикація на лобовому склі (кабіни екіпажу). Хоча при утворенні 37 абревіатур службові слова пропущені. Наприклад: CFR (Code of Federal Regulations) – зведення федеральних нормативних актів, OIC (Office for Interoperability and Compatibility) – офіс для співпраці та сумісності.

Виявлено також абревіатуру NIC (NIMS Integration Center) – національний центр управління, яка побудована у такий спосіб: із уже наявної абревіатури NIMS у наступну абревіатуру NIC включено тільки першу літеру N, а наступні літери взято зі слів Integration Center.

Слід зазначити, що серед ініціальних абревіатур спостерігається омонімія в рамках пожежно-технічної терміносистеми, що викликає труднощі в правильному їх тлумаченні, наприклад, RPE: 1) rate of perceived exertion – рівень отриманої напруги; 2) respiratory protective equipment – дихальне захисне обладнання, а також у межах різних терміносистем. Наприклад, абревіатура QA у пожежно-технічній терміносистемі розшифровується як quality assessment – оцінка якості, тоді як у комп’ютерній термінології абревіатура QA утворена від сполучення слів quality assurance – гарантія якості; абревіатуру PAS у пожежній справі розуміють як public alerting system – система сповіщення, а у сфері зв’язку – як photo acoustic spectroscopy – оптоакустична спектроскопія, тоді як у медичній термінології periodic acid schiff reaction – шокова реакція.

Виникнення різного роду абревіатур сприяє оптимізації процесу комунікації. Однак вони не завжди узгоджуються з лексичною системою мови, не відповідають звичним моделям, незручні для вимови (наприклад, ECFR, NTSB, FMVSS). Під тиском системи мови деякі абревіатури, так звані акроніми, стають буквено-звуковими, наприклад, BLEVE (boiling liquid expanding vapor explosion) – вибух пари отруйної речовини; PASS (personal alert safety system) – особиста система сповіщення (цей акронім нагадує загальновживане слово pass); ANSI (American National Standards Institute) – Американський національний інститут стандартів. Вони більше відповідають орфоепічній нормі англійської мови, мають прагнення до звукового типу, вимовляються як звичайні слова і подібні на них. Тенденція до утворення акронімів спостерігається в багатьох терміносистемах [9, с. 204].

Трикомпонентні терміни в пожежно-технічній терміносистемі породжують акроніми на зразок CVC (де V – голосна буква, С – приголосна), наприклад, SOP (standard operating procedure) – стандартний порядок дій. У згаданих вище словниках виявлено акроніми різних типів: VCV, VCC, VVC, VVV і CVC. Наприклад, ANI (automatic number identification) – автоматичне визначення номера, AVL (automatic vehicle location) – система автоматичного визначення місцезнаходження транспортного засобу, EOP (emergency operation plan) – план операції під час надзвичайної ситуації, OEA (oxygen-enriched atmosphere) – атмосфера, збагачена киснем.

• 
  використання хімічної формули матеріалу замість його назви у формі абревіатури, наприклад, CO (carbon monoxide) – чадний газ;
  
• 
  додавання до абревіатури терміна марок речовин та ін., наприклад, LC50 (lethal concentration 50) – смертельна концентрація 50;
  
• 
  використання одного компонента складного слова-терміна і пропущення другого компонента, який є ядром терміна, наприклад, FP (Fluoroprotein Foam) – фторопротеїнова піна; в інших абревіатурах складне слово Guidebook представлене в абревіатурі тільки першою літерою G, наприклад, NAERG (North American Emergency Response Guidebook) – північноамериканський довідник відгуків на надзвичайні ситуації;
  
• 
  пропуск в абревіатурі одного або більше компонентів, які не представлені в ній відповідними літерами, наприклад, PCA (practical critical fire area) – практично-критичний район пожежі; NCP (National Oil and Hazardous Substances Pollution Contingency Plan) – національний план на непередбачені витрати забруднення нафтою і небезпечними речовинами. В абревіатурі PCA не представлений літерою компонент fire багатокомпонентного терміна practical critical fire area, а в абревіатурі NCP пропущено ініціальні букви від чотирьох компонентів і сполучника Oil and Hazardous Substances Pollution;
  
• 
  використання абревіатури, яка зовсім або частково не збігається з початковими буквами слів назви документа, наприклад, SOLAS (International Convention for the Safety of Life at Sea) – міжнародна угода щодо безпеки морського життя; SETIQ (Emergency Transportation System for the Chemical Industry in Mexico) – допоміжна система перевезення хімічної промисловості в Мексиці;
  
• 
  написання дефіса для того, щоб показати смислові групи слів, з яких складається абревіатура NRP-CIA (National Response Plan Catastrophic Incident Annex) – національний план відповіді на додаткові нещасні випадки, дефіса або дробу замість прийменника, EMS-C (Emergency Medical Services for Children) – надзвичайна медична допомога для дітей, EMS/HM (Emergency Medical Services for Hazardous Materials), а також дефіса, який є в багатокомпонентному терміні, наприклад, EMT-A (Emergency Medical Technician-Ambulance) – робітник медичної служби.
  

Як видно із таблиці 2, у згаданих вище словниках виявлено лише 164 абревіатури-терміни. Найбільша кількість абревіатур-термінів складаються з трьох літер (94), менше – з двох (13), чотирьох (34) і п’яти (18) літер, а найменше – з шести (4) і восьми (1) літер, тобто зберігається пропорційність між кількістю ініціальних абревіатур з різною кількістю літер між абревіатурами-термінами і скороченнями та всіма абревіатурами і скороченнями, виявленими у словниках.

Якщо взяти для порівняння наявність абревіатур (482) і скорочень (452) у перекладному “Англійсько-російському пожежно-технічному словнику” обсягом близько 18 000 термінів [4], виданому у 1980 р., то їх значно більше (див. табл. 3), ніж у тлумачних словниках. У німецько-російсько-англійському словнику “Lexicon Brandschutz” обсягом понад 2500 пожежно-технічних термінів [11] абревіатури і скорочення взагалі не розглядаються.

Таблиця 3

Кількісні показники абревіатур-термінів і скорочень

в “Англійсько-російському пожежно-технічному словнику”

Як видно із таблиці 3, крім двох і більше літерних абревіатур-термінів у цьому словнику зафіксовано однолітерні, наприклад, D (diffusion) – розповсюдження. Найбільша кількість абревіатур-термінів складаються з двох літер (190), менше – з однієї (150), трьох (116), чотирьох (14) і п’яти (12).

Проведене нами дослідження стосовно особливостей побудови 214 пожежно-технічних абревіатур і скорочень на основі тлумачних англомовних словників дало можливість виявити, що:

1) всі виявлені у словниках абревіатури і скорочення можна умовно розділити на такі, що побудовані на основі багатокомпонентних пожежно-технічних термінів та одиниць виміру (164), а також назв організацій, їхніх підрозділів, документів та ін. (50);

2) більшість становлять ініціальні абревіатури (212), а меншість – скорочення (2);

3) найбільше абревіатур-термінів побудовані за допомогою трьох (57 %) і чотирьох (20 %) літер, менше – решта абревіатур – від двох до восьми літер. Можливо, завдяки великій кількості абревіатур з трьох літер, серед них зустрічається найбільше акронімів різних типів: VCV, VCC, VVC, VVV і CVC;

4) крім традиційних шляхів побудови абревіатур, виявлено різні нові способи їх творення, тобто процес утворення абревіатур триває, і ми будемо свідками нових їх різновидів;

5) кількість компонентів термінів, представлених у тлумачних словниках, збільшилася, а отже, з’явилися абревіатури з більшою кількістю літер (6 і 8 літер), порівняно з термінами, зафіксованими, наприклад, у перекладному словнику [4] (5 літер).

1. 
   Алексеев Д. Аббревиация в условиях научно-технической революции / Д. Алексеев, В. Борисов // Научно-техническая революция и функционирование языков мира. – М. : Наука, 1977. – С. 213–217.
   
2. 
   Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов / Ольга Сергеевна Ахманова. – М. : “Советская энциклопедия”, 1969. – 608 с.
   
3. 
   Дяков А. С. Основи термінотворення : семантичні та соціолінгвістичні аспекти / А. Дяков, Т. Кияк, З. Куделько. – К. : Academia, 2000. – 218 с.
   
4. 
   Куприн Г. Н. Англо-русский пожарно-технический словар / Г. Н. Куприн, А. А. Новобытов, А. А. Чамеев. – М. : Наука, 1980. – 343 с.
   
5. 
   Лингвистический энциклопедический словарь / [гл. ред. В. Н. Ярцева]. – М. : “Советская энциклопедия”, 1990. – 685 с.
   
6. 
   Суперанская А. Общая терминология : вопросы теории / А. Суперанская, Н. Подольская, Н. Васильева – М. : Наука, 1989. – С. 218–245.
   
7. 
   David R. H. NFPA’s Illustrated Dictionary of Fire Protection Terms / Hague R. David. – L. : NFPA, 2005. – 440 p.
   
8. 
   Felber H. Terminology Manual / Helmut Felber. – P. : UNESCO, 1984
   . – 375 p.
   
9. 
   Forster B. Changing English Language / Brian Foster. – L. : Macmillan, 1970 – 305 р.
   
10. 
    Illustrated Dictionary of Fire Service Terms. – L. : NFPA, 2006. – 190 p.
    
11. 
    Lexicon Brandschutz. – Berlin, 1986. – 720 p.
    
12. 
    Spillner P. Word guide to abbreviations / Paul Spillner. – N. Y. : R. R. Bowker Company, 1970. – 260 p.
    
13. 
    Wüster E. The machine tools. An interlingual dictionary of basic concepts / Eugen Wüster. – L. : Technical Press, 1968. – 205 p.