Вісник київського національного лінгвістичного університету серія Філологія

3. Аналіз засобів мовної репрезентації тематичних ліній у контексті трагічного, серед яких є метафори: the slings and arrows of outrageous fortune (“гострі стріли долі”), the whips and scorns of time (“бичі й наруги часу”); метонімія: the law's delay (“тяганина суду”), the insolence of office (“несправедливість чиновників”); гіпербола: a sea of troubles (“море лих”); персоніфікація: there’s the respect that makes calamity of so long life (“через це живуть напасті наші стільки літ”) (пер. Л. Гребінка).

4. Виокремлення серед мовних засобів тематичної домінанти, компонент якої (тематичне слово) може бути використаний як її найменування (далі – НТД), і смислових релятів. Так, домінантою першої тематичної лінії “життя як ворожа людині сила” є експресивний зворот To be, or not to be – that is the question, тому що дієслово to be “бути” у його складі синонімічно пов’язане зі словом to live “жити”, що є однокореневим зі словом life “життя” як імовірним НТД – “життя”.

5. Ідентифікація художніх концептів трагічного (ХКТ) на основі тематичного слова як НТД, що використовується для мовного позначення ХКТ: тематичне слово → НТД → ХКТ. Відібрані найменування тематичних домінант контексту – “life”, “death”, “dread” – уможливлюють ідентифікацію художніх концептів життя, смерть, страх, вербалізованих у наведеному контексті трагічного.

Другий напрямок поетико-когнітивного підходу до аналізу художніх концептів, концепт – концептуальна схема – смисл, передбачає застосування різних способів моделювання смислової структури художніх концептів. Інформативна насиченість художніх концептів визначає їхню багатовимірну і багатокомпонентну структуру [8], в якій інкорпоровано предметно-почуттєвий, образно-асоціативний і смисловий шари. Структурна організація кожного з шарів – фрейми предметно-почуттєвого шару, набір концептуальних метафор у складі образно-асоціативного шару і польова структура смислового шару – зумовлюється характером акумульованої в ньому інформації.

А палкість у коханні виявляється через палку кров (hot blood), палкі думки (hot thoughts) і палкі дії (hot deeds): “PARIS. He eats nothing but doves, love; and that breeds hot blood, and hot blood begets hot thoughts, and hot thoughts beget hot deeds, and hot deeds is love” [15, c. 70].

Рис. 1. Фрейм предметно-почуттєвого шару

Конструювання поетично переосмислених (оказіональних) концептуальних метафор відбувається шляхом застосування вже відомих із теорії концептуальної метафори прийомів перетворення базових метафор – extension “розширення”, elaboration “нарощування”, combination “поєднання”, questioning “перегляду”, а також запропонованих нами прийомів звуження (restriction), покращення (amelioration) і погіршення (degradation). Наприклад:

– розширення: death is sleep → death is dream: “HAMLET. To die, to sleep, – / To sleep? Perchance to dream! Ay, there’s the rub; / For in that sleep of death what dreams may come”;

– звуження: death is departure → death is going to an undiscovered country: “HAMLET. <…> the dread of something after death – / The undiscover'd country, from whose bourn / No traveller returns – puzzles the will”;

– покращання: love is an object → love is a tender thing: “MERCUTIO. And, to sink in it, should you burthen love – / Too great oppression for a tender thing”;

– погіршення: life is an object → life is a heavy burden: “HAMLET: Who would these fardels bear, / To grunt and sweat under a weary life”;

– перегляд: fortune is a man’s master → man is fortune’s master: “CAESAR. Men at some time are masters of their fates: / The fault, dear Brutus, is not in our stars, / But in ourselves that we are underlings”;

– поєднання: love is madness + love is a container + love is hunger + love is suffering = love is psychological tension: “ROMEO. Not mad, but bound more than a madman is; / Shut up in Prison, kept without my food, / Whipp'd and tormented and – God-den, good fellow”.

Образно-асоціативний шар художніх концептів містить асоціації, викликані в ході осмислення письменником абстрактних категорій, наприклад, кохання, в термінах конкретної діяльності людини, її стану та предметів і речовин, що її оточують. Так, кохання уподібнюється: різним видам людської діяльності: війні (war), руйнації (destruction), ідолопоклонству (idolatry), грі на музичному інструменті (playing music); станам людини: хворобі (illness), голоду (hunger), божевіллю (madness), сліпоті (blindness), гостроті зору (keenness of vision), стражданню (suffering), фізичному напруженню (physical tension), психологічному напруженню (psychological tension); речовині: вогню (fire), вогню кохання, що спалює саме кохання (love’s fire is love’s end), жару (heat), воді (water), рідині (fluid), трясовині (mire); живим творінням: людині (a human being), птаху (a bird), рослині (a plant); колючій рослині (a pricking plant), недовговічній рослині (a short-lived plant); неживим творінням: умістищу (a container), предмету (an object); важкому тягарю (a heavy burden), тендітній речі (a tender thing); абстрактному явищу: єдності (a unity), залежності від іншого (dependence on the other), перевазі над іншим (supremacy over the other), надприродному явищу (a supernatural force).

Глибинні смисли як складники художнього концепту – смислові атрибути – виявляються шляхом семантико-асоціативного осмислення царини мети і царини джерела базових і поетично переосмислених концептуальних метафор у складі образно-асоціативного шару художніх концептів трагічного (рис. 2).

Наприклад, серед смислових атрибутів, отриманих шляхом осмислення базової концептуальної метафори death is sleep (смерть є сон), реконструйованої в монолозі “Бути чи не бути” Гамлета, який намагається зрозуміти, чим є смерть, і сприймає її як сон: “HAMLET. To die, to sleep, – / To sleep?” [13, c. 82] – спокій, тиша, розслабленість, нерухомість, безтурботність, умиротворення. А смисловими атрибутами художнього концепту життя, реконструйованими в монолозі Гамлета, визначаються такі: жорстокість (життя є удари, життя є страждання); важкість (життя є море, життя є важка ноша); недовговічність, швидкоплинність (життя є тлінна оболонка); несправедливість (життя є несправедливість).

Смислові атрибути художнього концепту поділються на атрибути-семи й атрибути-асоціати залежо від критерія їх визначення – семантичного чи асоціативного відповідно. Наприклад, компонентний аналіз словникового значення слова sleep “сон”, що репрезентує концепт-релят sleep (сон) у складі базової концептуальної метафори death is sleep (смерть є сон), – “фізіологічний стан спокою організму людини і тварини, що настає періодично і супроводжується повною або частковою втратою свідомості й ослабленням ряду фізіологічних процесів” [12, с. 1161] – уможливлює вилучення атрибутів-сем спокій і розслабленість.

Асоціативне осмислення лексикалізованого концепту-релята sleep (сон) у складі концептуальної метафори death is sleep (смерть є сон) уможливлює визначення таких атрибутів-асоціатів, як тиша, нерухомість, безтурботність, умиротворення. Так, спокій асоціюється з тишею, розслабленість – з нерухомістю, а спокій і розслабленість разом – з безтурботністю й умиротворенням.

Атрибути-семи й атрибути-асоціати, отримані за семантичним чи асоціативним критерієм, можуть бути первинними і вторинними; останні, своєю чергою, поділяються на парадигматичні й синтагматичні (рис. 3).

Смислові атрибути-семи й атрибути-асоціати, пов’язані між собою зв’язками різних рівнів, утворюють багаторівневу структуровану сітку (рис. 4).

Багаторівнева структурована сітка розкриває системну взаємодію між смисловими атрибутами-семами й атрибутами-асоціатами, що уможливлює реконструкцію змісту художніх концептів як фрагментів концептуального простору художнього твору, у якому відбито не тільки загальнолюдські уявлення (наприклад, про палкість кохання), що випливають з повсякденної предметно-практичної діяльності людей, а й відтворено специфіку індивідуально-авторського світобачення, коли Шекспір трактує, наприклад, кохання як творіння, своєрідний живий організм, який народжується, зростає, розквітає, намагається вижити, перебуває в постійному русі. Але, як і будь-яка жива істота, кохання – безпорадне, неміцне творіння, тому приречене на загибель. Утворене Вищою силою, кохання непідвладне людині, тому незрозуміле людині. Кохання дуже важливе в житті людини, особливо в її духовному розвитку, розкриваючи в людині багато позитивних рис, одночасно кохання сприймається як ворожа людині сила, яка обмежує свободу людини, що призводить до непорозуміння і спричиняє страждання і ворожість. У результаті кохання виявляє в людині негативні риси, які призводять до негативних дій.

Отже, художні концепти – це одиниці когнітивного рівня, ментальні утворення, у яких закодовано інформацію про художній світ твору, яка є вербалізованою (на лексико-семантичному рівні) чи вираженою іншими засобами комунікації (на когнітивному рівні). Художній концепт становить ієрархічну систему мікросистем, кожна з яких має складну структуру. Найвищий рівень абстракції в системі художнього концепту (поряд з предметно-почуттєвим та образно-асоціативним) – смисловий шар – формується сукупністю смислових атрибутів, які вилучаються шляхом асоціативного осмислення базових і поетично переосмислених концептуальних тропів, що матеріалізовані у словесних поетичних образах і необразній лексиці у художньом творі. Типологія смислових атрибутів виявляє специфіку поетичного світобачення письменника.

ЛІТЕРАТУРА

1. 
   Антология концептов / Под ред. В. И. Карасика, И. А. Стернина. – Волгоград : Парадигма, 2005. – Т. 1. – 348 с. ; Т. 2. – 356 с.
   
2. 
   Аскольдов С. А. Концепт и слово / С. А. Аскольдов // Русская словесность. От теории словесности к структуре текста. Антология. – М. : Academia, 1997. – С. 267–279.
   
3. 
   Болдырев Н. Н. Когнитивная семантика (курс лекций по английской филологии) / Николай Николаевич Болдырев. – Тамбов : Тамбовск. гос. ун-т, 2000. – 123 с.
   
4. 
   Кагановська О. М. Текстові концепти художньої прози (на матеріалі французької романістики середини ХХ сторіччя) : [монографія] / Олена Марківна Кагановська. – К. : Вид. центр КНЛУ, 2002. – 292 с.
   
5. 
   Левченко О. М. Лінгвокультурологія та її термінна система / О. М. Левченко // Вісник національного університету “Львівська політехніка”. – 2003. – № 490. – С. 105–113.
   
6. 
   Лобода С. М. Просторові слова-концепти в художній картині світу М. Гумільова та Й. Бродського : автореф. дис. … канд. філол. наук : спец. 10.02.01 “Російська мова та література” / С. М. Лобода. – Сімферополь, 2002. – 20 с.
   
7. 
   Ніконова В. Г. Художній концепт : поетико-когнітивний підхід / В. Г. Ніконова // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія Філологія. – 2006. – Т. 9. – № 2. – С. 51–59.
   
8. 
   Никонова В. Г. Художественный концепт как система систем / В. Г. Ніконова // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія Романо-германська філологія. – 2006. – Вип. 49. – № 726. – С. 33–41.
   
9. 
   Ніконова В. Г. Концептуальний простір трагічного в п’єсах Шекспіра : поетико-когнітивний аналіз : дис. … докт. філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” / Віра Григорівна Ніконова. – К., 2008. – 558 с.
   
10. 
    Поэтическая картина мира : слово и концепт в лирике серебряного века : материалы VII Всероссийского научно-практического семинара (27 апреля 2004 г.) / Под ред. Н. С. Болотновой. – Томск : Изд-во Томск. гос. пед. ун-та, 2004. – 160 с.
    
11. 
    Художественный текст. Слово. Концепт. Смысл : материалы VIII Всероссийского научного семинара (28 апреля 2006 г.). – Томск : Изд-во Томск. гос. пед. ун-та, 2003. – 274 с.
    

ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

12. 
    Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. : Ірпінь : “Перун”, 2004. – 1440 с.
    
13. 
    Shakespeare W. Hamlet // The Complete Works of William Shakespeare : in 12 v. / Ed. by R. G. White. – N. Y. : The Univ. Society, 1899. – V. 11. – P. 25–159.
    
14. 
    Shakespeare W. Othello // The Complete Works of William Shakespeare : in 12 v. / Ed. by R. G. White. – N. Y. : The Univ. Society, 1899. – V. 11. – P. 371–489.
    
15. 
    Shakespeare W. Troilus and Cressida // The Complete Works of William Shakespeare : in 12 v. / Ed. by R. G. White. – N. Y. : The Univ. Society, 1899. – V. 9. – P. 18–137.
    

“Одним із засобів доступу до свідомості людини, її концептосфери, до змісту і структури концептів як одиниць мовлення” [11, c. 7] є мова. Адже, аналіз семантики мовних знаків та конструювання концептів дає змогу проникнути в інформаційну базу мислення носіїв мови і зрозуміти, які з них відіграють ключову роль у їхній свідомості. Саме тому, з метою аналізу концептів, розглянемо шляхи об’єктивації їх у мові.

Труднощі полягають у відсутності чіткого тлумачення поняття “концепт”, адже представники різних підходів пропонують різноманітні визначення. Так, у парадигмі лінгвокогнітології (С. А. Аскольдов, В. З. Дем’янков, О. С. Кубрякова, М. М. Полюжин, З. Д. Попова, І. А. Стернін) концепт розглядається як “мисленнєве утворення, що заміщує нам у процесі думки невизначену кількість предметів одного й того ж роду” [2, c. 270], як “оперативна одиниця пам’яті, ментального лексикону та мови мозку, всієї картини світу, відображеної у психіці людини”, “квант знання” [7, c. 90]. Тобто, концепт трактується як одиниця мислення, своєрідна мисленнєва категорія.

У руслі психолінгвістики О. О. Залєвська називає концептом “перцептивно-когнітивно-афективне утворення динамічного характеру, що спонтанно функціонує в пізнавальній і комунікативній діяльності індивіда та піддається закономірностям психічного життя людини” [4, c. 39].

З погляду лінгвокультурології (А. Вежбицька, С. Г. Воркачов, В. І. Карасик, Г. Г. Слишкін, Ю. С. Степанов) концепт трактується як “згусток культури в свідомості людини; те, у вигляді чого культура входить у ментальний світ людини. І, з іншого боку, це те, за допомогою чого людина – пересічна, звичайна людина, не “творець культурних цінностей” – сама входить у культуру, а в деяких випадках і впливає на неї” [12, c. 40], це “одиниця колективного знання / свідомості (що відсилає до вищих духовних цінностей), яка має мовне вираження та відзначена лінгвокультурною специфікою” [3, c. 70].

У нашому дослідженні, за В. І. Карасиком [6], дотримуватимемося позицій інтегрального підходу, який об’єднує усі вищезгадані та трактує концепт як складне, багатовимірне, багатошарове ментальне утворення, що знаходить відображення в колективній свідомості, закріплене за певною сферою дійсності і виражене в тих чи інших мовних формах. Адже психолінгвістичний підхід до вивчення концептів дає змогу виокремити його афективну сторону, що дозволяє виділити ціннісний компонент концепту. В площині лінгвокогнітології акцентують перцептивну та когнітивну сторони концепту, що уможливлює виокремлення його образної складової, а мовне втілення концепту виводить нас на його понятійний компонент. Таким чином, аналізуватимемо понятійний, образний і ціннісний компоненти концепту.

Журнальний рекламний дискурс має свою концептосферу, яка й визначає основні стратегії впливу, тому мета нашої статті – дослідити елементи концептосфери англомовного журнального рекламного дискурсу початку ХХІ ст.

Завдання:

– розглянути способи вербалізації одного з ключових концептів рекламного дискурсу – концепту FAMILY, адже сім’я, як дзеркало суспільства, дає змогу побачити соціальні, правові, демографічні, культурні сторони життя людини, а також і впливати на життя соціуму загалом.

Концепти можуть об’єктивуватися за допомогою одиниць різних рівнів мови, однак у нашому дослідженні переважають одиниці лексичного рівня. Саме вони дають змогу найповніше репрезентувати понятійний зміст концепту.

Аналіз корпусу рекламних повідомлень у англомовних журналах початку XXI ст. чисельністю понад 3000 одиниць дав змогу виокремити лише 120, у яких об’єктивувався концепт FAMILY, що становить 4 % вибірки.

OED: 1) група, яка складається з двох батьків і їхніх дітей, що мешкають разом; 2) група людей, пов’язаних кровними чи шлюбними зв’язками; 3) діти особи чи пару, про яку йдеться;

LDCE: 1) група людей, які перебувають в родинних зв’язках, особливо мати, батько та їхні діти; 2) усі люди, з якими особа перебуває в родинних зв’язках, включаючи тих, хто вже помер; 3) діти;

Collins: 1) одиниця суспільства, що складається з батьків і їхніх нащадків; 2) чиїсь дружина, чолові або діти; 3) чиїсь діти; 4) група, що походить від спільного предка; 5) усі, хто живуть разом і ведуть спільне домогосподарство.

Отже, концептуальними ознаками (далі – КО) понятійного шару концепту FAMILY є “батьки та діти”, “діти”, “споріднені люди”, “спільне домогосподарство”. Вони були репрезентовані за допомогою лексичних одиниць прямої номінації family (44), mother (4), mom(s) (10), parents (8), daddy (2), children (4), kids (10), child (10), home (16), gran (1), контекстуальних синонімів teens (4), a three-year-old, typical household, renters, loved ones (4).

We’re bakers. But we’re parents, too. That’s why we bake our wholesome bread the way we do… [16]. Sometimes building a home doesn’t require building anything at all. Start building your home’s character with stylish and affordable décor comparable to what you’d find in specialty stores. Lowe’s^®. Let’s build something together ^™ [14].

This holiday season, open up a box of delicious HERHEY’S^® POT OF GOLD^® chocolates to share with your family and friends. HERHEY’S^® POT OF GOLD^® chocolates make any occasion a little more special [19].

Аналіз образного шару концепту, з опорою на О. Р. Лурію [8, с. 132], проводитимемо на основі модусів сприйняття. Дійсність репрезентується суб’єкту крізь призму перцепції. Лексичні одиниці “позначають певний предмет (ознаку, дію чи відношення), тобто мають предметне співвіднесення, а, відповідно, <…> певну сенсорну опору”. Тобто, при сприйнятті дійсності використовуються вокальний (слуховий, звуковий), візуальний (зоровий), тактильний, нюховий і смаковий канали перцепції.

У нашому дослідженні обраний шар концепту представлений об’єктивацією таких модусів сприйняття: кінестетичного, візуального, смакового і нюхового. Найпомітніше був актуалізований візуальний канал через використання невербальних фотографічних зображень з метою експлікації концептуальної ознаки “склад сім’ї” (80 од.). Причому на 34 із них було зображення матері з однією дитиною, на 22 – двох батьків і двох дітей, на 13 – двох батьків і однієї дитини, на 8 – матері та двох дітей. По одному були представлені зображення батька з сином, дорослої жінки зі своєю матір’ю, дідуся з онуком.

З опорою на кінестетичний перцептивний канал актуалізовані КО “безпека” та “приємне проведення часу”. КО “безпека” експлікована використанням лексичних та синтаксичних конструкцій із семантикою захисту: protect your family in the future, protect your home and family (4), lifesaving for your family, a secure financial future, all to help protect your family, to help provide you and your family a healthy home environment, everyone deserves to be safe, for the health and well-being of your family, to get you and your family inside safe and sound.

КО “приємне проведення часу” вербалізовано переважно за допомогою лексики із семантичним компонентом “fun”: to make family time even more fun, a positive time for you and your kids, entertain the entire family, make family night fun, your family will enjoy, a whole new way of spending fun, quality time with the family, family game night.

У структуру образного шару ввійшли також концептуальні ознаки, що відбивають смакову перцепцію – “домашні страви” і “сімейні трапези”. Для актуалізації КО “домашні страви” виявлено такі словосполучення: the second helping, make your morning delicious, homemade treats, a pie from your very own kitchen, feed our kids well, family favorites (4), home brewed taste, excellent food, a home-cooked family dinner.

Вербалізація КО “сімейні трапези” була зафіксована лише в чотирьох випадках: family dinners, family meals (2), to share dinner as a family.

Вдалося виокремити і КО, репрезентовану з опорою на нюховий модус – “аромат удома” – із залученням лексичних одиниць із семантичном компонентом “запах”: to keep your home smelling just the way you want, keep your home smelling like home, to bring fresh scents into your home.

До групи сенсорних оцінок входять такі, що ґрунтуються на відчуттях, чуттєвому досвіді – як фізичному, так і психічному. Групу сублімованих оцінок складають оцінні значення, пов’язані з моральністю, етичними нормами, архетипами. Оцінки третьої групи сформовані на основі практичної діяльності, практичних інтересів і повсякденного досвіду людини.

Аналіз оцінного шару концепту дав змогу виявити низку репрезентованих КО. Так, наявність атрибутивних словосполучень delicious ways, so downright delicious, delicious to make at home, the taste of fame, tasty breakfast, delicious mornings, great taste дозволяє виокремити КО “витончений смак”, а strong family, powerful performance, be active together, active grown-ups, safe and sound family – КО “сильні, активні члени сім’ї” на основі сенсорно-смакових оцінних значень.

Got Milk^®? Milk… It’s wholesome goodness helps make my family strong at every stage. Talk about a powerful performance [22].

Atkins recipes: delicious to make at home. Lose up to 15 pounds in two weeks. Whether you have time for breakfast or not [17].

Wouldn’t it be lovely to feel bouncy every morning? Made with all the goodness of the soya bean, Alpro Soya Cherry and Blueberry contains carefully selected fruit, is naturally low in saturated fat and completely free from artificial sweeteners, colours or preservatives. It is delicious on its own, with fresh fruit or with cereal as part of a tasty breakfast. Recommended by kids for active grown-ups [23].

У полі психологічних оцінок вербалізовано КО “пам’ятні моменти з сім’єю” за допомогою позитивних оцінних характеристик: positive time, great moments, great memories, timeless memories, fun quality time with the family, happy family, special winter evenings, special occasion, to be together, family vacation.

Наявність оказіонального атрибутивного словосполучення mom-approved advice та конструкції mom would definitely approve уможливлює виокремлення КО “добре те, що схвалено мамою” у межах нормативних оцінних значень.

Отже, структуру концепту FAMILY формують 14 концептуальних ознак, із них 4 – у понятійному шарі, 6 – в образному та 4 – в оцінному. Чисельну експлікацію отримали концептуальні ознаки понятійного шару, що є відображенням стабільності в інтерпретації поняття сім’я. Однак, повна відсутність таких лексичних одиниць, як wife, housewife, husband та наявність лексем parents може свідчити про зміну сімейних цінностей (від сім’ї з акцентом на стосунках чоловіка та дружини до сім’ї з акцентом на дітях). Більша кількість КО та їх кількісної актуалізації в образному шарі є ознакою того, що концепт FAMILY набуває додаткових характеристик, не зафіксованих у понятійному шарі, що сприяє формуванню ширшого, багатшого та нетрадиційного образу сім’ї. Зокрема, сім’я постає як основа суспільства, що, переважно, складається з матері та дитини (дітей), і потребує постійних зусиль, захисту, вдосконалення, контролю й водночас дає можливість весело проводити час та створювати незабутні моменти. Оцінний шар був представлений не чисельно, проте всі оцінки мали позитивну конотацію.

Таким чином, структуру концепту FAMILY складає таке кількісне співвідношення концептуальних ознак :

• 
  КО “аромат удома” і “добре те, що схвалено мамою” – по 1,7%
  
• 
  КО “сімейні трапези” – 2,5%
  
• 
  КО “сильні активні члени сім'ї” – 3,3%
  
• 
  КО “витончений смак” – 4,1%
  
• 
  КО “приємне проведення часу з сім’єю” та “пам’ятні моменти з сім'єю” – по 6,7%
  
• 
  КО “безпека” – 10%
  
• 
  КО “склад сім’ї” – 66,7%
  
• 
  КО “батьки та діти”, “діти”, “споріднені люди”, “спільне домогосподарство” – 97 %.
  

1. 
   Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека / Нина Давидовна Арутюнова. – М. : “Языки русской культуры”, 1999. – 896 с.
   
2. 
   Аскольдов С. А. Концепт и слово / С. А. Аскольдов // Русская словесность. От теории словесности к структуре текста. Антология. – М. : Academia, 1997. – С. 267–279.
   
3. 
   Воркачев С. Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентрической парадигмы в языкознании / С. Г. Воркачев // Филологические науки. – 2001. – № 1. – С. 64–72.
   
4. 
   Залевская А. А. Текст и его понимание : [монографія] / Александра Александровна Залевская. – Тверь : Твер. гос. ун-т, 2001. – 177 с.
   
5. 
   Кара-Мурза С. Г. Манипуляция сознанием / Сергей Георгиевич Кара-Мурза. – М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. – 832 с.
   
6. 
   Карасик В. И. Языковой круг : личность, концепты, дискурс / Владимир Ильич Карасик. – Волгоград : Перемена, 2002. – 477 с.
   
7. 
   Кубрякова Е. С. Краткий словарь когнитивных терминов / Е. С. Кубрякова, В. З. Демьянков, Ю. Г. Панкрац, Л. Г. Лузина. – М. : МГУ, 1996. – 245 с.
   
8. 
   Лурия А. Р. Основные проблемы нейролингвистики / Александр Романович Лурия. – М. : Книжный дом “ЛИБРОКОМ”, 2009. – 256 с.
   
9. 
   Маркелова Т. В. Семантика оценки и средства ее выражения в русском языке / Татьяна Викторовна Маркелова. – М. : Просвещение, 1993. – 130 с.
   
10. 
    Ноэль-Нейман Э. Стереотип как средство формирования общественного мнения / Э. Ноель-Нейман // Реклама : внушение и манипуляция. Медиа-ориентированный подход. – Самара : Издат. Дом “БАХРАХ-М”, 2001. – С. 317–326.
    
11. 
    Попова З. Д. Основные черты семантико-когнитивного подхода к языку / З. Д. Попова, И. А. Стернин // Антология концептов / Под ред. В. И. Карасика, И. А. Стернина. – Т. 1. – Волгоград : Парадигма, 2005. – С. 7–10.
    
12. 
    Степанов Ю. С. Константы. Словарь русской культуры / Юрий Сергеевич Степанов. – М. : “Академия проект”, 2001 . – 973 с.
    
13. 
    Чалдини Р. Психология влияния / Роберт Чалдини. – СПб.: Питер Ком, 1999. – 272 с.
    

ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

14. 
    Family Circle. – March, 2010. – 208 р.
    
15. 
    Family Circle. – November, 2010. – 112 р.
    
16. 
    Family Circle. – February, 2011. – 196 р.
    
17. 
    Family Circle – June, 2011. – 204 р.
    
18. 
    Good Housekeeping. – September, 2010. – 217 р.
    
19. 
    Good Housekeeping. – December, 2010. – 250 р.
    
20. 
    Good Housekeeping. – October, 2011. – 234 р.
    
21. 
    She Magazine. – August, 2005. – 120 р.
    
22. 
    Ladies’ Home Journal. – June, 2010. – 152 p.
    
23. 
    Woman and Home. – April, 2010. – 221 p.