РОЛЬ ТА МІСЦЕ ТЕРМІНА У ГАЛУЗЕВІЙ ЛЕКСИЧНІЙ СИСТЕМІ

– розробити критерії віднесення терміна до ядра галузевої лексики;

– виявити у галузевій лексиці, крім ядра, інші лексичні шари.

Існування та безперервний ріст субмов стало, як зазначає Г. Флук [16, p. 37–41], першорядною комунікативною проблемою. Дедалі частіше виникають проблеми у спілкуванні між різними прошарками населення, між фахівцями та неспеціалістами, а також між самими фахівцями. Все це створює інформаційний та комунікативний бар’єри, що виражається, наприклад, у сфері наукової публіцистики. У. Ломар [18, p. 11] уважає за необхідне створення “нових сервісних груп”, які б здійснювали переклад субмов загальнозрозумілою мовою, та започаткування підготовки професійних “науково-політичних перекладачів та інженерів комунікації”.

Проблема полягає у тому, що субмови зазнають змін як по горизонталі (стосується кількості субмов), так і по вертикалі (стосується розвитку кожної субмови зокрема). Тому нереальним видається підготовка фахівців, компетенція яких сягала б широкої палітри субмов науки і техніки, число яких складає біля 300 [16, p. 16], а фахова лексика налічує мільйони.

Для полегшення спілкування логічним видається виявлення:

1. 
   тих відносно константних лексичних одиниць, які займають центральне місце у лексичній системі, формують її ядро, служать базою для утворення нових лексем;
   
2. 
   інших лексичних шарів, що, поряд з ядром, посідають важливе місце у галузевій лексичній системі.
   

1. 
   відносна стійкість у часі;
   
2. 
   вживаність у субмові;
   
3. 
   тематичність;
   
4. 
   словотвірна продуктивність, здатність до гніздування;
   
5. 
   значення відповідних реалій у даній галузі науки.
   

а) ядро (напр. Pflanze, Saat, Kartoffel; Beamte, Bund, Gesetz);

б) периферія (Hirsegallmücke, Kartoffeldämpffaß, Möhrenrüßler, bekleiden, Ehrenbürger, Leistung);

в) проміжний ядерно-периферійний шар (Artischocke, Batate, Buchweizen, Abgaben, delegieren, Genehmigung);

г) проміжний фахово-суміжний шар (Schaltung, Sonnenblumenöl, Kartoffelbrei; Delikt, Doppik, Bußgeld);

д) проміжний фахово-загальномовний шар (Kartoffelflocken, Lammwolle, Magermilch, Arbeitsloser, Versorgung, Vertrag, Vertreter).

Слід зауважити, що межі між шарами не стійкі, не чіткі, рухомі. Останні два шари зустрічаються між периферіями опозиційних класів, зокрема між периферіями суміжних фахових лексичних систем та загальновживаної мови. І тут теж розподіл має умовний характер.

Рис 1. Місце лексичних одиниць у галузевій лексичній системі

Два перші шари формують центр, ядро, створюючи базовий фонд галузевої лексичної системи, навколо якого групуються цілі гнізда фахової лексики. Рисунок 2 cхематично показує, як навколо базової лексичної одиниці Erbse утворилося ціле гніздо. Всього в гнізді нараховується 100 лексичних одиниць.

Рис. 2. Схема словотвірного гнізда “Erbse”

Структура гнізда, вмотивованість, тобто можливість тлумачення похідного через будь-яке однокореневе слово, ієрархічна організація і т. п. перетворюють гніздо на “колектив”, де існують:

а) регуляція появи нових членів;

б) розподіл функцій, у тому числі й словотвірних, між вхідними лексичними одиницями та шляхами відчуження результатів взаємодії з сусідами за семантичними, лексичними й тематичними угрупуваннями;

в) контроль за компенсаторними можливостями та здатністю стимулювати словотвірну активність “колег” із лексичного “колективу”;

г) контроль за зовнішніми зв’язками членів лексичного гнізда [4, с. 178].

Для цього “колективу” характерні різні угрупування, які мають статус конституентів гнізда. Одним із таких угрупувань є підгнізда, які розглядаються вченими як результат багатозначності вихідного, верхівкового слова, багатозначності префіксів і т. п. [7, с. 18], як утворення навколо стрижневих значень [13, с. 233].

Підгнізда виявляють на основі різних значень слова, інваріантних значень префіксів тощо. Підкреслимо при цьому ще одну особливість організації гнізда, а саме: групування цілого підгнізда навколо n-ого похідного, пор. Rübe → Zuckerrübe або ж Verwaltung → Selbstverwaltung. Останні (Zuckerrübe, Selbstverwaltung), знаходячись у гнізді з Rübe чи відповідно Verwaltung і, не виходячи за рамки своєї лексичної системи, утворюють чисельні підгнізда (відповідно 39 та 5): Zuckerrübenanbau, Zuckerrübenaussaat, Zuckerrübenfeld і ін.; kommunale Selbstverwaltung, Selbstverwaltungsbehörde, Selbstverwaltungsrecht тощо.

Отже, пропонуємо розрізняти підгнізда на двох зрізах:

• 
  горизонтальному, де різні значення вихідного слова утворюють відповідні підгнізда, пор., напр., Same у значенні “насіння” і “сперма” утворює два підгнізда в одній і тій самій лексичній системі (Г-підгніздо);
  
• 
  вертикальному, коли на певному ступені похідності похідна лексична одиниця утворює підгніздо, пор., напр., Erbse → Platterbse (Saatplatterbse, Purpurplatterbse, Gemüseplatterbse); Verfassung →Verfassungsgericht (Verfassungsgerichtshof, Verfassungsgerichtsbarkeit).
  

Про різну структуру вихідного слова, зокрема у російській лінгвістичній термінології, наголошує і І. Г. Галенко [3, с. 65]. Вважаємо, що залежно від матеріалу, а також від мети дослідження, верхівку гнізда можуть утворювати одиниці трьох ступенів вихідного компонента:

І ступінь – однокореневі;

ІІ ступінь – похідні;

ІІІ ступінь – композити.

Відповідно, до гніздових одиниць у фаховій лексиці відносимо не лише похідні, а й складні слова та словосполучення, хоча це питання не має однозначного підходу. Деякі дослідники не схильні розглядати композити у рамках гнізда, “оскільки вони співвідносяться з кількома твірними основами” [1, с. 78; 5, с. 5]. Інші ж уважають складне слово конституентом гнізда [3; 13]. При цьому статус одиниць, що входять у гніздо, повинні мати як похідні, так і складні слова.

Факт приналежності однієї й тієї ж одиниці до двох гнізд і є одним із тих “зв’язків”, які об’єднують всі гнізда даної субмови, або й ще ширше, мови в одне велике ціле. Порівняємо, наприклад, як деякі компоненти композит об’єднують два синоніми: Flachs і Lein.

Flachs> -acker → acker +bohne →bohnen +ernte →…….

> -anbau → anbau +pflug →pflug +furche →…….

Lein > -acker → acker +bohne →bohnen +ernte →…….

> -anbau → anbau +pflug →pflug +furche →…….

Kомпоненти -acker, -anbau, об’єднуючи, наближуючи Flachs і Lein, у той же час “тягнуться”, установлюють зв’язки з іншими термінами (пор. Ackerbohne, Bohnenernte), важливими одиницями лексичної системи субмови сільського господарства. Таким чином, композита є одиницею, що конденсує у собі можливості продовження ланцюгової реакції словотвору.

Є. Гінзбург зазначає, що “будь-яке слово, яке складається з двох частин, входить щонайменше у три різні <…> гнізда” [4, с. 178] і наводить приклад російських слів хлебопек, хлебопекарня, які входять у три гнізда: 1) хлеб, 2) печь, 3) хлебопечение. Таким чином, одне і те саме слово належить до кількох гнізд, у кожному з яких воно “визначено різними ступенями похідності” [4, с. 178–179].

Навіть більше, вважаємо, що до словотвірних гнізд слід відносити і термінологічні словосполучення, адже вони є такими ж номінативними одиницями, як і складні слова, оскільки “мотивовані тим же вихідним словом” [14, с. 46] і, як і вище згадані, є результатом номінативного потенціалу базової одиниці (пор. Getreide auf dem Halm, erntefrisches Getreide, gedroschenes Getreide або öffentliche Gewalt, rechtsprechende Gewalt, staatliche Gewalt).

Подібний підхід до поняття словотвірного гнізда допомагає глибше проникнути у словотвірну, номінативну, а також лексико-семантичну системи. З цих позицій розуміння системності лексики розширюється і вводить дослідника у взаємозумовлений зв’язок між лексичними одиницями тієї чи іншої субмови, терміносистеми, загальновживаної мови.

Цікавим феноменом лексичного ядра у галузевій лексичній системі є і той факт, що ряд лексичних одиниць підсистеми німецької сільськогосподарської лексики на зразок bauen, Ernte, Feld, Korn, Pflug, säen, Weizen увійшли до основного словникового фонду сучасної німецької літературної мови [19] і складають у ній 0,3%.

Характерна риса досліджуваних базових одиниць полягає у тому, що вони не “прикріплені” чітко до галузевої лексичної системи; їх характеризує міграція як у загальновживану мову, так і у суміжні субмови. Вихід фахової лексичної одиниці поза межі галузевої лексичної системи притаманна більшості одиниць німецької сільськогосподарської лексики та значній кількості лексичних одиниць зі сфери публічного адміністрування. Причинами їх міграції у загальновживану мову є:

а) загальновживаність денотатів у повсякденному житті, трудовій діяльності (пор. горох, цибуля, морква, буряк тощо; або ж право, служба, народ) та фахові лексичні одиниці інших субмов (пор. муз. терцквартакорд. бас-кларнет, дубль-дієз і ін., мед. анамнез, кальценоз, перкуторний, техн. флет, лубрикатор, індуктивність, альфа-промені, декремент і ін.).

б) широке поле зіткнення між носіями фахової та загальновживаної мов. В історичному аспекті переважна більшість носіїв мови працювала у сільському господарстві, тому функціонування сільськогосподарських термінів з давніх часів не було обмежене рамками вузької сфери фахівців, сільськогосподарська лексика розвивались на основі мови щоденного вжитку і “розвивала”, збагачувала загальновживану мову образними висловлюваннями, фразеологічними одиницями;

в) максимальна близькість, заанґажованість широкого кола носіїв мови у відповідну сферу позалінгвальної сутності на пізніших етапах суспільного розвитку, як це має місце у сфері публічного адміністрування. Остання певною мірою “зв’язує” всіх носіїв мови, зближуючи їх. А цей процес безперервного контактування знаходить свій відбиток у мовній сфері;

г) семантичні особливості багатьох термінів, які сприяли тому, що якась із ознак предмета стає основою для переносного образного використання.

У досліджуваній нами сукупності цілий ряд одиниць входить у загальновживану мову, при цьому форми “входження” є різними:

1. 
   Прислів’я, приказки (was der Mensch säet, das wird er ernten; drei Erbsen in der Hülse machen mehr Lärm, als wenn sie voll wären; man muss selbst dem Teufel sein Recht lassen; zuviel Recht hat manchen Herrn gemacht zum Knecht та ін.).
   
2. 
   Фразеологічні одиниці (mit j-m durch einen Scheffel Erbsen verwandt sein; nicht gleich die Flinte ins Korn werfen; er hat die Bohne gefunden; das Recht mit Füßen treten; seinen Dienst in Ehren leisten; schlafen wie ein Beamter та ін.).
   
3. 
   Крилаті вислови (der Same Abrahams; ich bin der Staat).
   
4. 
   Переносне (образне) вживання базових слів (dreschen – розм. “бити, дубасити, лупцювати когось; барабанити на роялі”; Rübe – розм. “голова, ніс, вискочка” ).
   
5. 
   Переносне вживання похідних одиниць, утворених на основі базових (Bohnenstange – “підпора для квасолі; худа, довга, наче жердина, людина, каланча”; Dresche – “молотьба; побої”).
   
6. 
   Фразеологічні словосполучення, утворенні з похідними (grob wie Bohnenstroh – розм. “грубий як фірман”).
   
7. 
   Утворення похідних з нетермінологічним значенням (Drescherei – “бійка”; Ackertrolle – “мужлай, селюк”).
   
8. 
   Утворення нових значень – вужчих чи ширших (Land – “суша, сільська місцевість, країна, край”; Feld – “поприще, область, сфера, панно на площинні”; Staat – “туалет, наряд, нарядний одяг”).
   

Отже, опозиція запозичена – автохтонна вершина гнізда тут не релевантна. Відібравши для порівняння продуктивності із основного словникового фонду німецької мови, який за підрахунками Г. Елера [19] складається із 2000 одиниць, вихідні слова німецької сільськогосподарської лексики (Gemüse, Getreide, Kartoffel, Korn, Pflanze, Weizen), ми також установили, що словотвірний потенціал слова не завжди збігається з його поширенням та частотою вживання, хоча така тенденція здебільшого простежується (табл. 1).

При вивченні галузевих лексичних систем доцільним видається відбір лексичного ядра, навколо якого групується решта лексичного складу галузевої лексики. Крім ядра, у галузевій лексичній системі розрізняємо периферію та проміжні шари лексики, які виступають з’єднуючими ланками між:

• 
  центром та периферією,
  
• 
  суміжними галузевими лексичними системами,
  
• 
  фаховою та загальновживаною лексикою.
  

Цікавим у перспективі видається вивчення інших словотвірних гнізд галузевих лексичних систем, здійснення порівняльного аналізу.

2. Виноградов В. В. Вступительное слово на терминологическом совещании / В. В. Виноградов // Вопросы терминологии : материалы Всесоюзного терминологического совещания. – М. : Изд-во АН СССР, 1961. – С. 3–10.

3. Галенко И. Г. Словообразовательные гнезда в лингвистической терминологии русского языка / И. Г. Галенко // Актуальные проблемы руського словообразования. – Ташкент : Укитувчи, 1982. – С. 62–67.

4. Гинзбург Е. Л. Словообразование и синтаксис / Ефим Лейзерович Гинзбург. – М. : Наука, 1979. – 264 с.

5. Дмитриева А. Г. Структура словообразовательных гнезд общегерманских существительных в современном английском языке : автореф. дис. … канд. филол. наук : спец. 10.02.04 “Германские языки”/ А. Г. Дмитриева. – М., 1971. – 22 с.

6. Дудок Р. І. Проблема значення та смислу терміна в гуманітарних науках : [монографія] / Роман Іванович Дудок. –Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – 358 с.

7. Зализняк А. М. Структурно-семантический анализ словообразовательного гнезда бить : автореф. дис. … канд. филол. наук : спец. 10.02.01 “Русский язык” / А. М. Зализняк. – Ташкент, 1981. – 21 с.

8. Кияк Т. Р. Лингвистические аспекты терминоведения / Тарас Романович Кияк. – К. : УМКВО, 1989. – 104 с.

9. Лейчик В. М. О языковом субстрате термина / В. М. Лейчик // Вопросы языкознания. – 1986. – № 5. – С. 87–97.

10. Наконечна Г. Українська науково-технічна термінологія. Історія сьогодення / Галина Наконечна. – Львів : “Кальварія”, 1999. – 110 с.

11. Пиотровский Р. Г. Системное исследование лексики научного текста / Р. Г. Пиотровский, Н. П. Рахубо, М. С. Хатинская. – Кишинев : Штиинца, 1981. – 159 с.

12. Реформатский А. А. Мысли о терминологии / А. А. Реформатский // Современные проблемы русской терминологии. – М. : Наука, 1986. – С. 163–198.

13. Тихонов А. Н. Проблемы составления гнездового словообразовательного словаря современного русского языка / Андрей Николаевич Тихонов. – Самарканд : Самаркандский гос. университет, 1971. – 387 с.

14. Чинчлей Т. С. Словообразовательные и деривационные гнезда / Т. С. Чинчлей // Актуальные проблемы руського словообразования. – Ташкент : Укитувчи, 1982. – С. 44–46.

15. Drozd L. Grundfragen der Terminologie in der Landwirtschaft / L. Drozd // Muttersprache. – 1964. – № 74. – S. 296–312.

16. Fluck H-R. Fachsprachen / Hans-R. Fluck. – München : Francke Verlag, 1980. – 241 s.

17. Hoffmann L. Kommunikationsmittel Fachsprache / Lothar Hoffmann. – Berlin : Akademie-Verlag, 1976. – 473 s.

18. Lohmar U. Die Produktivkraft Wissenschaft als publizistisches Problem / U. Lohmar // Aus Politik und Zeitgeschichte. Beilage zur Wochenzeitung “das Parlament”. – 1972. – № 21. – S. 3–15.

19. Oehler H. Grundwortschatz Deutsch / Heinz Oehler. – Stuttgart : Klett, 1966. – 235 s.